Меню
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Юридична психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція IV. Психологія професійної діяльності юриста

Лекція 12. Загальна соціально-психологічна характеристика професійної діяльності юриста вимоги, що пред'являються до його особистості

Соціально-психологічна характеристика професійної діяльності юриста

Потреба в суттєвому поліпшенні діяльності правоохоронних органів, підвищення якості судочинства, прокурорського нагляду, виконання судових рішень, у зміцненні в цілому судової влади в країні висунула на одне з пріоритетних місць завдання їх кадрового забезпечення. Для успішного вирішення цього завдання перш за все необхідно всебічно дослідити специфіку професійної діяльності юриста, дати її точне, науково обґрунтоване опис, т. е. створити її професіограму. Слід визначити вимоги, які висуває ця діяльність до особистості юриста, його психофізіологічних якостей, які мають скласти зміст психограми юриста з визначенням чітких критеріїв його професійно-психологічної придатності або непридатності до роботи в правоохоронних органах, різних державно-правових і інших структурах. Під цим кутом зору розглянемо особливості професійної діяльності юриста.

1. Правова регламентація професійної діяльності юриста.

Правозастосовча діяльність співробітників державно-правових органів, які займають різне посадове становище, досить чітко регламентована. Відступ від службових обов'язків, порушення юристом посадових повноважень розглядається як порушення закону, свідчить про низький рівень його професійної компетентності. Зазначена обставина формує установку суворо дотримуватися правових норм, впливає на поведінку, спрямованість особистості юриста. Потреба дотримуватися моральні, правові норми є однією з провідних, домінуючих серед інших соціально значущих потреб, які формують його правосвідомість. Все це зумовлює високий рівень соціалізації особистості юриста, його нормативності поведінки, високої відповідальності перед суспільством. Дане інтегративну властивість розглядається в якості одного з головних чинників професійної придатності юриста в цілому ряді законодавчих актів.

Особливо велика роль розвиненої правосвідомості, прагнення юриста до дотримання моральних, правових норм поведінки в несподівано складних ситуаціях, які можна назвати ситуаціями (факторами) професійного ризику. Зупинимося коротко на деяких з них:

а) ситуація корупційного ризику на службі при виникненні конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів розуміється ситуація, при якій особиста (пряма або непряма) зацікавленість юриста, займає посадове становище, впливає або може вплинути на належне виконання ним службових обов'язків і при якій виникає або може виникнути протиріччя між особистою зацікавленістю юриста і вдачами і законними інтересами громадян, організацій, суспільства або держави, здатне заподіяти шкоди правам і законним інтересам останніх. Під особистою зацікавленістю розуміється будь-яка можливість отримання юристом в силу виконання ним своїх посадових (службових) обов'язків доходів у вигляді грошей, цінностей, іншого майна або послуг (прав) майнового характеру для себе або третіх осіб, що передбачає безумовну для нього обов'язок вживати заходів, що виключають будь-яку можливість виникнення конфлікту інтересів та повідомляти відповідні правоохоронні органи про факти схиляння його до вчинення корупційних правопорушень корупційного характеру;

б) ситуація отримання (придбання) юристом яких-небудь благ, призначень для себе і своїх близьких з відступом від встановленого порядку, коли ці блага надаються нібито "просто так", "з поваги", а насправді з метою налагодження неформальних відносин з юристом, що займає якесь посадове становище. Вимушеної розплатою, необхідної від юриста за надані йому послуги, можуть стати поради, що розкривають службову таємницю, відмова від об'єктивного, неупередженого підходу до вирішення того чи іншого питання (справи), прийняття тих чи інших рішень в обхід закону;

в) ситуація, що провокує хабар, - існують

різні способи передачі хабара, в тому числі і в завуальованій формі. Передачу хабара може передувати своєрідна "словесна розвідка" хабародавця у вигляді виразу не відповідає діям юриста подяки, багатозначних обіцянок віддячити і т. д.

Якщо подібні дії рішуче не припиняються посадовою особою, яка його поведінка може бути витлумачено як свого роду підтвердження того, що воно оцінює свої службові дії як дійсно заслуговують особливої "подяки".

Іноді хабародавець може повести себе ще більш рішуче і нахабно, відразу ж поклавши на стіл предмети хабара, посилаючись на нібито існуючі звичаї, запевняючи, що він нічого натомість не просить, а тільки діє у відповідності з прийнятими місцевими традиціями.

Єдиний вихід з подібних ситуацій - рішуча поведінка, нищівне в самому зародку думка про можливості пропозиції хабара, негайний виклик свідків, доповідь керівника правоохоронного органу про провокації або про сам факт замаху на передачу хабара. Надійним бар'єром може служити прийом подібного роду відвідувачів у присутності інших співробітників і колег по роботі;

г) ситуація відвідування всілякого роду місць відпочинку, розваг, а також закладів сумнівного характеру, де найлегше стати жертвою провокації, бути залученим в який-небудь конфлікт, організований з метою дискредитації юриста, тим більше займає керівне, відповідальне службове становище;

д) ситуації "випадкового" знайомства в громадських місцях (в готелі, ресторані тощо), коли "випадковість" заздалегідь організується особами, зацікавленими встановити неформальні відносини з юристом або просто дискредитувати його;

е) ситуація допиту свідка (потерпілого), отримання пояснень від інших осіб в квартирі, в номері готелю, крім випадків, коли, наприклад, людина серйозно хвора. Необхідно пам'ятати, що в подібних обставинах також можливі провокаційні дії з боку допитуваної особи і його найближчого оточення, спрямовані на дискредитацію слідчого (дізнавача), спроби перевести відносини з ним на неформальний рівень і таким шляхом в подальшому чинити на нього тиск або навіть опорочити його;

ж) фактор ризику, обумовлений обіцянками юриста, займає посадове становище, адвоката і т. п. щодо можливого сприятливого розв'язання спірного питання, кримінальної справи та ін Нерідко подібним обіцянкам зацікавленими особами надається вигідна для себе інтерпретація. Такі випадки використовуються ними при складанні різноманітних наклепницьких скарг в якості підтвердження "зловживань" по службі представника правоохоронного органу, вимагання з його боку хабара, для розповсюдження всіляких інсинуацій щодо нього.

2. Владний, обов'язковий характер професійних повноважень посадових осіб правоохоронних органів.

Використання юристом, що працюють у правоохоронних органах, своїх владних службових повноважень нерідко істотно зачіпає інтереси громадян, юридичних осіб, організацій. Найменший відступ від вимог закону при використанні службових повноважень посадовою особою може призвести до тяжких наслідків, заподіяти моральну шкоду, моральні страждання людині, його близьким, негативно вплинути на авторитет і репутацію серед оточуючих, сформувати негативну думку про такому представника влади.

Прийняття рішень в подібного роду ситуаціях конфліктного характеру з використанням у відповідності із законом і власною совістю владних повноважень вимагає від юриста - працівника правоохоронних органів не тільки глибоких професійних знань, високого рівня професійної компетентності, але й особливих особистісних якостей: аналітичного складу розуму, здатності прогнозувати наслідки прийнятих рішень, емоційно-вольової стійкості, справедливого, шанобливого ставлення до людей, нормативності власної поведінки.

3. Екстремальний характер правоохоронної діяльності.

Професійна діяльність юристів, особливо тих, хто перебуває на передньому краї боротьби зі злочинністю, в ряді випадків має дуже напружений характер, обумовлений виконанням великого обсягу складної, різноманітної роботи в умовах гострого дефіциту інформації і часу, активної протидії зацікавлених осіб, які часто ігнорують правові норми. Нервово-психічні перевантаження нерідко посилюються нерегулярної зміною умов праці, недотриманням звичного режиму добової життєдіяльності, вимушеною відмовою від звичайного для багатьох людей відпочинку, що іноді призводить до розвитку стійких станів психічної напруженості, емоційної нестійкості, появи невротичних реакцій, психосоматичних, функціональних розладів і захворювань на цьому грунті. Тому юристи, особливо службовці в правоохоронних органах, повинні відрізнятися хорошим фізичним здоров'ям, мати високий рівень нервово-психічної, емоційно-вольової стійкості, працездатності, що слід розглядати в якості одного з найважливіших чинників їх професійної придатності.

4. Творчий, нестандартний характер професійної праці юристів.

Робота юриста пов'язана з тим, що йому доводиться мати справу з різноманітними життєвими ситуаціями, які вимагають вдумливого підходу до їх вирішення, уважного вивчення, глибокого аналізу виникаючих правовідносин. Тому йому необхідні не тільки суто професійні правові, але і спеціальні знання з різних галузей науки, техніки, культури і т. д., розвинений інтелект, творчий потенціал.

5. Процесуальна самостійність, персональна відповідальність юристів, що працюють в слідчих органах, в органах прокуратури, суду, міліції і т. п.

Процесуальна самостійність слідчого, прокурора, судді, судового виконавця в межах, визначених законом, передбачає високий рівень відповідальності. Збалансованість цих сторін їх професійної діяльності вимагає високого рівня професійної адаптивності, особистісної інтеграції, соціальної зрілості; емоційно-вольовий стійкості; розвиненого інтелекту, гнучкого творчого мислення; сміливості, рішучості, впевненості в собі, здатності брати на себе відповідальність за прийняті рішення, наполегливості при підтримці високого рівня самоконтролю.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Пізнавальна підструктура професійної діяльності юриста
Загальні соціально-психологічні закономірності спілкування у професійній діяльності юриста
Організаційно-управлінська підструктура професійної діяльності юриста
Загальні соціально-психологічні закономірності спілкування у професійній діяльності юриста
Загальна психологічна характеристика організаційно-управлінської підструктури у діяльності юриста
Психологічна структура, професійно значущі якості (психограма) особи юриста
Загальні соціально-психологічні закономірності спілкування у професійній діяльності юриста
Загальна психологічна характеристика організаційно-управлінської підструктури у діяльності юриста
Структурно-психологічний аналіз професійної діяльності юриста
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси