Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Мікроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Максимізація прибутку і мінімізація збитку абсолютно конкурентної фірми в короткостроковому періоді. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва

Основна мета будь-якої фірми - отримати максимальну валову прибуток. Валовий прибуток (Тп) - це різниця між валовим виторгом (валовим доходом) і валовими витратами:

У разі від'ємного значення Тк фірма несе валовий збиток.

Однак можливості отримання валовий економічного прибутку в умовах досконалої конкуренції істотно розрізняються в залежності від типу ринкового періоду: короткострокового або довгострокового. В даному параграфі ми розглянемо умови отримання прибутку і вибору оптимального обсягу виробництва в короткостроковому періоді.

Для визначення конкурентною фірмою оптимального, найбільш вигідного обсягу виробництва, який забезпечує їй максимальну валову прибуток чи мінімальний валовий збиток в короткостроковому періоді, можуть бути використані два принципи (підходи):

1) співставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами;

2) порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами.

Обидва підходи застосовні до всіх основних моделей ринку: досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії, монополістичної конкуренції. Ми використовуємо обидва принципу стосовно фірмі, що працює в умовах досконалої (чистої) конкуренції.

При певній ціні на продукт, що сформувалася на зовсім конкурентному галузевому ринку, фірма повинна встановити:

o чи має економічний сенс виробляти продукцію за даною ціною?

o яка оптимальна кількість продукції слід проводити (при позитивному відповіді на попереднє запитання)?

o яка максимальна валова прибуток (або мінімальний валовий збиток у разі неможливості отримання прибутку) при цьому рівні виробництва може бути отримана?

При використанні першого традиційного принципу співставлення валової виручки з валовими витратами відповідь на перше питання видається простим. Якщо валова виручка перевищує валові витрати і фірма отримує валовий прибуток, то продукцію слід виробляти.

Проте насправді відповідь на це питання не є однозначним і не зводиться тільки до даного справедливим твердженням. Це викликано тим, що в короткостроковому періоді валові витрати поділяються на постійні і змінні. Причому перші фірма несе і при відсутності виробництва і її валовий збиток в цьому випадку дорівнює величині постійних витрат. Тому в короткостроковому періоді можлива ситуація, коли фірма ні при якому рівні випуску продукції не отримає прибуток, а буде завжди нести збитки. Якщо ж величина валового збитку при виробництві певної кількості продукції буде меншою від величини постійних витрат, тобто збитку при нульовому виробництві, то тоді має економічний сенс випускати продукцію.

Таким чином, фірмі варто здійснювати виробництво в короткостроковому періоді в двох випадках:

1) якщо вона отримає валовий економічний прибуток;

2) якщо вона буде нести валовий збиток, але в меншому розмірі, ніж величина її постійних витрат, тобто за рахунок отриманої від продажу продукції валовий виручки покриє всі змінні витрати і частину постійних.

Якщо величина валового збитку при всіх обсягах випуску перевищує постійні витрати фірми, то підприємству вигідніше припинити виробництво, так як воно не відшкодує навіть змінних витрат, тобто витрат на енергію, сировину, матеріали, заробітну плату основним робітникам і т. д., і його валовий збиток буде більше, ніж при відсутності виробництва.

Відповідь на друге питання очевидна: фірма повинна виробляти оптимальну кількість продукції, при якому отримає максимальну валову прибуток або при відсутності такої буде нести мінімальний валовий збиток.

Для ілюстрації вибору оптимального обсягу виробництва на основі співставлення валової виручки (валового доходу) та валових витрат і визначення валового прибутку або валового збитку використовуємо гіпотетичні дані, наведені в табл. 6.2.

Розглянемо три можливих випадки: максимізації валового прибутку, мінімізації валового збитку і закриття фірми при трьох цінах, які могли б сформуватися на зовсім конкурентному галузевому ринку і за якими дана окрема фірма галузі змушена була б продавати свою продукцію.

Випадок максимізації валового прибутку можливий у нашому прикладі за ринковою ціною, що дорівнює 47 руб. за одиницю продукції. За даними таблиці, при цій ціні і витратах фірма буде отримувати валовий економічний прибуток при виробництві від 6 до 15 од. продукції (стовпець 8). Однак з цього інтервалу випуску їй слід вибрати найвигідніший варіант. У нашому прикладі оптимальний обсяг випуску продукції - 12 од., так як при цьому рівні виробництва фірма отримає максимальну валову прибуток (161 руб.), тобто її валова виручка найбільшою мірою перевищить валові витрати (564 руб. - 403 руб.).

Таблиця 6.2. Визначення фірмою оптимального обсягу виробництва продукції, що забезпечує максимальну валову прибуток чи мінімальний валовий збиток, на основі співставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами

Визначення фірмою оптимального обсягу виробництва продукції, що забезпечує максимальну валову прибуток чи мінімальний валовий збиток, на основі співставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами

Випадок мінімізації валового збитку спостерігається в нашому прикладі при ціні, рівній 27 руб. за одиницю продукції.

Як видно з таблиці, при цій ціні фірма ні при якому рівні виробництва не отримає валовий економічний прибуток, а завжди буде нести валовий збиток (стовпець 9). Однак не слід припиняти виробництво, так як при випуску від 6 до 12 од. вона буде нести валовий збиток менший, ніж у разі закриття провадження, коли він дорівнює сумі постійних витрат (-100 руб.). Це означає, що фірма повністю відшкодує всі змінні витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, та частина постійних витрат. У цьому випадку оптимальний обсяг виробництва, при якому валовий збиток буде мінімальним, складе 10 од. При даному рівні випуску продукції фірма за рахунок валової виручки, що дорівнює 270 руб., покриє всі змінні (226 руб.) і частину постійних (44 руб. з 100 руб.) витрат, і валовий збиток складе -56 руб.

З аналізу цього випадку можна зробити загальний висновок для даного підходу, заснованого на порівнянні валової виручки і валових витрат: фірмі доцільно в короткостроковому періоді здійснювати виробництво, якщо валова виручка (валовий дохід) за певних обсягах випуску продукції перевищує сукупні змінні витрати (77? > КС).

Випадок закриття фірми можливий в нашому прикладі при ціні 17 грн. за одиницю продукції. При даній ринковій ціні і витратах підприємство при всіх рівнях виробництва несе валовий збиток, що перевищує величину постійних витрат (стовпець 10). Тоді немає сенсу виробляти продукцію, так як фірма ні при якому обсязі випуску не в змозі відшкодувати навіть змінні витрати, пов'язані з її виробництвом. Тому мінімальний валовий збиток, рівний величині постійних витрат, фірма буде нести тільки при зупинці виробництва.

Покажемо графічно випадки максимізації прибутку, мінімізації збитків та закриття фірми (рис. 6.3).

Визначення оптимального обсягу виробництва продукції на основі співставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами

Рис. 6.3. Визначення оптимального обсягу виробництва продукції на основі співставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами

Випадок максимізації валового прибутку показаний при валовий виручці (валовому доході) тя за ціною 47 руб. Для отримання фірмою валовий економічної прибутку необхідно, щоб графік валової виручки при певних обсягах виробництва перевищував криву валових витрат (у нашому прикладі 77? | > тз на відрізку ав). Точки а і в є точками нульовий економічний прибуток (77?| = мс). При обсягах виробництва лівіше точки а і правіше точки в фірма несе валовий збиток. При обсягах випуску між точками а і в вона буде отримувати валовий прибуток. При цьому максимальна валова прибуток (відрізок Сі) буде досягнута при оптимальному обсязі виробництва 12 од., де графік 77? | найбільшою мірою перевищує криву 7"С. Величина максимальної валового прибутку, поданим табл. 6.2 дорівнює 161 руб.

Випадок мінімізації валового збитку відповідає валової виручки (валового доходу) тя2 при ринковій ціні 27 руб. Для того щоб фірма ні при якому рівні виробництва не отримувала валовий економічний прибуток, а несла збитки, але при цьому їй не слід було б припиняти виробництво, необхідно, щоб графік валової виручки при всіх обсягах випуску проходив нижче графіка валових витрат, але при певних обсягах виробництва перевищував криву змінних витрат. У нашому прикладі ГЛ2 < мс при всіх рівнях виробництва, але 77?2 > вус на відрізку єс В даному випадку має економічний сенс не припиняти діяльність, а випускати продукцію в інтервалі виробництва між точками е і з Хоча фірма понесе збиток, але його величина виявиться менше, ніж у разі її закриття.

Підприємство покриє всі змінні витрати і частину постійних, і його валовий збиток буде нижче постійних витрат. При цьому мінімальний збиток забезпечується при оптимальному обсязі виробництва, рівному 10 од. продукції (графік ГЛ2 найбільшою мірою перевищує криву ус, і існує мінімальний розрив між кривими ГЛ2 і 7"З). Величина мінімального валового збитку становить -56 руб. (див. табл. 6.2).

Випадок закриття фірми можливий при ринковій ціні 17 грн. та валовим виторгом (валовому доході) 77?3. Для прийняття рішення про припинення виробництва необхідно, щоб графік валової виручки при всіх рівнях випуску розташовувався не тільки нижче графіка валових, але і нижче графіка змінних витрат. У нашому прикладі 77?з < ус. В цьому випадку мінімальний збиток (-100 руб.), що дорівнює постійним витратам, фірма буде нести в тому випадку, якщо припинить виробництво, так як в противному випадку вона ні при якому рівні випуску не відшкодує навіть змінних витрат.

Розглянемо другий принцип визначення фірмою оптимального обсягу виробництва, заснований на порівнянні граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами. Для цього нагадаємо основні поняття, використовувані при аналізі.

Гранична виручка (граничний доход) (Л/Л) - це додаткова виручка (додатковий дохід) від виробництва і реалізації кожної додаткової одиниці продукції. Граничні витрати (Л/С) - це додаткові витрати, пов'язані з виробництвом кожної додаткової одиниці продукції. Гранична прибуток (Л/л) - це додаткова прибуток від продажу кожної додаткової одиниці продукції. Вона дорівнює різниці між граничним виторгом і граничними витратами:

При від'ємному значенні Л/л фірма несе граничний збиток від продажу даної одиниці продукції.

Іншими словами, гранична прибуток - це зміна валового прибутку, пов'язане з виробництвом кожної додаткової одиниці продукції:

Якщо ат = 1, то Л/л = Д7л.

При нескінченно малому збільшенні величин формулу граничної прибутку можна виразити через похідну:

З визначення граничної прибутку ясно, що фірмі слід виробляти кожну додаткову одиницю продукції, якщо гранична виручка Л//? перевищує граничні витрати МС, і вона отримує граничну або додаткову, прибуток від її продажу Л/л, так як при цьому або збільшується валовий прибуток, яку фірма до цього мала, або знижується валовий збиток, якщо вона його несла до виготовлення даної одиниці. І навпаки, немає сенсу випускати додаткову одиницю продукції, якщо при її виробництві МА < МС, так як фірма несе граничний, або додатковий, збиток, або знижується її валовий прибуток, або збільшується її валовий збиток.

При порівняно високих ринкових цінах на товар, коли фірма випускає відносно невеликі обсяги продукції, гранична виручка, як правило, більше граничних витрат (за винятком дуже низьких рівнів виробництва, коли ресурси використовуються нераціонально і граничні витрати дуже високі). Фірма при цьому отримує граничну прибуток, тобто по мірі збільшення виробництва або зменшується її валовий збиток, або зростає валовий прибуток. Однак з певного, досить високого рівня виробництва гранична виручка стає менше граничних витрат. Фірма починає нести граничний збиток, що означає збільшення її валового збитку або зниження валового прибутку в залежності від її економічного становища.

Відповідно інтервалом між виробництва, де Л/Л > Л/С і фірма отримує граничну прибуток, і інтервалом випуску продукції, при якому Л//? < МС і вона несе граничний збиток, знаходиться рівень виробництва, де Л//? = Л/С, при якому гранична прибуток дорівнює нулю, а валовий прибуток стає максимальним (або валовий збиток - мінімальним).

Звідси логічно випливає загальне правило, що при даному підході дозволяє фірмі визначити оптимальний обсяг виробництва: фірма отримає максимальний валовий економічний прибуток, або мінімальний валовий збиток, при такому оптимальному, найбільш вигідному обсязі виробництва, при якому гранична виручка (граничний доход) і граничні витрати дорівнюють (Л//? = МС).

Оскільки у багатьох випадках при всіх рівнях виробництва відсутнє точне рівність граничної виручки та граничних витрат, то фірмі слід провести останню одиницю продукції, при виробництві якої Л/Л > МС. Наступні за нею одиниці, де Л/Л < Л/З, робити не має сенсу, так як валовий прибуток при цьому знизиться (або валовий збиток зросте).

При використанні правила Л/Л = МС необхідно враховувати такі особливості:

o фірмі варто виробляти продукцію і використовувати це правило тільки в тому випадку, якщо ціна при певних рівнях виробництва перевищує середні змінні витрати. Іншими словами, вона повинна бути більше мінімуму середніх змінних витрат. Якщо ціна нижча, то випускати продукцію не має сенсу, так як при всіх обсягах виробництва фірма не відшкодує навіть змінних витрат і її валовий збиток буде більше постійних витрат. Ця умова випливає із правила, зазначеного при розгляді попереднього принципу (77? > ВУС). Якщо розділити обидві частини нерівності (2, то отримаємо:

o правило МЯ = МС може бути використане для визначення оптимального обсягу виробництва фірмою, яка працює в будь-яких моделях ринку: досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії, монополістичної конкуренції;

o в зв'язку з тим, що в умовах досконалої конкуренції гранична виручка фірми дорівнює ціні одиниці продукції, граничну виручку можна замінити ціною товару і представити правило МЯ = МС наступним чином:

Таким чином, правило Р = МС є окремим випадком загального правила МЯ = МС і застосовується лише для визначення оптимального обсягу виробництва фірмою, яка працює в умовах досконалої (чистої)конкуренції.

Для аналізу визначення фірмою оптимального обсягу виробництва на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами використовуємо умовні дані табл. 6.3. Розглянемо три можливих випадки: максимізації валового прибутку, мінімізації валового збитку і закриття фірми при тих же трьох цінах - 47, 27 та 17 руб., які ми використовували при вивченні першого принципу.

Випадок максимізації валового прибутку, згідно даного підходу, може бути представлений за ринковою ціною, яка при певних обсягах виробництва перевищує середні валові витрати (Р > АТС). Іншими словами, валовий прибуток може бути отримана за ціною, що перевищує мінімум середніх валових витрат. Це пов'язано з тим, що валовий прибуток Тж = 77? - ТС, тобто вона може бути отримана, якщо при будь-яких рівнях виробництва ТЯ > МС. Якщо розділимо обидві частини нерівності на 0, то Р > АТС.

У нашому прикладі валовий прибуток може бути отримана при ціні, рівній 47 руб. за одиницю продукції, яка перевищує мінімум середніх валових витрат (32,5 руб.). За цією ціною фірма буде отримувати валовий прибуток при виробництві від 6 до 15 од. продукції, коли Р > АТС. Однак фірмі в цьому інтервалі слід вибрати оптимальний обсяг виробництва, при якому буде отримана максимальна валова прибуток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами.

Гранична виручка фірми МК в умовах досконалої конкуренції дорівнює ціні 47 руб. (стовпець 6). Граничні витрати МС представлені в стовпці 5. При виробництві першої одиниці продукції МК < МС фірма не отримає граничної прибутку, а буде нести граничний збиток (47 руб. - 50 руб. = -3 руб.).

Таблиця 6.3. Визначення фірмою оптимального обсягу випуску продукції, що забезпечує максимальний прибуток чи мінімальний збиток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Визначення фірмою оптимального обсягу випуску продукції, що забезпечує максимальний прибуток чи мінімальний збиток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Однак на підставі даних табл. 6.3 про співвідношенні МА і МС при виробництві дуже малої кількості продукції передчасно робити висновок про недоцільність її випуску наданої ціною, так як в цій ситуації граничні витрати можуть бути дуже високі у зв'язку з неефективним використанням ресурсів, тому слід продовжити порівняння МА і МС при подальшому збільшенні виробництва. Так, вже при випуску другої одиниці продукції МА > МС. Фірма починає отримувати граничну прибуток (47 руб. - 35 руб. = = 12 руб.), а її валовий збиток зменшується на величину цієї граничної прибутку (стовпець 9), і отже, дану одиницю продукції слід виробляти. При виробництві третьої, четвертої та п'ятої одиниць МА > МС валовий збиток фірми продовжує скорочуватися. При випуску шостої одиниці, де гранична виручка продовжує перевищувати граничні витрати, фірма почне отримувати валовий прибуток (30 руб.).

Подальше порівняння показує, що співвідношення МА > МС триває до дванадцятої одиниці, тому всі ці одиниці продукції має сенс виробляти, так як фірма, займаючись їх випуском, отримує граничну прибуток, а її валовий прибуток збільшується. При виробництві дванадцятою одиниці гранична виручка в останній раз перевищує граничні витрати і фірма отримає граничну прибуток (47 руб. - 46 руб. = 1 руб.). Отже, у відповідності з правилом МЯ = МС оптимальна кількість продукції, при якому підприємство отримає максимальну валову прибуток, становитиме 12 одиниць

Якщо фірма зробить меншу кількість продукції, то вона не отримає частина валового прибутку. Якщо вона зробить більше продукції, то валовий прибуток знизиться, так як починаючи з тринадцятої одиниці МА < МС, і компанія буде нести граничний збиток. Так, при виробництві тринадцятої одиниці він складе: 47 руб. - 67 руб. = = -20 руб. і валовий прибуток фірми скоротиться на цю величину (з 161 до 141 руб.), тому тринадцяту і наступні одиниці виробляти економічно невигідно.

Уявімо графічно положення рівноваги фірми, при якому вона виробляє оптимальну кількість продукції і отримує максимальну валову прибуток (рис. 6.4).

Для вибору оптимального обсягу виробництва необхідно у відповідності з правилом МЯ = МС знайти точку перетину графіків граничної виручки (граничного доходу) МА і граничних витрат МС (точка Е) і визначити випуск продукції на горизонтальній

Визначення оптимального обсягу виробництва на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Рис. 6.4. Визначення оптимального обсягу виробництва на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами (випадок максимізації прибутку при ціні Р = 47 руб.)

осі (12 одиниць). При цьому середня прибуток при виробництві 12 од. графічно представлена відрізком £<7 (Ак = Р - АТС), а максимальна валова прибуток відповідає площі прямокутника АРЕС (Ак х 0). Слід зазначити, що середня прибуток при виробництві 12 од. не є максимальною. Вона досягає максимуму (в умовах незмінною ринкової ціни Р для конкурентної фірми) за мінімуму середніх валових витрат, тобто при 11 од. Виробництво 12 од. знижує середню, але збільшує валовий прибуток, і тому дванадцяту одиницю не слід виробляти, так як фірма максимізує не середню, а валовий прибуток.

Випадок мінімізації збитку можливий за ринковою ціною, яка нижче мінімального значення середніх валових витрат, але вище мінімуму середніх змінних витрат. Це пов'язано з тим, що у випадку мінімізації валового збитку необхідно, щоб при всіх рівнях виробництва валова виручка 77? була менше валових витрат ГС, але при певних обсягах виробництва дотримувалося нерівність 77? > ВУС (див. аналіз першого принципу визначення оптимального обсягу виробництва). Якщо розділимо обидві частини нерівності на 0, то отримаємо нерівність: Р > АУС.

У нашому прикладі ця умова виконується при ієні 27 руб. за одиницю. Дана ринкова ціна при всіх рівнях випуску продукції менше середніх валових витрат, але вище мінімуму середніх змінних витрат (22,3 руб.), а саме: при виробництві від 6 до 12 од. вона перевищує рівень АУС і будь-яке їх кількість в цьому інтервалі має сенс виробляти. Але фірмі на основі зіставлення граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами слід вибрати в зазначеному інтервалі певний оптимальний рівень виробництва, при якому валовий збиток буде мінімальним.

Гранична виручка фірми постійна і при даній ринковій ціні становить 27 руб. (стовпець 7). Граничні витрати представлені у стовпці 5. При виробництві перших 2 од. МА < Л/З, однак, як ми вже відзначали, при виробництві дуже малої кількості продукції граничні витрати, як правило, дуже високі. Починаючи з третьої одиниці МА стає більше МС, і фірма отримує граничну прибуток. Так, при виробництві третьої одиниці вона складе 2 руб. (27 руб. - 25 руб.), і валовий збиток фірми знизиться на ці 2 руб. (з 131 до 129 руб.). МА > МС і при виробництві наступних одиниць продукції, закінчуючи випуском 10 од., фірма продовжує отримувати граничну прибуток, а її валовий збиток зменшується.

При виробництві десятої одиниці гранична виручка МА в останній раз перевищує граничні витрати МС, і фірма отримає граничну прибуток Л/л (27 руб. - 25 руб. = 2 руб.). Отже, у відповідності з правилом МА= Л/С оптимальний обсяг виробництва, при якому фірма при цій ринковій ціні буде нести мінімальний валовий збиток становитиме 10 од. При виробництві одинадцятої одиниці МА стає менше Л/С. Фірма несе граничний збиток (27 руб. - 31 руб. = -4 руб.), і її валовий збиток збільшується на цю величину (з -56 до -60 руб.). Одинадцяту і наступні одиниці, при виробництві яких МА < МС, випускати не має сенсу.

Уявімо графічно при цьому підході положення фірми, що працює в умовах мінімізації валового збитку (рис. 6.5).

Для визначення оптимального обсягу випуску продукції, при якому фірма буде нести мінімальний валовий збиток, необхідно, використовуючи правило МЯ = МС, знайти точку перетину графіків граничної виручки (граничного доходу) МЯ2 і граничних витрат Л/С (точка Е) і відповідний їй обсяг виробництва 10 од. При цьому середній збиток буде дорівнює відрізку £С- (Р - АТС), а мінімальний валовий збиток - площі прямокутника АРЕС

Визначення оптимального обсягу виробництва на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Рис. 6.5. Визначення оптимального обсягу виробництва на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами (випадки мінімізації збитку при ціні Р= 27 руб. і закриття при ціні Р= 17 руб.)

Випадок закриття спостерігається за умови, що ціна нижче мінімуму середніх змінних витрат, тобто ні при якому рівні виробництва фірма не покриває середніх змінних витрат. Це викликано тим, що випадок закриття при першому підході визначався при дотриманні наступного нерівності: 77? < КС. Якщо розділити обидві частини нерівності на 0, то отримаємо: Р < АУС. У нашому прикладі цей випадок можливий за ціною 17 руб. за одиницю. Ця ціна нижче мінімуму середніх змінних витрат (22,3 руб.). Отже, при цій ціні фірма не відшкодує від продажу однієї одиниці продукції навіть середніх змінних, а від реалізації всієї продукції - сукупних змінних витрат і їй слід припинити виробництво. Якщо вона буде випускати продукцію, то її валовий збиток зросте, так як перевищить постійні витрати (див. стовпець 11 табл. 6.3). При ціні нижче мінімуму АУС немає сенсу використовувати правило МА = Л/С.

На рисунку 6.5 видно, що графік граничної виручки (граничного доходу) Л/Л3 при всіх рівнях виробництва проходить нижче кривої середніх змінних витрат АУС, що означає необхідність припинення виробництва.

З урахуванням випадку закриття слід уточнити правило МА(Р) = МС для визначення фірмою оптимального обсягу виробництва. Конкурентна фірма отримає максимальну валову прибуток чи мінімальний валовий збиток в короткостроковому періоді, якщо зробить такий оптимальний обсяг продукції, при якому МК (Р) = МС, але за умови, що ринкова ціна перевищує мінімум середніх змінних витрат АУС. Якщо остання умова не виконується, то фірмі немає сенсу використовувати це правило, так як їй вигідніше припинити виробництво.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Економічна поведінка фірми в умовах досконалої конкуренції. Визначення ціни і обсягу виробництва. Максимізація прибутку і мінімізація збитку
Визначення ціни, прибутку й обсягу виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах
Максимізація прибутку в короткостроковому періоді: два підходи
Попит фірми на ресурси в довгостроковому періоді. Оптимальне співвідношення ресурсів. Правило найменших витрат. Правило максимізації прибутку
Абсолютно конкурентна фірма в короткостроковому періоді
Положення рівноваги абсолютно конкурентної фірми і конкурентної галузі в короткостроковому періоді
Сутність прибутку та його функції.
Третє значення - максимізація прибутку
Абсолютно конкурентна фірма у довгостроковому періоді
Максимізація прибутку в довгостроковому періоді
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси