Меню
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Патопсихологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи опитування (бесіда (інтерв'ю), анкетування)

Бесіда (інтерв'ю). Бесіда - метод збирання фактів про психічні явища у процесі особистого спілкування. Інтерв'ю - різновид бесіди, що характеризується чіткою метою і планом, що передбачає прямий контакт з респондентом (опитуваним).

Використання методу бесіди в роботі з аномальними особами робить ще більш очевидною необхідність встановлення відносин довіри між психологом і інтерв'юйованою аномальним людиною. Без такого взаємної довіри цей метод застосовувати не можна. При бесіді з аномальними людьми виникає ряд проблем, пов'язаних зі специфічними особливостями їх дефектів. Так, недосвідченому людині дуже складно вести бесіду зі сліпим. Тут дуже легко допустити нетактовність, наприклад, при описі якого-небудь предмета психолог може сказати: "як ви бачите..." і т. п. Ще більш складним є проведення інтерв'ю з глухим або тугоухим людиною. Значний досвід потрібна психологу і при бесіді з дітьми з порушеннями мовлення. Тому інтерв'ю з аномальними дітьми і підлітками вимагає ґрунтовної підготовки, у тому числі ясного усвідомлення психологом особливостей аномальних людей.

Зазвичай бесіда з хворим складається з двох частин.

Перша частина спілкування психолога і випробуваного здійснюється поза експерименту, тобто до і після експериментальної роботи. Ця бесіда залежить від поставленої перед психологом завдання, від відомостей, отриманих з історії хвороби, від стану хворого. У бесіді психолог повинен уникати обговорення з хворим його хворобливих переживань, у всякому разі, не робити цього за власною ініціативою. Звичайно, якщо хворий сам заговорить на такі теми, психологу слід його вислухати, запротоколювати його висловлювання і постаратися тактовно перевести розмову на вирішення завдань експерименту.

У своїй бесіді психолог повинен враховувати відношення хворого до ситуації експерименту, до експериментатору. У правильно проведеної бесіді завжди присутні елементи психотерапевтичного впливу. У деяких випадках бесіда може бути спрямована на зміну установок і відносин хворого, тобто мати корекційний характер.

Друга частина бесіди відбувається безпосередньо під час експерименту, патопсихолог при цьому зазвичай надає хворому допомогу у виконанні експериментальних завдань.

Різноманітні види такої допомоги описані в роботах С. Я. Рубінштейн:

o просте переспрашивание, тобто прохання повторити те чи інше слово, оскільки це привертає увагу до сказаного або до зробленого;

o схвалення або стимуляція подальших дій, наприклад, "добре", "далі";

o питання про те, чому він зробив те або інше діяння (такі запитання допомагають йому уточнити власні думки);

o навідні запитання або критичні заперечення експериментатора;

o підказка, порада діяти тим або іншим способом;

o демонстрація дії і прохання самостійно повторити цю дію;

o навчання тому, як треба виконувати завдання.

Всі реакції хворого на допомогу, похвалу, критику, на невербальні форми спілкування (міміка, жести) повинні бути відображені у протоколі. Отримані дані необхідно зіставляти з результатами експерименту, даними історії хвороби, результатами спостереження.

Анкетування. Цей метод не рекомендується використовувати в роботі з аномальними дітьми віком молодшого шкільного віку, причому застосування методу анкетування навіть у більш старшому віці викликає проблеми, пов'язані з читанням і письмом.

Найбільше поширення в патопсихології отримали опитувальники-анкети. Вони припускають можливість отримання інформації про обстежуваному, не відбиває безпосередньо його особистісні особливості. Такими можуть бути біографічні опитувальники, в ряді випадків - опитувальники інтересів і опитувальники установок (в залежності від того, наскільки співвідносяться виявляються інтереси і установки з власне особистісними психологічними характеристиками: наприклад, опитувальник, що виявляє ставлення до певної соціальної групи, відноситься до опитувачів-анкетами).

При використанні методу анкетування слід враховувати наступні моменти:

o для сліпих анкету необхідно переписати шрифтом Брайля;

o у глухих виникають проблеми усвідомлення змісту питань; це призводить до того, що вони виявляються здатні відповідати на запитання анкети лише на вищому щаблі оволодіння мовленням;

o труднощі в листі часто виникають у осіб з порушеннями опорно-рухового апарату;

o разом з тим цей метод надає значні переваги при роботі з дітьми з порушеннями мовлення типу звуковимови;

o необхідно дотримуватися коректного по відношенню до хворого поведінки: наприклад, не можна запитувати про сліпого візуальних якостях, глухим потрібно пояснити всі абстрактні поняття, використані в анкеті, тощо;

o формулюючи запитання анкети, потрібно строго дотримуватися всі відомі принципи побудови анкет, причому необхідно переконатися в адекватності розуміння ними поставлених питань;

o оцінювати реальне значення понять, які використовуються в анкеті, для аномальних осіб; передбачити можливі відмінності цих понять, обумовлені видом дефекту;

o лише у вкрай рідкісних випадках можна пропонувати аномальним особам анкети без відповідної модифікації і подальшого пояснення.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Опитування співробітників компанії
Структура та характеристика основних етапів ділової бесіди. Методи і прийоми
Критерії вибору методу опитування
Методи збору даних про конфлікт: інтерв'ю, аналіз конфлікту і створення плану медіації
Загальна характеристика методів проведення описових досліджень. Кількісні методи досліджень
Етапи консультативної бесіди
Поглиблені інтерв'ю (Depth interviews)
Структура комерційної бесіди
Персональні опитування
Телефонні опитування
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси