Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Регіональна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Статево-вікова структура населення

Специфічна демографічна ситуація складається в Росії, де майже три десятиліття не забезпечувалося просте відтворення населення. До 1992 р. демографічний потенціал був повністю вичерпаний, і природне зменшення населення не зміг перекрити збільшений міграційний приплив з країн ближнього зарубіжжя.

Специфіка російської демографічної ситуації полягає в тому, що в Росії на тлі низької народжуваності зберігається досить високий рівень смертності. У 2009 р. природний спад населення склала 2010,5 тис. чол., померлих було на 68,0% більше, ніж народжених. Можна було б припустити, що причиною настільки несприятливих змін є продовжує процес старіння населення, який посилився на початку 1990-х років через скорочення чисельності дітей і підлітків у віці до 16 років. Але головне вплив на високий показник смертності надають великі втрати не старих, а працездатного населення країни. В даний час частка працездатних віків в загальному числі померлих досягла 30%. Динаміка смертності останніх років значною мірою пов'язана зі значним погіршенням здоров'я населення країни. Факторами регресу здоров'я росіян є зниження життєвого рівня населення, незадовільний стан медичного обслуговування, погіршення соціального та природного середовища. Загострення криміногенної обстановки, послаблення дисципліни праці сприяли зростанню побутового і виробничого травматизму. У більшості регіонів країни погіршилася санітарно-епідеміологічна обстановка.

Стан здоров'я і рівень смертності населення відображаються в показнику тривалості життя. Вперше за всю історію Росії цей показник досяг 69 років у 1981-1982 р. (у чоловіків - 63,7 і у жінок - 74,3 року). У наступні роки цей показник почав знижуватися, і найнижчий показник відзначався у 1995 р - 64,5 років (у чоловіків - 60,4 і у жінок - 73,2 років). Таких низьких показників в країні не було за більш ніж 40-річний дореформений період. За 2004-2009 рр. тривалість життя при народженні зросла до 68,67 років (у чоловіків в 2009 р. склала 62,8 і жінок - 74,7 років). На жаль, доводиться констатувати, що такої різниці в тривалості життя чоловіків і жінок немає ні в одному з високорозвинених держав світу. Очікувана тривалість життя в найближчий період часу не зміниться. У високорозвинених країнах світу очікувана тривалість життя наближається до біологічного межі і складе 85 років.

Ода ним з важливих наслідків негативних демографічних процесів (зміна рівня народжуваності, смертності і міграції) є суттєві зрушення в статево-вікової структури населення, які мають значний вплив і на економічний розвиток країни. Статево-вікова структура відносно стійка і слабо змінюється в територіальному аспекті.

Показник народжуваності хлопчиків, як правило, кілька перевищує показник народжуваності дівчаток і становить 104 - 107 осіб на 100 дівчаток у рік. Однак до 30 років співвідношення чисельності чоловічого і жіночого населення вирівнюється. Це пов'язано з більш високою смертністю осіб чоловічої статі (нещасні випадки, участь у бойових діях всередині держави). З 40 років чисельність жіночого населення дещо перевищує показники чисельності чоловіків (наслідок підвищеної смертності, пов'язаної з виробничим травматизмом, зловживанням алкоголем), а у віці 65-69 років кількість жінок на 1000 чоловіків перевищує більш ніж у два рази. Відзначається несприятлива тенденція у зміні вікової структури населення. Частка осіб молодше працездатного віку скоротилася з 36,1 млн чол. до 22,7 млн чол., або на 37,2%, і становить 16,0% загальної чисельності населення країни. При цьому чисельність населення старше працездатного віку зросла з 27,6 млн чол. до 29,3 млн осіб, або на 6,1%, і становить 20,6%. Чисельність працездатного населення зросла на 1,7 млн осіб, або 7,3%, і становила 63,4% загальної чисельності населення країни.

Відмінності у віковій структурі населення регіонів зумовлені особливостями природного й механічного зростання. На природний рух, а через нього і на вікову структуру населення впливають національні особливості і традиції регіонів, а також співвідношення міського і сільського населення. Найбільш високі показники дитячих вікових груп відзначаються в структурі населення республік Північного Кавказу, що пояснюється максимальним рівнем народжуваності, обумовлених національними традиціями, а в Сибіру і на Далекому Сході - великою часткою осіб фертильних віку.

Вікова структура міського населення по території країни відрізняються ненабагато. Проте в містах Сибіру, Далекого Сходу, Північного Кавказу населення, як правило, кілька молодше в порівнянні з містами Європейської частини країни та Уралу.

Територіальні відмінності у віковій структурі сільського населення більш виражені. Східна Сибір і Далекий Схід приблизно в два рази перевершують центральні райони за коефіцієнтом народжуваності. Тому в цих регіонах відмічається підвищений питома вага населення молодих вікових груп при низькій питомій вазі літніх людей. В сільській місцевості центральних районів країни, навпаки, найбільш висока частка припадає на осіб похилого віку.

У найближчі десятиліття передбачається подальше скорочення чисельності населення країни. Однак населення регіонів РФ буде скорочуватися нерівномірно, що пов'язано з відмінностями в рівнях народжуваності в регіонах і міграційним приростом. Згідно з оцінками, враховує прогноз ООН для всієї Росії, найбільшою мірою депопуляція населення може торкнутися Далекого Сходу, якщо не будуть здійснені намічені плани щодо розвитку цього регіону. Значне скорочення чисельності населення (понад 20%) прогнозується і в Північно-Західному федеральному окрузі. У меншій мірі скорочення чисельності населення передбачається в Центральному ФО (16%), а в Приволзькому, Уральському і Сибірському федеральних округах - 10-13%. Найбільш сприятлива демографічна ситуація буде складатися в Південному і Північно-Кавказькому федеральних округах, де чисельність населення стабілізується на нинішньому рівні.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Населення, праця, зайнятість
Інституційна структура економічної системи
Економічні аспекти динаміки та структури населення в мировои економіці
Показники чисельності та структура людських ресурсів
Територія, населення і його соціальна структура
Система соціального захисту населення в структурі безпеки життєдіяльності
Види, структура та джерела доходів населення
Структуризація населення і місцеві спільноти в муніципальному управлінні
Доходи, рівень та якість життя населення
Проблеми зайнятості і безробіття працездатного населення
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси