Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 44. Макроекономічна рівновага в народному господарстві

Зміст та умови загального макроекономічного рівноваги.

Безліч різнотипних ринків, що існують в Економіці, переплетені в складну національну ринкову систему, де зміни на одному ринку тягнуть за собою численні і значні зміни на інших. Національне ринкове господарство в цілому, подібно частковим ринків, характеризується загальною рівновагою.

Загальна економічна рівновага (ОЕР) - стійкий стан економіки, при якому: 1) споживачі максимізують значення функції корисності; 2) виробники максимізують одержаний прибуток; 3) ринкові ціни забезпечують рівність попиту і пропозиції; 4) ресурси в суспільстві поділені ефективно.

В основі ОЕР лежить механізм саморегулювання.

Макроекономічна рівновага всієї національної економіки дозволяє підтримувати:

- динамічний стійке зростання національного виробництва;

- стабільний рівень цін на основі вільного ринкового ціноутворення та контролю інфляції;

- високий рівень зайнятості;

- рівноважний зовнішньоторговельний баланс країни.

Теоретичні погляди на рівновагу в народному господарстві.

Вперше на можливість ОЕР в економіці звернув увагу А. Сміт у середині XVIII ст., висловивши припущення про "невидиму руку провидіння", яке направляє корисливі дії людей до спільного блага. Послідовники Сміта (неокласична школа) виходять з автоматизму у формуванні ОЕР, так як пропозиція товарів, на їх думку, створює попит: адже ніхто не буде виробляти товари і виносити їх на ринок, якщо їх там ніхто не купить. Тому ОЕР дотримується при

де АБ - сукупна пропозиція; АТ - сукупний попит.

Механізм переходу з макроекономічного рівня рівноваги до ОЕР в рамках цієї концепції розробив Л. Вальрас (див. тему 32). Загальна економічна рівновага по Вальраса:

де т - перелік благ; п - перелік факторів, витрачених на виробництво товару; Ху, Х2, .... Хп - кількість вироблених благ; Р1... Ра - ціни вироблених благ; У1 ... Уп - ціни проданих факторів; У1... Ув - продані та спожиті фактори.

З формули випливає, що загальна пропозиція кінцевих продуктів у грошовому вираженні повинне бути дорівнює загальному попиту на них у вигляді суми доходів, отриманих їх власниками.

Д. М. Кейнс виходячи з досвіду Великої депресії 30-х роках XX ст. обґрунтував неможливість досягнення ОЕР без державного втручання в економіку. Він же довів, що рівновага між АТ і АБ є похідним від балансу інвестицій та заощаджень в економіці. Отже, за Кейнсом ОЕР дотримується при

де 5 - загальні заощадження населення; / - загальні інвестиції в економіку.

Моделювання рівноваги.

Як і багато інші господарські процеси, що протікають в ринковій економіці, в сучасній економічній теорії немає єдності поглядів щодо ОЕР. Однак їх можна звести до двох позицій: а) класичного підходу і б) кейнсианскому підходу.

Кожна з перерахованих концепцій має свою модель ОЕР. Класична модель ОЕР передбачає:

а) економіку досконалої конкуренції;

б) повну саморегуляцію ринку;

в) гроші як лічильну одиницю;

г) повну зайнятість населення і повне завантаження виробничих потужностей;

д) результатом виробництва є виробнича функція лише по одному єдиному фактора - праці.

По цій моделі формування ОЕР буде відбуватися наступним чином (рис. 44.1).

Класична модель ОЕР:

Рис. 44.1. Класична модель ОЕР:

N0 - попит на працю; УУ5 - пропозиція праці

У квадранті III формується рівновагу на ринку праці, де встановлюється ставка заробітної плати (І7-,) і кількість зайнятих (/V,).

У квадранті IV шляхом проектування рівноважного значення зайнятих (N^) на криву виробничих можливостей У'(Л') отримуємо рівноважний обсяг національного продукту.

У квадранті I рівноважний обсяг національного продукту передбачає рівність сукупного пропозиції з попитом. Сукупна пропозиція представлена вертикальною лінією /15, так як в умовах повної зайнятості виробництво максимально завантажено і не може бути збільшено. Перетин /15 і Ай не тільки дає рівноважний обсяг виробництва , але і рівноважний рівень цін (Р,).

У квадранті II відкладається рівноважна ціна праці, яка, як і ціна товару в квадранті I, залежить від кількості грошей в обігу, тобто М= Р(). Якщо пропозиція грошей зросте, то рівновага не порушиться, а лише перейде на більш високий рівень цін. Саме це і демонструють зсуви кривих АВ до АП і №к І^'в квадрантах I і II.

В цілому класична модель при одночасному рівноважному стані ринків факторів виробництва, грошей і благ показує можливість досягнення ОЕР.

Кейнсіанці, визначаючи ОЕР, виходять з відмінних від класичної школи суджень:

а) в економіці відсутні гнучкість цін і повна саморегуляція, що викликає необхідність втручання держави (опосередковано, через економічну політику);

б) не пропозиція визначає попит, а навпаки. Тому вихідним є не ринок праці (квадрант III), а ринок благ (квадрант I);

в) ринок грошей не відділений від інших ринків, а ціни є не номінальними величинами, а важливим фактором формування ОЕР.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Теорії макроекономічної рівноваги
Макроекономічна рівновага: модель АD-АS
Макроекономічна рівновага: сутність і види
Теорії макроекономічної рівноваги
Макроекономічна рівновага: сутність і види
Макроекономічна рівновага: модель АD-АS
Органи управління народним господарством
Народне господарство УРСР в 1953-1964 рр.
Загальна рівновага і добробут
Загальна рівновага і добробут
Моделювання попиту і споживання
Рівновага на грошовому ринку
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси