Меню
Головна
 
Головна arrow Соціологія arrow Економічні основи соціальної роботи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Системні характеристики діяльності соціальних закладів

Сучасні ринкові умови господарювання об'єктивно формують нові вимоги до якості функціонування соціальних установ як складних виробничо-господарських систем. Вони виступають основними критеріями ефективності їх діяльності. Достовірна оцінка рівня відповідності необхідним вимогам являє собою основу для прийняття управлінських рішень, що забезпечують затребуваність соціальних установ у сучасному конкурентному соціально-економічному просторі.

У зв'язку з цим формування підходу до аналізу ступеня відповідності соціальних установ сучасними критеріями ефективності є актуальною проблемою не тільки для муніципалітетів, на балансі яких вони перебувають, але і для компаній в приватному секторі економіки, що надають соціальні послуги.

У вітчизняній системі змінювалися уявлення про сутність і зміст основної економічної категорії ефективності. Модифікація уявлень про ефективність функціонування вітчизняних соціальних установ пов'язана з переходом від командно-адміністративного способу господарювання до ринкових відносин, так і з світової переорієнтацією концепцій розвитку соціальної політики. Прикладами цих змін можуть служити:

- зміна пріоритету виробничих систем з кількості виробленої продукції на якість задоволення споживчих переваг;

- висока залежність параметрів функціонування господарських систем від зовнішнього оточення (факторів зовнішнього середовища).

Перейдемо до опису сучасної концепції оцінки і аналізу ефективності функціонування соціальних установ як складних систем.

Виділяють наступні найбільш загальні трактування поняття "система":

1) певний порядок, заснований на планомірне розташування і взаємного зв'язку частин чого-небудь;

2) форма організації, пристрою чого-небудь;

3) пристрій, структура, представляють собою єдність закономірно розташованих, взаємопов'язаних частин;

4) сукупність яких-небудь елементів, одиниць, частин, об'єднаних за спільною ознакою або призначенням.

Найбільш поширеним в теорії систем є визначення системи як сукупності елементів, що перебувають у відношенні і зв'язках один з одним, яка утворює певну цілісність, єдність. Іноді сукупність трактується дещо по-іншому. Система - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, яке утворює певну цілісність, єдність.

Всі наведені визначення припускають декомпозицію системи на елементи з виділенням функціональних зв'язків і взаємозалежностей між ними. Для формування змісту поняття соціальної установи як виробничо-господарської системи необхідно виділити її функціональні особливості:

1) господарсько-економічна система утворена на стику чотирьох класів систем: економічних, соціальних, демографічних і технічних, таким чином, при її дослідженні необхідно враховувати як людські, так і техногенні чинники;

2) головна мета систем даного класу - це виробництво матеріальних благ у вигляді соціальних послуг, призначених для задоволення потреб певного типу населення;

3) наявність просторово-певної інфраструктури, що визначає внутрішньо ієрархічну будову всієї системи;

4) потреби, які покликана задовольняти виробничо-господарська система, як кількісно вимірюються через обсяг наданих соціальних послуг, так і їх якісними характеристиками.

Існує два ключових моменти в діяльності соціальних установ. По-перше, соціальна установа - це система, яка створена у відповідності з соціальними стандартами для виробництва матеріальних благ (надання соціальних послуг). По-друге, це частина великої адміністративної соціально-економічної системи (системи соціального захисту населення), яка функціонує в тісному взаємозв'язку з нею. Дане визначення підкреслює належність цього класу систем до соціальних і економічних, а отже, діяльність соціальних установ підпорядковується соціальним, економічним та демографічним законам розвитку.

В сучасних умовах відмінною рисою успішно функціонуючого соціального закладу є його цільова орієнтація на споживача, яка визначає її приналежність до класу економічних систем. Пояснюється це тим, що діяльність соціальних установ пов'язана з суспільними інтересами, серед яких домінуючими є економічні, соціальні та демографічні. Якість функціонування при цьому оцінюється безліччю соціально-економічних показників, найважливішими з яких є ставлення ефективності.

Ефективність - одне з найбільш загальних економічних понять. Це характеристика системи з точки зору співвідношення витрат і результатів її функціонування.

Управління ефективністю базується на восьми критеріях результативності функціонування організаційної системи:

1. Дієздатність - показник досягнення мети.

2. Економічність - показник використання ресурсів.

3. Якість - це відповідність системи вимогам, специфікаціям і стандартам.

4. Прибутковість - різниця між валовими доходами і сумарними витратами.

5. Продуктивність - кількість виготовленої продукції (наданих послуг) за виробничий цикл (на певний період).

6. Ефективність - співвідношення кількості продукції системи і кількості витрат на її випуск.

7. Якість трудової діяльності - ступінь задоволення потреб і запитів учасників виробництва в процесі виробництва.

8. Впровадження нововведень - модернізація, використання науково-технічного потенціалу, інновацій.

Ефективність діяльності соціальних установ залежить від наступних факторів:

1) якості цілепокладання, тобто відповідності планованих цілей вимогам зовнішнього середовища, в тому числі запитам споживачів, можливостей підприємства та інтересам персоналу;

2) сили і спрямованості економічних і соціальних мотивацій, що спонукає членів організації до досягнення поставлених цілей;

3) адекватності обраних стратегій розвитку поставленим цілям;

4) обсягу втягуються у виробничий процес ресурсів, необхідних для розвитку організації, формування продукції з певними кількісними і якісними характеристиками.

Функціонування соціальних установ завжди була жорстко регламентована нормативними документами. Бюджетне фінансування діяльності і відоме заздалегідь кількість соціальних послуг, які необхідно надати, не вимагало проведення всебічного фінансово-економічного аналізу, оскільки конкурентна боротьба за відповідні сегменти ринку була відсутня і банкрутство соціальним установам не загрожувало. Тому в штаті, як правило, були відсутні економісти і тим більше фінансові аналітики.

Картина почала змінюватися з того моменту, коли соціальним установам дозволили надавати платні послуги. В даний час соціальним установам надана можливість самостійного планування своєї діяльності в рамках укладених договорів на виконання державного завдання і договорів, укладених із споживачами соціальних послуг. Крім того, соціальні установи приватного сектора в повній мірі проводять фінансово-економічний аналіз своєї діяльності, без якої неможливе управління організаціями в умовах ринкової економіки та конкурентної боротьби.

Пропонований далі в цій главі матеріал має ознайомчий характер і базується на адаптації широко використовуваної літератури на цю тему.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Економічний аналіз діяльності соціальних закладів
Основні принципи організації діяльності установ соціального обслуговування з правового забезпечення соціальної роботи
Організація роботи керівника установи соціального обслуговування за рішенням завдань цивільної оборони
Інвестиційний аналіз діяльності соціальних закладів
Операційний аналіз діяльності соціальних закладів
Характеристика деяких методів економічного аналізу, які використовуються при вивченні діяльності соціальних закладів
Порівняльна характеристика класичного і системного підходів до формування систем
Операційний аналіз діяльності соціальних закладів
Інвестиційний аналіз діяльності соціальних закладів
Роль соціального аудиту в діяльності соціальних закладів
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси