Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Оцінка вартості підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розрахунок та внесення поправок

Для розрахунку і внесення поправок використовується безліч різних методів, серед яких можна назвати наступні:

o метод аналізу характеристик;

o експертний метод розрахунку поправок;

o метод загальної угруповання;

o метод парних продажів.

Метод аналізу характеристик заснований на визначенні їх відмінності по економічним умовам і одиницям порівняння та обчислення процентних або вартісних виправлень.

Приклад. Розрахуйте незалежні і кумулятивні поправки, що вносяться у ціну порівнянного об'єкта (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

Розрахунок незалежних і кумулятивних поправок

п/п

Характеристика

Порівнянний-проданий об'єкт

Поправки на незалежній основі (+,-)

Поправки на кумулятивній основі (множення)

1

Ціна

700 000

-

-

2

Дата

5 місяців тому

+5%

1,05

3

Розташування

На 7% краще, ніж у оцінюваного об'єкта

-7%

0,93

4

Зручності

На 12% гірше, ніж у оцінюваного об'єкта

12%

1,12

5

Стан

На 10% гірше, ніж у оцінюваного об'єкта

+10%

1,1

6

Загальна

поправка

20%

1,05 x 0,93 x 1,12 x 1,1 = 1,203

Скоригована вартість оцінюваного об'єкта:

700 00 х 1,2 = 840 000 руб.,

700 000 х 1,203 = 842 00 руб.

Метод парних продажів заснований зіставленні продажу двох об'єктів, що мають відмінності в одній характеристиці, яка і визначає їх різну вартість (ціну).

Парній продажем є порівняння двох об'єктів, що мають схожі показники за винятком одного параметра або характеристики, наявність або відсутність якої дає різниця в ціні цих об'єктів. Даний метод дозволяє визначити вартість цього параметра або характеристики і використовувати її для коректування на цей параметр ціни продажу порівнянного об'єкта-аналога для приведення його до вартості об'єкта оцінки

Приклад. Визначити вартість за наявними даними по парних продажів (табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Визначення поправки вартості складу, тис. руб.

Об'єкт

Пара 1

Пара 2

Пара 3

Пара 4

Пара 5

Майстерня зі складом

720 000

760 000

745 000

740 000

780 000

Майстерня без складу

660 000

690 000

670 000

680 000

700 000

Різниця

60 000

70 000

75 000

60 000

85 000

Середнє значення різниці в ціні: (60 000 + 70 000 + 75 000 + + 60 000 + 85 000): 5 = 70 000 руб.

Прийнята поправка на наявність (вартість) складу: 70 000 руб.

Експертний метод розрахунку поправок передбачає визначення поправок з урахуванням думки експертних груп, складеного на підставі статистичних даних, власних напрацювань і накопиченого досвіду.

Метод загальної угруповання заснований на визначенні різниці вартості однакових об'єктів. Даний метод використовується на активному ринку, де продається повністю або великим пакетом акцій велика кількість однорідних об'єктів з відмінностями, кожне з яких слабо впливає на вартість і вкладається в ринковий розкид цін. Набирається статистика продажів, визначаються інтервал розкиду цін, тенденції чи особливості, що впливають на цей розкид. Визначаються тенденції чи особливості оцінюваного об'єкта і його передбачуване місце в ціновому інтервалі.

Приклад. Як порівнянних об'єктів обрані три проданих об'єкта, споруджені по одному проекту (шиномонтажні майстерні) з оцінюваним об'єктом (табл. 8.5).

Таблиця 8.5

Визначення вартості об'єкта

Зіставний

об'єкт

Ціна продажу, руб.

Якість порівняно з об'єктом оцінки

Об'єкт 1

950 000

Краще

Об'єкт 2

1 142 000

Гірше

Об'єкт 3

1 064 000

Трохи гірше

Максимальна різниця між цінами продажу становить 192 000 руб., тобто 16,8% максимальної ціни. Виходячи з цих даних вартість оцінюваного об'єкта складе

1 420 000 - 192 000: 2 = 1 046 000 руб.;

950 000 + 192 000: 2 = 1 046 000 руб.

Метод галузевих коефіцієнтів (метод галузевих співвідношень)

Застосовує метод цінових мультиплікаторів як відношення між ціною продажу і яким-небудь фінансовим показником компанії, де в якості галузевих коефіцієнтів приймаються значення, рекомендовані галузі спеціалізованими науково-дослідними інститутами на підставі тривалого спостереження за ринком та проведення науково-дослідних робіт. Даний метод також використовують два типи цінових мультиплікаторів: інтервальні і моментні:

1) інтервальні: "ціна/прибуток, ціна/грошовий ноток", "ціна/дивідендні виплати", "ціна/виручка від реалізації";

2) моментні: "ціна/балансова вартість", "ціна/ чиста вартість активів".

На підставі отриманих результатів та аналізу схожості компаній-аналогів і оцінюваної компанії визначаються мультиплікатори, які будуть використовуватися при оцінці компанії, їх чисельні значення, надаються ваги видів мультиплікаторів і визначається величина вартості оцінюваної компанії методом зважування проміжних результатів вартості.

Методи порівняльного підходу використовують велику кількість цінової і фінансової інформації на підприємствах, в галузях і ринку в цілому. Аналіз цієї інформації, виявлення стану і взаємозалежності фінансових і ринкових чинників дозволяє визначити ринкову вартість компанії і точність її визначення.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Внесення предмета зобов'язання на зберігання (depositio)
Поправка на імідж при оцінці конкурентоспроможності
Внесення змін в облікову політику
Поняття розрахункових правовідносин. Форми розрахунків
Облік розрахунків з підзвітними особами
Метод коефіцієнтів
Коефіцієнти співвідношення власних і позикових коштів підприємства
Коефіцієнт еластичності та методи його підрахунку
Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництва
Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської (фінансової) звітності. Можливості і недоліки методу
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси