Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Історія вітчизняного держави і права. 2 Ч.
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Конституції союзних і автономних республік

Конституція СРСР визнавала за союзними республіками право мати свої основні закони (ст. 5), бо конституція - необхідний атрибут сучасної держави, тим більше - суверенного. Разом з тим основні закони, які вже були у об'єдналися республіках, тепер повинні були бути змінені виходячи з факту утворення СРСР, приведені у відповідність з Конституцією Союзу. Ця робота і була проведена незабаром після утворення СРСР.

Вдосконалення основних законів союзних республік на практиці вилилася в створення' нових основних законів, оскільки життя пішла вперед і слід було розробляти законодавство не тільки у зв'язку з утворенням СРСР, але і в цілях розвитку базису, суспільного ладу, на основі накопичення досвіду державного будівництва, змін в організації державної єдності республік та ін. Часом зміни такого роду були за обсягом навіть більш помітні, ніж безпосередньо пов'язані з утворенням СРСР.

Першою прийняла нову Конституцію Закавказька Федерація. У квітні 1925 р. 111 Закавказький з'їзд Рад затвердив проект Основного Закону ЗРФСР. У тому ж році видала нову Конституцію Російська Федерація. В 1927 р. була прийнята нова Конституція Білорусії.

Дещо по-іншому, як би в два етапи, змінила свою Конституцію української РСР. Спочатку створили змінену редакцію старого Основного Закону, а потім вже новий текст. VIII Всеукраїнський з'їзд Рад у січні 1924 р. доручив ВУЦВК згідно з Договором про утворення СРСР і Конституцією СРСР переглянути Конституцію УСРР та подати її на затвердження чергового з'їзду Рад України. IX з'їзд Рад спеціальною постановою затвердив найважливіші зміни Основного Закону республіки.

Внісши зміни до Конституції, IX з'їзд Рад разом з тим доручив ВУЦВК підготувати перероблений новий текст Основного Закону республіки. Народний комісаріат юстиції УРСР склав такий проект, Комісія законодавчих проектів внесла в нього деякі виправлення. Остаточний текст нової Конституції 15 травня 1929 р. був одноголосно затверджений XI Всеукраїнським з'їздом Рад.

Конституції союзних республік повністю відповідали Основним Законом Союзу РСР. Але вони не дублювали загальносоюзну Конституцію, не повторювали її. Між Основним Законом Союзу і конституціями республік існувало своєрідне "розподіл праці": перший був присвячений в основному проблемі організації союзної держави і його співвідношення з членами Спілки, другі торкалися всіх інших конституційних питань - суспільного ладу, форми державного єдності, державного механізму кожної республіки, виборчого права, правового статусу громадян.

Конституції республік, засновані на загальних принципах, відрізнялися тим не менше один від одного як за формою, так і за змістом.

Наприклад, Конституція України 1929 р. містила статті 82, а Основний Закон Білоруської РСР - тільки 76. Перша ділилася на великі розділи"Загальні положення", "Про устрій Радянської влади", "Про виборчі права" та ін.). другий - на дрібні глави ("Про предметах ведення Всебелорусского з'їзду Рад і Центрального Виконавчого Комітету Білоруської Соціалістичної Радянської Республіки", "Про Всебілоруському з'їзді Рад", "Про Центральному Виконавчому Комітеті Білоруської Соціалістичної Радянської Республіки" та ін). Українська Конституція містила спеціальний великий розділ про бюджет республіки, в Білоруській такого не було.

Особливості республіканських конституцій випливали насамперед із специфіки самих республік. Найбільш помітними були відмінності у формі державної єдності. Конституція ЗСФРР, колишньої на відміну від інших радянських республік союзним державою, сприйняла структуру Основного Закону Союзу РСР. Вона теж поділялася на два головних розділи: Декларацію про утворення Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки та Договір про її утворення, і містила спеціальну главу про суверенні права республік, що входять до складу ЗСФРР, причому статті цієї глави схожі зі статтями глави другої Конституції Союзу РСР. Російська Республіка включила в свою Конституцію главу про автономних республіках та автономних областях. Унітарна Білоруська республіка не виділила в Основному Законі ніяких розділів і глав, що стосувалися форми державного єдності. В ньому не було і статей про адміністративно-територіальний устрій.

Відмінності в республіканських конституціях несли на собі печатку і суб'єктивних факторів. Кожна республіка намагалася висловити навіть загальні принципи і загальні ідеї по-своєму, оригінально, шукала кращу, відмінну від обший, форму вираження. При цьому багато статей різних конституцій збігалися, але у них були і помітні відмінності.

Вирішувалося неоднаково в конституціях союзних республік питання про державну мову. Конституція України визнавала мови всіх народів, що населяють республіку, рівноправними (ст. 20) і не закріплювала якусь мову в якості державної. По-іншому вирішила це питання Конституція Білорусії: "...Білоруська мова обирається як мова, переважний для зносин між державними, професійними та громадськими установами і організаціями". Існували й інші відмінності між конституціями республік.

Проводилася також робота по створенню конституція автономних республік. Деякі з них були навіть прийняті органами АРСР. Однак тільки Основний Закон Молдавської АРСР був затверджений вищим органом союзної (Української) республіки і тому набув чинності.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Перша Конституція Союзу і нові конституції республік
ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
КОНСТИТУЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Спроба укладення нового Союзного договору
СУВЕРЕННА РЕСПУБЛІКА БІЛОРУСЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ПРОЦЕСІВ
Мультиплікатор автономних витрат. Податковий мультиплікатор
Імператорські конституції
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси