Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний економічний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз ефективності використання основних засобів

Показники ефективності використання основних засобів відображають співвідношення отриманих фінансових результатів організації і використовуються для досягнення цих результатів основних засобів.

Ефективність використання основних засобів характеризується співвідношенням темпів зростання випуску продукції і темпів зростання вартості основних засобів, а також показниками фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності і фондорентабельность.

Узагальнюючим показником є фондовіддача - обсяг продукції, виробленої за рік або інший період, який припадає на 1 крб. вартості основних засобів. Її можна виразити формулою

де ФО - фондовіддача, руб.;

II - випуск продукції, тис. руб.;

Ф - середньорічна первісна (відновна) вартість основних засобів, тис. руб.

Як обсягу продукції при визначенні фондовіддачі можуть використовуватися показники валової, товарної, реалізованої продукції. Показники фондовіддачі, розраховані на базі обсягу реалізації і товарного випуску продукції, дозволяють судити про більш точної ефективності використання основних засобів на підприємстві.

При розрахунку фондовіддачі слід мати на увазі, що у вартості основних засобів беруть до уваги власні та орендовані транспортні засоби; не враховуються основні засоби, що знаходяться на консервації, а також здані в оренду іншим підприємствам. Розрахунок цього показника може проводитися по основним засобам, узятим як початкової, так і за залишковою вартістю. Однак незалежно від бази обчислення фондовіддачі зміст показника не позбавлена ряду недоліків, які необхідно враховувати в практиці господарювання та економічному аналізі. Даний показник важко у часі, так як в чисельнику фігурує річний обсяг продукції, а в знаменнику зазначаються основні засоби, окремі елементи яких мають різні терміни служби, але у всіх випадках перевищують річний відрізок часу. Крім того, прийнятий обсяг продукції не може розглядатися як величина, пропорційна розмірам основних засобів, у зв'язку з тим, що він залежить від використання основних засобів протягом доби, від річного режиму роботи і т. п. При розрахунку фондовіддачі враховується і пасивна частина основних засобів, яка слабо пов'язана з випуском продукції.

На зміну рівня фондовіддачі впливають ряд факторів, які можна згрупувати наступним чином (рис. 7.1).

Про ефективність використання основних засобів також судять але таким показником, як динаміка фондомісткості.

Фактори, що визначають рівень фондовіддачі основних засобів

Рис. 7.1. Фактори, що визначають рівень фондовіддачі основних засобів

Фондомісткість - показник, зворотний фондовіддачі. Він відображає потребу в основних виробничих фондах і характеризує вартість основних засобів, що припадають на одиницю вартості продукції:

Для визначення забезпеченості основними засобами та їх використання застосовуються також показники фондоозброєності та технічної озброєності праці.

Фондоозброєність праці виражає відношення середньорічної вартості основних засобів до середньоспискової чисельності працівників. Її можна представити формулою

де ФВ - фондоозброєність, тис. руб.;

ЧР - середньооблікова чисельність працівників, чол.

Вона відображає ступінь забезпеченості робітників засобами праці (основними фондами)

Технічна озброєність обчислюється як відношення середньої вартості виробничих машин та устаткування до кількості робітників, ком у найбільшу зміну.

Найбільш об'єктивну оцінку фондовіддачі (ФО) можна отримати, якщо розглядати показники фондовіддачі у взаємозв'язку з показниками продуктивності праці та фондоозброєності робітників:

де ІТ - продуктивність праці, тис. руб.

Таким чином, фондовіддачу можна представити як частку від ділення продуктивності праці працівників на фондоозброєність праці, отже, фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці і обернено пропорційна його фондоозброєності. Тому для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темні зростання її фондоозброєності.

Для проведення аналізу ефективності використання основних засобів складемо табл. 7.6.

Використання основних засобів на підприємстві визнається ефективним, якщо відносний приріст обсягу випуску продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних засобів за аналізований період. За даними аналізованого підприємства обсяг випуску продукції і вартість основних засобів у динаміці зросли: тими зростання обсягу випуску продукції склав 168,65%, а тими зростання залишкової вартості основних засобів - 100,15%. Таким чином, тими зростання обсягу випуску продукції вище темна зростання вартості основних засобів, що вказує на їх ефективне використання.

Таблиця 7.6. Показники ефективності використання основних засобів підприємства

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення

Темп зростання, %

Обсяг випуску продукції, тис. руб.

82 755

139 564

809 56

168,65

Середньорічна залишкова вартість основних засобів, тис. руб.

30 405

30 452

47

100,15

Середньооблікова чисельність працівників, чол.

912

916

4

100,44

Фондовіддача, руб.

2,7218

4,5831

1,8613

168,39

Фондомісткість, руб.

0,3674

0,2182

-0,1492

59,39

Фондоозброєність, тис. руб.

33,3388

33,2445

-0,0943

99,72

Продуктивність праці, тис. руб.

90,7401

152,3624

61,6223

167,91

За даними підприємства видно, що фондовіддача основних засобів зросла з 2,72 руб. до 4,58 руб. на 1,86 руб. Зростання фондовіддачі в заявленому періоді з'явився наслідком перевищення темпу росту продуктивності праці робітників над темпом зростання їх фондоозброєності.

Використовуючи прийом цінних підстановок, визначимо вплив продуктивності праці і фондоозброєності робітників на зміну фондовіддачі за аналізований період (табл. 7.7).

Таблиця 7.7. Аналіз впливу продуктивності праці і фондоозброєності робітників на зміну фондовіддачі основних засобів підприємства

Аналіз впливу продуктивності праці і фондоозброєності робітників на зміну фондовіддачі основних засобів підприємства

Зростання фондовіддачі основних засобів склав за аналізований період 1,8613 руб., в тому числі за рахунок зростання продуктивності праці з 90,7401 тис. руб. до 152,3624 тис. руб. - на 1,8484 руб., за рахунок зниження фондоозброєності робітників з 33,3388 тис. руб. до 33,2445 тис. руб. - на 0,0129 руб. Таким чином, вплив екстенсивних факторів склало 0,69%, інтенсивних - 99,31%.

На зміну фондовіддачі основних засобів, крім продуктивності праці і його фондоозброєності, впливають різноманітні фактори. Рівень цього показника залежить від продуктивності устаткування, коефіцієнта змінності вартості одиниці устаткування, питомої ваги машин і устаткування в загальній вартості коштів. Зміна рівня матеріальних витрат також впливає на фондовіддачу, хоча й опосередковано, внаслідок збільшення обсягу продукції за рахунок економії матеріалів, і навпаки. Щоб розрахувати вплив зазначених факторів, потрібно перетворити формулу фондовіддачі і представити її у вигляді добутку п'яти співмножників (факторів):

де ОС - середньорічна вартість основних засобів, тис. крб;

Нб.м - обсяг продукції за вирахуванням матеріальних витрат, тис. крб;

Ом.-з - кількість машиносмен роботи обладнання;

0об - кількість встановленого обладнання, од;

Фоб - середньорічна вартість машин та устаткування, тис. руб.;

Км - коефіцієнт матеріальних витрат (відношення товарної продукції до всієї продукції за мінусом матеріальних витрат);

Проб - продуктивність устаткування, тис. руб.;

Ксм - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Соб - середня вартість одиниці устаткування, тис. руб.;

Уд" - питома вага машин і устаткування в загальній вартості коштів, %.

Слід мати на увазі, що фондовіддача, продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, питома вага машин і устаткування в загальній вартості коштів знаходяться в прямій залежності; залежність фондовіддачі та рівня вартості одиниці обладнання - зворотна. Отже, для вимірювання впливу цих факторів на фондовіддачу наведену формулу можна перетворити наступним чином:

Розрахуємо вплив цих факторів на основі даних аналізованого підприємства (табл. 7.8).

Таблиця 7.8. Дані для аналізу впливу факторів на фондовіддачу основних засобів підприємства

Дані для аналізу впливу факторів на фондовіддачу основних засобів підприємства

За даними табл. 7.8 видно, що зростання обсягу продукції забезпечувався за рахунок більш інтенсивного використання засобів праці, так як випуск продукції зріс на 56 809 тис. руб. (168,65% до рівня минулого року) при одночасному зростанні первісної вартості основних засобів на 640 тис. руб. або на 0,91%. Фондовіддача основних засобів, розрахована виходячи їх первісної вартості, склала 1,9636 руб., що на 0,7887 руб. більше рівня минулого року.

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, проведемо розрахунок впливу коефіцієнта матеріальних затрат, продуктивність устаткування, коефіцієнта змінності роботи обладнання, вартості одиниці устаткування та питомої ваги машин і устаткування в загальній вартості засобів на фондовіддачу всіх основних засобів (табл. 7.9).

Таким чином, у звітному році, але порівняно з минулим роком відбувся ріст фондовіддачі за рахунок підвищення продуктивності обладнання (на 0,9713 руб.), коефіцієнта змінності (на 0,0660 руб.), зростання питомої ваги устаткування в загальній вартості основних засобів (на 0,0190 руб.). Фондовіддача основних засобів зменшилася за рахунок зниження коефіцієнта матеріальних витрат на 0,2625 руб. і збільшення вартості одиниці обладнання на 0,0051 руб. Зазначені фактори лише частково залежать від роботи підприємства. Рівень сукупного впливу факторів склав 0,7887 руб., що вказує на підвищення ефективності використання основних засобів на досліджуваному підприємстві.

Одним з істотних аспектів аналізу використання основних засобів є розрахунок приросту обсягу випуску продукції, отриманого за рахунок екстенсивних (зміни вартості основних засобів) та інтенсивних (зміни рівня фондовіддачі) факторів, що характеризують основні засоби.

На величину обсягу випущеної продукції впливають, з одного боку, зміна вартості основних засобів (кількісний показник), з іншого - зміна рівня фондовіддачі (якісний показник).

Вплив зміни вартості основних засобів (ДУос) на обсяг виробленої продукції інтегральним способом знаходиться але формулою

де ДОС - зміна середньорічної вартості основних засобів, тис. руб.; ФОф - фондовіддача основних засобів у базисному періоді, крб; ДФО - зміна фондовіддачі основних засобів за аналізований період, крб

Таблиця 7.9. Розрахунок сили впливу факторів на зміну фондовіддачі основних засобів методом ланцюгових підстановок

Розрахунок сили впливу факторів на зміну фондовіддачі основних засобів методом ланцюгових підстановок

Вплив зміни фондовіддачі на обсяг виробництва (АУФО) розраховується як

де ОСо - фактична середньорічна вартість основних засобів у базисному періоді, тис. руб.

За даними аналізованого підприємства зростання середньорічної залишкової вартості основних засобів призвів до збільшення обсяг випуску продукції приблизно на 171,2 тис. руб.

вплив чинників призвело до зростання обсягу випуску продукції на 56 809 тис. руб.

Таким чином, приріст обсягу випуску продукції за рахунок екстенсивних факторів (збільшення вартості основних засобів) склав 0,30%, приріст обсягу випуску продукції за рахунок інтенсивних чинників (збільшення фондовіддачі основних засобів) - 99,70%. Таке співвідношення позитивно характеризує використання основних засобів.

Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів повинен включати визначення показника їх рентабельності, що розраховується як відношення прибутку до середньорічної вартості основних засобів. При обґрунтуванні показника прибутку, використовуваного в розрахунках (прибуток від продажів, прибуток до оподаткування, чистий прибуток), необхідно враховувати, що в ньому повинен бути відображений результат використання основних засобів, без включення в цю прибуток результатів від операцій, у яких основні засоби не беруть (доходи від участі в інших організаціях, одержані відсотки, інші доходи). В якості показника основних засобів можна використовувати показник середньорічний, первісної чи залишкової вартості основних засобів:

де ФР - фондорентабельность, %

Ір - прибуток підприємства, тис. руб.

Даний показник характеризує прибуток, отримувану з кожного рубля коштів, вкладених в основні засоби.

За даними підприємства аналіз фондорентабельность наведено в табл. 7.10.

Таблиця 7.10. Аналіз показників фондорентабельность

Показник

Минулий

рік

Звітний

рік

Відхилення,

тис. руб.

Темп

зростання,

%

Середньорічна залишкова вартість основних засобів, тис. руб.

30 405

30 452

47

100,15

Прибуток від продажу, тис. руб.

4 085

8 922

4 837

218,41

Фондорентабельность, %

13,44

29,30

15,86

218,01

Зростання рентабельності основних засобів з'явився наслідком підвищення ефективності підприємницької діяльності і зниження вартості основних засобів. Оцінка сили впливу зазначених факторів методом цінних підстановок наведено в табл. 7.11.

Таблиця 7.11. Аналіз впливу факторів на зміну фондорентабельность основних засобів

Номер розрахунку

Номер підстановки

Взаємодіючі фактори

Результативний показник - фондорентабельность, %

Вплив фактора

прибуток від продажу, тис. руб.

залишкова вартість основних засобів, тис. руб.

на результативний показник, %

1

0

4 085

30 405

13,44

2

1

8 922

30 405

29,34

15,91

3

2

8 922

30 452

29,30

-0,05

Сукупний вплив чинників

15,86

Таким чином, видно, що за рахунок підвищення прибутковості роботи за аналізований період фондорентабельность збільшилася на 15,91%, за рахунок зростання середньорічної залишкової вартості основних засобів знизилася на 0,05%. Сукупний вплив чинників призвело до зростання фондорентабельность на 15,86%.

Підводячи підсумок, відзначимо, що зростання виробничого потенціалу підприємства викликає необхідність подальшого підвищення ефективності використання основних засобів для досягнення високих результатів.

В сучасних умовах вирішальне значення для підприємств має інтенсифікація використання найбільш активної частини основних засобів виробничого обладнання. Для оцінки використання обладнання за кількісним складом розраховують показники наявного, встановленого і фактично працюючого устаткування. Найбільш загальною категорією виробничого обладнання підприємств є наявне обладнання - все оснащення, числиться на балансі, незалежно від його стану і місця знаходження. Встановлене обладнання підрозділяється на чотири групи: фактично працює, перебуває на плановому ремонті та модернізації, резервне, а також перебуває на аварійному ремонті. Невстановлене обладнання включає три групи: підлягає встановленню, зайве, що підлягає списанню. Фактично працюючим вважається обладнання, фактично використовуване у виробництві незалежно від тривалості його експлуатації.

Для характеристики ступеня використання обладнання розраховують коефіцієнт використання всього наявного обладнання (відношення фактично працюючого обладнання до готівкового) і коефіцієнт використання встановленого устаткування (відношення фактично працюючого обладнання до встановленого).

На аналізованому підприємстві склад обладнання характеризується наступними даними (табл. 7.12).

Таблиця 7.12. Аналіз ступеня використання устаткування підприємства

Наявне

в наявності

обладнання,

кількість

одиниць

Встановлене

обладнання,

кількість

одиниць

Працююче

обладнання,

кількість

одиниць

Фактично працююче

обладнання, %

до готівкового

обладнання

до встановленого

обладнання

1 070

1 051

1 045

97,66

99,4

Як видно з табл. 7.12, на підприємстві 19 одиниць обладнання не встановлено, 2,34% готівкового і 0,57% встановленого обладнання вважається недіючим. Кількість такого обладнання на підприємстві становить значну величину. Це пов'язано зазвичай з неувязкой планів капітального будівництва та завдань щодо введення потужностей з виробництвом та постачанням обладнання, некомплектностью надходить обладнання, з організаційно-господарськими неполадками на підприємстві і т. д. Для найбільш повного використання обладнання необхідно звести до мінімуму кількість невстановленого і недіючого устаткування. Підвищення ефективності використання працюючого устаткування забезпечується двома шляхами: екстенсивним (за часом) і інтенсивним (за потужністю).

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, який включає такі фонди: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний. Календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання за календарний період (знаходиться множенням кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання). Режимний (номінальний) фонд часу знаходиться множенням кількості одиниць встановленого устаткування на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалість робочого дня в годинах з урахуванням коефіцієнта змінності. Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання. Плановий фонд - час, необхідний для виконання плану та виробництва продукції. Фактичний фонд - час, витрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин. Сукупність фондів часу дає можливість проаналізувати час роботи обладнання.

Періодичне дослідження використання обладнання по часу дозволяє оцінити величину целосменных і целосуточных простоїв, виявити розміри внутрішньозмінних втрат часу. Маючи такі дані, можна визначити необхідні заходи по усуненню наявних недоліків, мобілізації резервів кращого використання виробничого потенціалу.

При аналізі застосування обладнання обчислюють коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (До:жсте"). Він характеризує рівень використання устаткування в часі й визначається для кожної групи устаткування:

де ?факт - фактично відпрацьований обладнанням час, машино-години;

^плаї - час можливого використання обладнання (плановий фонд часу), машино-години.

Однак цей показник не відображає рівень використання обладнання, для чого використовується коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (До""Тен):

де Уфакт - фактичний випуск продукції за одну машино-годину; Уплан - плановий випуск продукції за одну машино-годину.

Екстенсивний шлях підвищення ефективності використання устаткування характеризується підвищенням кількості і частки чинного обладнання в загальній масі, збільшенням часу його корисного використання з допомогою скорочення часу виробництва всіх видів ремонту, максимальним часу застосуванням обладнання протягом зміни.

Зростання коефіцієнта інтенсивного використання свідчить про більш повне використання обладнання по потужності, збільшення випуску продукції без додаткових капітальних вкладень. На цей показник впливають ступінь інтенсивності технічних процесів, якість вихідного сировини і матеріалів, віковий склад, стан і ступінь зносу устаткування, величина шлюбу та ін.

Інтегральний коефіцієнт використання обладнання (Ктггегр) розраховується але формулою:

Значне скорочення часу планових простоїв може бути досягнуто в результаті застосування швидкісних і прогресивних методів ремонту обладнання, правильної організації ремонтних робіт, раціональної експлуатації обладнання і ретельного догляду за ними і т. д. Фактичне відпрацьоване час обладнання часто відхиляється від планового на час простоїв. При аналізі позапланових простоїв виявляють величину простоїв обладнання по окремих причин. Дані обліку часу роботи обладнання не завжди повністю відображають величину простоїв. Доцільно при аналізі організувати вибіркові спостереження за використанням часу роботи обладнання протягом зміни.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу можна зробити висновок про достатній забезпеченості підприємства основними засобами. Проте керівництву слід приділяти більше уваги питанню своєчасності оновлення основних засобів в цілому і робочих машин і устаткування зокрема, так як саме вони є одним з основних факторів, що впливають на обсяг випуску продукції і кінцеві результати діяльності підприємства.

Резервами підвищення фондовіддачі та обсягу виробництва є введення в дію нового устаткування, скорочення целодневных і внутрізмінних його простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, середньогодинної вироблення устаткування і ін., які визначаються наступним чином.

Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають множенням його додаткової кількості на поточний рівень середньорічного вироблення або на фактичну величину всіх чинників, які формують його величину:

де РТВПК - резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання, тис. руб.; РТК - додаткова кількість нового обладнання, одиниці обладнання;

Д - кількість відпрацьованих днів за рік одиницею обладнання; Ксм - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

II - середня тривалість зміни, год; ЧВ - вироблення продукції за 1 машино-годину, руб.

Скорочення целодневных простоїв обладнання приводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання, коефіцієнт змінності, тривалість зміни і фактичний рівень середньогодинної вироблення одиниці устаткування у поточному періоді:

де РТВПд - резерви збільшення випуску продукції за рахунок скорочення целодневных простоїв обладнання, тис. руб.; Кв - можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання; РТД - скорочення целодневных простоїв обладнання.

Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст коефіцієнта змінності помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання, можливу кількість днів роботи всього парку устаткування, тривалість зміни і фактичний рівень середньогодинної вироблення одиниці устаткування у поточному періоді:

де РТВПк - резерви збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, руб.; Д" - можливу (прогнозовану) кількість днів роботи обладнання; РТКСЫ - підвищення коефіцієнта змінності обладнання; СВ - вироблення продукції за 1 машино-зміну, руб.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрізмінних простоїв визначають множенням запланованого приросту тривалості зміни на твір можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею устаткування, можливого рівня коефіцієнта змінності і фактичного рівня середньогодинного виробітку обладнання:

де РТВИ,, - резерви збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрізмінних простоїв устаткування, крб; КСм п - можливий коефіцієнт змінності обладнання; РТІ - планований приріст тривалості зміни, ч.

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливості зростання останнього за рахунок оновлення та модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і т. д. Потім виявлений резерв підвищення виробітку за 1 машино-годину треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання Т" (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):

де РТВНЧВ - резерви збільшення випуску продукції за рахунок підвищення среднечасовой виробітку обладнання, тис. руб.; К" - можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання; Дв - можливу (прогнозовану) кількість днів роботи обладнання; КСм п - можливий коефіцієнт змінності обладнання; Пв - можлива тривалість зміни, год; РТЧВ - вироблення продукції за 1 машино-годину, руб.

Після цього визначають резерви зростання фондовіддачі:

де В11 - фактичний обсяг випуску продукції у звітному періоді, тис. руб.; РТВН - резерв збільшення випуску продукції, тис. руб.;

ОС - фактична середня величина основних засобів у звітному періоді, тис. руб.;

ОСд - додаткова сума основних засобів, яка знадобиться для освоєння резервів збільшення виробництва продукції, тис. руб.; РХОС - резерв скорочення основних засобів за рахунок реалізації, здачі в оренду, консервації і списання, тис. руб.

Основними шляхами підвищення ефективності використання основних засобів є:

■ звільнення підприємства від зайвого устаткування;

■ своєчасне і якісне проведення планово-запобіжного і капітального ремонту;

■ придбання високотехнологічних основних засобів;

■ підвищення рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу;

■ своєчасне оновлення, особливо активної частини основних засобів, з метою недопущення надмірного морального і фізичного зносу;

■ підвищення коефіцієнта змінності;

■ підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва;

■ забезпечення централізації ремонтних служб, де це економічно доцільно;

■ впровадження нової техніки і прогресивної технології, енерго - і паливозберігаючий;

■ удосконалення організації виробництва і праці з метою скорочення втрат робочого часу і простоїв у роботі машин.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз ефективності використання засобів праці
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Аналіз основних засобів
Ефективність використання оборотних коштів
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Аналіз ресурсів ефективності використання трудових ресурсів
Аналіз основних засобів
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси