Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 50. Державний бюджет і податки

Поняття бюджету.

Економічні відносини, що складаються в суспільстві з приводу використання грошових коштів, називаються фінансами. Значна частина з них акумулюється урядом у формі державних фінансів. Через державні фінанси перерозподіляється значна частина ВНП. Головною ланкою державних фінансів є бюджет.

Бюджетне пристрій унітарних держав відрізняється від пристрою федеративних: у перших є два рівня бюджету - загальнонаціональний (державний) і місцевий, а у других - три: між федеральним і місцевим бюджетами є проміжне регіональне ланка у вигляді бюджетів штатів (США), земель (Німеччина), суб'єктів федерації (Росія). Якщо звести вага рівні бюджетів воєдино, то можна отримати консолідований бюджет держави, який використовується для спеціального аналізу і прогнозу грошових потоків в національній економіці.

Провідним ланкою бюджетного устрою країни є державний бюджет - фінансовий план держави з централізованого залучення і витрачання грошових ресурсів для виконання його функцій.

У країнах з розвиненою ринковою економікою державний бюджет виконує крім своїх прямих функцій щодо забезпечення безпеки країни, утримання державного апарату управління, здійснення соціальної політики і розвитку науки, освіти, культури ще одну додаткову функцію - регулювання економіки, непрямий вплив на ринкову поведінку фірм з метою досягнення стабільного розвитку.

Бюджетні профіцит та дефіцит.

Державний бюджет складається у вигляді балансу доходів і витрат за рік. Рівність дохідної і видаткової частин між собою передбачає збалансованість бюджету, однак наявність циклічності в економіці, необхідність проведення активної стабілізаційної політики і здійснення структурних зрушень у народному господарстві з метою впровадження досягнення НТП нерідко веде до неузгодженості власних частин бюджету та виникнення дефіциту (частіше) і профіциту (рідше).

Бюджетний дефіцит - сума перевищення витрат держави над його доходами і в межах фінансового року. Розрізняють поточний (тимчасовий, не перевищує 10% дохідної частини бюджету) і хронічний бюджетний дефіцит (багаторічний, критичний, перевищує 20% дохідної частини). При затвердженні дефіцитного державного бюджету зазвичай встановлюється його гранично допустима величина. Якщо в процесі виконання бюджету вона перевищується, то здійснюється секвестр бюджету, тобто пропорційне зниження витрат на бюджетний період по всіх статтях витрат, за винятком соціально захищених.

Бюджетний профіцит - сума перевищення доходів держави над його витратами в межах фінансового року.

Чергування періодів бюджетного дефіциту і профіциту дозволяє збалансувати бюджет не на рік, а на 5 років. Такий підхід дозволяє державі маневрувати своїми фінансами з метою вигладжування ділового циклу приблизно на 30-40% (рис. 50.1).

Державний борг

Це перевищення суми накопичених за попередні роки загальних дефіцитів державного бюджету над його профіцитами.

Державний борг країни формується за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень.

Циклічне балансування держбюджету:

Рис. 50.1. Циклічне балансування держбюджету:

Л - державні доходи; З - державні витрати; М - збалансований бюджет; у - ВНП у відповідний період часу

Внутрішній державний борг - заборгованість уряду населенню своєї країни. Він обслуговується за допомогою випуску облігацій державних позик та отримання кредитів у центрального банку країни.

Зовнішній державний борг - заборгованість держави перед іноземними кредиторами: приватними особами, державами, міжнародними організаціями. Якщо уряд не здатний оплачувати свій державний борг і зриває терміни платежів, то виникає ситуація дефолту - тимчасового відмови від зобов'язань, що тягне за собою санкції кредиторів аж до бойкоту і конфіскації державного майна, що перебуває за кордоном.

Значний державний борг призводить до розлад фінансову систему держави, погіршує підприємницький клімат в країні і суттєво обмежує зростання добробуту населення.

Принципи оподаткування.

Податки - це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб, що стягуються державою. Вони на 90% формують дохідну частину державного бюджету країни.

Податки, окрім фіскальної функції (тобто наповнення держбюджету), призначені для:

а) регулювання;

б) стимулювання;

в) перерозподілу доходів.

Принципи раціонального оподаткування розроблені ще А. Смітом, не втратили актуальності до теперішнього часу. До них відносяться наступні принципи.

Принцип справедливості: податковий тягар повинен нести все суспільство, а ухилення від податків, створення різних "сірих схем" розрахунків з державою повинні засуджуватися суспільством.

Принцип визначеності: податок повинен бути конкретним за величиною, терміну та способу оплати. Не можна вводити податки заднім числом (сучасна практика Росії).

Принцип зручності: податок повинен бути зручний насамперед населенню, а не податківцю.

Принцип економії: витрати на збирання податків не повинні бути надмірними, обтяжливими для суспільства.

Пряме і непряме оподаткування.

За методом стягнення розрізняють прямі податки та непрямі.

Прямі податки - це видимі податки, так як вони встановлюються на що отримується людиною, або фірмою дохід, а також на належне їм майно: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, податок на спадщину та дарування, поземельний та майновий податок і ін

Непрямі податки - це неявні, невидимі споживачами податки, оскільки ними оподатковуються виробники, зобов'язані державою включати їх в піну товару і перераховувати в дохід держави відразу ж після продажу. Це податок з обороту, податок на додану вартість, податок з продажів, акцизи.

Крива Лаффера.

При оподаткуванні значну роль відіграють ставки оподаткування - розмір податку на одиницю обкладання. Якщо вони надмірно високі, то економічна активність населення буде стримуватися. На початку 80-х років XX ст. А. Лаффер, колишній радник президента Р. Рейгана, встановив, що зростання ставок збільшує надходження податків в казну лише до певної межі, після нього населення відходить в тіньову економіку, вважаючи за краще взагалі не платити податки. Ця ситуація в економічній теорії описується за допомогою кривої Лаффера (рис. 50.2).

Крива Лаффера

Рис. 50.2. Крива Лаффера

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Державний бюджет: податки, державні доходи і витрати
Державний бюджет, видатки, податки
Поняття і форми витрат бюджету. Бюджетне фінансування
Доходи бюджетів: поняття і класифікація
Бюджет як основна ланка системи фінансів
Бюджетний дефіцит і профіцит
Вплив бюджетного профіциту на економіку. Способи фінансування бюджетного дефіциту. Державний борг
Циклічний та структурний дефіцити (профіцити) державного бюджету
Державний борг
Оподаткування договорів особистого страхування в Російській Федерації
Міжнародно-правові принципи оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності
Аудит оподаткування
Докази прямі і непрямі
Гармонізація непрямого оподаткування
Гармонізація прямого оподаткування
Крива Лаффера
Рівновагу на грошовому ринку і крива LM
Рівновагу на товарному ринку і крива IS
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси