Меню
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Психологія та педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Специфічні види екстремальних станів

Число різних екстремальних станів досить велико. Деякі з них були розглянуті в попередніх розділах стосовно тих чи інших конкретних ситуацій. Проте крім них існують і специфічні види екстремальних станів, що проявляються найбільш часто і також дезорганизующие діяльність людини. До числа таких станів у сучасній екстремальної психології відносять: стрес, афект, фрустрацію, страх, паніку і криза.

Стрес

Діяльність людини в особливих і екстремальних умовах часто супроводжується виникненням стресу. Власне, в сучасній екстремальної психології саме стрес і розглядається в якості основного екстремального психічного стану.

Стрес (від англ. stress - тиск, напруга) являє собою психічний і фізіологічний стан людини, який виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи (див. докладніше гол. 32 даного підручника). Ці дії називаються стресорами, стрес-факторами, психогенними факторами. Іноді під стресом розуміють і стан людини, і викликають його фактори, тобто стресори. Хоча, строго кажучи, ці поняття слід розмежовувати.

Згідно концепції канадського вченого Ганса Сельє, стрес - це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому роздратування, що перевищує певний поріг. Цей поріг для кожної людини строго індивідуальний і залежить від цілого ряду зовнішніх і внутрішніх умов. З цієї причини різні люди по-різному реагують на вплив одних і тих самих роздратувань. Ці подразнення можуть виходити як із зовнішнього середовища, так і від внутрішніх органів людини. Роль подразника може грати і слово.

Під неспецифічним відповіддю розуміється стереотипний відповідь організму незалежно від природи подразника. Формування відповіді організму на подразник починається з надходження відповідного сигналу в центральну нервову систему.

За своєю фізіологічною сутністю стрес проявляється у загальному адаптаційному синдромі як необхідна і корисна вегетативна і соматична реакція, спрямована на пристосування організму до нових умов існування. Тому сам по собі стрес є не тільки доцільною захисною реакцією, але й механізмом, який сприяє успіху виконання діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Стрес робить позитивний вплив на результати діяльності (мобілізує організм і сприяє подоланню труднощів, що виникли) лише до тих пір, поки він не перевищить певного критичного рівня. Такий стрес називається эустрессом (від грец. їй - хороший + англ. stress). При перевищенні критичного рівня в організмі розвивається процес гипермобилизации, який тягне за собою порушення механізму саморегуляції і погіршення результатів діяльності, аж до її зриву. Такий стрес називається дистресом (від грец. dys - приставка, що означає розлад + англ. stress).

Слід зазначити, що прояви активності в екстремальній обстановці дуже індивідуальні. Так, люди з сильною нервовою системою при виконанні звичайних завдань досить спокійні, а під впливом активації підвищують продуктивність діяльності. Люди з більш слабкою нервовою системою і більш тривожні відповідають високою активацією вже на порівняно прості задачі; ті завдання, які у людей більш сильного типу викликають відносно невеликий стрес, у "слабких" породжують дистрес.

Таким чином, поки стрес, викликаний ускладненням умов діяльності, не перевищує критичного рівня, він сприяє подоланню труднощів. Однак все це досягається за рахунок мобілізації резервних можливостей організму і не проходить для нього безслідно. Тому ті види діяльності, де необхідність у подібній мобілізації виникає досить часто, негативно позначаються на здоров'ї здійснюють таку діяльність людей. У зв'язку з цим при здійсненні такої діяльності особливо актуальним є застосування методів психопрофілактики стресу, детальне вивчення яких ми не будемо приводити у цій главі.

Залежно від виду стресора і характеру його впливу на людину виділяються фізіологічний і психологічний стрес.

Фізіологічний стрес являє собою безпосередню реакцію організму на вплив певного стимулу, як правило, фізико-хімічної природи. Відповідають цьому типу стресові стани характеризуються вираженими зрушеннями у функціонуванні різних фізіологічних систем і відповідними їм відчуттями фізіологічного дискомфорту. Для прикладних досліджень велике значення мають знання про конкретних формах прояву різних видів фізіологічного стресу - шумового, температурної, вібраційної та ін.

Психологічний стрес характеризується включенням складної системи психічних процесів, що опосередковують вплив стресора на організм людини. Аналіз таких станів нерідко ведеться з використанням різних варіантів терміна "напруженість". Фізіологічні прояви цього типу стресу аналогічні описаним вище, проте спектр психологічних і поведінкових змін більш широкий. Найбільш типовими з них є зміни в емоційних реакціях, протікання різних психічних процесів, зміни мотиваційної структури діяльності, порушення рухового і мовного поведінки аж до повної дезорганізації діяльності. Психологічний стрес поділяється на три види: інформаційний, емоційний, комунікативний.

Інформаційний стрес виникає в умовах інформаційних перевантажень або сенсорного голоду. У першому випадку людина не справляється із завданням, не встигає приймати правильні рішення в необхідному темпі, особливо при високому ступені відповідальності за їх наслідки. У другому - людина явно недовантажений інформацією, що також викликає в нього ряд негативних явищ (нудота, втрата інтересу до роботи, сонливість, апатія тощо).

Емоційний стрес виявляється в ситуаціях загрози, образи, небезпеки, тривоги і т. п.

Комунікативний стрес зумовлений реальними проблемами спілкування і міжособистісної взаємодії в колективі.

Іноді крім розглянутих вище видів стресу окремо розглядають в залежності:

1) від характеру виконуваної діяльності - професійний (трудової, стрес на робочому місці) стрес, бойовий (військовий) стрес, спортивний стрес і т. д.;

2) від наслідків - травматичний стрес, що виражається в нанесенні людині психологічної травми;

3) від ступеня отсроченности реакції на стрес, посттравматичний стрес, посттравматичний стресовий розлад та ін;

4) від впливу на результати діяльності - продуктивний стрес (еустрес) і негативний стрес (дистрес).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Психічні стани в екстремальних умовах
Психічні стани особистості в екстремальних умовах діяльності
Емоції, почуття, психічні стани - специфічна форма психічного відображення; їх психолого-правова характеристика та оцінка
Підходи до вивчення діяльності в екстремальних умовах
Поведінка людини в критичних і екстремальних ситуаціях
Захисту від стресу
Виробничий стрес
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси