Лекція II ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ
Лекція 4 ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Після вивчення цієї глави студент повинен:
знати
o тлумачення терміна "корпоративні інформаційні системи";
o характерні риси об'єкта автоматизації управління;
o методи і стандарти управління підприємством, покладені в основу побудови автоматизованих інформаційних систем управління;
o особливості інформаційних технологій стратегічного та операційного планування, організації бізнес-процесів та управління логістичними процесами;
o основні показники, що характеризують розвиток системи управління підприємством;
o провідні інформаційні технології управління промисловим підприємством;
o основні інформаційні технології організаційного та стратегічного розвитку підприємств;
o основи стандартів стратегічного управління, спрямованого на поліпшення бізнес-процесів;
o основні положення організаційного розвитку підприємства;
вміти
o оцінювати рівень розвитку інформаційних систем і технологій для цілей управління;
o класифікувати інформаційні системи і технології;
o характеризувати підприємство як об'єкт інформатизації;
o описувати етапи стратегічного управління;
володіти
o навичками з визначенням показників, що характеризують розвиток системи управління підприємством;
o основними підходами до оцінки ефективності бізнес-моделі.
Підприємство як об'єкт управління
Нововведення в теорії і практиці менеджменту, зміна функцій системи управління є визначальною умовою переходу до модернізації інформаційних систем. Прогрес в області комп'ютерних систем обробки даних, мережевих технологій, розробка стандартів і інтерфейсів інтеграції даних і додатків забезпечують реалізацію та економічну ефективність інформаційних технологій управління. Під корпоративної інформаційної системи (КІС), або ERP-системою, у відповідності зі словником APICS (American Production and Inventory Control Society) розуміється система, що реалізує інформаційні технології в цілях ідентифікації і планування всіх ресурсів підприємства, необхідних для здійснення продажів, виробництва, закупівель і обліку в процесі виконання клієнтських замовлень. У більш загальному контексті КІС - методологія ефективного планування і управління ресурсами підприємства.
Характерними рисами КІС є:
o відкрита архітектура побудови ІС;
o розподілена система обробки даних;
o розвинена комунікаційна підмережа інтрамережа);
o багатоплатформність реалізації програм і БД;
o нові інформаційні технології корпоративного типу.
Створення КІС обумовлено потребою системи управління
підприємством в реалізації нових інформаційних технологій управління.
Аналітична компанія Gartner Group" виділила наступні показники, які характеризують тенденції розвитку економіки підприємств (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Показники, що характеризують тенденції розвитку економіки підприємств
Показник
|
1960-1980 рр.
|
1980-1990 рр.
|
1990-2000 рр.
|
2000-2020 рр.
|
Тривалість життєвого циклу продукції
|
10 років
|
Кілька
років
|
Менше одного року
|
Кілька
місяців
|
Конкуренція
|
Відсутній
|
Національні компанії
|
Світові компанії
|
Глобалізація
економіки
|
Виробництво
|
Масове
|
Партионное
|
На замовлення
|
Персоналізація замовлень
|
Якість продукції
|
Шлюб >10%
|
Шлюб не більше 1%
Наявність системи якості
|
TQM
|
Безперервно
|
Частота
оновлення
запасів,
раз/рік
|
2-5
|
5-50
|
50-100
|
CSRM, e-Commerce WCM, Virtual Enterprise ERP II, CRM, SRM, SCM BPM
|
Метод управління
|
MPS
|
MRP
|
MRP II ERP I JIT
|
Системи
управління
знаннями
|
В ринкових умовах "виживають" підприємства, що володіють фінансовою стійкістю, що ведуть бізнес у національному і світовому масштабах. Корпорації та акціонерні товариства є найбільш поширеними представниками бізнес-структур. Як відомо, корпорація - це форма організації підприємницької діяльності, передбачаюча дольову власність; має юридичний статус; забезпечує зосередження функцій управління в руках професійних управляючих - менеджерів, які працюють за наймом. Переваги корпорацій укладені: в необмежених можливостях залучення капіталу; поділ прав акціонерів на майнові та особисті; можливості залучення професійних фахівців для управління - менеджерів; стабільності функціонування корпорації.
Досить часто поряд із терміном "підприємство" використовують термін "фірма" - об'єднання декількох підприємств для ефективного використання їх ресурсів при виробництві товарів або послуг. Існують різні економічні теорії, що описують поведінку фірми з точки зору максимізації:
1) прибутку (доходу);
2) обсягів продажу та доходу (заробітна плата менеджерів залежить від обсягів продажу);
3) зростання фірми, що йде в двох напрямках:
o концентрації виробництва і капіталу (здійснюється додаткова емісія акцій, залучення позикових коштів, використання частини прибутку попереднього періоду та ін., що вигідно як акціонерам, так і менеджером підприємства);
o зміни складу і організаційної структури управління за рахунок добровільного злиття декількох підприємств (компаній), поглинання однією фірмою іншій (наприклад, при купівлі контрольного пакету акцій).
В результаті злиття або поділу фірм створюються нові інтегровані структури фірм:
o з вертикальною інтеграцією - виробниче та організаційне об'єднання, що формуються шляхом злиття, кооперації, взаємодії підприємств, пов'язаних спільною участю у виробництві, продажу, споживання єдиного кінцевого продукту (постачальників, виробників вузлів і деталей, збирачів кінцевого виробу, продавців і споживачів кінцевого продукту);
o горизонтальною інтеграцією - об'єднання підприємств, що випускають однорідну продукцію та застосовують однакові технології, з метою налагодження тісної взаємодії між ними.
Діяльність фірм узгоджується з прийнятою стратегією, яка може носити оборонний характер (пасивний), з орієнтацією на конкурентів, підтримання середньогалузевого рівня розвитку, і наступальний (активний) характер - курс на нововведення. Помилки у стратегії фірми ведуть до її банкрутства. Для погашення боргів фірми-банкрута її майно або розпродається на торгах, або викуповується працівниками. Щоб підтримати діяльність фірми-банкрута, здійснюють її санацію - проводять заходи щодо поліпшення фінансового стану, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт та послуг. Діяльність корпорацій має ряд характерних рис:
o облік зовнішньої економічної середовища (нормативно-правової бази, інфраструктури ринку, конкуренції та ін) при розробці стратегії діяльності фірми;
o зростання масштабів та обсягів ресурсів, залучених в економічну діяльність;
o диверсифікація видів економічної діяльності корпорацій;
o застосування інформаційних технологій управління;
o розширення географії фірм-корпорацій (розподіл організаційних одиниць підприємств).
|