Меню
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінансовий аналіз для менеджерів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Модель Бомола як інструмент оптимізації рівня грошових коштів

Логіка моделі припускає, що спочатку компанія має грошові кошти на максимальному доцільному рівні

Модель Бомола:

Рис. 8.8. Модель Бомола:

0тах - максимальний обсяг грошових коштів; 0/2 - середній обсяг грошових коштів; к - конвертації; 1-3 - тимчасові інтервали

не; потім вона поступово витрачає їх протягом деякого проміжку часу; вся виручка інвестується в короткострокові цінні папери.

При виснаженні запасу грошових коштів (тобто запас виявляється рівним нулю або деякої межі безпеки) компанія продає частину цінних паперів і доводить обсяг грошових коштів до заданої величини.

Практичне застосування моделі Бомола

Розрахунок максимального доцільного рівня грошових коштів:

де (2 - максимальний рівень грошових коштів (величина на підлогу-вання); V - прогнозована потреба в грошових коштах; з - витрати з конвертації грошових коштів у цінні папери; г - прийнятний для підприємства процентний дохід по короткострокових фінансових вкладеннях.

Кількість конвертації цінних паперів в грошові кошти:

де до - кількість конвертації.

Витрати по реалізації політики управління грошовими коштами:

де ск - прямі витрати, пов'язані з конвертацією; р(C2/2) - упущена вигода; (2/2 - середній запас грошових коштів.

Приклад 8.3

Вихідні дані

Загальні грошові витрати підприємства - 200 тис. дол.

Ставка по державних цінних паперах - 10%.

Витрати з конвертації - 20 дол. на одну конвертацію.

Визначте величину максимального обсягу грошових коштів ((2), середній запас грошових коштів ((2/2) і кількість конвертації (до).

Рішення

Модель Міллера-Орра як інструмент оптимізації рівня грошових коштів

Мета моделі - задоволення потреби компанії в грошових коштах за найнижчою вартістю. Модель Міллера-Орра дозволяє управляти грошовим запасом в умовах непередбачуваності щоденного припливу або відтоку грошових коштів (стохастичний процес). Логіка моделі:

1) залишок (запас) грошових коштів у підприємства хаотично змінюється до тих пір, поки не досягне верхньої межі Оь;

2) після цього підприємство починає купувати цінні папери, щоб повернути запас грошових коштів до деякого нормативного кількості (точці повернення);

3) якщо запас грошових коштів досяг нижньої межі (2Л, то підприємство продає цінні папери і поповнює запас до нормального рівня.

Модель Міллера-Орра

Рис. 8.9. Модель Міллера-Орра

Задача фінансового менеджменту полягає у визначенні величини варіації між нижнім і верхнім межами. При цьому враховується, що:

o якщо щоденне коливання запасу грошових коштів велика чи постійні витрати, пов'язані з конвертацією, високі, то розмах (величину) варіації 5 = (2Ь - (2,слід збільшити;

o розмах варіації слід зменшувати, якщо є можливість отримати прибуток при високій ставці прибутковості по цінних паперах.

Визначення розмаху варіації (5) залишку грошових коштів:

де V - варіація щоденного надходження коштів на розрахунковий рахунок; Рх - витрати (упущена вигода) при зберіганні коштів на розрахунковому рахунку (приймаються рівними щоденної ставки доходу за високоліквідними короткострокових цінних паперів); Р£ - витрати з конвертації грошових коштів у цінні папери і навпаки.

Приклад 8.4

Компанія визначила мінімальний залишок грошових коштів в розмірі 15 тис. руб. Річна ставка на ринку короткострокових цінних паперів 12%. Середньоквадратичне відхилення грошового потоку 1500 руб. на день. Трансакційні витрати по купівлі-продажу цінних паперів 150 руб.

Визначте максимальний залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку та цільової залишок (точку повернення).

Рішення

1. Розрахунок витрат при зберіганні коштів на розрахунковому рахунку

2. Розрахунок варіації щоденного надходження грошових коштів (V):

V = 15002 = 2 250 000.

3. Розрахунок розмаху варіації:

4. Розрахунок максимального залишку грошових коштів, тобто верхньої межі Юь):

(}ь= 15 000 + 28 010 = 43 010.

5. Розрахунок цільового залишку:

1

Сг = 15 000 + - o 28 010 = 24 337.

Висновки

Залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку компанії повинен змінюватись в інтервалі 15 000-43 010 ден. од. При виході за межі інтервалу необхідно відновити кошти до рівня 24 337 ден. од. Наприклад, якщо залишок грошових коштів досягає величини 54 337, то слід інвестувати в цінні папери 30 000 ден. од. (54 337 - 24 337). У тому випадку, коли залишок зменшується, наприклад, до 15 000 ден. од., необхідно продати цінних паперів на суму 9337 ден. од. (24 337 -- 15 000).

Представлені моделі мають цілий ряд недоліків. Зокрема, недоліком моделі Бомола, в числі інших, фахівці називають передумову про постійні трансакційних витратах, які насправді залежать від обсягу угоди. Дійсно, часто трансакційні витрати складаються з двох частин: фіксованої та змінної, що залежить від обсягу операції, тобто умовно можна уявити так:

де - фіксована частина трансакційних витрат; £у - змінні витрати на 1 дол. угоди; (2 - обсяг грошових коштів, обміняних за один раз на фінансові інструменти.

Отже, задача мінімізації витрат виглядає наступним чином:

Тут o Т- константа. Отже, додавання змінної частини трансакційних витрат не змінює задачу оптимізації цільової функції, і рішення Про* залишається тим же самим. Інтуїтивно, чим менше (2, тим частіше проводяться операції з обміну грошей на цінні папери (частіше потрібно платити трансакційні витрати), але тим менше обсяг однієї угоди і менше відповідні змінні Р. При лінійному зростанні змінних Р це означає, що вибір частоти угод не змінює величину річних змінних трансакційних витрат. Тільки постійні I7 впливають на вибір величини грошових коштів.

Недолік моделі Міллера-Орра полягає в тому, що на перший погляд може здатися перевагою - її основна передумова про випадкову природу чистих грошових потоків. Насправді грошові витрати підприємства за ча с-ту прогнозуються заздалегідь через систему платіжних заявок і календарів. Надходження також піддаються прогнозуванню через складання планів продажів і облік продажів у кредит і авансових платежів. Це дозволяє фінансовим директорам розраховувати касові розриви і надлишки готівки на декілька тижнів вперед.

Справедливості заради необхідно відзначити, що фахівцями пропонуються більш жорсткі способи вирішення оптимізаційних завдань із застосуванням методів лінійного програмування (модель В. Орглера), дерева ймовірностей у моделі прийняття рішень (модель Шринивасана); проте це виходить за рамки цього дослідження.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Оптимізація залишку грошових коштів
Оптимізація співвідношення постійної та змінної частин оборотних коштів
Оцінка, планування та оптимізація грошових потоків підприємства. Управління грошовими коштами
Рівень 2
Модель внутрішньої норми прибутковості компанії на основі потоку грошових коштів (SFROI)
Оптимізація залишку грошових коштів
Оптимізація співвідношення постійної та змінної частин оборотних коштів
Оцінка, планування та оптимізація грошових потоків підприємства. Управління грошовими коштами
Модель Міллера - Орра
Рівень 2
 
Предмети
-->
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси
Пошук