Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Управлінський аналіз
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз непрямих витрат

Непрямі витрати в собівартості представлені такими комплексними (багатоелементними) статтями, як загальновиробничі, загальногосподарські і комерційні витрати. Практика показує, що в силу розвитку автоматизації виробництва, посилення інфляційних процесів об'єктивно сума і частка непрямих витрат у собівартості продукції зростає. При проведенні аналізу непрямих витрат необхідно враховувати, по-перше, їх комплексний характер (кожна стаття є багатоелементною); по-друге, в умовах багатономенклатурного виробництва вони не можуть бути прямо віднесені на конкретний вид продукції; по-третє, по кожній статті непрямих витрат з метою контролю, як правило, складається кошторис.

Для аналізу структури та виконання плану за всіма статтями непрямих витрат необхідно порівняти фактичні витрати з плановими постатейно за сумою і визначити відхилення. Також при проведенні аналізу непрямих витрат потрібно враховувати, що значна їх частина є умовно-постійною, тобто не залежить від обсягів діяльності.

Склад загальновиробничих витрат:

o амортизація виробничого обладнання;

o витрати на внутрішнє переміщення вантажів;

o витрати на поточний ремонт обладнання;

o витрати на експлуатацію обладнання;

o витрати на утримання цехового персоналу;

o амортизація будівель і споруд цеху;

o витрати на утримання будівель і споруд цеху;

o втрати від простоїв.

Склад загальногосподарських витрат:

o витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу;

o витрати на відрядження;

o утримання всіх видів охорони;

o витрати на підготовку кадрів.

Загальногосподарські витрати часто ідентифікують з управлінськими витратами і відображають у Звіті про прибутки та збитки окремим рядком.

Склад комерційних витрат:

o витрати на тару, упаковку;

o витрати на проведення маркетингових досліджень;

o витрати на транспортування продукції (якщо не оплачує покупець);

o витрати на рекламу.

Особливості аналізу непрямих витрат пов'язані з особливостями їх обліку та списання на фінансові результати. Особливо це стосується загальногосподарських і комерційних витрат. Вони можуть розподілятися пропорційно базі, прийнятої облікової політики, або у повному обсязі відносити на фінансові результати. У зв'язку з цими особливостями може калькулироваться повна і неповна собівартість, що в умовах змін у співвідношеннях між обсягами випущеної і реалізованої продукції може відбитися на величині прибутку від продажів. В табл. 10.7. наведено вплив методу списання загальногосподарських витрат на прибуток від продажу.

Таблиця 10.7. Вплив методу списання загальногосподарських витрат на прибуток від продажів

Вплив методу списання загальногосподарських витрат на прибуток від продажів

Як видно з наведених даних, якщо обсяг випуску продукції дорівнює обсягу продажів, то прибуток від продажу однакова при різних способах калькулювання. Якщо обсяг випуску продукції більше, ніж обсяг продажу, прибуток від продажів при калькулюванні повної собівартості буде більше, ніж при калькулюванні неповної собівартості. І нарешті, якщо обсяг випуску продукції менше, ніж обсяг продажів, за рахунок продажу в звітному періоді залишків готової продукції минулого періоду, то прибуток від продажів при калькулюванні повної собівартості буде менше, ніж при альтернативному методі калькулювання.

Аналіз залежності між виручкою і витратами на рекламу можна досліджувати з допомогою економіко-математичних методів аналізу. У ході прогнозування майбутнього обсягу продажів аналітики часто застосовують різні економіко-математичні методи, зокрема методи регресійного аналізу (табл. 10.8). Вони дозволяють оцінити взаємозв'язок між залежною і незалежною змінними. У найпростішому випадку лінійна регресія для обсягу продажів (З?) і однієї незалежної змінної (X) може бути представлена наступним рівнянням:

де а - точка перетину лінії регресії з віссю У; Ъ - тангенс кута нахилу лінії регресії.

Метод найменших квадратів дозволяє аналітику розрахувати величини і 5, щоб отримані з рівняння регресії значення показника (2 відрізнялися найменшим відхиленням від спостережуваних його значень. В аналітичній практиці для знаходження тих же коефіцієнтів рівняння регресії з однією незалежною змінною використовується спрощений підхід, за допомогою якого шукані коефіцієнти а і Ъ обчислюються за формулами:

де п - кількість спостережень; <2, X - середня арифметична, відповідно, обсягу продажів і витрат на рекламу.

Приклад

Складіть рівняння лінійної регресії з однією незалежною змінною, використовуючи залежність між інтенсивністю вкладень в рекламну діяльність та обсягами продажу за відповідними періодами минулого року (застосовуючи спрощений підхід розрахунку шуканих коефіцієнтів рівняння). На базі отриманого рівняння регресії визначте прогнозний обсяг продажу, якщо аналітики даної організації в наступному кварталі планують здійснити капітальні вкладення в рекламну діяльність на суму 79 тис. руб. і зробіть аналітичний висновок.

Таблиця 10.8. Вихідні дані для розрахунку майбутнього обсягу продажу (тис. крб)

Вихідні дані для розрахунку майбутнього обсягу продажу (тис. руб.)

Використовуючи формули розрахунку коефіцієнтів а і Ь, можна знайти їх значення і скласти теоретичне рівняння залежності виручки від величини витрат на рекламу:

Наступний етап - визначити, наскільки обрана функція регресії підходить для даного конкретного прогнозу, розрахувавши показники якості і надійності регресійного аналізу: коефіцієнт детермінації (К2), середню помилку передбачення (Бе).

При визначенні показників якості та надійності регресійного аналізу необхідно пам'ятати, що найбільш наочними характеристиками з усіх подібних показників має коефіцієнт детермінації. Він дозволяє відобразити частку зміни (2, описуваного рівнянням регресії.

Коефіцієнт детермінації має свої значення в межах між 0 і 1. Чим ближче до одиниці значення К2, тим точніше обрана функція описує залежність між результативним показником і характеризують його факторами.

Якщо прогнозний аналіз продажів ведеться з використанням рівняння лінійної регресії з однією незалежною змінною, коефіцієнт детермінації визначають за формулою

де <2 - фактичний обсяг продажів у 1-му році; <2р - оцінюваний обсяг продажів з використанням раніше визначеного рівняння регресії.

Середня помилка передбачення:

Якщо значення коефіцієнта детермінації істотно віддалене від одиниці, то для підвищення якості і точності здійснюваних прогнозів необхідно використовувати інші функції, щоб побудована з їх допомогою крива зростання (зниження) обсягу продажів максимально можливо відповідала фактичним змінам результативного показника (табл. 10.9).

Таблиця 10.9. Оцінка якості регресійного аналізу з використанням коефіцієнта детермінації (тис. крб)

Оцінка якості регресійного аналізу з використанням коефіцієнта детермінації (тис. руб.)

В нашому прикладі значення шуканих показників вийшли наступні:

Отже, функція залежності виручки від величини витрат на рекламу досить точно описує процес. Величина середньої помилки передбачення (4,6%) невелика, тому ми можемо використовувати функцію для складання прогнозних значень.

Резерви зниження собівартості

Зниження собівартості продукції, робіт, послуг - одне з ключових напрямків досягнення мети діяльності організації в сучасних умовах, що забезпечує її конкурентоспроможність. Джерела резервів зниження собівартості, включають в себе: збільшення обсягу випуску і продажу продукції за рахунок більш повного використання виробничої потужності, зниження витрат на випуск продукції за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів.

Величина резерву зниження собівартості одиниці продукції може бути обчислена таким чином:

де Р|з - резерв зниження собівартості; С,м, Сп - можлива і фактична собівартість одиниці продукції; С1общ - фактична собівартість всього обсягу випуску продукції; ^1рес - Резерви зниження ресурсоємності продукції; Сдоп - додаткові витрати, необхідні для використання резервів збільшення випуску продукції; - фактичний обсяг випуску продукції; Р^ - резерви зростання випуску продукції.

Резерви зростання випуску продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. Якщо збільшення випуску продукції без передбачено збільшення виробничої потужності, то зростуть тільки змінні витрати, постійні витрати не зміняться, отже, зниження собівартості відбудеться за рахунок зниження постійних витрат на одиницю продукції.

Резерви зниження ресурсоємності встановлюються по кожній статті за рахунок реалізації конкретних заходів, що сприяють економії матеріальних і трудових ресурсів.

Резерв зниження матеріальних витрат

де Рімз - резерв зниження матеріальних витрат; рМ|1, рмю - витрата матеріальних ресурсів до і після впровадження заходів; Ц." - планові ціни на матеріали; Л^0 - плановий обсяг випуску продукції.

Резерв зниження витрат на оплату праці

де Р_3|| - резерв зниження витрат на оплату праці; ТеЮ, Ті(1 - трудомісткість одиниці продукції до і після впровадження заходів; ОТю - плановий рівень середньогодинної оплати праці; - плановий обсяг випуску продукції.

Резерв зниження витрат на амортизацію зазвичай пов'язаний із реалізацією або здачею в довгострокову оренду невикористовуваних основних засобів

де Р|Д - резерв зниження витрат на амортизацію; РАос - первісна вартість невикористовуваних основних засобів; Нд - норма амортизації.

Резерви зниження непрямих витрат визначаються в результаті проведення факторного аналізу по кожній статті і пов'язані насамперед з оптимізацією загальногосподарських витрат.

Додаткові витрати, необхідні для використання резервів збільшення обсягу випуску продукції, визначаються по кожному виду продукції. Це насамперед змінні витрати, тому їх можна визначити наступним чином:

де Р|Р№ - резерв збільшення випуску продукції; V., - змінні витрати на одиницю продукції.

Розрахунки необхідно проводити по кожному виду продукції, що забезпечує обгрунтованість прийняття управлінських рішень.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Аналіз прямих і непрямих витрат
Аналіз прямих матеріальних витрат
Аналіз витрат і собівартості продукції
Непрямий метод аналізу грошових потоків
Завдання аналізу, інформаційне забезпечення та класифікація витрат
Резерв під зниження вартості виробничих запасів
Кадровий резерв по різним категоріям
Резерв на ремонт основних засобів
Витрати на створення резервів
Стратегії зниження витрат
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси