Меню
Головна
 
Головна arrow Етика і естетика arrow Психологія і етика ділового спілкування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прощання

Привітання, яке символізує початок ділового спілкування, природно передбачає церемонію прощання, тобто завершення спілкування. Слід пам'ятати, що першим прощається той, хто іде, залишає приміщення. Коли відвідувач - людина, вищого за посадою, старший за віком, жінка, важливий діловий партнер і т. п., постає для прощання і виходу, господарю кабінету слід піднятися і по можливості проводити його до дверей.

До слів прощання обов'язково слід додати слова подяки (за те, що вислухали, приділили час, спробували зрозуміти, увійшли в положення, надали підтримку, звернулися за допомогою саме до вас і т. д.).

Вимоги етикету необхідно дотримуватися незалежно від бажання, настрою і психологічного стану на даний момент. Так, якщо ви зустріли знайомого, на якого ви ображені, з ним все одно слід привітатися.

Па офіційних заходах (прийомах, презентаціях тощо), особливо на міжнародному рівні, вимоги до етикету підвищуються і ускладнюються. Тому пізніше ми зупинимося на них окремо.

Візитні картки

Сьогодні важко уявити ділове спілкування без візитних карток.

Перші візитні картки з'явилися в Китаї в епоху розквіту Сунськой культури. Вони отримали широке поширення під час правління Людовіка XIV. У XVIII ст. кожен французький дворянин мав по кілька різних видів візиток. Форма, колір, формат візитної картки повинні були відповідати визначеним правилам і відображати соціальний стан хазяїна.

До кінця XIX ст. різко змінюється функціональне призначення візитної картки. У моду входить діловий стиль, і візитки виконують вже строго інформативні функції. На них зазначаються прізвище, титул, рід занять і точна адреса власника. У паші час візитна картка вручається людині, з якою хочуть познайомитися ближче або збираються продовжити ділові відносини.

Як правило, візитна картка - прямокутний шматок білого полуплотного картону гарної якості, на якому друкарським шрифтом чітко і красиво надруковані відомості, які ви хочете про себе повідомити. Чітких вимог щодо розмірів візитних карток немає, зазвичай у жінок вони дещо менше, ніж у чоловіків (скажімо, 80*40 мм і 90x50 мм), а у молодої дівчини-ще менше (70x35 мм). Хоча, наприклад, у Великобританії візитні картки у жінок більше, ніж у чоловіків.

У зв'язку з поширенням спеціальних альбомів для зберігання візитних карток ("візитниць"), слід подбати про те, щоб ваша картка мала стандартний розмір, і її не довелося б підгинати або підрізати.

Шрифт візитних карток повинен бути легко читаним. Прізвище, ім'я та по батькові, як правило, виділяються напівжирним шрифтом злегка більшого розміру. Не рекомендується використовувати складні готичні або декоративні шрифти, а також курсивне накреслення шрифтів, особливо якщо у вас труднопроизносимая прізвище.

Як правило, візитна картка повинна містити чорний текст на білому фоні, надрукований поперек картки без будь-яких рамок чи завитків. Друкарні пропонують широку гаму кольорових карток, але норми суворого етикету не рекомендують далеко відходити від чорно-білої гами. Краще зосередитися на виборі відмінної якості паперу, яка може бути злегка тонований, мати сатинированную, але бажано нс глянсову поверхню.

В Росії і в багатьох двомовних країнах широко застосовуються двосторонні картки - з текстом іншою мовою на зворотному боці. Якщо дотримуватися суворих протокольних норм, то це не зовсім вірно. Адже оборотна сторона призначена для того, щоб на ній можна було зробити якісь записи. Краще замовити окремі картки російською та іноземною мовами.

У сучасній практиці використовуються ділові, особисті, сімейні та об'єднані візитні картки.

Особиста візитна картка може містити ваші прізвище, ім'я та, у разі необхідності, по батькові (в залежності від вашого іміджу, віку, національних і культурних традицій). Додаткові відомості, які ви хочете повідомити про себе, друкуються більш дрібним шрифтом у правому нижньому куті. Відомості про ваше звання або наукового ступеня (професор, генерал-майор, кандидат технічних наук, лікар вищої категорії тощо) зазначаються під ім'ям.

Не дивуйтеся, якщо на особистій картці вашого закордонного знайомого ви знайдете не його домашню адресу, а адресу його клубу (буває, що пишуться як клубний адресу - у нижньому лівому кутку, так і домашній - у правому нижньому кутку). Жінки зазвичай не вказують яких-небудь додаткових відомостей на своїй візитній картці - тільки ім'я, по батькові та прізвище.

Різновидом особистої картки є сімейна візитна картка. Вона використовується при знайомстві, напрямку привітань друзів сім'ї, додається до подарунків. Необхідно пам'ятати, що ім'я дружини ставиться перед ім'ям чоловіка. На адресу сімейної візитці може не вказуватися.

Ділові візитні картки - це невід'ємний атрибут сучасного ділового спілкування. Перше уявлення, як правило, починається з обміну візитками. Особливе значення вони мають при спілкуванні з іноземцями, людьми, які не розмовляють вашою рідною мовою. Па діловій візитній картці повинні бути чітко позначені:

- назва фірми, організації, установи, які ви представляєте;

- прізвище, ім'я, по батькові власника візитки;

- посаду господаря візитки (бажано із зазначенням сфери вашої відповідальності в рамках організації або кола повноважень. Наприклад: заступник директора з комерційних питань);

- повна поштова адреса організації (без нього ділова візитна картка не дійсна);

- номери телефонів, факсу, телефаксу, електронна пошта організації, фірми чи установи.

Цілком доречно використання логотипу вашої фірми або організації. У державних чиновників, депутатів на візитній картці може знаходитися зображення державного прапора або герба.

Якщо організація має кілька філій, то на ділових візитках її представників можуть бути вказані декілька адрес.

Закреслювати і вписувати нову інформацію на візитці вважається поганим тоном. Краще одразу замовити нові візитні картки.

Різновидом ділової та особистої візитки є комбінована візитна картка, де поряд зі службовим адресою (в нижньому лівому куті) вказується і домашня адреса (у правому нижньому куті). Такі картки доречні для наукових і творчих працівників, які часто працюють вдома. Жінки, як правило, не вказують на таких картках свою домашню адресу, обмежуючись номером телефону.

Візитні картки широко використовуються для вираження добрих почуттів, привітань, співчуття і т. д. Їх цілком доречно вкласти разом із листівкою або невеликим листом. На картці, як правило, простим олівцем можна приписати кілька слів, зазвичай в третій особі. Іноді застосовуються стандартні скорочення французьких слів, які проставляються у лівому нижньому куті картки. Найбільш поширеними є наступні скорочення:

- р. р. - прийміть подяку;

- p.f. - дозвольте привітати;

- p.p. - дозвольте представитися (при заочному знайомстві);

p.c. - прийміть співчуття;

- р. р. с. - прощання при остаточному від'їзді;

- p.f.c. - задоволення знайомством.

Ділові візитні картки вручаються новому знайомому при особистій зустрічі після слів подання. При цьому першими вручають свої візитки молодші старших, чоловіки - жінок, нижчі за рангом-вищим, гості - господарям і т. д.

При вручення візитки або обмін картками слід також знати, що:

- на ділових зустрічах першими обмінюються візитками найбільш високопоставлені учасники, а потім-інші строго по ранжиру;

- візитну картку покладається передавати партнеру поверненою так, щоб він міг швидко прочитати текст. При цьому бажано назвати своє прізвище, щоб ваш партнер мав можливість засвоїти вимову;

- приймати візитні картки належить правою рукою або обома руками (наприклад, при спілкуванні з діловими партнерами з Азії). При цьому обов'язковий обмін легкими поклонами;

- прийнявши візитку, слід прочитати ім'я її власника, усвідомити його посаду і положення в суспільстві. Під час переговорів краще тримати візитні картки перед собою, щоб не плутатися в назвах;

- ні в косм разі не можна м'яти чужі візитки, робити на них позначки "грати" ними в задумі на очах господаря - він може сприйняти це як неповагу і образитися.

На відміну від етикету вручення ділових візитних карток обмін особистими або комбінованими візитками може відбуватися і в кінці знайомства. Домовляючись про подальших контактах, цілком доречно обмінятися картками.

Особливу роль відіграють візитні картки при заочному поданні. У цьому випадку посилка візитної картки прирівнюється до візиту. Найбільш коректно і високо ценимо залишати візитні картки для свого заочного знайомого особисто. При цьому слід загнути один з лівих кутів картки або всю картку з лівого краю (загинаються також і картки, надіслані з посильним). Норми етикету вимагають, щоб особа, яка отримала картку від свого заочного знайомого, відіслав йому відповідну візитку протягом доби.

При заочному поданні в лівому нижньому куті картки олівцем робиться напис "р. р.".

Дипломати, які прибувають до нового місця служби, як правило, направляють свою візитну картку з написом "р. р." тим співробітникам міністерства закордонних справ країни перебування, з ким їм доведеться часто зустрічатись з робочих питань, а також своїм колегам з інших посольств.

Така практика заочного подання отримує все більш широке поширення. Цілком доречно після призначення на нове місце роботи направити свої візитні картки колегам з інших організацій або фірм. Направляючи візитні картки заочно, бажано супроводити коротким листом або запискою з висловленням надії на продовження знайомства.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Візитні картки
Візитні картки
Розрахунки з використанням векселів, чеків, банківських карток
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси