Меню
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Психологія та педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психічні стани людини

Діагностика та корекція стресових станів будуть більш осмисленими, предметними і успішними на загальному тлі уявлень про психічних станах людини.

Розглянемо коротко і в загальних рисах цю проблему.

Особливий клас психічних явищ людини становлять психічні стани, під якими прийнято розуміти своєрідність функціонування психіки людини в даний момент або протягом якогось часу. Психічні стани характеризують певний настрій психіки людини, ту чи іншу її функціональну готовність. Вони грають винятково велику роль в життєдіяльності людини, оскільки безпосередньо регулюють поведінку і діяльність людей.

Розрізняють такі психічні стани людини.

1. Функціональні: інтелектуальні, емоційні, вольові, психомоторні, мотиваційні. Переважання і явне домінування тих чи інших функціональних станів необхідні для успішного здійснення відповідної діяльності.

Наприклад, навчально-пізнавальна діяльність не може бути ефективною, якщо не створено відповідний настрій інтелектуально-пізнавальної сфери особистості при певному фоновому настрої мотиваційної, емоційної та вольової сфер; якщо не створена і не підтримується відповідна психологічна атмосфера в навчальній групі. І навпаки, надмірна актуалізація мотивації або емоційних станів може негативно вплинути на якість навчально-пізнавальної діяльності.

Однак функціональні психічні стани в чистому вигляді трапляються вкрай рідко. Зазвичай цілісно функціонує психіка характеризується так званими загальними психічними станами.

2. Загальні психічні стани: підйому, гноблення, готовності, апатії, упевненості, невпевненості тощо В загальних психічних станах функціональні можуть бути представлені в більш або менш гармонізованому вигляді або окремі з них можуть домінувати, визначаючи своєрідність загального настрою психіки людини.

У психології використовується і такий термін, як загальний функціональний настрій психіки людини на відповідну завдання, діяльність.

Своєрідність психічних станів людини обумовлено наступними обставинами:

1) ситуацією, зовнішнім середовищем, цілями, завданнями й засобами діяльності;

2) значущістю для людини цих зовнішніх обставин: чим більше значення для людини мають зовнішні обставини та очікувані результати його діяльності, тим більш високий рівень функціонування його психіки, тим інтенсивніше проявляються його психічні стани;

3) ступенем підготовленості і готовності людини вирішувати відповідні завдання у конкретних умовах;

4) здатність людини керувати своїми психічними станами, контролювати і коригувати динаміку та рівень їх функціонування.

Як вже зазначалося вище, під стресовими в психології розуміють різноманітні психічні стани людей, які виникають і розвиваються у них в екстремальних, стресових умовах, обставинах. Стресові стани (підйому, готовності, змобілізованості, апатії, страху, зневіри тощо) можуть мати як особистісний, так і груповий характер. Залежно від рівня, ступеня вираженості стресових станів вони по-різному впливають на психічні, фізіологічні та фізичні можливості людини і його діяльність: можуть або стимулювати, підвищувати се ефективність, або, навпаки, знижувати якість діяльності і поведінки людей. У зв'язку з цим виділяють і таку підставу для класифікації психічних станів людей: характер їх впливу на діяльність і поведінку.

За характером впливу на діяльність і поведінку людини, психічні стани можуть бути стеническими, що сприяють успішності дій, і астенічними, що негативно впливають на діяльність і її результати.

Стенічні психічні стани особистості: активність, піднесення, ентузіазм, мобілізованість психіки, психологічна готовність до діяльності, впевненість, рішучість та ін Підготовка фахівця передбачає формування відповідних базових основ для виникнення стенічних психічних станів: високого професіоналізму, міцних моральних переконань, стійкої системи ціннісних і смислових утворень особистості, волі, умінь і навичок саморегуляції психічних станів.

Астенічні психічні стани особистості: пасивність, втома, втома, тривожність, страх у різних формах його прояву, невпевненість, психічна напруженість, деморалізованість, апатія, фобічні стани, фрустрації та ін.

Недопущення та успішне подолання астенічних психічних станів - одна з проблем сучасної соціальної дійсності. Основи її вирішення при певному підході можуть закладатися і у вузі, де одним із завдань підготовки фахівців виступає підвищення стресостійкості особистості майбутнього професіонала і в цілому його психологічної захищеності від стресових впливів соціального середовища і обставин професійної діяльності.

Вирішальним фактором, що визначає механізми формування психічних станів у людини, в тому числі і стресових, є не тільки і навіть не стільки об'єктивно існуюча ситуація, ступінь її небезпеки, складності, труднощі, новизни, несподіванки і т. п., скільки її розуміння й оцінка людиною, суб'єктивна, особиста значущість, характер і ставлення особистості до цієї ситуації, інші своєрідності психіки людини.

Індивідуальне відображення об'єктивної реальності у свідомості людини впливає на його суб'єктивну оцінку ступеня небезпеки, загрози, наслідків ситуації та своїх можливостей. У відповідності з цим фахівець виробляє тактику своєї поведінки, ті чи інші пристосувальні, захисні реакції і поведінку.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Психічні стани в екстремальних умовах
Психічні стани людини у трудовій діяльності
Емоції, почуття, психічні стани - специфічна форма психічного відображення; їх психолого-правова характеристика та оцінка
Діяльність і свідомість. Формування вищих психічних функцій людини
Структура психіки: психічні процеси, стани і властивості
Стану психічної напруженості, їх роль і значення в кримінальному та цивільному процесі
Поняття, стану і обмеження дієздатності фізичної особи (людини)
Взаємозв'язок трьох рівнів психічної діяльності людини: несвідомого, підсвідомого, свідомого
Свідомість як вища форма психічного відображення. Структурний аналіз свідомості.
Психічні властивості людини, що впливають на безпеку
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси