Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка складу та структури джерел коштів

Пасив бухгалтерського балансу (див. рис. 28.1) відбиває джерела фінансування засобів організації, згруповані на певну дату по їхній приналежності й призначенню. Пасив показує:

(1) розмір коштів (капіталу), вкладених у господарську діяльність організації;

(2) ступінь участі у створенні майна організації.

В даний час існує дещо інше пояснення пасиву балансу - це зобов'язання за отримані цінності або вимога за отримані організацією ресурси (активи). Перед ким ці зобов'язання - пояснює наявність власного та позикового капіталу в пасиві балансу.

Обидва ці підходу до пояснення пасиву балансу не суперечать один одному.

В ринкових умовах господарювання оцінка структури джерел засобів проводиться як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами бухгалтерської інформації.

Внутрішній аналіз структури джерел майна пов'язаний з оцінкою різних варіантів фінансування діяльності організації. Основні критерії вибору - умови залучення позикових коштів, їх "ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т. д.

Джерелами формування майна будь-якої організації незалежно від організаційно-правових видів і форм власності служать власні і позикові кошти.

1. Власні джерела. Інформація про розміри власних джерел (власного капіталу) представлена у розділі III пасію балансу. До них в першу чергу відносяться:

(1) статутний капітал - вартісне відображення сукупного внеску засновників у майно підприємства при його створенні;

(2) резервний капітал - джерело власних коштів, створюваний підприємством відповідно до законодавства шляхом відрахувань від прибутку;

(3) переоцінка необоротних активів відображається дооцінка основних засобів і нематеріальних активів;

(4) додатковий капітал - виникає в результаті емісійного доходу;

(5) нерозподілений прибуток - це прибуток, який нс була розподілена між акціонерами, засновниками, учасниками.

2. Позикові джерела. Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в розділах IV та V пасиву балансу. До них відносяться:

(1) довгострокові кредити банків - позики банків, що отримані на строк понад одного року;

(2) довгострокові позики - позички кредиторів (крім банків), отримані на термін більше року:

(3) короткострокові кредити банків - позики банків, що знаходяться як усередині країни, так і за кордоном, які отримані на строк не більше одного року;

(4) короткострокові позики - позички кредиторів (крім банків), отримані на строк не більше одного року;

(5) кредиторська заборгованість організації постачальникам і підрядникам, що утворилася в результаті розриву між часом отримання товарно-матеріальних цінностей або споживанням послуг і датою фактичної оплати;

(6) заборгованість за розрахунками з бюджетом, що виникає внаслідок розриву між часом нарахування і датою платежу;

(7) боргові зобов'язання організації перед своїми працівниками щодо оплати їх праці;

(8) заборгованість органам соціального страхування і забезпечення, що утворилася між часом виникнення зобов'язання і датою платежу;

(9) заборгованість організації іншим господарським контрагентам.

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства залежить від оптимальності структури джерел капіталу, тобто від співвідношення власних і позикових джерел і від оптимальності структури активів підприємства, в першу чергу від співвідношення основних і оборотних

засобів, а також від врівноваженості окремих видів активів і пасивів балансу.

Для того щоб оцінити ступінь фінансової стійкості, необхідно проаналізувати структуру джерел капіталу. З цією метою розглядаються наступні показники.

1. Коефіцієнт фінансової автономії (чи незалежності) - питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу:

Цей коефіцієнт важливий як для інвесторів, так і для кредиторів, оскільки характеризує частку коштів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства.

У наведеному прикладі коефіцієнт незалежності складе на початок року(133 960 : 167 000) = 0,802; на кінець року- (138 980 : 190 580) = 0,729. Его свідчить про досить високому значенні коефіцієнта незалежності (80,2% - на початку року і 72,9% в кінці). Можна зробити висновок, що більша частина майна підприємства формується з власних джерел.

У більшості країн з розвиненими ринковими відносинами вважається, що якщо цей коефіцієнт більше або дорівнює 50%, то ризик кредиторів мінімальний: реалізувавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання.

2. Коефіцієнт фінансової залежності - частка позикового капіталу у валюті балансу.

3. Коефіцієнт фінансової стійкості - відношення власного і довгострокового позикового капіталу до валюти балансу:

Цей коефіцієнт показує питому вагу тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час.

Оскільки за даними бухгалтерського балансу аналізоване підприємство не мало довгострокових кредитів, значення коефіцієнта фінансової стійкості буде збігатися із розрахованим раніше коефіцієнтом незалежності.

4. Коефіцієнт фінансування - відношення власного капіталу до позикового:

Цей коефіцієнт показує, яка частина організації фінансується за рахунок власних коштів, а яка - з позикових. Чим вище цей коефіцієнт, тим надійніше для банків і кредиторів фінансування. У нашому прикладі на початок року він дорівнював 4,1(133 960 : 33 040), на кінець року- 2,7 (138 980 : 51 600).

Значення коефіцієнта фінансування менше одиниці (більша частина майна організації сформована за рахунок позикових коштів), може свідчити про небезпеку неплатоспроможності, що ускладнює можливість отримання кредиту.

Однак співвідношення власних і позикових коштів залежить від багатьох факторів. У ряді випадків частка власних засобів в їх загальному обсязі може бути менше половини, і тим не менш такі організації будуть зберігати досить високу фінансову стійкість. Це в першу чергу стосується підприємств, діяльність яких характеризується високою оборотністю активів, стабільним попитом на реалізовану продукцію, низьким рівнем постійних витрат (наприклад, торгові і посередницькі організації).

У той же час для капіталомістких організацій з тривалим періодом обороту коштів, що мають значну питому вагу активів цільового призначення (наприклад, підприємства машинобудівної промисловості), частка позикових коштів 40-50% може бути небезпечною для їх фінансової стабільності.

5. Коефіцієнт фінансового левереджу - відношення позикового капіталу до власного. Цей коефіцієнт показує, скільки позикових коштів підприємство залучило на 1 руб. вкладених в активи власних коштів.

6. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами показує, яка частина оборотних активів фінансується власними джерелами:

При оцінці структури джерел майна підприємства особлива увага повинна бути приділена способу їх розміщення в активі. Вважається оптимальним, сіли за рахунок власних джерел (власного капіталу) сформовані основні засоби та частина оборотних (у країнах з ринковою економікою до власним джерелам прирівнюються і довгострокові зобов'язання).

З цією метою розраховується коефіцієнт інвестування - відношення власного капіталу до основного. У розглянутому прикладі і на початок (133 960 : 112 460) та на кінець року (138 980 : 116 320) коефіцієнт інвестування дорівнює 1,19. Таке положення вважається ідеальним, так як власні засоби покривають весь основний капітал і невелику частину оборотних коштів.

Здатність підприємства виконати свої зобов'язання аналізується і через структуру власного капіталу. За даними балансу побудуємо аналітичну таблицю (табл. 28.2).

Таблиця 28.2. Розміщення власного капіталу, тис. руб.

Показник

На 31 грудня 20__ р.

На 31 грудня 20__ р.

Валюта балансу

167 000

190 580

Власний капітал

133 960

138 980

Власний капітал, % до валюти балансу

80,2

72,9

Основний капітал

112 460

116 320

Основний капітал, % до валюти балансу

67,3

61,0

Вкладення власного капіталу в оборотні кошти

21 500

22 660

Оборотні активи

54 540

74 260

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (КОСС)

0,39

0,31

Як видно з таблиці, власний капітал підприємства не тільки повністю покриває фактичну вартість позаоборотних активів (підсумок розділу I активу балансу), але і спрямований на формування оборотних коштів, тобто підприємство має в своєму розпорядженні власними оборотними засобами, так як коефіцієнт забезпеченості власними коштами, який характеризує наявність у організації власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стійкості на початок року дорівнює 0,39, а на кінець - 0,31. Підприємство цілком вкладається у встановлений норматив, рівний 0,1.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Формування принципів фінансування і оптимізація структури джерел фінансування оборотних засобів
Аналіз складу, структури, динаміки і стану основних засобів
Оборотні засоби та оборотні фонди: склад і структура
Інноваційний потенціал підприємства: структура і оцінка
Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості компанії
Стратегічний фінансовий аналіз
Аналіз фінансової стійкості за даними бухгалтерської (фінансової) звітності
Аналіз і оцінка фінансової стійкості компанії
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси