Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Мікроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Визначення оптимального обсягу виробництва монополістом. Економічна поведінка монополіста

Виходячи з особливостей графіка попиту на продукцію монополіста і динаміки його економічних показників визначимо оптимальну комбінацію обсягу виробництва і ціни, яку монополіст вибере для отримання максимального валового прибутку.

При визначенні монополістом оптимального, найбільш вигідного обсягу виробництва можуть бути використані ті ж підходи, що і в умовах чистої конкуренції:

o зіставлення валової виручки (валового доходу) з валовими витратами;

o порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами.

При першому підході оптимальним буде такий обсяг випуску продукції, при якому валова виручка (валовий дохід) найбільшою мірою перевищує валові витрати. В цьому випадку монополіст отримує максимальну валову прибуток, так як Тл = ГЛ - ГС. Поданим табл. 7.1, оптимальна кількість продукції - 9 од., де

Тп = 549 руб. - 301 руб. = 248 руб. Ціна, по якій він може продати 9 од., становить 61 руб.

Графічно вибір монополістом оптимального обсягу виробництва, при якому він знаходиться в положенні рівноваги, показаний на рис. 7.2, б. Оптимальний обсяг досягається при такому випуску продукції, при якому існує максимальний розрив між кривими валової виручки 77? і валових витрат ГС (9 од.). Максимальна валова прибуток Тп дорівнює відрізку АВ. Згідно з графіками точки Сі £ є точками нульовий економічний прибуток (Р/? = ГС). В інтервалі виробництва між точками Сі £ монополіст отримує валовий прибуток.

Використання другого підходу, заснованого на порівнянні граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами, для визначення оптимального обсягу виробництва, що забезпечує монополісту максимальну валову прибуток, аналогічно вибору конкурентної фірми. Монополіст повинен випускати додаткові одиниці продукції до тих пір, поки гранична виручка (граничний доход) від їх продажу перевищує граничні витрати (Л//? > Л/С), тобто фірма отримує граничну, додаткову, прибуток Мп, і її валовий прибуток збільшується. Максимальна валова прибуток буде при такому обсязі виробництва, коли гранична виручка зрівняється з граничними витратами (Л//? = МС) або, якщо немає точного рівності, при випуску продукції, при якому МА в останній раз перевищує МС. Від виробництва наступних одиниць продукції варто відмовитися, так як гранична виручка стане менше граничних витрат (МА < МС). Отже, монополіст буде нести від випуску цих одиниць граничний збиток і валовий прибуток знизиться.

За даними табл. 7.1, МА > МС від першої до дев'ятої одиниці (стовпці 4 і 7), і ці одиниці продукції слід виробляти. Максимальна валова прибуток згідно з правилом МЯ = МС досягається при дев'яти одиницях, де (при відсутності точного рівності) гранична виручка в останній раз перевищує граничні витрати (21 руб. > 20 руб.). Дану кількість продукції може бути продано за ціною 61 руб. за одиницю. Максимальна валова прибуток при цьому оптимальному обсязі складе 248 руб. Виробляти десяту одиницю немає сенсу, так як гранична виручка стає менше граничних витрат (11 руб. < 25 руб.). Монополіст несе граничний збиток (-14 руб.), що веде до скорочення валового прибутку на цю величину (з 248 до 234 крб.).

Графічно оптимальний обсяг виробництва, встановлений монополістом на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами, показаний на рис. 7.3.

Визначення монополістом оптимального обсягу виробництва, що забезпечує максимальний прибуток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Рис. 7.3. Визначення монополістом оптимального обсягу виробництва, що забезпечує максимальний прибуток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Оптимальний обсяг випуску продукції, що забезпечує максимальну валову прибуток, визначається відповідно до точки перетину графіків МК і МС (точка Е): ()", = 9 од. Однак монополіст не буде продавати це кількість продукції за ціною, що відповідає точці перетину кривих МК і МС. Графік попиту на його продукцію, розташований вище точки Е, і монопольна влада на ринку дозволяють йому реалізувати оптимальну кількість продукції за більш високою ціною.

Для визначення останньої слід провести перпендикуляр від горизонтальної осі випуску продукції через точку перетину кривих МА і МС (точку Е) до графіка попиту О (З точки) і на вертикальній осі визначити ціну Рт. Відповідно з даними табл. 7.1 ціна Рт становить 61 руб. При виробництві 9 од. середня прибуток від продажу однієї одиниці продукції дорівнює відрізку СВ (Рт - АТС = 61 руб. - -33,4 руб. = 27,6 руб.). Максимальна валова прибуток дорівнює площі прямокутника АВСРт (Ак х0 = 27,6 руб. х 9 = 248 руб.).

Проведений аналіз дозволяє зробити деякі висновки щодо економічної поведінки монополіста.

1. Ринкова влада дозволяє монополісту встановлювати більш високу ціну на продукцію, що цілком конкурентна фірма, яка продає товар за галузевою ринковою ціною і не може впливати на його ціну. Але він не може завищувати ціну до рівня, що перевищує Р"" так як отримає менший валовий прибуток. Так, у нашому прикладі (див. табл. 7.1) монополіст в змозі продавати продукцію по ціні більш високої, ніж 61 руб., припустимо, 81 руб. при реалізації 5 од. Проте в цьому випадку він отримає менший валовий прибуток (165 крб.), ніж при більш низькій ціні 61 руб. і реалізації 9 од. продукції (248 руб.). Таким чином, можливості монополіста у збільшенні цін обмежені графіком попиту на його продукцію і можливістю отримання максимальної валового прибутку.

2. Монополіст, як і будь-який інший виробник продукції, прагне до отримання максимального валового, а не середнього прибутку на одиницю продукції. Наприклад, за даними табл. 7.1 він отримає більшу середню прибуток, ніж при виробництві 9 од. (Ал = 27,6 руб.), якщо випустить меншу кількість продукції (від 4 до 8 од.). При цьому максимальна середня прибуток досягається при виробництві 6 од. (Ал = Р - АТС = 76 руб. - 42 крб. = 34 руб.). Проте валовий прибуток при цьому складе лише 204 руб. проти 248 руб. за 9 од. Тому хоча виробництво сьомої, восьмої і дев'ятої одиниць веде до зниження середнього прибутку, монополісту їх вигідно випускати, так як збільшується валовий прибуток.

3. Володіючи монопольної ринкової владою, монополіст має більше можливостей для одержання прибутку, чим абсолютно конкурентна фірма. Для нього реально отримання економічного прибутку, і в довгостроковому періоді завдяки перешкодам для вступу в монопольну галузь інших фірм на відміну від чисто конкурентної фірми, яка в довгостроковому періоді буде отримувати, як правило, тільки нормальний прибуток (економічна прибуток дорівнює нулю). Разом з тим при високих витратах і низькому попиті на продукцію монополіст теж може нести збиток і працювати в умовах мінімізації валового збитку.

Це відбудеться в тому випадку, коли точка, відповідна ціною Р," на графіку попиту (точка С на рис. 7.4), буде розташована вище графіка середніх змінних витрат А ВУС, але нижче графіка середніх валових витрат АТС. При цьому мінімальний валовий збиток монополіст буде нести при оптимальному обсязі виробництва, що відповідає точці перетину графіків МР. і МС (точка Е), при ціні Р," в точці С на графіку попиту й (див. рис. 7.4).

Визначення монополістом оптимального обсягу виробництва, що забезпечує мінімальний збиток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Рис. 7.4. Визначення монополістом оптимального обсягу виробництва, що забезпечує мінімальний збиток, на основі порівняння граничної виручки (граничного доходу) з граничними витратами

Середній збиток при обсязі випуску 0," графічно дорівнює відрізку СВ, а мінімальний валовий збиток - площі прямокутника АВСР,,,. У тому випадку, якщо графік АУС теж виявиться вище точки С, що відповідає ціні Р", на графіку попиту, монополісту слід припинити виробництво, так як його валовий збиток в короткостроковому періоді при кожному рівні випуску продукції перевищить постійні витрати.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Визначення ціни і обсягу виробництва
Економічна поведінка фірми в умовах досконалої конкуренції. Визначення ціни і обсягу виробництва. Максимізація прибутку і мінімізація збитку
Попит на економічні ресурси. Визначення оптимального рівня використання ресурсів
Максимізація прибутку і мінімізація збитку абсолютно конкурентної фірми в короткостроковому періоді. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва
Регульована монополія. Суспільно оптимальна ціна. Основні методи регулювання діяльності монополіста
Оптимальні масштаби спеціалізованих виробництв
Визначення оптимального рівня логістичного сервісу
ЧИСТА МОНОПОЛІЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА
Економічна поведінка фірми в умовах чистої монополії
ДОСКОНАЛА, ВІЛЬНА АБО ЧИСТА КОНКУРЕНЦІЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси