Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Теорія організації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Суспільна модель організації

Дана модель представляє підприємство як громадську організацію, в діяльності якої зацікавлені різні групи як усередині, так і поза її меж. Взаємозв'язок організацій полягає в тому, що вони для колективного, заснованого на поділі праці, виробництва товарів і послуг використовують ресурси, надані постачальниками, інтереси яких, у свою чергу, задовольняються продукцією підприємств. Таким чином, цілі підприємств трактуються не стільки в плані виробництва і збуту яких-небудь продуктів і одержання прибутку, скільки з позицій задоволення різних запитів пов'язаних з ними груп: споживачів, постачальників, конкурентів, інвесторів, суспільства в цілому.

Основу цієї моделі становить теоретична концепція зацікавлених груп, відповідно до якої організації повинні брати до уваги різні інтереси досить широкого кола партнерів. В якості кордону врахування їх інтересів приймається перевищення вартості придбаних організацією послуг порівняно з її ресурсними витратами. Даний підхід практично означає прийняття за основу стратегії обмеженої оптимізації, при якій досягнення якої-небудь однієї мети організації лімітується вимогою виконувати й інші цілі на прийнятному рівні. Це приводить до необхідності дотримання продовженого балансу між різними за значенням цілями: наприклад, обсяг продажу, прибуток, доходи, інтереси персоналу і місцевих органів влади, захист навколишнього середовища і т. д.

Суспільне значення підприємства посилює роль і вплив на його роботу соціальних норм і цінностей, культурних і моральних установок і всередині системи, і у відносинах із зовнішнім середовищем. У зв'язку з цим головними функціями менеджменту стають: досягнення високої продуктивності й ефективності шляхом зміцнення духу співробітництва і залучення працівників у справи організації, а також постійного балансування інтересів основних груп залучених до справи організації осіб, необхідного для зміцнення позицій підприємства в суспільстві.

Визначення ефективності в цих умовах базується на виборі цінностей і визначенні політичної орієнтації організації. Тому поряд з використанням критеріїв соціально-економічної ефективності робота організації оцінюється і за такими напрямками, як політика узгодження власних інтересів з інтересами партнерів по бізнесу, відповідність соціально-культурної політики нормам і цінностям колективу та суспільства в цілому.

Інші моделі організації

Політична модель. Ця модель запропонована М. Крозьє. В її основі - представлення організації як міні-держави, коли класова концепція устрою суспільства переноситься на організацію. Центральний предмет дослідження - взаємодія особистих і групових інтересів, які розрізняються за ієрархічним рівням. Основне протиріччя в організації - розходження інтересів по лінії "керівництво - підпорядкування", але суперечності виникають і по горизонталі, між групами, що знаходяться на одному рівні в ієрархії між суміжними підрозділами, між групами працівників).

Політичної модель базується на уявленні про те, що організація складається з груп, що мають різні інтереси, цілі й цінності. Між менеджерами існують розбіжності щодо пріоритету проблем, і вони можуть не розуміти, або не розділяти цілі та інтереси колег. Узгодження інтересів - найважливіший інструмент розвитку організацій. Порушення балансу інтересів призводить до конфліктів і криз.

Інституційна модель. Модель розроблена Д. Нортом, Л. Зукером (80-90-ті роки XX ст.). Ґрунтується на тій ідеї, що форми та поведінка організацій визначаються інституціями (звичаями, традиціями, соціальними нормами), що діють у суспільстві і соціальних спільнотах, в яких організації існують і розвиваються. Норт розглядає організацію як сукупність історично сформованих традицій, звичаїв, правил поведінки (інституцій), які виступають регуляторами взаємодії її елементів і відносин з средой1.

Інституції - це набір правил, процедур, які можуть бути неформальними (норми поведінки, традиції, звичаї, різного роду соціальні умовності) і формальними (конституції, закони, норми права, судові прецеденти, адміністративні акти). Неформальні інституції утворюють як би підводну частину айсберга, вони встановлюються стихійно як побічний результат взаємодії багатьох людей, що переслідують власні інтереси. Формальні інституції встановлюються і підтримуються свідомо, в основному силою держави. Інституції виступають фундаментальними факторами функціонування економічних систем, що визначають "правила гри" у взаєминах між людьми. Інституційні обмеження утворюють правила простору, в якому діють суб'єкти - організації і громадяни.

Організації - це політичні органи і установи, економічні структури (фірми, профспілки), громадські та освітні установи. Організації створюються для досягнення певних цілей, в процесі руху до мети організації виступають головними агентами інституційних змін. І якщо діяльність суб'єктів спрямована на непродуктивні цілі, значить, до цього їх спонукають інституціональні обмеження. Організації також структурують взаємовідносини між людьми, але це вже не правила гри, а самі гравці, їх стратегії.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Суспільна цінність чистої монополії та її роль у науково-технічному прогресі
Крос-культурні моделі управління людьми в організації
Особливості державно-громадської моделі соціальної допомоги
Умови формування державно-громадської моделі соціальної допомоги
Кібернетична модель організації
Інші міжнародні економічні організації, їх місце і роль у розвитку світового господарства на початку XXI століття
Інші моделі
Крос-культурні моделі управління людьми в організації
Інші приклади кореневих моделей циклів управління
Кібернетична модель організації
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси