Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 22. Інвестиційна діяльність підприємства

Інвестиції: види та класифікація

Інвестиційна активність країни і регіонів безпосередньо залежить від ступеня розвитку економіки. Рівень інвестиційної активності сучасної економіки - найбільш точний ознака, що характеризує темпи і якість економічного зростання, а також можливості соціального прогресу. Як видно з рис. 22.1, в останні роки темпи зростання і зниження інвестицій в основний капітал в цілому відповідають темпам зміни ВВП, відображаючи, зокрема, результат впливу фінансової кризи останніх років на дані показники.

Рис. 22.1. Динаміка ВВП та інвестицій в основний капітал Росії (1995-2009 рр.) у порівнянних цінах (у% до попереднього року)

Поняття інвестицій не обмежується вкладеннями в основний капітал. У відповідності з Федеральним законом № 39 від 25 лютого 1999 р. (із змінами і доповненнями) "Про інвестиційної діяльність у Російської Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень"

інвестиціями є грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, інші права, мають грошову опенку, що вкладаються в об'єкти підприємницької та (або) іншої діяльності з метою отримання прибутку і (або) досягнення іншого корисного ефекту.

Отже, інвестиції виступають у трьох формах - грошовій, матеріальній і нематеріальній.

Процес інвестування являє собою вкладення капіталу підприємства в об'єкти підприємницької або іншої діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншого корисного ефекту.

Різноманіття форм інвестицій і напрямків використання вимагає чіткої їх класифікації. Вона вирішує цілу низку практичних завдань:

(1) визначення інвестиційних пріоритетів діяльності і виявлення тенденцій інвестиційної політики на макрорівні (в рамках національної економіки);

(2) визначення рівня оптимальності співвідношення між обсягами інвестицій, що направляються на різні цілі;

(3) вибір конкретних напрямків інвестиційних вкладень при їх плануванні;

(4) виявлення проблем, що потребують вирішення при реалізації конкретного інвестиційного проекту;

(5) вибір методів аналізу і оцінки ефективності при визначенні одного інвестиційного рішення з альтернативних;

(6) виявлення тенденцій інвестиційної політики підприємства, організації протягом їх життєвого циклу;

(7) оцінка ефективності інвестиційної політики.

1. Інвестиційні пріоритети на макро - і мікрорівні визначаються шляхом їх класифікації у відповідності з об'єктом вкладення: (1) реальні та фінансові, (2) капиталообразующие і портфельні. Реальними вважаються довгострокові інвестиції в галузі матеріального виробництва; фінансовими - довгострокові і короткострокові інвестиції в різні фінансові інструменти з метою отримання доходу.

Капиталообразующие інвестиції (капітальні вкладення) - це інвестиції в основний капітал (основні засоби); портфельні інвестиції в довгострокові цінні папери (акції, облігації, векселя та ін).

Капітальні вкладення являють собою ту частину інвестицій у нефінансові активи, яка здійснюється в основний капітал. Вони включають в тому числі витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю, проектно-вишукувальні роботи та інші витрати.

Інвестиції в нефінансові активи - це інвестиції в основний капітал, нематеріальні активи, у приріст запасів матеріальних оборотних коштів, інші нефінансові активи.

Для вітчизняної економіки особливе значення має прискорення темпів зростання капітальних вкладень, оскільки ступінь зносу основних фондів (по повному колу організацій на кінець року), яка досягла до 1990 р. 37,6%, до 2009 р. збільшився до 45,3%. Причому максимальна ступінь зносу - 54,7% припадає на транспорт і зв'язок, в електроенергетиці знос становить 50,7%. При сучасних темпах оновлення в середньому за 2009 р. 4,1% (в 1990 р. 6,9%) основні фонди в базових галузях знаходяться в критичному стані. Це одна з центральних проблем національної економіки.

2. За характером інвестиції можуть бути прямими, коли інвестор вкладає свої кошти безпосередньо на конкретний об'єкт, та непрямими - інвестування через фінансових посередників.

3. По тимчасовому ознакою інвестиції поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові інвестиції характеризуються вкладенням грошових коштів на період до одного року, до них, як правило, належать фінансові. Довгострокові інвестиції являють собою вкладення коштів у реалізацію інвестиційних проектів, реалізація яких буде сприяти одержанню підприємством ефекту протягом тривалого періоду, що перевищує один рік. Основна форма довгострокових інвестицій підприємств - її капітальні вкладення, що направляються на відтворення основних фондів.

4. Виробничо-господарська діяльність підприємств (організацій) пов'язана більшою або меншою мірою з ризиком. У відповідності з цим за ступенем ризику інвестиції можуть бути:

(1) безризиковими - з гарантованим результатом;

(2) ризиковими - з різним ступенем ризику отримання запланованого результату внаслідок невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища;

(3) спекулятивними - як правило, це фінансові інвестиції з високим ступенем ризику та можливістю отримати максимальний дохід.

5. За формою власності інвестованих коштів розрізняють приватні та державні інвестиції. Приватні інвестиції представляють собою вкладення засобів фізичних та юридичних осіб недержавних форм власності. Державні інвестиції здійснюються за рахунок коштів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів.

Крім цих широко використовуваних ознак класифікації інвестицій у практиці аналізу і планування можуть застосовуватись також і інші. Так як рішення проблем планування інвестицій вимагає врахування можливості їх взаємодії у процесі реалізації інвестуються заходів, то у зв'язку з цим інвестиції можуть бути:

(1) незалежні один від одного (одна інвестиційне рішення, наприклад заміна зношеного устаткування на ноші, не виключає іншого - вкладення коштів у цінні папери);

(2) залежні (кошти підприємця обмежені, і вибір одного інвестиційного проекту не дозволяє здійснити інший);

(3) взаємно доповнювати один одного (наприклад, інвестиції в нову технологію вимагають придбання нового обладнання, підвищення кваліфікації персоналу);

(4) альтернативними (вибір одного з кількох інвестиційних проектів для вирішення однієї і тієї ж задачі);

(5) безповоротними (проект не дав позитивного результату).

7. Для вивчення тенденцій інвестиційної політики протягом життєвого циклу підприємств та організацій може бути використана класифікація інвестицій за ознакою порядку здійснюваних заході, що дозволяє виділити:

(1) нетто-інвестиції, вироблені при утворенні підприємства (організації), тобто на початку життєвого циклу;

(2) реінвестиції - знову вільні кошти, що направляються, як правило, на капітальні вкладення для розширення діяльності;

(3) брутто-інвестиції, що є сумою нетто-інвестицій і реінвестицій.

Рішення проблем вибору обсягів напрямів використання та структури інвестицій здійснюється в ході розробки і реалізації інвестиційної політики.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності
Етапи формування інвестиційної стратегії підприємства
Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
Інвестиційна стратегія підприємства
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Сутність, класифікація і структура джерел фінансування інвестицій
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ІНВЕСТИЦІЙ
Види інвестицій та їх класифікація
Класифікація інвестицій
Джерела фінансування інвестицій: поняття і класифікація
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси