Меню
Головна
 
Головна arrow Соціологія arrow Технологія соціальної роботи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Етапи консультативної бесіди

Підготовчий етап консультування. На даному етапі встановлюється графік і черговість консультування. Консультант по можливості здійснює збір інформації про майбутнього клієнта, проводить попередні бесіди з офіційними особами (викладачами, вихователями) та особами з найближчого оточення. При необхідності соціальний працівник (соціальний психолог) підбирає і готує методики для додаткового психологічного тестування. В результаті аналізу отриманої інформації консультант складає попередній план роботи, намічає найбільш ефективні методи психологічного впливу і стиль спілкування з клієнтом.

Соціальному працівникові важливо вирішити перед початком консультування наступні питання:

- Що я хочу отримати в результаті співбесіди?

- Як цього домогтися?

- Що потрібно вміти для цього?

Тобто він повинен визначити мету, стратегію і тактику консультування.

Основний етап консультування. Основний етап консультування - це бесіда психолога (соціального працівника) з клієнтом. Вона являє собою природний безперервний процес, м'яко і тактовно контрольований і направляється консультантом. У розгорнутому вигляді основний етап включає декілька обов'язкових стадій (фаз), що переходять один в одного.

Перша фаза - психологічна настройка консультанта. Вона починається задовго до запрошення клієнта в кабінет і завершується з першими словами взаємних привітань. Протягом першої фази психолог (соціальний працівник) освіжає у пам'яті всю суму відомостей про чергове клієнта, намічений на попередньому етапі план і оптимальний стиль консультування.

Друга фаза - взаємні вітання майбутніх співрозмовників та їх представлення один одному. Перше, що повинен зробити консультант після привітання - запропонувати людині сісти і відчувати себе як вдома. Більшість клієнтів в перші хвилини розмови відчувають себе в кращому разі невпевнено. В цей час на клієнта впливає безліч нової інформації, працює так званий орієнтовний рефлекс. Тому необхідно дати клієнтові можливість освоїтися і озирнутися у приміщенні протягом 1~3 хвилин. Саме на цій стадії роботи знімається почуття збентеження, напруга і встановлюється психологічний контакт, взаєморозуміння між учасниками бесіди. Цьому сприяють м'яка жарт, до місця розказаний анекдот або історія з життя.

Третя фаза - укладення "договору-контракту" між психологом (соціальним працівником) і клієнтом. Психолог з'ясовує первинний запит і вимоги клієнта до майбутньої консультації, приймає рішення про її проведення або відмову від консультації та направлення клієнта до іншого фахівця. Після цього консультант в діловому і конкретному стилі доводить до відома клієнта мета, завдання та регламент консультування, повідомляє йому про етичні принципи роботи, які захищають інтереси клієнта, його права та обов'язки. Для успішного проведення цього етапу слід дотримуватися так званого "Ви-методу". Суть його полягає в тому, що на перший план висуваються інтереси клієнта, його завдання і проблеми. Треба дати зрозуміти клієнту, що він може розраховувати на допомогу, співпереживання, конкретні дії з боку соціального працівника. Саме в цей час формується або посилюється позитивна мотивація клієнта до майбутньої роботі. На цій стадії консультування необхідно активну участь обох сторін. В результаті правильно укладеного контракту досягається взаєморозуміння, намічається програма співпраці психолога і клієнта, розподіляються ролі, формується почуття психологічної безпеки й довіри до консультанта.

Четверта фаза - так звана фаза "сповіді". Соціальний працівник встановлює клієнту пряме запитання приблизно такого змісту: "Розкажіть докладно, що вас до мене привело?" Це питання дає початок стадії "сповіді", під час якої людина має можливість виговоритися, відверто та емоційно розповісти про хвилюючі його проблеми. Досвідчені консультанти відводять цій стадії не менше двох третин основного етапу консультації, але не більше години. На стадії сповіді консультант велику частину часу мовчить, але, активно слухаючи, підтримує клієнта, висловлює йому свій інтерес і співчуття засобами невербальної комунікації. При необхідності можливі короткі уточнюючі і навідні питання в руслі основної лінії оповіді клієнта. Паралельно на цій стадії відбувається інтенсивний аналіз одержуваної інформації, формулюється гіпотеза (гіпотези) про причини психологічних проблем клієнта і намічаються додаткові питання, які будуть задані йому на наступній фазі.

На цьому етапі можуть виникнути деякі труднощі, пов'язані з тим, що:

- клієнт не може сам викласти суть своєї проблеми. У нього може бути невиразна дикція, погана мова, він не може правильно сформулювати причини, які його привели на прийом;

- невірно оцінює свої здібності і має неадекватний рівень домагань;

- вважає, що йому зобов'язані допомогти, він хоче покласти свою відповідальність за вихід з кризового стану на соціального працівника;

- не вірить у свої сили і зневірився самостійно вирішити ситуацію.

П'ята фаза - фаза активного розпитування клієнта і отримання додаткової психологічної інформації. Психолог задає ряд цілеспрямованих питань для уточнення психологічного діагнозу та перевірки своєї гіпотези про джерело проблеми клієнта. При необхідності на цій стадії доречно запропонувати консультируемому виконати ряд психологічних тестів.

В результаті п'ятої фази консультант формує обгрунтоване думку про причини психологічних труднощів клієнта і намічає конструктивні шляхи їх подолання. На цій стадії консультант не повідомляє свою думку клієнта.

Шоста фаза консультування є вирішальною по своїй значущості і вимагає від консультанта максимальної мобілізації, зібраності, професійної майстерності. Зміст цієї стадії - спільна інтерпретація психологічних проблем клієнта. Консультанту не слід в категоричній формі пред'являти клієнту своє розуміння ситуації, тут краще підійдуть фрази типу "Мені здається, що справа в тому-то" або "Тут простежується зв'язок з тим-то". При цьому слід уважно спостерігати за реакцією людини й оцінювати ступінь його згоди із запропонованими інтерпретаціями. Якщо згода досягається, дана версія приймається за основу обома учасниками консультування. Але якщо припущення не викликає ніякої реакції і залишає клієнта байдужим, консультанту доводиться від нього відмовитися і шукати інше рішення. Однак якщо клієнт бурхливо протестує проти запропонованого тлумачення, вважаючи його абсолютно невірним, можна припустити, що консультант близький до самої суті проблеми. У цьому випадку необхідно проявити максимальну стриманість і, ігноруючи можливі агресивні випади з боку клієнта, детально обгрунтувати правоту своєї позиції, подолати опір співрозмовника. Таким чином, шосту фазу можна вважати успішно завершеною, якщо досягнуто взаємоприйнятне розуміння причин психологічних проблем і труднощів клієнта.

Сьома фаза випливає з попередньої і спрямована на оптимізацію особистісних механізмів саморегуляції і формування нової моделі поведінки клієнта. У літературі ця стадія описана як фаза "розширення цілей". Це означає появу у людини нових аспектів розуміння себе і світу, формування перспективних цілей і гнучких механізмів поведінки. В цей період роботи корисна детальна проробка найбільш складних для клієнта нових моделей поведінки. При необхідності можливе використання окремих форм психологічного тренінгу для закріплення новознайдених навичок, можливе залучення особистого життєвого досвіду консультанта, прикладів з його практики, літературних і філософських асоціацій.

Восьма фаза, суть якої полягає в оцінці ефективності консультації методом спільного обговорення. Клієнту пропонується висловити свою думку про проведену роботу. Психолог (соціальний працівник) дає остаточну оцінку успішності консультування.

Після консультації консультанту необхідно зайнятися собою. Цю стадію можна назвати фазою відпочинку та звільнення від вражень. Психолога (соціального працівника) на час необхідно розслабитися і переключитися на іншу діяльність.

Заключний етап консультування. Він настає після завершення спільної роботи з клієнтом. На цьому етапі консультант (психолог або соціальний працівник) остаточно осмислює отримані результати, оформляє протокол консультування і при необхідності намічає заходи впливу на соціальне оточення в інтересах клієнта. На цьому етапі можливе конкретне взаємодія з офіційними особами та оточенням клієнта з метою оптимізації умов для рішення його особистих проблем.

Соціальне посередництво - це сприяння досягненню згоди між соціальним суб'єктом і об'єктом для вирішення соціальних проблем останнього і надання йому допомоги.

Посередницька діяльність здійснюється тоді, коли соціальний працівник не може запропонувати шляхи і засоби розв'язання проблем клієнта самостійно або в своїй установі. Тоді він рекомендує і сприяє прийому клієнта у відповідній установі, організації або спеціалістом, який може їх вирішити.

Організаційно в посередницькій діяльності соціального працівника можна виділити три етапи:

1) визначення проблеми клієнта, оцінка можливостей її вирішення;

2) оцінка і вибір установи, здатної щонайкраще вирішити проблему;

3) допомога клієнту у встановленні контакту і сприяння в прийомі відповідною установою.

Форми посередництва:

- посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів;

- соціально-педагогічна;

- посередництво в пошуку соціальних служб і установ, здатних надати клієнту необхідну допомогу і підтримку;

- посередництво у вирішенні трудових, сімейних конфліктів та ін.

Соціальне посередництво все більшу значимість набуває і у вирішенні міжнаціональних конфліктів. При таких конфліктних ситуаціях важливо враховувати місцеві традиції і звичаї.

Посередницькі дії, здійснені професійно, дозволяють допомогти багатьом нужденним зупинити конфлікти й трагедії, стверджувати соціальне партнерство.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Структура та характеристика основних етапів ділової бесіди. Методи і прийоми
Етап виготовлення пробної партії
Третій етап
Консультативне підприємництво
Основи консультативної взаємодії
Перший етап
Методи опитування (бесіда (інтерв'ю), анкетування)
Технологія планування: етапи і послідовність
Підготовчий етап
Структура комерційної бесіди
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси