Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відповідальність за прийняття управлінських рішень

При дослідженні процесів прийняття рішень основну увагу до останнього часу приділялося стадії розробки альтернатив вирішення питань, пов'язаних із знаходженням оптимального варіанту. Вважалося навіть, що саме вироблення рішення займає більшу частину часу і коштів, що відводиться для вирішення виниклої проблеми.

Практика управління, однак, свідчить про інше. Саме реалізація рішень, будучи найбільш складним, трудомістким і тривалим етапом ППР, що поглинає основну частину часу і ресурсів, є одночасно і найслабшою ланкою в процесі управлінської діяльності.

Одна з основних функцій менеджменту - керівництво (лідерство), суть якого становить особисте розпорядництво. Складові керівництва - розпорядництво і влада. Влада в організації виражається в реальній можливості одноосібно приймати остаточні рішення, а розпорядництво - в організації і контролі його виконання, тобто в розподілі ресурсів, підборі і розстановці виконавців, здатних самостійно виконувати розпорядження та створення ефективних стимулів для виконання.

В умовах сучасного управління у зв'язку з участю великого числа фахівців у процесі розробки та прийняття рішень вони набувають все більш колегіальний (партисипативний) характер. Це дає підставу припускати, що повинно змінюватися співвідношення зусиль менеджерів, що витрачаються на прийняття рішень та на організацію та контроль їх виконання. Центр ваги в діяльності керівника поступово переміщується зі сфери вироблення рішень в сферу організації та контролю їх виконання, а також підтримання безперервності та стабільності всього процесу підготовки, прийняття і реалізації рішень. Це, однак, анітрохи не знижує, а, навпаки, підвищує відповідальність менеджерів та їх роль в організації.

Один з головних питань при прийнятті управлінських рішень - питання про відповідальність керівника, яка виникає у разі заподіяння шкоди організації або її елементів зовнішнього середовища. Відповідальність за результати прийнятого рішення та його виконання (або невиконання) - дуже важливий чинник управлінської діяльності, тому менеджер у процесі розробки рішення повинен оцінити можливу міру відповідальності в разі вибору кожної з можливих альтернатив. Для цього необхідно визначити вид відповідальності і ступінь, в якій менеджери відповідальні перед іншими людьми або групами як усередині організації, так і поза ними.

Під відповідальністю будемо розуміти примушування до дотримання і виконання певних вимог, норм і правил.

Такі вимоги і норми можуть бути вироблені та встановлені:

(1) державою (законом), і тоді мова йде про юридичної відповідальності;

(2) керівництвом певної організації - в цьому випадку відповідальність можна визначити як адміністративну;

(3) цивільним суспільством - відповідальність є соціальною,

(4) групою людей у процесі міжособистісного спілкування - така відповідальність називається моральною.

Щоб з'ясувати, перед ким відповідальний керівник, необхідно знати, кому і як він підзвітний. Підзвітність - це спосіб здійснення відповідальності. Підзвітність, визначається видом, методами та процедурами контролю, під яким знаходяться менеджер та його рішення.

Видами відповідальності відповідають певні механізми контролю (табл. 14.2).

Таблиця 14.2. Види відповідальності та механізм їх контролю

Вид відповідальності

Механізм контролю

Юридична

(а) кримінальна

(б) цивільна

Судова система

Адміністративна

(а) дисциплінарна

(б) матеріальна

Ієрархічний контроль

Соціальна

Громадська думка

Моральна

Корпоративна культура

Залежно від історичних, соціальних і національно-культурних особливостей країни дані види відповідальності мають різну значущість.

У сучасних російських умовах в силу гіпертрофованої ролі держави протягом століть у всіх сферах діяльності людей, бюрократичного характеру влади, несформованість громадянського суспільства та громадської думки соціальна відповідальність фактично не діє і найбільш значущі адміністративна та юридична відповідальність. Що ж стосується моральної відповідальності, то в суспільстві, що переживає системну кризу і різку зміну цінностей, вона неминуче слабшає.

1. Юридична відповідальність може мати кримінальний і цивільний характер. Кримінальна відповідальність настає у разі вчинення злочину і полягає в застосуванні до винного державного примусу у вигляді покарання, визначеного вироком суду. Цивільна відповідальність виникає у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань і полягає у застосуванні до правопорушника встановлених законом або договором заходів впливу, що тягне для нього економічно невигідні наслідки майнового характеру: компенсація збитків, сплата неустойки (штрафу, пені), відшкодування шкоди.

Основний метод забезпечення юридичної відповідальності - право звернення до суду у зв'язку з рішеннями і діями керівників (посадових осіб).

2. Найбільш поширений вид відповідальності керівників - адміністративна відповідальність, засобом реалізації якої є механізм ієрархічного контролю. Відповідальність і підзвітність в організації неможливі без авторитету, вираженого у праві керувати.

Адміністративна відповідальність в залежності від виду санкцій може бути: (а) дисциплінарної, де формою впливу є зауваження, догана, переведення на нижчу посаду, звільнення; (б) матеріальну - обов'язок працівника відшкодувати організації, в якій він працює, майнову шкоду, заподіяну з його вини.

У досить великій організації чим вище піднімається менеджер по ієрархічній драбині, тим менше часу в нього залишається для хоча б загального контролю рішень своїх підлеглих. Крім того, сучасна організація передбачає глибоку спеціалізацію. Керівник завжди змушений узагальнювати, і тим більше, чим вище його статус в ієрархії. Таким чином, дуже часто керівник не володіє знанням проблеми, достатнім для самостійного аналізу запропонованого фахівцями рішення, навіть якщо б він володів часом.

Значною мірою на вищих рівнях ієрархії прийняття керівником рекомендацій своїх співробітників грунтується на довірі до підлеглих.

Обмежувачем механізму ієрархічного контролю також є досить часті збої в процесі обміну інформацією. Якщо виконавці недостатньо інформовані про те, що думають їхні вищі менеджери, то і керівництво мало знає про справжні настроях і думках підлеглих. Якщо про мотиви і цілі прийняття рішень вчасно не повідомляється, якщо інформація фільтрується або спотворюється в процесі комунікації, то в тій же мірі перестає діяти і ієрархічний контроль.

3. Керівник несе за свої рішення ще й неформальну - моральну відповідальність, тобто необхідність слідувати нормам людських відносин, механізмом реалізації якої є корпоративна культура.

Під корпоративною культурою розуміється вся сукупність групових цінностей, норм поведінки і способів діяльності, поділюваних членами організації. Організація, що існує досить довго, формує в собі певну культуру. Згідно з нею розвивається комплекс правил і традицій, які поєднують минуле і сьогодення, нинішні рішення узгоджуються з минулими, а минулі і нинішні - з майбутніми.

Таким чином, встановлюючи неписані правила, корпоративна культура обмежує прийняті рішення ще й певним колом моральних принципів, норм та традицій, і тим самим заповнює прогалини, неминуче залишаються механізмами формального контролю.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Прийняття рішень як основний елемент управлінських функцій
Економічні методи прийняття управлінських рішень
ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Основні характеристики та принципи прийняття та реалізації управлінських рішень
Типові методи прийняття управлінських рішень
Етапи процесу прийняття управлінських рішень і роль менеджерів у них
Аналіз ризиків при прийнятті управлінських рішень
Методи прийняття управлінських рішень на основі бізнес-моделей новаторів бізнесу
МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Управлінські рішення та відповідальність
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси