Меню
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Методи прийняття управлінських рішень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Метод абсолютних різниць

Використовується в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях і полягає в розрахунку величини впливу факторів множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базову величину фактора, що знаходиться праворуч від нього, і на фактичну величину факторів, розташованих ліворуч. Наприклад, для мультиплікативної факторної моделі типу У = а-'-з-й зміна величини впливу кожного фактора на результативний показник визначається з виразів:

де />ї, сб, ¿4 - значення показників у базисному періоді; яф, Ьф, Сф - то ж у звітному періоді (тобто фактичне); Аа = йф - Про, АЬ = Ьф - Ь6, Ас = сф - сб; Асі = б?ф - а.

Метод відносних різниць

Спосіб відносних різниць, як і спосіб абсолютних різниць, використовується лише в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях для вимірювання впливу факторів на приріст результативного показника. Він полягає у розрахунку відносних відхилень величин факторних показників з подальшим розрахунком зміни результативного показника Уф за рахунок кожного фактора відносно базового У^. Наприклад, для мультиплікативної факторної моделі типу

У = аЪс зміна величини впливу кожного фактора на результативний показник визначається наступним чином:

Метод відносних різниць, володіючи високим рівнем наочності, забезпечує отримання тих самих результатів, що і метод абсолютних різниць при меншому обсязі обчислень, що досить зручно при великій кількості факторів у моделях.

Метод пропорційного ділення (пайової участі)

Застосовується для адитивних У = а + Ь + с і кратних моделей типу У= а/(Ь + с + ї), у тому числі багаторівневих. Цей метод полягає у пропорційному розподілі приросту результативного показника У за рахунок зміни кожного з факторів між ними. Наприклад, для адитивної моделі типу У = а + Ь + с вплив розраховується як

Будемо вважати, що У - собівартість продукції; а,Ь,с - витрати на матеріали, оплату праці та амортизацію відповідно. Нехай рівень загальної рентабельності підприємства знизився на 10% у зв'язку зі збільшенням собівартості продукції на 200 тис. крб. При цьому витрати на матеріали скоротилися на 60 тис. крб., витрати на оплату праці зросли на 250 тис. руб., а витрати на амортизацію - на 10 тис. руб. за рахунок першого фактора (а) рівень рентабельності зріс:

За рахунок другого (Ь) і третього (с) факторів рівень рентабельності знизився:

Метод диференціального обчислення

Передбачає, що загальний приріст функції відрізняється на доданки, де значення кожного з них визначається як добуток відповідної приватної похідної на приріст змінної, з якої обчислена ця похідна.

Розглянемо функцію двох змінних: р=/(х, у). Якщо ця функція диференційовних, то її приріст можна представити як

де Аг = (2( - 2о) - зміна функції; Ах = ("Г] - ,г0) - зміна першого фактора; Ау = (у^ - р/()) - зміна другого фактора.

Сума (дг/дх)Ах + (дг/ду)Ау - головна частина приросту диференційовних функцій (яка і враховується в методі диференціального числення); 0Уд^+д7/ - нерозкладний залишок, який представляє собою нескінченно малу величину при досить малих змінах факторів х і у. Ця складова не враховується у розглянутому методі диференціального числення. Однак при істотних змінах факторів (Ах і Ау) можуть виникнути значні помилки в оцінці впливу факторів.

Приклад 16.1. Функція р має вигляд р = х-у, для якої відомі початкові і кінцеві значення впливаючих чинників і результуючого показника (х&у0, г0,Х,у, 2). Тоді вплив факторів, що впливають на величину результуючого показника визначається виразами

Обчислимо величину залишкового члена як різниця між величиною загального зміни функції Дг = Х ■ у - х0 o м/о та сумою впливів факторів, що впливають г. + Дг(/ = у0-Ах + хп■ &в:

Таким чином, метод диференціального числення нерозкладний залишок просто відкидається (логічна

помилка методу диференціювання). Ця наближеність розглянутого методу служить недоліком для економічних розрахунків, де потрібен точний баланс зміни результуючого показника і суми впливу впливаючих чинників.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Оформлення результатів інвентаризації та регулювання інвентаризаційних різниць
Облік постійних та тимчасових різниць, постійних і тимчасових податкових зобов'язань (активів)
Метод простого додавання нерозкладного залишку
Метод порівняння. Метод відносних і середніх величин
Оформлення результатів інвентаризації та регулювання інвентаризаційних різниць
Облік постійних та тимчасових різниць, постійних і тимчасових податкових зобов'язань (активів)
Особливості визначення податкової бази по доходах, отриманих від пайової участі в інших організаціях (дивіденди)
Предмет і метод правового регулювання як основи поділу норм права на галузі
Пропорційне перестрахування
Диференціальний метод оцінки якості продукції
Обчислення ПДВ із сум штрафних санкцій
Метод простого додавання нерозкладного залишку
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси