Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Підприємницьке право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 4. Державне регулювання правових основ підприємницької діяльності

Види і форми державного регулювання

Метою найбільш оптимального поєднання інтересів підприємців та інтересів суспільства і держави (приватного і публічного) держава здійснює регулювання основ підприємницької діяльності. Зазначене регулювання можливо кількома способами:

а) через створену систему компетентних державних органів, які здійснюють як нагляд і контроль за діяльністю підприємця в певних областях (в галузі будівництва, реклами, страхування, банківських послуг тощо), так і контроль за дотриманням встановлених правил (у сфері ліцензування, сертифікації продукції, дотримання антимонопольного законодавства);

б) через нормативні акти, що встановлюють правила поведінки (правила гри) для підприємців, які вони повинні дотримуватися при здійсненні своєї діяльності.

Дані методи проявляються в актах державного регулювання - одягненого у встановлену форму вказівки компетентного державного органу, адресованого господарюючим суб'єктам або конкретного суб'єкта і містить вимогу про ведення підприємницької діяльності певним чином або про приведення її у певний стан. Здійснення даних методів має ґрунтуватися на наступних положеннях.

1. Державне регулювання має здійснюватися в певних межах. Не може бути вся діяльність підприємця повністю підпорядкована жорстким, однозначним правилами, встановленими державою. Держава повинна забезпечити свободу рішення займатися підприємницькою діяльністю, так і свободу прийняття рішень у процесі здійснення підприємницької діяльності, зокрема при здійсненні свободи договору. Наприклад, товаровиробник сам приймає рішення, які товари йому випускати, і самостійно здійснює їх виробництво. Держава ж має забезпечити дотримання якості даних товарів для безпеки суспільства через систему запроваджених стандартів якості та сертифікації.

2. Держава повинна забезпечувати свободу здійснення підприємницької діяльності. Як було сказано вище, починаючи з наявності права займатися підприємництвом, гарантованого державою в Конституції, до свободи прийняття рішень у своєму бізнесі і захисту своєї власності підприємець зможе повною мірою належним чином розвинути свій бізнес, задовольняючи інтереси суспільства в тих чи інших товарах (послугах, роботах). Традиційно форми, методи контролю з боку держави за підприємницькою діяльністю класифікуються на прямі і непрямі. Прямі методи містять імперативні правила щодо різних сфер діяльності підприємця. Зокрема, державою встановлено пряму заборону для підприємців перешкоджати діяльності конкурентів, колективно домовлятися про відмову в допуску конкурента до укладення угоди або вступу в асоціацію, укладати угоди про відмову вести справу, постачати продукцію потенційним імпортерам та ін. Непрямі методи являють собою різні економічні стимули та важелі, наприклад податкові пільги, можливість отримання субсидій, дотацій при дотриманні підприємцем правил, встановлених державою.

Регулювання державою підприємницької діяльності проявляється також через контроль в наступних аспектах діяльності господарюючого суб'єкта:

I) контроль за охороною навколишнього середовища. Даний контроль насамперед проявляється у встановленні екологічних норм, зокрема у Федеральному законі від 10.01.2002 № 7-ФЗ "Про охорону навколишнього середовища". Зазначеним законом встановлені вимоги, яких необхідно дотримуватися для охорони природи на всіх стадіях виробництва: розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, консервації та ліквідації об'єктів. В цілях забезпечення юридичними і фізичними особами виконання законодавства в області охорони навколишнього середовища, дотримання вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів в області охорони навколишнього середовища, проводиться екологічна експертиза.

Підприємницька діяльність повинна відповідати, зокрема, таким вимогам:

- возмездности природокористування і відшкодування шкоди навколишньому середовищі;

- обов'язковості оцінки впливу на навколишнє середовище при прийнятті рішень про здійснення господарської та іншої діяльності;

- обов'язковості проведення перевірки проектів та іншої документації, що обґрунтовують господарську та іншу діяльність, яка може чинити негативний вплив на навколишнє середовище, створити загрозу життю, здоров'ю та майну громадян, а також перевірки відповідності вимогам технічних регламентів у сфері охорони навколишнього середовища та ін

За порушення встановлених вимог слідують санкції і, навпаки, за збереження екології застосовуються заохочувальні заходи;

2) контроль за якістю продукції, результатами праці проявляється за допомогою встановлення технічних регламентів, стандартів, яким має відповідати даний вид товару, для деяких товарів - встановленням сертифікації. Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону РФ від 07.02.1992 № 2300-1 "Про захист прав споживачів", якщо стандартом передбачені обов'язкові вимоги до якості товару (роботи, послуги), продавець (виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (виконати роботу, надати послугу), відповідний цим вимогам;

3) контроль за поводженням з відходами виробництва і споживання, якими у відповідності з Федеральним законом від 24.06.1998 № 89-ФЗ "Про відходи виробництва та споживання" визнаються залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших виробів чи продуктів, які утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), які втратили свої споживчі властивості. Введення контролю заданими об'єктами обумовлено, по-перше, виконанням раніше зазначеного виду державного контролю, а саме збереження навколишнього середовища, а по-друге, можливістю використання відходів у виробництві у якості додаткового джерела сировини.

У процесі здійснення діяльності, у результаті якої утворюються дані відходи, або діяльності з збору, використанню, знешкодженню, транспортуванню та розміщення відходів необхідно дотримувати вимоги, встановлені законодавцем: а) якщо зазначена діяльність пов'язана з такими відходами, які містять шкідливі речовини, що володіють небезпечними властивостями (наприклад, токсичні), містять збудників інфекційних захворювань та інші небезпечні відходи, то ця діяльність підлягає ліцензуванню; б) якщо при проектуванні, будівництві, реконструкції, консервації та ліквідації підприємств, споруд, будов, споруд та інших об'єктів в процесі їх експлуатації утворюються відходи, то індивідуальні підприємці або юридичні особи зобов'язані мати технічну і технологічну документацію про використання, знешкодження відходів, які утворюються; в) створення об'єктів розміщення відходів допускається на підставі дозволів, виданих спеціально уповноваженими федеральними органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до своєї компетенції; г) інші вимоги;

4) контроль за дотриманням підприємцями санітарних і гігієнічних вимог. Здійснення цього контролю проводиться в основному згідно з Федеральним законом від 30.03.1999 № 52-ФЗ "ПРО санітарно-епідеміологічне благополуччя населення". Цим законом визначено, що санітарно-епідеміологічним благополуччям є стан здоров'я населення, середовища проживання людини, при якому відсутня шкідливий вплив чинників довкілля на людину і забезпечуються сприятливі умови його життєдіяльності. Зазначене благополуччя досягається шляхом встановлення критеріїв безпеки та нешкідливості факторів середовища проживання і визначення заходів, спрямованих на таке забезпечення. Зокрема, визначено, що продукція виробничо-технічного призначення при виробництві, транспортуванні, зберіганні, застосуванні (використанні) і утилізації, для якої потрібна безпосередня участь людини, а також товари для особистих і побутових потреб громадян не повинні чинити шкідливий вплив на людину та середовище проживання. Крім того, продукція за своїми властивостями і показниками повинна відповідати санітарним правилам;

5) контроль за дотриманням підприємцями правил пожежної безпеки. Даний контроль держава здійснює на підставі і у відповідності з нормативними актами, зокрема у відповідності з Федеральним законом від 21.12.1994 № 69-ФЗ "ПРО пожежної безпеки". Згідно з цим Законом пожежна безпека (тобто стан захищеності особистості, майна, суспільства і держави від пожеж) досягається у тому числі в результаті дотримання спеціальних умов соціального та (або) технічного характеру, встановлених законодавством Російської Федерації, нормативними актами або уповноваженими державними органами в цілях пожежної безпеки. Так, пожежна безпека забезпечується за таких умов:

1) виробники (постачальники) речовин, матеріалів, виробів та обладнання в обов'язковому порядку вказують у відповідній технічній документації показники пожежної небезпеки цих речовин, матеріалів, виробів і обладнання, а також заходи пожежної безпеки при поводженні з ними;

2) розробка та реалізація заходів пожежної безпеки для організацій, будівель, споруд та інших об'єктів, у тому числі при їх проектуванні, повинні в обов'язковому порядку передбачати рішення, що забезпечують евакуацію людей при пожежах. Для виробництв в обов'язковому порядку розробляються плани гасіння пожеж, що передбачають рішення по забезпеченню безпеки людей.

Основні положення технічного регулювання в галузі пожежної безпеки та загальні вимоги пожежної безпеки до об'єктів захисту (продукції), в тому числі до будівель, споруд і будівель, промислових об'єктів, пожежно-технічної продукції і продукції загального призначення, встановлюються Федеральним законом від 22.07.2008№ 123-ФЗ "Технічний регламент про вимоги пожежної безпеки".

Раніше ми вже розглядали вимоги держави до підприємця при реєстрації його в зазначеному якості, формуванні майнової бази. Далі більш детально розглянемо роль держави у сфері ліцензування, антимонопольної діяльності, ціноутворення, реклами та інших сферах господарюючого суб'єкта.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт
Основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності
ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ
Правове регулювання оподаткування підприємницької діяльності
Форми та цілі державного регулювання інвестицій
Форми державного регулювання ринку нерухомості
Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
Форми державного устрою
Цілі та форми державного регулювання земельних відносин
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси