Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Кримінальне право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин: поняття та умови правомірності

Заподіяння шкоди при затриманні особи, що вчинила злочин, - це передбачене ст. 38 КК правомірне завдання шкоди особі, яка скоїла злочин з метою його доставлення в органи влади і припинення можливості здійснення ним нових злочинів, якщо іншими засобами затримати така особа не представилося можливим і не допущено перевищення необхідних для цього заходів. Наприклад, співробітник органів внутрішніх справ, переслідуючи особа, яка вчинила вбивство, яке намагається сховатися в лісовому масиві, застосовує табельну вогнепальну зброю і заподіює тяжку шкоду здоров'ю втікача.

Заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, не слід плутати із затриманням злочинця в кримінально-процесуальному сенсі (див. ст. 91 КПК), а також із затриманням правопорушника в адміністративно-правовому сенсі (див. ст. 27.3 КоАП). Кримінально-процесуальне та адміністративно-правове затримання не передбачають можливості заподіяння матеріальної шкоди у зв'язку з вчиненням особою злочинного діяння.

Право затримання злочинця належить всім людям без винятку, а для співробітників спеціальних органів/служб (органів внутрішніх справ, федеральної служби безпеки, слідчого комітету і т. д.) це право переходить обов'язок.

Правомірність заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин, повинна відповідати наступним умовам.

Умови, що випливають з дій затримуваного:

1) затримуваний скоїв (за видимими ознаками) злочин, тобто таке діяння, за яке може бути призначене кримінальне покарання;

2) затримуваний ухиляється від затримання: намагається втекти з місця злочину, неповинуется вимогам затримує, пручається йому;

3) є реальна можливість ухилення особи, яка вчинила злочин, від затримання, його приховування, якщо йому не буде завдано шкоди.

Умови, що випливають з дій затримує:

1) шкода заподіюється тільки задерживаемому, а не третім особам;

2) шкода наноситься з метою доставлення затримуваного в органи влади і припинення можливості здійснення ним нових злочинів;

3) шкода заподіюється в момент або відразу після вчинення особою злочину;

4) яка вчинила злочин особа затримати іншими засобами не представилося можливим;

5) перевищення необхідних заходів затримання не допущено. Заходи затримання особи відповідають характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного чи досконалого ним злочину і обставинам затримання - не завдано явно надмірний, не викликаний обстановкою шкода (див. ч. 2 ст. 38 КК).

Про особу як про вчинила злочин можуть свідчити:

- його перебування на місці злочину;

- показання свідків;

- сліди злочину на одязі злочинця на місці злочину;

- спроба втекти з місця злочину.

У деяких випадках необхідне затримання може перерости в необхідну оборону і навпаки. Наприклад, під час затримання співробітником органів внутрішніх справ озброєного злочинця, який захопив заручника і пред'явив органам влади вимоги під загрозою розправи із заручником. При затриманні злочинця зазначений працівник має право застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю.

Крайня необхідність: поняття та умови правомірності заподіяння шкоди. Відміну від необхідної оборони

Крайня необхідність - це передбачене ст. 39 КК усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала особи і правам даної особи чи інших осіб, інтересам суспільства чи держави, шляхом заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам, якщо ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і не допущено перевищення допустимих меж. Наприклад, під час пожежі в селі жителі зламали споруди, розташовані між палаючими і негорящими будинками, для того щоб через них не перекинувся вогонь.

Правомірність заподіяння шкоди при крайній необхідності повинна відповідати наступним умовам.

Умови, що відносяться до навколишнього оточення:

1) джерело небезпеки: природні та інші явища, не відображають злочинне посягання людини (ураган, пожежа, сказ тварини тощо);

2) виникнення суспільно небезпечної ситуації під загрозу знищення або пошкодження поставлені охоронювані законом інтереси (життя людини, її власність і т. д.);

3) виникла реальна небезпека - існує "тут і зараз" (джерело небезпеки конкретний і представляє загрозу правоохраняемому інтересу).

Умови, що відносяться до дій заподіювача шкоди:

1) шкода заподіюється з метою усунення небезпеки, безпосередньо загрозливою особи і правам даної особи чи інших осіб, охоронюваним законом інтересам суспільства або держави (наприклад, співробітник органів внутрішніх справ застрелив вирвався з клітки і напав на людину лева);

2) шкода наноситься, як правило, третім особам, оскільки небезпека, як, втім, і заподіяння самої шкоди, народжують об'єктивні обставини (стихія, катастрофа, неконтрольоване поведінка тварини, патологічні процеси в організмі людини тощо);

3) неможливість усунення небезпеки, що виникла іншими засобами;

4) межі крайньої необхідності не перевищені: заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Межі крайньої необхідності вважаються перевищеними, якщо:

- шкода явно не відповідає характеру і ступеня що загрожувала небезпеки, і обставинам, при яких небезпека усувалася;

- зазначеним інтересам було заподіяно шкоду рівний або більш значний, ніж відвернена.

Кримінальна відповідальність за перевищення меж крайньої необхідності можлива тільки у разі умисного заподіяння шкоди.

Крайню необхідність слід відрізняти від необхідної оборони (табл. 5).

Таблиця 5

Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони

Критерії

Порівнювані параметри

Крайня необхідність

Необхідна оборона

Джерело

небезпеки

Природні явища, неконтрольоване поведінка живих істот

Злочинна поведінка людей

Спосіб

усунення

небезпеки

Заподіяння шкоди - єдиний спосіб

Заподіяння шкоди - не єдиний спосіб

Шкоду

Заподіюється, як правило, третім особам і менш значний, ніж відвернена

Завдається посягаючому особі і не повинен явно не відповідати характером і ступеня суспільної небезпечності посягання

Крім того, шкода, заподіяна особою в стані необхідної оборони, не відшкодовується посягателю (див. ст. 1066 ЦК). Шкода ж, завдана особою в стані крайньої необхідності, відшкодовується заподіювачем шкоди або третьою особою (в інтересах якого заподіювалася шкода) на розсуд суду. Суд може звільнити третя особа чи заподіювача шкоди від її відшкодування повністю або частково (див. ст. 1067 ЦК).

Інші обставини, що виключають злочинність діяння: поняття та умови правомірності заподіяння шкоди

Фізичний або психічний примус - це передбачене ст. 40 КК позбавлення особи можливості керувати своєю поведінкою або створення умов для цього, тягне заподіяння цією особою шкоди охоронюваним кримінальним законам інтересам. Наприклад, касир магазину під загрозою позбавлення життя нальотчиків змушений передати їм грошову виручку від продажів, завдавши цим шкоду власнику магазину.

Умови правомірності заподіяння шкоди в результаті фізичного чи психічного примусу:

1) в силу непереборного фізичного примусу особа не може керувати своєю поведінкою. Наприклад, в результаті нападу на промисловий об'єкт відповідальна за безпеку виробництва особа знаходиться у зв'язаному стані або під впливом психотропних препаратів і тому не в змозі запобігти велику аварію, що спричинила людські жертви;

2) заподіяну шкоду при психічному або преодолимом фізичному примусі менше предотвращенного шкоди. Зокрема, мати під загрозою заподіяння смерті викраденої у неї дочки здійснює в інтересах викрадачів посадовий злочин.

Обгрунтований ризик - це передбачене ст. 41 КК досягнення суспільно корисної мети особою, яка допустила ризик у професійній діяльності (у тому числі пов'язаної з експериментуванням) і здійснили достатні заходи для запобігання шкоди інтересам, охоронюваним кримінальним законом, але тим не менш тягне заподіяння такої шкоди, якщо дану мету можна досягти поведінкою, не пов'язаним з ризиком. Наприклад, вибух у лабораторії при проведенні наукового експерименту, в результаті якого власності науково-дослідної установи заподіяно шкоду.

У теорії кримінального права обґрунтований ризик також називають експериментальної необхідністю, обґрунтованим професійним або господарським ризиком.

Умови правомірності заподіяння шкоди при обгрунтованому ризику:

1) ризикована поведінка відкриває широку перспективу народногосподарського, наукового розвитку;

2) особа прагне досягти суспільну користь, що неможливо без ризику;

3) поведінка особи базується на експериментальних даних, відповідних знань та досвіду;

4) особа вжив всі необхідні заходи безпеки;

5) відсутня свідомо загроза екології та багатьом людям.

Виконання наказу або розпорядження - це передбачене ст. 42 КК виконання особою обов'язкових для нього приписів шляхом заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам. Наприклад, співробітник підприємства за розпорядженням головного технолога знеструмлює електроенергетичний об'єкт, в результаті чого зупиняється робота підприємства та його власникові заподіюється шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Умови правомірності заподіяння шкоди особою, чинним на виконання наказу або розпорядження:

1) наказ або розпорядження є обов'язковими до виконання (на залізничному або повітряному транспорті, у Збройних Силах Росії тощо), не явно злочинний (він повинен сприйматися як законний, правомірний), спрямований до конкретного виконавця, його неможливо виконати без заподіяння шкоди;

2) шкоду обумовлений наказом (розпорядженням), не надмірний.

Якщо виконавець не усвідомлює злочинний характер відданого йому наказу чи розпорядження, то кримінальна відповідальність виконавця виключається.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Необхідна оборона: поняття, значення і умови правомірності заподіяння шкоди. Помилкова необхідна оборона
Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю людини: поняття, склад і види
Злочинна необережність: поняття і види. Відмінність злочинної легковажності від непрямого умислу. Невинне заподіяння шкоди
Необхідна оборона: поняття, значення і умови правомірності заподіяння шкоди. Помилкова необхідна оборона
Злочинна необережність: поняття і види. Відмінність злочинної легковажності від непрямого умислу. Невинне заподіяння шкоди
Крайня необхідність
Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння
Обставини, що виключають злочинні діяння
Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю людини: поняття, склад і види
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси