Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Кримінальне право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рецидив злочину: поняття, види і значення

Рецидив (від лат. recidivus - повертається, падає назад) являє собою вчинення умисного злочину особою, яка має судимість за раніше скоєний умисний злочин (див. ст. 18 КК). Наприклад, особа, отбывшее [або яка вибуває] покарання у вигляді позбавлення волі за вбивство, знову вчиняє умисне злочин (вбивство, заподіяння шкоди здоров'ю, крадіжку тощо), при тому що судимість за раніше вчинений злочин не погашена або не знята у встановленому ст. 86 КК порядку. Такий рецидив називається кримінально-правовим.

Рецидив також можна розділити на загальний (різнорідний) і спеціальний. Спеціальний рецидив може бути тотожними чи однорідними. Як загальний, так і спеціальний рецидив може бути до того ж простим (одноразовим) або складним (багатократним).

Якщо особа вчиняє новий умисний злочин у період відбування покарання за раніше вчинений злочин, то такий рецидив називають пенітенціарним рецидивом.

Кримінологічний рецидив не впливає на процеси кваліфікації діянь як злочинів і призначення покарань за їх вчинення, але може надати допомогу у проведенні кримінологічних досліджень, узагальненні отриманих емпіричних даних, класифікації осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, і т. д.

Найбільшу кримінально-правове значення мають крім простого (див. ч. 1 ст. 18 КК) (для спрощення розуміння позначуваного формулою У + У) небезпечний і особливо небезпечний рецидив.

Рецидив злочину визнається небезпечним (див. ч. 2 ст. 18 КК), якщо:

- особа раніше два або більше разів засуджувався за умисний злочин середньої тяжкості до позбавлення волі та знову вчинила злочин, причому тяжкий, за який засуджується до реального позбавлення волі: 2Устл/з + Тл/с;

- особа раніше засуджувалося за тяжкий або особливо тяжкий злочин до реального позбавлення волі і знову засуджується за тяжкий злочин: Тл/с, Ві/с + Т.

Рецидив злочину визнається особливо небезпечним (див. ч. 3 ст. 18 КК), якщо:

- особа раніше двічі засуджувався до реального позбавлення волі за тяжкий злочин і знову засуджується до реального позбавлення волі за тяжкий злочин: 2Тл/з + Тл/с;

- особа раніше двічі засуджувався за тяжкий злочин або раніше засуджувався за особливо тяжкий злочин і знову засуджується за особливо тяжкий злочин: 2Т, ВІД + ВІД.

Можливість визнання рецидиву небезпечним або особливо небезпечним, на жаль, дещо звужена (див. ч. 3, 4 ст. 18 КК). Кримінальний закон, на жаль, не дозволяє визнати рецидив ні небезпечним, ні особливо небезпечним, якщо особа раніше два або більше разів засуджувався за злочини середньої тяжкості або засуджувалося за тяжкий злочин [судимість не знята або не погашена] та знову вчинила злочин, притому особливо тяжкий. У зазначених випадках можна вести мову тільки про простий рецидив.

Рецидив злочину має наступне значення (правові наслідки визнання рецидиву злочинного поведінки):

→ впливає на кваліфікацію діяння як злочину (див. ч. 5 ст. 131, ч. 5 ст. 132, ч. 6 ст. 134, ч. 5 ст. 135 КК);

→ є обставиною, що обтяжує покарання (див. п. "а" ч. 1 ст. 63 КК);

→ ініціює більш жорсткі правила призначення покарання (див. ст. 68 КК);

→ тягне більш суворий режим відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колонії суворого або особливого режиму (див. п. "в", "г" ч. 1 ст. 58 КК));

→ виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за деякими підставах.

Разом з тим при визнанні рецидиву злочинів не враховуються:

- судимості за умисні злочини невеликої тяжкості (див. п. "а" ч. 4 ст. 18 КК);

- судимості за злочини, вчинені особою у віці до 18 років (див. п. "б" ч. 4 ст. 18 КК), незалежно від виду та розміру відбутого [отбываемого] покарання чи іншої заходи примусового впливу;

- судимості за злочини, засудження за які визнавалося умовним або за якими надавалася відстрочка виконання вироку, якщо умовне засудження або відстрочка виконання вироку не скасовувалися і особа не направлялася для відбування покарання в місця позбавлення волі, а також судимості, зняті або погашені в порядку, встановленому ст. 86 КК (див. п. "в" ч. 4 ст. 18 КК).

Сукупність злочинів: поняття, види і значення

Сукупність злочинів являє собою вчинення суспільно небезпечних діянь (або дії), що містять (або містить) два або більше складу злочину, передбачених статтями або частинами статті КК, ні за один з яких особу не було засуджено (див. ст. 17 КК). Сукупність може бути ідеальною чи реальною.

Ідеальною називається така сукупність злочинів, при якій особа здійснює одне злочинне діяння, яке містить кілька самостійних складів злочинів. Наприклад, А., бажаючи вбити Б., вночі підпалює його житло. В результаті Б. гине у вогні (див. п. "е" ч. 2 ст. 105 і ч. 2 ст. 167 КК).

Ця сукупність може бути однообъектной або разнообъектной.

При однообъектной сукупності посягання здійснюється на однакові або подібні об'єкти. Наприклад, залишення годинним охоронюваного ним посади в цілях ухилення від проходження військової служби, що спричинило заподіяння шкоди охоронюваним вартою об'єктів (див. ст. 338 і 342 КК) - основним об'єктом злочинних посягань є встановлений законом порядок військової служби.

При разнообъектной сукупності посягання відбувається на різні об'єкти. Наприклад, винний, здійснюючи згвалтування потерпілої (див. ст. 131 КК), навмисне завдає при цьому тяжкої шкоди її здоров'ю (див. ст. 111 КК) - основними об'єктами злочинних посягань є статева свобода особистості та її здоров'я.

Реальна сукупність передбачає вчинення двох або більше злочинів, передбачених статтями або частинами статті КК, ні за один з яких особу не було засуджено (див. ч. 1 ст. 17 КК).

Ця сукупність може бути тотожною, однорідною або різнорідною.

Значення сукупності злочинів у тому, що вона:

→ передбачає особливий порядок призначення покарання (див. ст. 69, 70 КК);

→ сприяє забезпеченню невідворотності відповідальності за кожен злочин;

→ виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за деякими підставах.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Форми (види) множинності злочинів, її значення
Злочинний умисел: поняття, види і значення
Призначення покарання за незакінчену (складом) злочин і при рецидиві злочину
Добровільна відмова від злочину: поняття, ознаки та значення. Співвідношення між добровільною відмовою від злочину і діяльним каяттям у злочині
Поняття і значення складу злочину
Форми (види) множинності злочинів, її значення
Злочинний умисел: поняття, види і значення
Добровільна відмова від злочину: поняття, ознаки та значення. Співвідношення між добровільною відмовою від злочину і діяльним каяттям у злочині
Поняття і значення складу злочину
Готування до злочину: поняття, ознаки, види та значення
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси