Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Напрямки і форми соціальної діяльності підприємства

В практиці підприємств концепція соціальної відповідальності використовується в розширеному сенсі як корпоративна соціальна діяльність. Під такою розуміється "конфігурація принципів соціальної відповідальності бізнес-організації, процесів соціальної взаємодії, а також політик, програм і спостережуваних результатів, які відносяться до соціальних відносин".

Напрямки і форми соціальної діяльності підприємства залежать від його розміру, виду основної діяльності, фінансового стану, зовнішньої кон'юнктури, сформованих традицій, цінностей, власників та акціонерів, вимог суспільства. Узагальнюючи найбільш популярні сфери соціальної діяльності підприємств, можна виділити основні напрями, форми та заходи щодо реалізації КСВ (табл. 20.2).

Таблиця 20.2. Основні напрямки і форми соціальної діяльності та приклади заходів щодо реалізації КСВ

Основні

напрями

Основні форми

Приклади заходів щодо реалізації КСВ

1. Турбота підприємства про своїх стейкхолдерах

Колективний договір, внутрішньофірмові соціальні плани і програми, хартії і етичні кодекси, соціальні (екологічні) проекти

Захист цивільних прав людини, забезпечення належних умов праці, програма соціальної адаптації вивільнюваних працівників, заходи по соціальному розвитку підприємства та місця його розташування, знижки з цін на продукцію для ділових партнерів і споживачів

2. Короткострокове тактичне взаємодія держави, суспільства

і підприємства

Благодійність і меценатство, фандрайзинг, конкурс, грантові та іменні фонди, пожертви співробітників з їх заробітної плати, пожертвування клієнтів; спільні соціальні програми, в яких підприємство бере участь в якості партнера або спонсора

Конкурс на поставку товарів в дитячий лом, випуск просвітницьких брошур з антинаркотичної тематики, безоплатна передача товарів і послуг підприємства: будівництво будинків для постраждалих від пожеж, спонсорська допомога фестивалю "Нові імена" в Суздалі, організація свята "День міста", проведення спортивних змагань та турнірів, соціальна реклама

3. Довгострокові соціальні інвестиції

Фонд місцевого співтовариства (консолідований бюджет), іменні стипендії, соціальне партнерство з громадськими організаціями, благодійними фондами

Корпоративний фонд "ЛУКойл", проект з будівництва студентського кампусу р. в Санкт-Петербурзі, соціальні вкладення в людський капітал, фінансування Суздальської православної гімназії, спільна підтримка природоохоронних зон і заповідників, екологічна освіта населення, будівництво церкви Казанської ікони Божої Матері у Володимирі, створення молодіжного руху "Нове покоління" в р. Нижньовартовську, придбання обладнання для комп'ютерних класів сільських шкіл

Найбільш поширена форма соціальної діяльності російських підприємств - соціальне партнерство з співробітниками. У 2007 р. на заходи, що проводяться в рамках такого партнерства, доводилося в середньому 59% всіх соціальних інвестицій (див. рис. 20.1). Его так звані внутрішні соціальні інвестиції.

Найбільш популярними формами виділення зовнішніх соціальних інвестицій є благодійність і меценатство, або корпоративна філантропія. Благодійність - надання підприємством матеріальної допомоги, участь у соціальній підтримці соціально вразливих груп населення. Меценатство - надання матеріальної або фінансової допомоги в цілях розвитку якого-небудь справи. Ці форми соціальної діяльності особливо поширені в США.

Рис. 20.1. Структура корпоративних соціальних інвестиції російського бізнесу в 2007 р.

Американців спонукають до благодійності два мотиви: бажання підвищити свій соціальний статус (діловий імідж) і тиск з боку тих, хто займається збором коштів на благодійні цілі. У західних країнах в умовах низької залежності бізнесу від держави підприємства використовують благодійність, щоб "заслужити" лояльність з боку влади, отримати певні соціально-психологічні переваги перед конкурентами, податкові пільги і т. д.

За даними Російської асоціації менеджерів, російським підприємствам соціальна активність важлива для підвищення ділового іміджу, вибудовування відносин з владою (47%), поліпшення відносин з місцевим населенням (25%), пошуку взаємодій з цільовими ринками (23%). Вона може бути викликана особистою симпатією благодійника до організацій - об'єктів підтримки і працюючим в них людей (30%).

Порівнюючи масштаби соціальної діяльності російських і зарубіжних підприємств, слід визнати суттєві відставання росіян. За даними громадських організацій, приблизна сума витрат на благодійність великих російських корпорацій становить 500-600 млн дол. у рік. За іншими оцінками, трохи більше 1 млрд дол. У США на благодійність пожертвувано 240,9 млрд дол. (дані за 2002 р.), що склало близько 2% ВВП. Крім прямих спонсорських вкладень у соціальну сферу збільшуються корпоративні комерційні інвестиції в проекти соціальної, етичної та екологічної спрямованості, які в сукупності досягають майже 2 трлн дол., що становить 13% усіх приватних капіталовкладень.

Відмінності благодійної діяльності в Росії і за кордоном є і в структурі соціальних інвестицій. У розвинених країнах істотну частину доходу підприємства витрачають на навчання працівників, задоволення їх соціально-культурних потреб, розвиток соціальної інфраструктури. На російських підприємствах більше 35% топ-менеджерів при виборі об'єкта для підтримки орієнтуються на пріоритети місцевої влади: у 51% випадків це соціальні сфери, які викликають найбільший резонанс у суспільній свідомості: діти (з них 69% діти-сироти), пенсіонери, ветерани, малозабезпечені (71%) і спорт (65%). Найменше російський бізнес схильний підтримувати науку, екологію та релігійні організації. Досить часто підприємства обмежуються підтримкою разових заходів. Одна з причин недовіри до благодійної діяльності російських підприємців полягає в тому, що реальні витрати на цю діяльність не досягають очікуваного ефекту.

Провідні закордонні та російські підприємства виходять за традиційні межі благодійності і меценатства - грошовій або товарній допомоги благодійним, соціальним і культурним організаціям. Новими формами соціальної діяльності є: конкурс, створення грантового фонду, іменні стипендії, пожертвування співробітників і клієнтів, фандрайзинг (залучення коштів інших благодійників для спільних соціальних проектів). Серед заходів все більш переважні: вкладення соціальних інвестицій у соціально значущі проекти, які можуть окупитися, виділення грошових пожертвувань з високим репутаційним ефектом, безкоштовне надання благодійним фондам і громадським організаціям послуг своїх співробітників і т. п.

Завдяки різним формам соціальної активності підприємств у російської економіці розвивається такий новий напрям діяльності, як благодійність. Так, станом на 1 січня 2010 р. в Росії діяло 6972 благодійних громадських фонду, 5052 благодійних фонду некомерційних організацій, 1670 благодійних громадських організацій, три благодійних громадських руху, одне благодійне громадське установа.

У формі соціального співробітництва підприємств і держави діловий світ бере участь у вирішенні проблем соціальної політики. Однак соціальна активність російських підприємств у цій сфері досить низька. За даними опитування, у 2009 р. 36% бізнесменів не надавали ніякої соціальної допомоги регіональним і місцевим властям. У тих, хто надає таку допомогу, найбільш популярні озеленення і прибирання території, прилеглої до підприємства; ремонт та реконструкція об'єктів цієї території (30%), реалізація соціальних програм для співробітників підприємства (27%); допомога школам, лікарням, дитячим будинкам (25%); допомога ветеранам, інвалідам та іншим соціально незахищеним громадянам (23%)3.

Найважливішими напрямками соціального співробітництва є: освіта, охорона здоров'я, екологія, регулювання потоків трудової міграції, іпотечне кредитування і соціальні проблеми армії. У Росії для побудови відносин соціального співробітництва застосовують чотири моделі соціального поведінки підприємства: соціальна діяльність містоутворюючого підприємства, відповідального за якість життя в даному населеному пункті, добровільно-примусова благодійність, торг і соціальне партнерство. На думку експертів, подальший розвиток відносин бізнесу і держави у галузі соціальної політики може піти по одному з трьох сценаріїв: бюджетозамещающая роль бізнесу, ідеальна модель конкурентного ринку соціальних послуг, рівноправне партнерство бізнесу і держави, в якому держава є адміністратором і гарантом прозорості правил гри на ринку соціальних послуг.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Основні напрямки фінансової діяльності підприємства
Основні напрямки та форми координаційної діяльності
Напрямок та форми соціальної роботи з сім'єю інваліда
Інтернет-маркетинг як нова форма організації ринкової діяльності підприємств
Соціально-економічний напрямок
Управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві
Організаційні форми діяльності установ соціального обслуговування в нових правових умовах
Напрямки міжнародного стратегічного розвитку
Підприємство як суб'єкт та об'єкт підприємницької діяльності
ІНШІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси