Меню
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративний фінансовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рівень 2

Оцінка та фінансування міжнародних проектів з урахуванням ризику країни

Оцінка міжнародних проектів

Ризик інвестиційного проекту. Як було сказано вище, ризик можна охарактеризувати як невизначеність результату (ефекту) інвестиційного проекту. Інше розуміння ризику (downside risk) - це можливість непередбачених несприятливих подій, здатних чинити негативний вплив на ефект проекту. Країнний ризик пов'язаний з особливостями країни, в якій здійснює свою діяльність транснаціональна корпорація.

Найважливіші аспекти ризику. Розглядаючи умови країни, в якій належить здійснювати діяльність, міжнародна корпорація найбільшу увагу приділяє таким аспектам:

o умовами оподаткування;

o політичному і правовому ризиків, властивих даній країні;

o можливостям вивезення (репатріації) валюти.

Умови оподаткування. Умови оподаткування є найважливішим чинником інвестиційної привабливості вкладень в активи тієї або іншої країни. Зазвичай, перш ніж здійснювати капіталовкладення, потенційний іноземний інвестор з допомогою професійних юристів, консультантів з'ясовує такі найважливіші питання, що стосуються передбачуваної області діяльності:

o склад податків і рівень податкових ставок;

o оподатковувана база, послідовність і режим виплати того чи іншого виду податку;

o можливі пільги і склалася в країні практика мінімізації суми виплачуваних податків;

o законодавство країни - експортера капіталу, що стосується оподаткування прибутку та інших податків при здійсненні іноземних інвестицій.

Наприклад, в Англії практикується відстрочка виплати податків при здійсненні інвестиційних проектів за кордоном; у США при певних умовах (володіння не менше ніж 5% часткою в статутному капіталі іноземного підприємства та ін) компанії користуються податковим кредитом, наданим урядом цієї країни в розмірі суми сплачених за кордоном податків і т. п.

Приклад. Компанія "А", що знаходиться в країні X, продає машини в країну (10 тис. шт. за 30 000 євро за одиницю). Діапазон ринкових цін на дані машини - від 25 000 до 30 000 євро. Компанія "А" сплачує податок на прибуток за ставкою 30%. У країні ставка податку на прибуток дорівнює 20%.

Рахунок прибутків компанії "А" і "Б", купує машини, а також виробляє їх адаптацію до місцевих умов і продаж в країні за 40 000 євро, представлений в табл. 5.7.

ТАБЛИЦЯ 5.7. Рахунок прибутків компаній "А" і "Б" при продажу машин компанією "А" по верхній межі ринкових цін

Рахунок прибутків

Компанії "А" у країні X

Компанії "Б" в країні V

Разом по двом компаніям

Продажу, млн євро

300

400

Витрати, млн євро

(200)

(350)

В тому числі на придбання машин, у компанії "А", млн євро

-

(300)

Прибуток до податків, млн євро

100

50

150

Ставка податку на прибуток, %

30

20

Податок на прибуток, млн євро

(30)

(10)

(40)

Разом чистий прибуток, млн євро

70

40

110

Подивимося, яким буде податок по двом компаніям, якщо компанія "А" буде продавати компанії "Б" свої машини по нижній межі ринкових ціп, тобто не 30 000, а по 25 000 євро (табл. 5.8).

ТАБЛИЦЯ 5.8. Рахунок прибутків компаній "А" і "Б" при продажу машин компанією "А" по нижній межі ринкових цін

Рахунок прибутків

Компанії "А" у країні X

Компанії "Б" в країні V

Разом по двом компаніям

Продажу, млн євро

250

400

Витрати

(200)

(300)

В тому числі на придбання машин, у компанії "А", млн євро

-

(250)

Прибуток до податків, млн євро

50

100

150

Ставка податку на прибуток, %

30

20

Податок на прибуток, млн євро

(15)

(20)

(35)

Разом чистий прибуток, млн євро

35

80

115

Прибуток 150 млн євро перераспределилась між компаніями, в результаті загальна сума податків зменшилася. Таким чином, якщо дві компанії зацікавлені у зниженні загальної суми податків, другий варіант для них краще. Цей приклад також показує, що в країні, де ставки податків вище, сума їх сплати за інших рівних умов не завжди більше.

Політичний ризик - ризик зміни політичної ситуації в країні. Він високий там, де висока ступінь поляризації суспільства та рівнем доходів і сильна деструктивна опозиція, схильна до проведення конфіскаційних реформ. Практично формами прояву політичного ризику можуть бути:

o можливість експропріації та націоналізації власності іноземних інвесторів і приватних компаній;

o загроза виникнення воєн, локальних конфліктів, революцій, що приносять шкоду власності приватних інвесторів та іноземних держав;

o можливість припинення конвертації національної валюти в тверду.

Авторитетні міжнародні агентства, такі як ОРС, німецька страхова компанія "Гермес" та ін., займаються страхуванням політичних ризиків. Однак це можливо не в будь-якому регіоні (наприклад, в Абхазії, Сербії, Чечні це об'єктивно неможливо), часто дуже дорого коштує (у Росії - до 10% вартості контракту і вище) і не завжди ефективно, так як ніколи не покриває всі втрати інвестора.

Правовий ризик - ризик зміни законодавства і форм його втілення в життя. Невизначеність положень законодавства, можливість різних трактувань і змін у майбутньому створюють ґрунт для корупції, оскільки ставлять ефект від інвестиційних проектів у залежність від суб'єктивного підходу чиновників - представників державної влади. Засобом захисту від цього ризику є отримання гарантій на найвищому рівні, здійснення проектів за участю держави (концесій), що доступно, звичайно, лише вибраним проектам і інвесторам.

Можливість репатріації валюти. У багатьох країнах законодавство в явній або неявній формі створює умови для дискримінації іноземних інвесторів. Наприклад, до явним заходів такого роду відноситься існуюче або раніше існуюче в таких країнах, як Мексика, Колумбія, Бразилія, Венесуела та ін, обмеження на частку нерезидентів у статутному капіталі національних підприємств. У деяких державах існують прямі обмеження на розмір вивозяться (репатрійованих) грошових потоків (наприклад, не більше 50% отриманого прибутку в рік тощо). Інші положення законодавства можуть бути не настільки жорсткими, однак і вони створюють відомі проблеми для вивозу валюти за кордон іноземними і національними компаніями. Запровадження таких положень продиктовано головним чином двома міркуваннями:

o метою запобігти витоку твердої валюти за кордон в умовах її дефіциту в національній економіці;

o бажанням зміцнити національну валюту шляхом підвищення її забезпечення золотовалютними резервами та обмеження вільного ходіння іноземних грошей у національній економіці.

Характерним прикладом такого підходу до недавнього часу було російське валютне законодавство.

Відповідно до законів Російської Федерації валютні операції підприємств, заснованих в нашій країні (в тому числі спільних та контрольованих нерезидентами), можна розділити па поточні і капітальні.

Поточні операції, такі як перерахування процентів, дивідендів, надання та отримання кредитів на термін до 180 днів, розрахунки по експортно-імпортним операціях і деякі інші, здійснюються в робочому порядку і не потребують отримання спеціальних дозволів.

До капітальним операціям ставляться прямі, портфельні інвестиції та розрахунки за довгостроковими кредитами. На них Центральний банк РФ накладав обмеження, і це створювало незручності, хоча обмежувало відтік валюти за кордон.

Хоча особи - резиденти Російської Федерації мають можливість вільно купувати і продавати валюту, всі розрахунки на території Росії проводяться в національній валюті - гривнях. Тому іноземні інвестори, які хочуть вкласти гроші в економіку Росії, повинні в уповноваженому банку відкрити спеціальний рахунок і через чисто конвертувати свої кошти в рублі. Доходи на території нашої країни також виходять в рублях, і через той же рахунок здійснюється їх конвертація в іноземну валюту.

Приклад. Транснаціональна корпорація розглядає можливість фінансування інвестиційного проекту в країні X. Вартість капіталу проекту дорівнює 15% річних. Грошові потоки передбачуваного проекту представлені в табл. 5.9.

ТАБЛИЦЯ 5.9. Грошові потоки інвестиційного проекту, млн руб.

Рік

0-й

1-Й

2-й

3-й

4-й

Прибуток NOPAT

40

40

40

40

Амортизація

25

25

25

25

Приріст робочого капіталу

(20)

(5)

/0

Капітальні видатки

(100)

Разом FCF

(120)

60

65

65

90

МРУ проекту при ставці 15% дорівнює

Проект здається вигідним.

Однак за умовами конкурсу компанія не може репатріювати з країни X весь свій грошовий потік. Можлива тільки репатріація дивідендів у розмірі 50% прибутку. Інша частина потоку блокується в банку, і на блоковані кошти нараховується відсоток за ставкою 5% річних до завершення проекту. По закінченні проекту частина потоку може бути репатриирована (при виконанні ряду умов та якості переданого країні X об'єкта).

Зазначена умова трансформує вільні грошові потоки проекту, і тепер вони будуть виглядати так, як показано в табл. 5.10.

ТАБЛИЦЯ 5.10. Трансформовані грошові потоки, млн руб.

Рік

0-й

1-й

2-й

3-й

4-й

Блокований фонд початку року

0

40

47

47,35

Грошовий потік проекту

(120)

60

65

65

90

Відсотки за блокованим фонду

0

2

2,35

2,37

Разом накопичений грошовий потік

60

67

67,35

92,37

Репатриированный грошовий потік

(120)

20

20

20

92,37

50% прибутку

Блокований фонд кінця року

40

47

47,35

0

МРУ репатриированного потоку проекту при ставці 15% дорівнює

Як бачимо, при зазначених умовах проект збитковий.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Критерії і методи оцінки інвестиційних проектів. Облік інфляції, невизначеності і ризиків
Способи фінансування проектів у міжнародній практиці
Ризик і прибутковість міжнародних інвестиційних проектів
Аналіз та оцінка ефективності проектів: методи і система показників
Інвестиційні проекти: розробка і оцінка
Основні критерії оцінки інноваційних проектів
 
Предмети
-->
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси
Пошук