Лекція II ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Лекція 4 ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Після вивчення цієї глави студент повинен:

знати

o тлумачення терміна "корпоративні інформаційні системи";

o характерні риси об'єкта автоматизації управління;

o методи і стандарти управління підприємством, покладені в основу побудови автоматизованих інформаційних систем управління;

o особливості інформаційних технологій стратегічного та операційного планування, організації бізнес-процесів та управління логістичними процесами;

o основні показники, що характеризують розвиток системи управління підприємством;

o провідні інформаційні технології управління промисловим підприємством;

o основні інформаційні технології організаційного та стратегічного розвитку підприємств;

o основи стандартів стратегічного управління, спрямованого на поліпшення бізнес-процесів;

o основні положення організаційного розвитку підприємства;

вміти

o оцінювати рівень розвитку інформаційних систем і технологій для цілей управління;

o класифікувати інформаційні системи і технології;

o характеризувати підприємство як об'єкт інформатизації;

o описувати етапи стратегічного управління;

володіти

o навичками з визначенням показників, що характеризують розвиток системи управління підприємством;

o основними підходами до оцінки ефективності бізнес-моделі.

Підприємство як об'єкт управління

Нововведення в теорії і практиці менеджменту, зміна функцій системи управління є визначальною умовою переходу до модернізації інформаційних систем. Прогрес в області комп'ютерних систем обробки даних, мережевих технологій, розробка стандартів і інтерфейсів інтеграції даних і додатків забезпечують реалізацію та економічну ефективність інформаційних технологій управління. Під корпоративної інформаційної системи (КІС), або ERP-системою, у відповідності зі словником APICS (American Production and Inventory Control Society) розуміється система, що реалізує інформаційні технології в цілях ідентифікації і планування всіх ресурсів підприємства, необхідних для здійснення продажів, виробництва, закупівель і обліку в процесі виконання клієнтських замовлень. У більш загальному контексті КІС - методологія ефективного планування і управління ресурсами підприємства.

Характерними рисами КІС є:

o відкрита архітектура побудови ІС;

o розподілена система обробки даних;

o розвинена комунікаційна підмережа інтрамережа);

o багатоплатформність реалізації програм і БД;

o нові інформаційні технології корпоративного типу.

Створення КІС обумовлено потребою системи управління

підприємством в реалізації нових інформаційних технологій управління.

Аналітична компанія Gartner Group" виділила наступні показники, які характеризують тенденції розвитку економіки підприємств (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Показники, що характеризують тенденції розвитку економіки підприємств

В ринкових умовах "виживають" підприємства, що володіють фінансовою стійкістю, що ведуть бізнес у національному і світовому масштабах. Корпорації та акціонерні товариства є найбільш поширеними представниками бізнес-структур. Як відомо, корпорація - це форма організації підприємницької діяльності, передбачаюча дольову власність; має юридичний статус; забезпечує зосередження функцій управління в руках професійних управляючих - менеджерів, які працюють за наймом. Переваги корпорацій укладені: в необмежених можливостях залучення капіталу; поділ прав акціонерів на майнові та особисті; можливості залучення професійних фахівців для управління - менеджерів; стабільності функціонування корпорації.

Досить часто поряд із терміном "підприємство" використовують термін "фірма" - об'єднання декількох підприємств для ефективного використання їх ресурсів при виробництві товарів або послуг. Існують різні економічні теорії, що описують поведінку фірми з точки зору максимізації:

1) прибутку (доходу);

2) обсягів продажу та доходу (заробітна плата менеджерів залежить від обсягів продажу);

3) зростання фірми, що йде в двох напрямках:

o концентрації виробництва і капіталу (здійснюється додаткова емісія акцій, залучення позикових коштів, використання частини прибутку попереднього періоду та ін., що вигідно як акціонерам, так і менеджером підприємства);

o зміни складу і організаційної структури управління за рахунок добровільного злиття декількох підприємств (компаній), поглинання однією фірмою іншій (наприклад, при купівлі контрольного пакету акцій).

В результаті злиття або поділу фірм створюються нові інтегровані структури фірм:

o з вертикальною інтеграцією - виробниче та організаційне об'єднання, що формуються шляхом злиття, кооперації, взаємодії підприємств, пов'язаних спільною участю у виробництві, продажу, споживання єдиного кінцевого продукту (постачальників, виробників вузлів і деталей, збирачів кінцевого виробу, продавців і споживачів кінцевого продукту);

o горизонтальною інтеграцією - об'єднання підприємств, що випускають однорідну продукцію та застосовують однакові технології, з метою налагодження тісної взаємодії між ними.

Діяльність фірм узгоджується з прийнятою стратегією, яка може носити оборонний характер (пасивний), з орієнтацією на конкурентів, підтримання середньогалузевого рівня розвитку, і наступальний (активний) характер - курс на нововведення. Помилки у стратегії фірми ведуть до її банкрутства. Для погашення боргів фірми-банкрута її майно або розпродається на торгах, або викуповується працівниками. Щоб підтримати діяльність фірми-банкрута, здійснюють її санацію - проводять заходи щодо поліпшення фінансового стану, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт та послуг. Діяльність корпорацій має ряд характерних рис:

o облік зовнішньої економічної середовища (нормативно-правової бази, інфраструктури ринку, конкуренції та ін) при розробці стратегії діяльності фірми;

o зростання масштабів та обсягів ресурсів, залучених в економічну діяльність;

o диверсифікація видів економічної діяльності корпорацій;

o застосування інформаційних технологій управління;

o розширення географії фірм-корпорацій (розподіл організаційних одиниць підприємств).