Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Світова економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні аспекти динаміки та структури населення в мировои економіці

Для формування і розвитку людських ресурсів світової економіки досить істотна вікова проблема. При цьому в ситуації демографічної теорії та практиці при класифікації населення за віком користуються різними критеріями:

а) класифікація економічного типу;

б) класифікація біологічного типу.

При диференціації населення за економічною ознакою її поділяють:

■ на дотрудоспособное;

■ працездатну;

■ послетрудоспособное.

Виділення таких груп дає можливість визначати ступінь забезпеченості країни і регіону трудовими ресурсами і масштаби непрацездатного населення.

У статистиці окремих країн нижня і верхня межі працездатного віку різняться, оскільки встановлюються вони на основі місцевого трудового законодавства і місцевих традицій.

При диференціації населення за біологічним критерієм виділяють групи окремо для чоловічого і жіночого населення. Особливе значення має виділення великої вікової групи жінок у фертильному віці.

В демографічних публікаціях ООН виділяються наступні вікові групи: до 15 років, від 15 до 65 років і старше 65 років.

Для сучасних промислово розвинених країн характерна вже досить тривала тенденція "старіння" населення (зростання питомої ваги старших вікових груп). У країнах, що розвиваються, поки ще зберігає свою силу протилежна тенденція, коли високий рівень природного приросту населення знаходить свій прояв у високій питомій вазі (40% населення і вище) населення в працездатному віці. Частка літніх людей (старше 65 років) в країнах залишається невисокою - 5% і менше.

За оцінками демографів, XXI ст. буде століттям старіння населення. При цьому в промислово розвинених країнах тривають тенденції старіння, що проявилися вже в останній чверті XX ст. Одночасно з цим тенденції старіння почнуть проявлятися і у нинішніх країнах, що розвиваються.

Якщо врахувати, що населення країн, що розвиваються, в абсолютному відношенні різко переважає над населенням промислово розвинених країн, то стає очевидним, що "старіння" населення у цій групі держав створить нове коло проблем для світового співтовариства у вигляді масового напливу робітників із цих країн у провідні промислово розвинені держави.

Оцінка людських ресурсів у світовій економіці передбачає їх аналіз з позицій професійної структури і зайнятості.

Професійна структура людських ресурсів будь-якої країни завжди є наслідком дії широкого комплексу чинників - економічних, соціальних, політичних. Вона відображає ступінь розвитку суспільства в цілому, досягнуту структуру економіки даної країни, загальні тенденції в розподілі робочої сили між різними сферами національної економіки.

В статистиці, крім поняття "професія" є також і поняття "заняття", і ці поняття не тотожні. Дійсно, особи, що мають певну професійну підготовку, нерідко виконують інші види діяльності. У середньому професійно зайняте населення складало на початку XXI ст. 41-49% економічно активного населення.

Економічно активне населення - ЕАН включає в себе не тільки беруть участь у суспільному виробництві, але і безробітних, а також осіб, які працюють неповний робочий день (тиждень), що є по суті формою прихованого безробіття. Цей показник сильно занижує справжній трудовий потенціал, особливо в країнах, де облік безробітних, зайнятих у домашньому господарстві, практично відсутня. За підрахунками МОП, Міжнародної організації праці, до ЕАН належить близько 45% населення світу.

Протягом тривалого часу основна частина економічно активного населення в промислово розвинених країнах була зайнята у промисловості та будівництві - 35-45% до початку 70-х рр. ХХ ст. Але потім все більш чітко стала виявлятися тенденція спочатку відносного, а потім і абсолютного зменшення числа зайнятих у цих галузях.

Одночасно з цим скорочувався питома вага ЕАН, зайнятого в сільському господарстві.

На перших етапах скорочення числа зайнятих у сільському господарстві відбувалося за рахунок переливу працездатного населення в галузі промисловості. Потім між числом зайнятих у промисловості і сільському господарстві промислово розвинених країн встановлюється як би стан динамічної рівноваги (коли чисельність йдуть і приходять по суті врівноважується).

Одночасно з зазначеними процесами стає характерним зростання ЕАН, зайнятого на транспорті, і особливо в сфері послуг (при цьому саме поняття сфери послуг неухильно розширюється - до традиційних сфер побутового, готельного обслуговування, громадського харчування додаються туристичні, консалтингові, інформаційні, банківські послуги, страхування і т. д.). У США вже на початку 1970-х рр. питома вага зайнятих у сфері послуг перевищував 50%, а на початку поточного сторіччя становив близько 80%.

Незважаючи на те, що країни, що розвиваються, в кінцевому результаті (хоча і зі значним відставанням у часі) так чи інакше повторюють тенденції, раніше проявилися в промислово розвинених країнах, їм притаманна значна специфіка.

В даний час в цих країнах ще висока питома вага зайнятих у сільському господарстві, хоча він поступово скорочується. На початку XXI ст. у сільському господарстві країн, що розвиваються, було зайнято 50-53% ЕАН. Однак різниця між окремими регіональними групами країн за цим питомій вазі була досить значною. Якщо в латиноамериканських країнах цей показник становив 32-33%, по країнах Середнього Сходу - 40-42%, то за іншим країнам Азії та Африки - 50-55% ЕАН.

Загальною проблемою і для промислово розвинених, і для держав, що розвиваються, є безробіття. Оцінити точно масштаби безробіття у країнах, що розвиваються, у сучасних умовах дуже складно. Це пов'язано і з досить слабким розвитком статистики в більшості цих держав, і зі своєрідністю самого характеру безробіття в них. Однак за оцінками Міжнародної організації праці (МОП), на початку XXI ст. загальна чисельність безробітних в промислово розвинених країнах становила майже 1/10 населення Землі.

Кількість безробітних у світі зростає. Такий висновок зробила Міжнародна організація праці (МОП). Сьогодні не можуть знайти роботу понад 180 млн чол., або 6,5% працездатного населення планети. Крім того, ще близько 550 млн працівників мають настільки низьку зарплату (менше долара на день), що, по суті, рівень їх життя такий же, як і у непрацюючих. За останні два роки кількість безробітних збільшилася на 20 млн. Самими вразливими в цьому сенсі виявляються жінки і підлітки. Вони зазвичай працюють в експортоорієнтованих галузях, таких як текстильна промисловість, які найбільш чутливі до економічного спаду і змушені значно скорочувати робочі місця в спробах залишитися конкурентоспроможними на світовому ринку.

МОП пов'язує складну ситуацію у сфері зайнятості з загальним уповільненням зростання світової економіки. Найбільш спокійна картина спостерігається в країнах Східної Азії. Там також збільшилася кількість безробітних (за два роки - на 0,8%), але тим не менше цей показник один з найнижчих по регіонах: кількість безробітних становить 4% від працездатного населення. Дуже важка ситуація склалася в країнах Латинської Америки і Карибського басейну, а також в державах Південної Африки. Так, в латиноамериканських країнах рівень безробіття становить 10%, а в Аргентині навіть перевищує 22%. У південноафриканських країнах кількість безробітних перебуває сьогодні на рівні 14,4%. Трохи краще становище справ в індустріально розвинених країнах. У США рівень безробіття, правда, теж зріс, але залишається відносно невисоким - до кінця 2007 р. він склав 4,7%. У країнах ЄС у 2001 р. спостерігалася навіть тенденція до скорочення безробіття, але у 2007 р. кількість безробітних знову стало рости і досяг 7,6%.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Економічні аспекти соціального захисту населення
Загальна характеристика економіки Франції та її структура
Динаміка і структура іноземних інвестицій в економіку РФ
Галузеві аспекти розвитку сучасної світової економіки
Динаміка чисельності населення і трудова міграція
Інституційна структура економіки
Основи динаміки національної економіки
ЕКОНОМІЧНЕ БУДОВУ СВІТУ: СКЛАД, СТРУКТУРА І ДИНАМІКА СУЧАСНИХ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Методи та моделі аналізу динаміки економічних процесів
Інституційна структура економічної системи
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси