Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Податкове право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Обставини, що виключають відповідальність та звільняють від відповідальності за порушення законодавства про податки і зборах

Податковий кодекс встановлює перелік обставин, наявність яких виключає відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення. У податковому праві названі обставини мають матеріальне значення, що відрізняє їх від аналогічних понять кримінального процесу та провадження у справах про адміністративні правопорушення, традиційно розглядають обставини, що виключають провадження по справі, тобто у процесуальному аспекті.

Залежно від можливості усунення (виключення) факту податкового делікту обставини, що виключають притягнення особи до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, класифікуються на дві групи:

1) виключають наявність податкового правопорушення, а саме:

o відсутність події податкового правопорушення;

o відсутність вини особи у вчиненні податкового правопорушення;

o вчинення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, фізичною особою, яка не досягла до моменту вчинення діяння 16-річного віку;

2) не виключають наявності податкового правопорушення. До обставин даної групи відноситься закінчення строків давності притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Згідно ст. 109 НК особа не може бути притягнуто до відповідальності за вчинення податкового правопорушення при наявності хоча б однієї з наступних обставин.

Відсутність події податкового правопорушення

Назване обставина означає відсутність діяння, вчинення якого є підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення податкового законодавства. Відсутність події податкового правопорушення виражається у відсутності самого факту протиправного в поведінці суб'єкта податкового права. Наприклад, не утворює факту податкового правопорушення пропуск терміну подачі декларації до податкового органу, якщо платник податку за рішенням суду звільнено від сплати податку.

У податковому праві поняття "відсутність події правопорушення" є більш широким, ніж відомі аналогічні категорії. Податковий кодекс на відміну від КПК і Кпап не розрізняє відсутність події правопорушення і відсутність складу правопорушення. Отже, використовуване в податковому праві поняття "відсутність події податкового правопорушення" включає два моменти:

1) відсутність в матеріальному світі самого факту вчинення діяння, яке може містити мінімально необхідні ознаки складу податкового правопорушення, тобто податкове правопорушення не було вчинено взагалі;

2) неможливість кваліфікації вчиненого делікту як податкового правопорушення через відсутність складу правопорушення.

Відсутність вини особи у вчиненні податкового правопорушення

Вина є необхідною умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про податки і зборах. Відсутність вини в поведінці суб'єкта податкового права свідчить про відсутність суб'єктивного ознаки складу правопорушення і, таким чином, виключає можливість вважати скоєне діяння правопорушенням і не дозволяє залучити платника податків, податкового агента або іншої особи до податкової відповідальності.

Наявність розглянутого обставини обумовлено тим, що в деяких ситуаціях здатність особи діяти вольовим чином обмежена або взагалі неможлива, що позбавляє суб'єкта податкового права можливості вибирати між правомірним і протиправним поведінкою або усвідомлювати протиправність своїх дій (бездіяльності).

Податковий кодекс до обставин, що виключають провину особи у вчиненні податкового правопорушення, відносить:

1) вчинення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, внаслідок стихійного лиха або інших надзвичайних та непереборних обставин. Дана обставина виключає вину особи у вчиненні податкового правопорушення, а отже, і саме правопорушення тільки за умови, що протиправне діяння було обумовлено стихійним лихом або іншими непереборними та надзвичайними обставинами.

Стихійне лихо та надзвичайні обставини характеризуються об'єктивними ознаками, оскільки не можуть бути відвернені суб'єктом податкового правопорушення доступними для нього способами. Непереборні обставини характеризуються суб'єктивними ознаками, оскільки непереборність відносна і може залежати від будь-яких можливостей або здібностей суб'єкта податкового правопорушення. Не відносяться до непереборним обставинам відсутність у платника податків, податкового агента чи іншого зобов'язаного особи грошових коштів, а також порушення грошових зобов'язань перед суб'єктом правопорушення з боку його контрагентів.

Податковий орган чи інший компетентний орган держави, який виявив факт порушення законодавства про податки і зборах, не має права припиняти провадження у справі на тій підставі, що вчинення податкового проступку збіглося за часом з яким-небудь непередбачених обставиною на даній території: відсутність вини особи має перебувати в прямій залежності від зазначених в ПК обставин.

Наявність стихійного лиха, інших надзвичайних або непереборних ситуацій встановлюється загальновідомими фактами, публікаціями в засобах масової інформації та іншими способами, що не потребують спеціальних засобах доказування. Факт непереборної сили визнається судом загальновідомим при наявності двох умов: об'єктивного, тобто популярність події широкому колу осіб; суб'єктивного, тобто популярність події складом суду. Наявність стихійного лиха, надзвичайних або непереборних обставин встановлюється судом всіма способами доказування, відомими податкового процесу, крім експертизи, оскільки для її проведення необхідні спеціальні пізнання.

Як правило, внаслідок непереборної сили податкові правопорушення вчиняються у формі бездіяльності. Наприклад, сильним повінню була знищена фінансова документація підприємства, що спричинило неможливість своєчасно подавати податкові декларації в податковий орган;

2) вчинення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, платником податків - фізичною особою, яка перебувала в момент його вчинення в стані, при якому ця особа не могла віддавати собі звіт у своїх діях або керувати ними внаслідок хворобливого стану. Податковий кодекс визнає як обставини, що виключає вину особи у вчиненні податкового правопорушення, неосудність суб'єкта конкретного правопорушення. У податковому праві критерій неосудності відповідає аналогічним категоріям, що застосовуються в інших галузях права, і також містить два аспекти: юридичний і медичний. Інтелектуальний момент юридичного аспекту неосудності полягає в тому, що при вчиненні податкового правопорушення фізична особа перебувала у стані, в якому воно не могло віддавати звіту у своїх діях. Вольовий момент юридичного аспекту виражається в неможливості керувати своїми діями. Медичний аспект неосудності полягає в наявності хворобливого стану психіки фізичної особи, тобто в загостренні хронічного психічного захворювання.

Разом з тим НК розглядає критерій неосудності більш вузько, ніж, наприклад, КПК та Кпап. У податковому праві не визнається як обставини, що виключає вину у вчиненні податкового правопорушення, хворобливий стан фізичної особи, яке, можливо, і не спричинило втрату контролю за своїми діями, але об'єктивно перешкоджало виконанню податкових зобов'язань. Припустимо, тривале перебування па стаціонарному лікуванні індивідуального підприємця спричинило неможливість вчасно сплатити належні з нього податки. Таким чином, критерій хворобливого стану, що міститься в ПК, не цілком відповідає практиці фінансової діяльності.

Вина суб'єкта податкового правопорушення виключається тільки при наявності сукупності юридичного та медичного аспектів неосудності, присутніх у фізичної особи на момент порушення ним законодавства про податки і зборах.

Наявність неосудність виключає притягнення до податкової відповідальності будь-якої фізичної особи, оскільки виключає вину особи у вчиненні податкового правопорушення. Отже, положення підп. 2 п. 1 ст. 111 ПК застосовуються не тільки до фізичній особі - платнику податків, але й іншій особі, приваблюваному до податкової відповідальності, - свідку, перекладачеві, податковому агенту і т. д.

Однак правило звільнення від податкової відповідальності через неосудність фізичної особи не застосовується щодо організацій, вина яких, як відомо, встановлюється в залежності від вини їх посадових осіб. Неосудність однієї посадової особи не усуває відповідальності інших посадових осіб за дотримання фінансової дисципліни на підприємстві. Відступ від цього правила можливий тільки у відношенні тих організацій, у яких за штатним розкладом є одна посадова особа.

Факт неосудності фізичної особи підтверджується наданням до податкового органу або суду документів, які за змістом, змістом і дати ставляться до того податкового періоду, в якому скоєно податкове правопорушення;

3) виконання платником податків або податковим агентом письмових роз'яснень з питань застосування законодавства про податки і збори, даних податковим органом або іншим уповноваженим державним органом чи їх посадовими особами в межах їх компетенції. Наявність цієї обставини, що виключає вину суб'єкта податкового правопорушення, обумовлено тим, що особа не усвідомлює протиправність своїх діянь, оскільки не має і не може цього усвідомлювати зважаючи керівництва думкою компетентного уповноваженого особи. Однак вина правопорушника виключається лише у разі, якщо він не виконує будь-які роз'яснення податкового або державного органу або їх посадових осіб, а тільки ті роз'яснення, які даються у письмовій формі або у межах компетенції названих суб'єктів. Отже, консультація, яка виходить за межі повноважень податкового органу, іншого уповноваженого державного органу або їх посадових осіб, не виключає вини самого платника податків за неправомірні діяння.

Наступним аспектом розглянутого обставини, що виключає вину податкового правопорушника, отриманого роз'яснення. Консультація щодо застосування податкового законодавства повинна бути отримана платником податку від уповноваженого органу до вчинення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення.

Факт виконання платником податків або податковим агентом письмових роз'яснень з питань застосування податкового законодавства доводиться податковим органом або судом при наявності відповідних документів цих органів, які за змістом і змістом відносяться до податкових періодів, в яких скоєно податкове правопорушення, незалежно від дати вилучення цих документів. Названі обставини можуть бути встановлені тільки на основі письмових доказів, інструкцій, листів, телеграм, вказівок, відповідей на запити платника податків і т. д. Також при застосуванні піди. 3 п. 1 ст. 3 НК можливі посилання на консультації та роз'яснення посадових осіб податкових органів, що публікуються в офіційних виданнях Мінфіну Росії.

Перелік обставин, що виключають провину особи у вчиненні податкового правопорушення, не є вичерпним, тому податковий орган або суд у ході розгляду справи має право виключити винність особи та з інших підстав, доведеним у відповідності з правилами податкового, цивільного чи арбітражного процесу.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Відповідальність за порушення законодавства про податки і зборах
Поняття порушень законодавства про податки і зборах
Обставини, що виключають юридичну відповідальність
Податкові правопорушення, передбачені главою 16 Податкового кодексу Російської Федерації
Події після звітної дати, порядок їх відображення у звітності
Класифікація складів податкових правопорушень
Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинення податкового правопорушення
Вчинення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, фізичною особою, яка не досягла до моменту вчинення діяння 16-річного віку
Призначення адміністративного покарання при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси