Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 7. Адміністративне покарання

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

o знати види адміністративних покарань та адміністративні процедури, обумовлені їх призначенням;

o вміти відмежовувати адміністративні покарання від інших публічних санкцій та заходів адміністративного припинення;

o володіти належними навиками, що дозволяють кваліфікувати адміністративне правопорушення і застосування відповідного адміністративного покарання.

Поняття адміністративного покарання і мети його застосування

Адміністративне покарання як публічна превенція

Адміністративне покарання являє собою юридично формалізований метод застосування адміністративної відповідальності і полягає у встановленні правоограничений, обумовлених винним вчиненням проступку. За допомогою адміністративного покарання встановлюються обтяження майнових і особистих немайнових прав порушника, співмірні суспільної небезпеки діяння.

Частиною 1 ст. 3.1 КоАП визначені виховні та превентивні мети адміністративного покарання, що представляє собою міру державного примусу до порушника.

Застосування кримінальних покарань також передбачає досягнення превентивних цілей державного примусу: відповідно до ч. 2 ст. 43 КК покарання застосовується з метою відновлення соціальної справедливості, а також з метою виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів. На відміну від Кпап, КК передбачає досягнення коригуючих цілей покарання: за змістом ч. 2 ст. 43 КК призначення каральних санкцій укладено в усуненні асоціальної мотивації дій засудженого.

Наслідки застосування правоограничения обумовлених адміністративним покаранням

Застосування заходів адміністративного припинення або виконання адміністративних покарань, що обмежують права фізичної особи на особисту недоторканність або свободу пересування (наприклад, доставлення порушника, адміністративне затримання або адміністративний арешт), пов'язане з побутовими і фізичними стражданнями, однак заподіяння особі, підозрюваному у скоєнні проступку, або порушнику моральної шкоди (фізичних страждань) не є метою примусових заходів, а являє собою їх неминучі наслідки.

Порушення справи про адміністративне правопорушення, а також застосування заходів адміністративного примусу може бути пов'язане з заподіянням майнової шкоди юридичній особі або завдавати шкоди його діловій репутації, але і в цих випадках зазначені наслідки обумовлені застосуванням обраних заходів, а тому і є правомірними діями.

Посадові особи органів адміністративної юрисдикції не має права допускати необґрунтованого посилення негативних наслідків застосування адміністративних покарань, пов'язаних з тимчасовою ізоляцією фізичної особи.

Шкода юридичній особі може бути заподіяна і у випадках застосування адміністративних покарань до посадовій особі, яка очолює організацію, наприклад встановлення заборон і обмежень при призначенні дискваліфікації, не сумісних з розпорядчою діяльністю фізичної особи - порушника, може негативно позначитися на комерційному статус організації.

Кпап та адміністративне законодавство в цілому розрізняють шкоду, заподіяну правомірними діями посадової особи, з нематеріальним (моральним, репутаційним) шкодою, обумовленим протиправною діяльністю.

Невиправдане заподіяння шкоди може бути наслідком призначення адміністративного покарання, невідповідного суспільно небезпечних наслідків проступку при застосуванні санкцій, які обмежують свободу порушника, замість не настільки обтяжливих альтернативних покарань, передбачених відповідною санкцією. Так, адміністративний арешт може бути призначений лише у виняткових випадках, коли неприпустиме застосування інших санкцій, що в принципі виключає можливість його застосування до особи, яка вперше вчинила проступок, не завдасть істотної шкоди, особливо при наявності обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність (ч. 2 ст. 3.9, ч. 1 ст. 2.4 КоАП). Заподіяння моральної або репутаційного шкоди може бути обумовлено порушенням процесуальних гарантій підозрюваного, наприклад обмеженням його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення. У всякому разі, зміну постанови про призначення адміністративного покарання або скасування постанови за результатами її оскарження або опротестування прокурором свідчать про неналежні дії посадової особи, яка винесла цю постанову і тим самим завдала моральної шкоди.

Заходи адміністративного примусу застосовуються не тільки при виконанні адміністративних покарань, але і при здійсненні передбачених Кпап окремих процесуальних дій. Вичерпний перелік заходів адміністративного припинення визначено ч. 1 ст. 27.1 КоАП.

Основним суб'єктивним фактором запобігання повторного вчинення особою правопорушення є усвідомлення їм невідворотності застосування каральних санкцій, передбачених законом. Превентивна мета застосування адміністративних санкцій полягає в запобіганні вчинення не тільки адміністративного проступку, але і інших правопорушень - дисциплінарних проступків, злочинів і т. п., в тому числі і їх рецидивів.

Конституція РФ забороняє призначати адміністративні та інші покарання у протиправних цілях: відповідно до ч. 2 ст. 21 ніхто не повинен піддаватися тортурам, насильству, іншому жорстокому або принижуючому людську гідність поводженню чи покаранню.

Адміністративне покарання не може мати своєю метою приниження людської гідності фізичної особи, вчинила адміністративне правопорушення, або заподіяння йому фізичних страждань, а також нанесення шкоди діловій репутації юридичної особи (ч. 2 ст. 3.1 КоАП).

При тлумаченні ч. 2 ст. 3.1 Кпап слід брати до уваги постанову Пленуму Верховного Суду РФ від 24 лютого 2005 року № 3 "Про судової практиці у справах про захист честі і гідності громадян, а також ділової репутації громадян та юридичних осіб", згідно з яким під поширенням відомостей, що ганьблять ділову репутацію громадян і юридичних осіб, про який зазначається у ст. 152 ЦК, слід розуміти опублікування таких відомостей у пресі, трансляцію по радіо і телевидеопрограммам, демонстрацію в кинохроникальных програмах та інших ЗМІ, поширення в мережі Інтернет, виклад у службових характеристиках, публічних виступах, заявах, адресованих посадовим особам, або повідомлення в інший, в тому числі усній формі хоча б одній особі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Правові наслідки застосування адміністративних покарань, види встановлюваних ними правоограничений
Правові передумови застосування покарання
Призначення адміністративного покарання
Види адміністративних покарань
Призначення адміністративного покарання
Обов'язкові роботи як альтернативне адміністративне покарання
Правові наслідки застосування адміністративних покарань, види встановлюваних ними правоограничений
Правоограничения, зумовлені застосуванням адміністративного призупинення діяльності
Види правоограничения обумовлених обов'язковими роботами
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси