Меню
Головна
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прогнозування і оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру

При завчасному прогнозуванні обстановки у надзвичайних ситуаціях техногенного характеру, як правило, приймають наступні допущення:

- розглядають негативні події (джерела надзвичайних ситуацій), що завдають найбільшої шкоди;

- маса (об'єм) викиду (скидання) речовини (енергії) при техногенної аварії відповідає максимально можливій величині або обсягом найбільшої ємності;

- метеоумови (клас стійкості атмосфери, швидкість і напрямок вітру, температура повітря, вологість тощо) приймаються найбільш сприятливими (інверсія, швидкість вітру 1 м/с, температура 20°С) для поширення пило-паро-газової хмари (радіоактивного, токсичного, вибухонебезпечного);

- розподіл населення в будинках, на вулиці, в транспорті, на виробництві приймається відповідним середньостатистичному, з рівномірною щільністю населення (персоналу) в межах населеного пункту (об'єкта економіки).

Розглянемо методи прогнозування наслідків деяких техногенних аварій.

Прогнозування і оцінка обстановки при аваріях, пов'язаних з вибухами

Прогнозування обстановки при вибухах полягає у визначенні розмірів зон можливих поразок, ступеня ураження людей і руйнування об'єктів. Для цього зазвичай використовують один з двох методів прогнозування наслідків вибухів: детермінований (спрощений) і імовірнісний.

При детермінованому способі прогнозування вражаючий ефект ударної хвилі визначається надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔPф (кПа), в залежності від величини якого знаходяться ступеня ураження людей:

ΔΡф, кПа

Менше 10

10-40

40-60

60-100

Більше 100

Ступінь

ураження

людей

Безпечне

надмірне

тиск

Легка (забиття, втрата слуху)

Середня (кровотечі, вивихи, струс мозку)

Важка

(контузії)

Смертельне

поразка

і ступеня руйнування будівель (табл. 5.19).

Об'єкт

Руйнування

повне

сильне

середнє

слабке

Будівлі житлові:

цегляні багатоповерхові

30...40

20... 30

10...20

8... 10

цегляні малоповерхові

35...45

25...35

15...25

8...15

дерев'яні

20...30

12...20

8...12

6...8

Будівлі промислові:

з важким металевим або ж/б каркасом

60... 100

40...60

20...40

10...20

з легким металевим каркасом або безкаркасні

80... 120

50... 80

20... 50

10...20

Таблиця 5.19

Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі ΔРф (кПа), при якому відбувається руйнування об'єктів

Продовження табл. 5.19

Об'єкт

Руйнування

пітний

сильне

середнє

слабке

Промислові об'єкти:

ТЕС

25...40

20... 25

15...220

10...15

котельні

35...45

25...35

15...25

10...15

трубопроводи наземні

20

50

130

-

трубопроводи на естакаді

20...30

30... 40

40... 50

-

трансформаторні підстанції

100

40... 60

20... 40

10... 20

ЛЕП

120...200

80...120

50... 70

20...40

водонапірні башти

70

60... 70

40... 60

20...40

верстатне обладнання

80... 100

60...80

40...60

25...40

ковальсько-пресове обладнання

200...250

150...200

100... 150

50... 100

Резервуари, трубопроводи:

наземні сталеві

90

80

55

35

газгольдери та ємності ПММ та хімічних речовин

40

35

25

20

частково заглиблені для нафтопродуктів

100

75

40

20

підземні

200

150

75

40

автозаправні станції

-

40...60

30... 40

20...30

перекачувальні та компресорні станції

45...50

35...45

25...35

15...25

резервуарні парки (заповнені)

90... 100

70...90

50... 80

20...40

Транспорт:

металеві і ж/б мости

250...300

200...250

150...200

100... 150

ж/д шляху

400

250

175

125

тепловози з масою до 50 т

90

70

50

40

цистерни

80

70

50

30

суцільнометалеві вагони

150

90

60

30

вагони товарні дерев'яні

40

35

30

15

вантажні автомашини

70

50

35

10

Примітки, слабкі руйнування - пошкодження або руйнування дахів, віконних і дверних прорізів. Збиток - 10 - 15% від вартості будівлі; середні руйнування - руйнування дахів, вікон, перегородок, горищних перекриттів, верхніх поверхів. Збиток - 30-40%; сильні руйнування - руйнування несучих конструкцій і перекриттів. Збиток - 50%. Ремонт недоцільний; повне руйнування - обвалення будівель.

При ймовірному способі прогнозування уражаюча дія ударної хвилі визначається як надлишковим тиском у фронті ударної хвилі ΔРф (кПа), так і імпульсом фази стиснення ударної хвилі I+ (кПа · с).

Ступінь ураження (руйнування) Рпір (%) (див. табл. П. 1) визначається в залежності від пробитий-функції Рг, що є функцією ΔΡф (кПа) і I+ (кПа · с) (табл. 5.20).

Таблиця 5.20

Вирази пробитий-функцій для різних ступенів знищення (руйнування)

Ступінь ураження (руйнування)

Пробитий-функція

Ураження людини

1. Розрив барабанних перетинок

2. Контузія

3. Летальний результат

Руйнування будівель

1. Слабкі руйнування

2. Середні руйнування

3. Сильні руйнування

При повному руйнуванні будівель під дією вибуху утворюються завали, форма і розміри яких залежать від розмірів будівлі і особливостей вибуху. При вибуху всередині будівлі уламки розлітаються в усі сторони рівномірно, а при вибуху поза будівлі - зміщуються в напрямку поширення ударної хвилі (рис. 5.4).

При сильному руйнуванні будівель можна прийняти, що обсяг завалів становить приблизно 50% обсягу завалів при повному руйнуванні будівлі.

При наближених оцінках розміри завалів, що утворюються при вибуху всередині будівлі розміром А · В · Н, можна визначити за формулами:

довжина завалу A (м)

(5.42)

ширина завалу Взав (м)

(5.43)

де L - дальність розльоту уламків, приймається рівній половині висоти будівлі (L = H/2).

Рис. 5.4. Розрахункові схеми завалів при вибуху: всередині будівлі (а); поза будівлі (б)

- - - контури будівлі до руйнування; - - контури завалу

При зовнішньому вибуху розміри завалу визначають за формулами

(5.44)

(5.45)

Для визначення висоти завалу h (м) використовується формула

(5.46)

де γ - питома обсяг завалу на 100 м3 будівельного об'єму будівлі (табл. 5.21); k - константа, рівна k = 2 - для вибуху поза будівлі і k = 2,5 - для вибуху всередині будівлі.

Таблиця 5.21

Об'ємно-масові характеристики завалів

Тип будівлі

Пустотність α, м3/100 м3

Питомий об'єм, м3/100 м3

Об'ємна вага р. т/м3

Виробничі будівлі

Одноповерхова легкого типу

40

14

1,5

Одноповерхова середнього типу

50

16

1,2

Одноповерхова важкого типу

60

20

1,0

Багатоповерхове

40

21

1,5

Змішаного типу

45

22

1,4

Житлові будівлі безкаркасні

Цегляна

30

36

1.2

Мелкоблочное

30

36

L*2

Крупноблочное

30

36

L*2

Великопанельне

40

42

1,1

Житлові будівлі каркасні

Із стінами з навісних панелей

40

42

1,1

Зі стінами з кам'яних матеріалів

40

42

1,1

Примітки: 1. Пустотність завалу (а) - обсяг порожнеч на 100 м3 завалу, м3. 2. Об'ємна вага завалу (р) - вага 1 м3 завалу, т/м3

Для орієнтовного визначення безповоротних втрат Nбезв (чол ) населення (персоналу) поза будинків і притулків можна використовувати формулу

(5.47)

де Р - щільність населення (персоналу), тис. осіб/км2; Gтнт - тротиловий еквівалент, т.

Санітарні втрати Nсан (чол.) приймаються рівними

(5.48)

а загальні втрати Nзаг (осіб)

(5.49)

Для орієнтовного визначення втрат людей, що знаходяться в будівлях, в залежності від ступеня їх руйнування можна використовувати наступні формули:

(5.50)

(5.51)

(5.52)

де Ni - кількість персоналу в i-му будинку, осіб; n - число будівель (споруд) на об'єкті; Nзаг - загальні втрати при руйнуванні i-го будинку; K1i K2i - коефіцієнти для знаходження втрат в i-му будинку, визначаються за табл. 5.22.

Таблиця 5.22

Ознаки коефіцієнтів K1, 2

Ступінь руйнування будівель

K1

До2

Слабка

0,08

0,03

Середня

0,12

0,09

Сильна

0,8

0,25

Повна

1

0,3

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Прогнозування і оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях природного характеру
ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Небезпечні ситуації техногенного характеру і захист від них
Надзвичайні ситуації техногенного характеру та техногенний ризик
Попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру
Прогнозування і оцінка обстановки при хімічних аваріях
Прогнозування і оцінка обстановки при радіаційних аваріях
Прогнозування і оцінка обстановки при радіаційних аваріях
Прогнозування параметрів і оцінка обстановки при НС
Прогнозування і оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях природного характеру
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси