Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Регіональна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фактори розміщення продуктивних сил

З усього різноманіття факторів розміщення господарства одні з них властиві багатьом його галузях, наприклад тяжіння до споживача (і в галузях виробничого комплексу, і в галузях невиробничої сфери), інші притаманні лише якоїсь однієї галузі або групи галузей (тяжіння до рекреаційних ресурсів).

Проте кожна галузь господарства має властивий саме їй набір факторів розміщення. Причому навіть спільні з іншими галузями факторів в кожному конкретному випадку виявляються з різною силою, і якщо для одних галузей який-небудь фактор має вирішальний вплив на географію галузі, то в іншій галузі він має другорядне значення. Звідси випливають висновки:

o для кожної галузі господарства характерний свій набір і поєднання факторів її розміщення;

o поєднання і роль окремих факторів розміщення господарства в тій чи іншій країні залежить від галузевої структури господарства країни чи району.

Оцінка ступеня впливу різних факторів на географію основних галузей і виробництв вітчизняної промисловості наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Ступінь впливу різних факторів на розміщення основних галузей та виробництв, бали

Галузі промисловості і виробництва

Сировинні

ресурси

Паливно-енергетичні

ресурси

Трудові

ресурси

Райони

споживання

готової

продукції

Кооперування

виробництва

Електроенергетика

У тому числі:

0

2

0

2

0

конденсаційні

0

2

0

2

0

електростанції

0

0

0

3

1

теплоелектростанції

0

3

0

0

0

гідроелектростанції

2

2

2

2

2

Хімічна промисловість.

У тому числі виробництво:

2

2

0

2

2

синтетичних смол і пластмас

2

2

2

2

2

хімічних волокон

2

2

2

2

2

синтетичного каучуку

2

2

0

2

2

синтетичних барвників

1

0

0

3

1

азотних добрив

1

0

0

3

1

фосфатних добрив

3

0

0

0

0

калійних добрив

0

0

0

3

0

сірчаної кислоти (з природного сировини)

3

0

0

0

0

сірчаної кислоти (з відхідних газів)

2

2

0

0

0

хлору

3

2

0

0

0

соди

2

2

0

1

1

Чорна металургія.

У тому числі:

2

2

0

0

0

доменна металургія

1

0

0

2

1

передільна

1

3

0

3

0

металургія

0

0

0

0

1

Кольорова металургія

У тому числі виробництво:

3

0

0

0

0

олова

2

0

0

2

0

міді

3

0

0

0

0

свинцю

3

0

0

0

0

глинозему

2

2

0

0

0

алюмінію

0

3

0

0

0

титану

0

3

0

0

0

Машинобудування

У тому числі:

1

0

2

1

3

важке машинобудування

3

0

1

1

2

локомотивобудування

2

0

I

0

3

суднобудування

0

0

1

1

3

автомобілебудування

0

0

2

0

3

авіабудування

1

0

2

0

3

верстатобудування

1

0

2

2

3

приладобудування

0

0

3

0

3

сільськогосподарське машинобудування

0

0

1

3

2

Промисловість будматеріалів

У тому числі виробництво:

2

0

0

2

0

цементу

3

1

0

0

0

залізобетону

0

0

0

3

0

Лісова промисловість

3

0

0

2

1

У тому числі:

лісопилення

2

0

0

2

0

целюлозно-паперове виробництво

3

1

0

2

1

гідролізна виробництво

3

0

0

0

0

Легка промисловість

У тому числі виробництво:

1

0

2

3

2

бавовняних тканин

1

0

2

3

3

шовкових тканин

1

0

2

3

3

лляних тканин

3

0

2

0

1

швейне виробництво

0

0

2

3

3

взуття

0

0

2

3

3

Харчова промисловість

У тому числі виробництво:

2

0

0

2

1

м'яса

2

0

0

2

0

цукру

3

0

0

0

0

масла тварини

3

0

0

0

0

олії

2

0

0

2

0

рыбоконсервное

3

0

0

0

2

борошномельне

2

0

0

2

2

хлібопекарське

0

0

0

3

0

Шкала бальної оцінки: 0 - вплив практично відсутня; 1 - слабкий вплив; 2 - сильний вплив; 3 - вирішальний вплив.

З табл. 2.1 видно, що важливе значення при розміщенні виробництва надається можливості налагодження тісних зв'язків по лінії кооперування виробництва. Для галузей легкої промисловості, з виробництва добрив, залізобетону, сільськогосподарського машинобудування найважливішим фактором їх розміщення є споживчий чинник. Не менш важливим цей фактор є і для більшості галузей невиробничої сфери. І чим вище частка галузей невиробничої сфери в господарському комплексі тієї чи іншої країни або регіону, тим більшу роль в розміщенні господарства відіграє тяжіння до споживача.

Оскільки галузева структура більшості країн світу еволюціонує шляхом збільшення частки галузей невиробничої сфери і зменшення частки галузей виробничої сфери, можна констатувати, що зростання ролі споживчого фактору в розміщенні господарства є загальносвітовою тенденцією. Особливо це характерно для розвинених в економічному відношенні країн, де сьогодні цей фактор став визначальним у розміщенні їх економічного потенціалу.

Разом з тим для країн, що розвиваються, і, на жаль, у значній мірі для Росії виключно велика роль ресурсних, паливно-енергетичних і природно-кліматичних факторів у розміщенні господарського потенціалу, бо галузева структура їх господарства характеризується:

o переважанням виробничої сфери над невиробничої;

o переважанням в галузевій структурі промисловості нижніх її поверхів (паливо-, енерго-, і сырьеемких);

o як правило, більшою часткою у ВВП у порівнянні з розвинутими в економічному відношенні країнами сільськогосподарського виробництва.

Оскільки для кожної галузі характерний свій набір і своє поєднання факторів її розміщення, є сенс розглядати ці фактори в ракурсі їх галузевої диференціації. Найбільш складний набір факторів розміщення та їх поєднання характерні для промисловості.

Для демонстрації ефективності виробництва за регіонами були обрані галузі машинобудування і хімічна промисловість Центрального федерального округу (рис. 2.2). За основу взято показник рентабельності основного виду діяльності на підприємствах галузі.

Рис. 2.2. Рентабельність основного виду діяльності виробництв по регіонах (за даними рейтингового агентства АК&М за 2009 р.)

Діаграма показує, що найбільш економічною спеціалізацією для Курської і Смоленської областей є хімічна промисловість, а для Московської області - машинобудування. В інших регіонах, за винятком Рязанської області, дані види діяльності можуть бути підприємствами можливої спеціалізації.

До факторів, що впливає на ефективність виробництва в регіоні і відповідно на розташування виробничих сил, ставляться конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість регіону.

До умов, позитивно впливає на формування конкурентоспроможності, належать зростання промислового виробництва, притік інвестицій, науково-технологічний прогрес, відповідність структури регіональної економіки рівнем технологічного прогресу, ступінь керованості економіки регіону, внутрішній і зовнішній попит на продукцію регіону.

До умов, що негативно впливають на формування конкурентоспроможності регіону, відносяться недобросовісна конкуренція, негативний імідж регіону, витрати приватизації і лібералізації цін, криміналізація регіону, велика кількість регіонів, які перебувають на дотації (2.3).

Рис. 2.3. Умови формування конкурентоспроможності регіону

Одним з чинників конкурентоспроможності є також ступінь розвиненості інтелектуальної власності в регіоні.

Конкурентоспроможність формується на різних рівнях: рівні потенціалу і ресурсів, що входять в регіон; рівні господарювання регіону; рівні управління регіональними процесами. Особливе значення мають проектування праці, медичне страхування працівників, розвиток соціального партнерства, забезпечення захисту населення від соціальних катастроф, часовий фактор (швидкість здійснення нововведень), переважання обсягу виробництва над обсягом споживання самого регіону, при цьому зростання продуктивності регіону повинен бути адекватним зростанню якості життя.

Конкурентоспроможність регіону знаходиться в прямій залежності від можливості залучення вітчизняних та іноземних інвесторів для здійснення програм розміщення і територіальної організації виробництв.

Інвестиційна привабливість формується на основі позитивного інвестиційного клімату регіону, оцінка якого може бути звуженою, оцінює динаміку внутрішнього регіонального продукту (базовим показником цієї оцінки служить рентабельність виробництва), або розширеною, при якій враховуються такі фактори, як економічна, зрілість ринкового середовища, фінансовий, політичний, соціальний, соціокультурний, організаційно-правової. У свою чергу інвестиційна привабливість є характеристикою стану регіону. Найбільше значення має ризикова оцінка привабливості регіону. При цьому ризиками необхідно управляти одним з найефективніших способів є кептивне страхування.

Об'єктивні закономірності розміщення продуктивних сил, будучи відображенням законів розвитку ринкової економіки, діють не ізольовано один від одного, всі вони взаємообумовлені.

Поряд із закономірностями і принципами розміщення продуктивних сил в теоретичному обґрунтуванні розміщення виробництва важливу роль відіграють й різноманітні фактори, що визначають локалізацію виробництва і впливають на конкретне розміщення окремих галузей господарства, на формування територіальних комплексів різного рангу - економічних районів, республік, областей, внутрірайонних ТПК.

Все різноманіття чинників, що роблять величезний вплив на розміщення виробництва, можна об'єднати в родинні групи: економічні фактори; природні фактори, що включають економічну оцінку окремих природних умов і ресурсів для розвитку окремих галузей і районів; демографічні фактори, під якими розуміються системи розселення, забезпеченість окремих територій країни трудовими ресурсами. До складу цих факторів слід включити і стан соціальної інфраструктури.

Економічно обґрунтоване розміщення продуктивних сил з урахуванням всієї сукупності чинників в умовах ринкової економіки буде сприяти більш ефективному використанню природно-ресурсного потенціалу і комплексного розвитку регіонів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил
Закономірності розміщення продуктивних сил
Розміщення продуктивних сил
Продуктивні послуги і три фактори виробництва
Фактори розміщення машинобудівного виробництва
Розміщення по рейтингах
Визначення формату розміщення
Фактори, що визначають вибір стратегії відновлення
"Розверстка" продуктивних сил
Ефективний власник і продуктивний власник
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси