Меню
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінансовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління грошовими коштами

З точки зору грошового обороту підприємства оборотні кошти представлені на конкретний момент часу вартістю, авансованої у дебіторську заборгованість, запаси і витрати в незавершеному виробництві і тимчасово вільні залишки коштів на рахунках і в касі підприємства. Ключовими категоріями, пов'язаними з управлінням грошовими коштами, є залишок грошових коштів та грошовий оборот підприємства. Залишок грошових коштів - це тимчасово вільні грошові кошти на рахунках і в касі підприємства; найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує поточну платоспроможність підприємства, а отже, і свободу вибору дій. Під грошовим обігом розуміється різниця між всіма отриманими та виплаченими підприємством грошовими засобами за певний період часу.

Політика управління грошовими коштами - це частина загальної політики управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оптимізації розміру їх залишку з метою забезпечення постійної платоспроможності й ефективного використання в процесі збереження.

Ефективність використання грошових коштів підприємства оцінюється з допомогою наступних показників:

1. Коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах (Кз) характеризує частку оборотних активів, які перебувають в абсолютно ліквідній формі, і розраховується за формулою

де ДАЧ, - середній залишок грошових активів у даному періоді; ОАср - середня сума оборотних активів в даному періоді.

2. Середній період обороту грошових активів (ПОча), використовуваний для визначення ролі грошових активів в загальній тривалості операційного циклу, розраховується але формулою

де V - одноденний обсяг реалізованої продукції в даному періоді.

3. Рівень відволікання вільного залишку грошових активів у короткострокові фінансові вкладення (УКфН), що показує співвідношення між короткостроково інвестованими і неинвестированными засобами, але визначається формулою

де КФВ - середня сума короткострокових фінансових вкладень в даному періоді.

4. Коефіцієнт рентабельності короткострокових фінансових вкладень (#КфП) показує прибутковість на одиницю короткострокових інвестицій за період і розраховується за формулою

де П - сума прибутку, отримана від короткострокового інвестування в даному періоді.

Грошовими коштами називають неприбуткові активи, які при зберіганні на розрахунковому рахунку і в касі втрачають частину своєї вартості. Виділяються наступні види грошових активів:

1. Операційний (або трансакційний) залишок грошових активів (ДА,,), підтримуваний для забезпечення поточних платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства. Для розрахунку потреби в даному залишку грошових активів використовується формула

де ДО"л - планований обсяг грошового обороту по операційній діяльності підприємства; Кла - коефіцієнт оборотності грошових активів у плановому періоді.

2. Резервний залишок грошових активів, що формується з метою страхування ризику несвоєчасного надходження коштів в зв'язку з погіршенням кон'юнктури на ринку або уповільненням платіжного обороту, для підтримання необхідного рівня платоспроможності за поточними зобов'язаннями підприємства. Потреба в резервному залишку грошових активів (ДАр) визначається на основі суми операційного залишку грошових активів і коефіцієнта нерівномірності (варіації) надходження грошових коштів в окремі періоди попереднього року (КВ) за формулою

3. Інвестиційний (або спекулятивний) залишок грошових коштів забезпечує можливість здійснення ефективних короткострокових фінансових вкладень при сприятливій кон'юнктурі ринку. Потреба в даному виді грошових активів (ДА,,) планується виходячи з фінансових можливостей підприємства після формування всіх інших видів оборотних і позаоборотних активів. Розмір інвестиційного залишку грошових активів не обмежується, оскільки його вартість в процесі зберігання не зменшується. Критерієм формування цієї частини активів є більш високий рівень дохідності короткострокових фінансових вкладень щодо рентабельності операційних активів.

4. Компенсаційний залишок грошових активів формується але вимогу банку, що здійснює розрахунково-касове обслуговування і кредитування підприємства. Потреба в компенсаційному залишку грошових активів (ДАК) планується в розмірі, визначеному угодою між підприємством та банком.

Чітке розмежування грошових активів поданими видами практичної діяльності підприємства проблематично, оскільки у зв'язку з абсолютною ліквідністю даного виду оборотних коштів вони вільно трансформуються один в одного. Загальний розмір середнього залишку грошових активів (ДА) цим методом визначається за формулою

Оскільки резервний та інвестиційний залишки грошових активів підприємства є взаємозамінними, потреба в них при відсутності фінансових ресурсів може бути скорочена.

Такі моделі оптимізації середнього залишку грошових активів підприємства засновані на досягненні компромісу між витратами упущеної вигоди від підтримки значного залишку коштів на рахунку та витратами масштабів виробництва, пов'язаними з невели

шім залишком (або відсутністю) готівки і необхідністю реалізовувати цінні папери.

Модель Баумоля є класичним засобом визначення оптимального залишку грошових коштів з точки зору даних видів витрат. Вона застосовується на підприємствах зі стабільним грошовим оборотом, що зберігають надлишки грошових коштів у формі короткострокових фінансових вкладень і допускають зниження активів у грошовій формі до куля.

Чим частіше відбувається поповнення грошових активів за рахунок продажу короткострокових вкладень або надходження короткострокових банківських кредитів, тим менше буде розмір середнього і максимального залишку грошових активів підприємства, а тим більше стануть витрати на поповнення грошових активів. Чим рідше поповнюються грошові активи, тим менше сума витрат по обслуговуванню однієї операції поповнення грошових коштів (Р") і більше середній залишок грошових активів. Проте залишки коштів на рахунках і в касі доходів не приносять підприємству, і їх зростання означає втрату підприємством альтернативних доходів у вигляді упущеної вигоди від фінансових вкладень. Розмір цих втрат (Пл) дорівнює добутку середнього залишку грошових коштів за період та середньої ставки відсотка по короткострокових вкладеннях.

Алгоритм розрахунку оптимального розміру середнього залишку грошових активів підприємства (ДА0||Т) має наступний вигляд:

де ДО - прогнозований обсяг грошового обороту в періоді;

Р" - витрати але конвертації грошових коштів у цінні папери; Пд - прийнятний і можливий для підприємства процентний дохід по короткострокових фінансових вкладеннях.

Таким чином, середній залишок грошових коштів становить половину оптимального (ДА0||Т: 2), а загальна кількість угод але конвертації цінних паперів в грошові кошти (К) визначається за формулою

Загальні витрати (ОР) з реалізації такої політики управління грошовими коштами визначаються але формулою

Перший доданок в цій формулі являє собою прямі витрати зняття (поповнення) рахунки, друге - упущена вигода від зберігання коштів на рахунку.

У практиці господарської діяльності стабільність грошових витрат зустрічається рідко. Як правило, залишок грошових коштів змінюється випадковим чином, причому можливі значні коливання.

Модель Міллера-Орра відповідає на питання, як підприємству слід управляти грошовим запасом, якщо неможливо передбачити щоденний відтік і приплив грошових коштів. При побудові моделі використовується процес Бернуллі - стохастичний процес, в якому надходження і витрачання грошей від періоду до періоду є незалежними випадковими подіями (мал. 15.6).

Модель Міллера-Орра

Рис. 15.6. Модель Міллера-Орра

Залишок коштів на рахунку хаотично змінюється до тих пір, поки не досягає верхньої межі. Коли залишок грошових активів досягає свого максимуму, грошові кошти інвестують у короткострокові цінні папери. Коли ж залишок грошових коштів зменшується нижче мінімального рівня, проводиться його поповнення за рахунок продажу цінних паперів або короткострокового банківського кредиту. Значення середнього залишку грошових активів встановлюється не посередині мінімального і максимального розміру залишку грошових коштів, а на одну третину вище його мінімального значення або на дві третини нижче максимального значення, що дозволяє знизити рівень втрат альтернативних доходів.

При вирішенні питання про розмах варіації (різниця між верхньою і нижньою межами) рекомендується дотримуватися наступної політики: якщо щоденна грошовий обіг великий або витрати, пов'язані з купівлею і продажем цінних паперів значні то підприємству слід збільшити розмах варіації і навпаки. Також рекомендується зменшити розмах варіації, якщо є можливість отримання прибутку завдяки високій процентній ставці але цінних паперів.

Модель Міллера-Орра передбачає формування страхового запасу грошових коштів, нерівномірність їх надходження і витрачання, і отже, залишку грошових активів. Нижня межа залишку грошових коштів приймається на рівні страхового запасу, а верхній - на рівні трикратного розміру страхового запасу.

Математичний алгоритм розрахунку розмаху варіації між верхнім і нижнім межами грошових активів (РВ) має наступний вигляд:

де а - середньоквадратичне відхилення щоденного обсягу грошового обороту.

Максимальний (ДАШКС) і середній (ДАср) залишки грошових активів визначаються за формулами:

Модель визначення оптимального залишку грошових активів Стоуна ускладнила модель Міллера-Орра шляхом введення в неї грошового потоку, очікуваного в найближчому майбутньому. У відповідності з цією моделлю дії підприємства та управління залишком грошових коштів на поточний момент часу визначаються прогнозом на найближче майбутнє. Отже, досягнення залишком грошових активів верхньої межі не викликає негайного переведення готівки у цінні папери, якщо в найближчі дні очікуються значні витрати грошових коштів. Тим самим мінімізується кількість конверсійних операцій і, отже, знижуються витрати. Ця модель може враховувати сезонні і циклічні коливання обсягів виробництва.

На статистичних методах засноване імітаційне моделювання за методом Монте-Карло, що враховує імовірнісний розподіл чистих грошових потоків при визначенні оптимального залишку грошових активів, величина якого встановлюється з урахуванням прийнятною ймовірності дефіциту коштів.

Сучасним методом регулювання середнього залишку грошових активів є коригування припливу і відтоку грошових коштів (перенесення терміну окремих платежів по завчасному узгодженню з контрагентами). Таке коригування здійснюється за такими етапами.

На нервом етапі на основі плану (бюджету) надходження і витрачання активів в майбутньому кварталі вивчається розмах варіації залишку грошових активів підприємства в розрізі окремих декад. Цей діапазон коливань визначається але стосовно мінімального і середнього показниками залишків грошових активів у майбутньому періоді.

На другому етані регулюються декадні терміни витрати грошових активів (у зв'язку з їх надходженнями), що дозволяє мінімізувати залишки грошових активів у рамках кожного місяця і кварталу в цілому. Критерієм оптимальності планових термінів грошових виплат є мінімальний рівень середньоквадратичного (стандартного) відхилення декадних значень залишку грошових активів підприємства від середнього.

На третьому етані отримані в результаті регулювання грошового потоку залишки грошових активів оптимізуються з урахуванням передбачається розміру страхового залишку цих активів. Спочатку визначаються максимальний і мінімальний залишки грошових активів з урахуванням нового розмаху варіації та розміру їх страхового запасу, а потім - їхній середній залишок.

Вивільнена в процесі подекадної коректування потоку платежів сума грошових активів реінвестується в короткострокові фінансові інструменти чи в інші види активів.

Існують і інші форми оперативного регулювання середнього залишку грошових активів, що забезпечують як збільшення, так і зниження його розміру. До основних таких форм відносяться:

■ використання флоута. Флоут являє собою суму грошових активів підприємства, пов'язану вже виписані їм платіжними документами (дорученнями, чеками, акредитивами тощо), але ще не інкасовану їх одержувачем. Флоут за конкретним платіжним документом можна розглядати як період часу між його випискою по конкретному платежу і фактичною його оплатою. Максимізуючи флоут (період проходження виписаних платіжних документів до їх оплати)підприємство може відповідно підвищувати суму середнього залишку своїх грошових активів без додаткового вкладення фінансових активів;

■ скорочення розрахунків готівкою. Готівкові розрахунки збільшують залишок грошових актинон підприємства та скорочують період використання грошових актинов на термін проходження платіжних документів постачальників;

■ відкриття кредитної лінії в банку, що забезпечує оперативне надходження короткострокового кредиту при необхідності термінового поповнення залишку грошових активів;

■ використання часткової передоплати продукції, якщо це не призводить до зниження обсягу її реалізації. Така практика зазвичай застосовується при реалізації продукції, що має високий попит.

Прискорення грошових надходжень може здійснюватися такими методами:

■ за допомогою локбоксов (чеки надходять направляються в спеціальне відділення банку за місцем знаходження покупця. Це дозволяє скорочувати час, необхідний для отримання чеків, депонування та здійснення розрахунків через банківську мережу на 1 - 4 дні);

■ через систему розрахунків у порядку планових платежів, з наступним акцептом (в заздалегідь обумовлені дні автоматично здійснюється переказ коштів на рахунок постачальника);

■ використання грошових коштів в дорозі, тобто різниці між залишком грошових коштів, що відображається на розрахунковому рахунку фірми і проходять але банківськими документами. Наприклад, при використанні чекової форми розрахунків з постачальниками підприємство отримує можливість відстрочки платежу на певну кількість днів. Помноживши це число днів на суму угоди, визначаємо суму коштів у дорозі до оплати. Аналогічно визначається сума коштів на шляху до вступу. Різниця між ними - сальдо грошових коштів в дорозі - це або тимчасовий надлишок коштів за рахунок виплат, або тимчасовий дефіцит коштів за рахунок надходжень. Бажано планувати платежі та стягнення заборгованості таким чином, щоб мати можливість користуватися тимчасовим надлишком коштів.

Політика управління грошовими активами повинна передбачати забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів. З цією метою розробляється система заходів та мінімізації втрат альтернативного доходу і протиінфляційною захисту в процесі зберігання грошових коштів. До числа основних таких заходів відносяться:

■ узгодження з банком, що здійснює розрахункове обслуговування підприємства, умов поточного збереження залишку грошових активів з виплатою депозитного відсотка по середній сумі цього залишку (наприклад, шляхом відкриття контокоррентного рахунки в байці);

■ використання короткострокових грошових інструментів інвестування (у першу чергу, депозитних внесків у банках) для тимчасового зберігання страхового та інвестиційного залишків грошових активів;

■ використання високоприбуткових інструментів фондового ринку для інвестування резерву і вільного залишку грошових активів (державних короткострокових облігацій; короткострокових депозитних сертифікатів банків тощо) за умови достатньої ліквідності цих інструментів на фінансовому ринку.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Управління потоками грошових коштів
Довірче управління грошовими коштами
Оцінка, планування та оптимізація грошових потоків підприємства. Управління грошовими коштами
Методи формування звіту про рух грошових коштів
АНАЛІЗ ЗВІТУ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ
РОЗПОДІЛ СТЯГНУТИХ ГРОШОВИХ КОШТІВ МІЖ СТЯГУВАЧАМИ
Завдання аналізу руху грошових коштів
Модель Бомола як інструмент оптимізації рівня грошових коштів
Інвентаризація грошових коштів, грошових документів і бланків документів суворої звітності
Криміналістична характеристика розкрадань грошових коштів у сфері банківського кредитування
 
Предмети
-->
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси
Пошук