Рівень цін, темп інфляції, реальні та номінальні показники

Номінальний та реальний ВВП

Інший макроекономічний показник, який по популярності і "популярності" і економістів, і у простих громадян міг би цілком змагатися з ВВП, а можливо, і випередити його, - це темп інфляції. Показник валового внутрішнього продукту в деяких випадках може стати марним, якщо не брати до уваги інфляцію. Наприклад, у 2000 р. ВВП Росії становив 7305,6 млрд руб., а в 2010 - вже 45 172,7 млрд руб. Виходить, що за 10 років ВВП зріс більш ніж у шість разів. Чи означає его, що країна шестикратно збільшила виробництво товарів і послуг, а її громадяни стали в шість разів багатшими? Зрозуміло, немає. ВВП Росії вимірюється в рублях, а ця одиниця виміру не залишається незмінною. На одне і те ж кількість рублів в 2010 р. можна було купити значно менше товарів і послуг, ніж у 2000 р. За десять років рубль суттєво втратив свою купівельну спроможність, знецінився.

Стійкий процес зростання загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошей, економісти називають інфляцією. У плановій економіці Радянського Союзу, в умовах фіксованих цін, інфляція приймала форму загального дефіциту (таку інфляцію називають прихованою). У сучасній Росії, як і в більшості інших країн, інфляція виражається в зростанні цін. Таким чином, більша частина спостерігається збільшення ВВП - це наслідок зростання в країні не виробництва, а цін.

Покажемо, як це відбувається, на конкретному прикладі. Припустимо, що в економіці виробляється один єдиний кінцевий товар - льодяники. У 2012 р. льодяників було вироблено 1,5 млн шт. при ціні одного льодяника 4 руб. за шт. В 2013 р. економічна криза призвела до падіння виробництва до 1,2 млн шт. і зростання цін до 6 руб. за шт. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Випуск і ціна кінцевої продукції "льодяникової" економіці

Як показують розрахунки в табл. 2.3, сумарна вартість кінцевої продукції, тобто ВВП нашої "льодяникової" економіки, в 2013 р. збільшилася порівняно з 2012 р. з 6,0 до 7,2 млн руб. При цьому за обидва роки ВВП розраховувався з використанням поточних цін. Показник, що вимірюється в поточних цінах, називають номінальним. Наш приклад демонструє кардинальний недолік номінального ВВП: зростання цін "замаскував" падіння виробництва, а саме для спостереження за виробництвом і потрібен ВВП! Для вирішення цієї проблеми в статистиці використовуються спеціальні, базові (інші назви: зіставні, незмінні) ціни. Якщо й для 2012 і 2013 р. вартість льодяників вимірювати в одних і тих же базових цінах, вплив інфляції буде ліквідовано, і, порівнюючи ВВП двох різних років, можна буде зробити висновок про падіння виробництва. ВВП, виміряний в базових цінах, називається реальним. Продовжимо приклад, припустивши, що в якийсь момент часу (базовий період) ціна льодяника (базова ціна) становить 2 руб./шт. (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Номінальний та реальний ВВП "льодяникової" економіці

Розглянемо докладніше показники з табл. 2.4. Реальний ВВП в 2013 р. знизився в порівнянні з 2012 р. на - на стільки ж, на скільки за его час впало виробництво льодяників: . Номінальний ВВП підвищився і "не помітив падіння", що демонструє некоректність порівняння номінальних показників, що відносяться до різних моментів часу.

Зверніть увагу на останній стовпець таблиці - відношення номінального і реального ВВП одного й того ж року. Це відношення називають дефлятором ВВП.

У спрощеному прикладі добре видно його економічний сенс: дефлятор для кожного року дорівнює відношенню поточної ціни льодяника до його базової ціни. Проте в реальній економіці виробляється не один вид продукції, а величезна кількість різних видів, і ціпи на них ведуть себе по-різному. Тому кажуть, що дефлятор характеризує співвідношення середнього рівня цін у поточному періоді і середнього рівня цін у базовому періоді. Якщо дефлятор дорівнює одиниці, це означає, що поточний рівень цін в середньому дорівнює базовому, але з цього зовсім не випливає, що кожна з поточних цін в точності дорівнює відповідної базової. Якщо, приміром, дефлятор дорівнює двом, можна сказати, що в поточному періоді ціни в середньому в два рази вище, ніж у базовому. Але зовсім невірно, що в два рази вище кожна з цін: деякі ціни порівняно з базовим періодом могли зрости у три рази, деякі - в півтора, а деякі - взагалі знизитися.

На нашому прикладі можна показати, як розрахувати темп інфляції. Ціна льодяника в 2013 р. зросла порівняно з 2012 р. на (рівно на стільки ж змінився і дефлятор: ). Величина, розрахована в загальному вигляді як (індекси t і t - 1 відповідають різним моментам часу), називається темпом приросту. Темп приросту середнього рівня цін називається темпом інфляції. Виходить, що у нашому прикладі з одним-єдиним товаром і його ціною темп інфляції дорівнює 50%. Темп інфляції можна вимірювати за різні періоди: десятиліття, рік, квартал, місяць і т. д.

Па практиці, коли існує не одна, а безліч цін, середній рівень цін оцінюється не тільки і не стільки

на основі дефлятора, скільки на основі цілого ряду інших узагальнених цінових показників. Дефлятор ж розраховується значно пізніше, на їх основі.