Планування в системі управління

Планування як процес виконує в системі управління ряд дуже важливих функцій. Це пояснюється тим, що управлінський цикл починається з процесу планування (рис. 2).

Рис. 2. Елементи системи управління підприємством

Якщо розглядати систему управління як єдиний замкнутий цикл, то початком і завершенням цього циклу є планування як підсистема щодо конкретизації мети та шляхів розвитку підприємства.

У відповідності з цим можна зробити висновок: наскільки будуть обґрунтовані плани, а виходячи з них - управлінські рішення, настільки ефективно, надійно і стійко буде функціонувати підприємство. При цьому план розглядається не як догма, не як набір кількісних і якісних показників, які обов'язкові для виконання, а як найбільш раціональний і ефективний шлях розвитку при сформованих внутрішніх і зовнішніх умовах.

В системі управління планування виконує ряд важливих функцій, а саме:

- формалізує і описує процеси майбутнього розвитку підприємства з розрахунком альтернативних варіантів зміни

зовнішнього середовища і способів оптимальної адаптації підприємства до цих змін;

- забезпечує синхронізацію залучення і використання внутрішніх та зовнішніх ресурсів виходячи з ефективної потреби в них;

- знижує ризик втрат від несприятливих умов зовнішнього середовища за рахунок розробки на стадії планування адекватних дій у разі настання цих умов;

- враховує специфіку сезонних коливань (особливо характерних для сфери послуг) і забезпечує заходи щодо зниження втрат від цих коливань (додаткове залучення клієнтів рекламою, зниження цін тощо);

- формує умови дієвого контролю і оцінку наслідків прийнятих рішень за рахунок конкретизації, формалізації і чіткого уявлення оптимального розвитку підприємства.

Кожна з цих функцій реалізується в планових завданнях. Тому обґрунтовані плани, їх чіткість, системність, конкретність та реалістичність служать запорукою ефективних управлінських рішень.

В умовах нестабільності зовнішнього середовища, а саме в період фінансових або економічних криз, зростає роль держави у формуванні гарантій і умов надійного розвитку підприємств, прийняття ними обґрунтованих планів, спрямованих на їх ефективне розвиток при адекватних управлінських діях з боку як держави, так і підприємства.

На рівні держави необхідно забезпечити вирішення наступних завдань для створення умов ефективного розвитку підприємства з урахуванням обґрунтованості планів, підвищення їх надійності:

- гарантування стабільності фінансової та грошової системи і на цій основі обґрунтування найбільш важливих загальнодержавних цілей і завдань, формування держзамовлення, включення в його реалізацію найбільш ефективних підприємств, в тому числі недержавних, створення умов для виконання пов'язаних з держзамовленням планів;

- формування збалансованості матеріальних і грошових потоків і на цій основі безінфляційне і стабільний розвиток економіки країни, що створює умови передбачуваності розвитку підприємства;

- гарантування свободи підприємництва, ініціювання трудової активності, в результаті чого можливо сформувати конкурентний збалансований ринок, що забезпечує при правильній стратегії і тактики розвитку підприємства високоефективну господарську діяльність.

Ці завдання по формуванню державних гарантій стабільності економічного розвитку можуть бути вирішені різними шляхами, з залученням різних механізмів планування та управління. Дієвість планових рішень і форм впливу на економічні, соціальні і навіть політичні процеси визначатиметься, по-перше, адекватністю вжитих заходів щодо створення державою умов і гарантій стабільності фінансової та економічної системи; по-друге, послідовністю кроків управлінських структур підприємства по реалізації намічених цілей і на їх основі - планів. При цьому необхідно враховувати досить велике коло інтересів учасників економічних відносин, чинників, потенційних і реальних загроз при розробці планів та їх реалізації.

В умовах кризи 2008-2009 років особливо актуальною стала проблема збалансованості грошових потоків та забезпечення платоспроможності підприємств. У цьому зв'язку виникає необхідність аналізувати і враховувати ряд зовнішніх та внутрішніх факторів, характерних для кризового періоду. Зокрема, до зовнішніх факторів відносяться:

- мінливість цін, як фінансових, так і на товарних, фондових ринках. Різкі стрибки цін збільшують ризики, що необхідно враховувати при прийнятті рішень про джерела і напрямки використання грошових коштів. Крім того, в цьому блоці необхідно враховувати і управляти ціною капіталу в двох її складових: ціна власного капіталу, що виражається в рублях на одну акцію; ціна акції, вираженої нормою прибутку на одну акцію. Ризик власників акцій на мінливість цін на акції повинен компенсуватися рівнем прибутковості (дивідендів), а також випуском різних акцій (привілейованих і звичайних) з різними строками погашення (диверсифікація портфеля акцій однієї компанії);

- глобалізація ринків через створення міжнаціональних корпорацій, можливостей інформаційних, маркетингових і розрахункових систем по мобілізації капіталу з будь-якого фінансового ринку, посилюють конкуренцію, знижують підприємницьку прибуток, а відповідно фінансову стійкість підприємств. Це, в свою чергу, призводить до підвищення частки позикових коштів у структурі капіталу і веде до збільшення використання фінансового важеля в прагненні збільшити прибуток;

- виникають податкові асиметрії у випадках, коли, по-перше, окремим видам діяльності надаються податкові пільги з метою заохочення їх розвитку, по-друге, неоднаковий податок, що встановлюється вітчизняним і зарубіжним фірмам, по-третє, характер діяльності окремих підприємств дає їм право на зниження податків, по-четверте, діяльність в зонах (регіонах) з пільговим оподаткуванням. Це призводить до "перекидання" капіталів, створення філій в зонах (країнах) з вигідним оподаткуванням, тобто відбуваються так звані структуровані угоди, що забезпечують мінімізацію податків і максимізацію прибутку;

- технологічні досягнення у створенні комп'ютерних систем, телекомунікацій дозволили значно збільшити обсяг та кількість угод, у тому числі по валютних і процентних свопів (одночасна купівля-продаж акцій з різними відсотками і термінами погашення, купівля валюти із зобов'язанням її подальшого продажу); по індексним ф'ючерсах, що визначаються по відношенню до готівкового індексу (справедлива ціна цих ф'ючерсів), що в умовах миттєвих операцій за допомогою електронної торгівлі призводить до різких коливань курсів акцій і цін на ф'ючерси і піддає споживача і виробника ринкових ресурсів підвищеного цінового ризику;

- успіхи фінансової теорії, основою якої є визначення вартості капітального активу, формування нових фінансових інструментів та методів управління ризиками, необхідно використовувати планових і управлінських рішеннях будь-якого підприємства незалежно від виду його діяльності;

- зростання міжнародної конкуренції та інтернаціоналізація фінансових потоків створюють підвищену невизначеність довгострокових інвестицій, а також збільшують ризик ліквідності та платоспроможності національних підприємств;

- зміна вартості інформації та операційних витрат (ціна інформації та рівень операційних витрат знижуються), висока доступність до інформації дозволяють оперативно реагувати на зміну умов діяльності.

До внутрішньофірмових факторів належать:

- забезпечення необхідної ліквідності підприємства на всіх стадіях його розвитку;

- несхильність до ризику або отримання адекватної компенсації за ризик зумовлює необхідність управління ризиками на основі формування диверсифікованого за рівнем ризиків портфеля планових і управлінських рішень;

- ускладнення планових розрахунків і необхідність навчання менеджерів по управлінню економічними процесами на підприємстві при великому їх різноманітті для забезпечення оптимального вкладення коштів і підвищення прибутку компанії;

- вигоди за рахунок фінансової звітності, що дозволяє короткостроково позитивно позначитися на прибутковості підприємства (організації) та покращити показники його кредитоспроможності.

Облік всіх цих зовнішніх і внутрішніх факторів в умовах фінансової кризи при проведенні планових розрахунків, а потім управлінських дій не тільки необхідний, але незмінно важливий для підприємства.

Контрольні запитання та завдання

1. Які функції виконує планування в системі управління?

2. Чому необхідно враховувати фактори внутрішнього і зовнішнього середовища в плануванні, а потім і в управлінні підприємством?

3. За якими ознаками класифікуються плани?

4. Дайте характеристику видів планів за їх класифікаційними ознаками.