Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Оцінка вартості підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка вартості підприємства

Розглянувши подані вище схеми та системи понять, а також враховуючи особливості підприємств споживчого ринку і, перш за все, їх безпосередній зв'язок з населенням, його потребами, пропонується зображена на рис. 1.2 система понятійного апарату оцінки. Система понять оцінки стану підприємства враховує в собі два напрямки: 1) оцінку вартості майна підприємства; 2) оцінку загальногалузевий ситуації.

Підприємство в реальному економічному просторі не може існувати як якийсь окремий об'єкт і функціонувати поза своєю певної галузі. При оцінці вартості підприємства необхідно враховувати навколишнє економічне середовище, галузеву приналежність. Необхідно мати уявлення про стан і перспективи розвитку галузі та економіки в цілому, про місце даного конкретного підприємства в галузі.

Рис. 1.2. Супідрядність понять при оцінці вартості підприємства

Власний капітал підприємства передбачається розглядати як один з джерел фінансування його бізнесу. Цим "двоякого" визначення терміна "оцінка вартості підприємства" аналогом може послужити визначення терміна "оцінка ефективності інвестиційного проекту", що розуміється як "оцінка ефективності проекту в цілому" та "оцінка ефективності участі в проекті". Паралель очевидна, якщо згадати, що найчастіше при оцінці ефективності інвестиційний проект представляється у вигляді якої-небудь "міні-фірми", а "вартість" вважається кращим показником "ефективність".

Підприємство умовно можна представити у вигляді своєрідного "балансу", де в лівій частині ("в активі") знаходиться сукупний бізнес підприємства, що складається з основного виду діяльності (основний бізнес) і не основних видів діяльності (неосновної бізнес), а в правій ("в пасиві") - джерела його фінансування - власний і позиковий капітали. Сукупність власних і позикових джерел фінансування діяльності підприємства становить інвестований капітал. Тоді для мети оцінки можна запропонувати наступну тотожність:

(1.1)

де Sпро - вартість основного бізнесу - вартість активів підприємства для ведення основної (операційної) діяльності, виробництва;

Sн6 - вартість неосновного бізнесу - вартість неопераційних активів підприємства, тобто активів, що не є необхідними для ведення основної (операційної) діяльності підприємства;

Sф - вартість сукупного бізнесу - загальна вартість операційних та неопераційних активів підприємства;

Sі - вартість інвестованого капіталу - сукупна вартість власних та позикових джерел фінансування діяльності підприємства, включаючи виплати процентних боргових зобов'язань за позиковими джерелами фінансування;

Sз - вартість власного капіталу - вартість власних активів підприємства;

Sз - вартість позикового капіталу - вартість позикових коштів підприємства і витрати на виплату процентного боргу за позиками.

Дане тотожність вірно в умовах, близьких до ідеальних умов функціонування підприємства, не враховуючи випадків злиття компаній, коли необхідно врахувати синергетичний ефект.

В даний час в теорії та практиці оцінки вартості підприємства (бізнесу) є розбіжності в тому, що відносити до "запозиченої" частини інвестованого капіталу. Частина вчених і фахівців-практиків вважають, що до инвестированному капіталу відноситься тільки довгострокова заборгованість підприємства (банківські кредити, облігації тощо). При цьому вартість власного капіталу дорівнюватиме різниці між вартістю сукупного бізнесу підприємства (Sф) та його довгостроковим відсотковим боргом. Інша частина фінансистів, серед яких, наприклад, А. Дамодаран (Aswath Damodaran) та фахівці

підприємства Маккиизи (Mckinsey), вважають, що до складу інвестованого капіталу треба включати весь процентний борг підприємства. Відповідно, власний капітал підприємства дорівнюватиме різниці між вартістю сукупного бізнесу підприємства і вартістю всього процентного боргу підприємства.

Обидва згадані варіанти визнані більшістю зарубіжних професійних організацій оцінювачів. Однак вибір того чи іншого визначення інвестованого капіталу вимагає відповідного алгоритму оцінки.

З урахуванням вищезазначеного, а також беручи до уваги очевидні складнощі прогнозування процентних ставок по залученню короткострокових кредитів, більш практично при оцінці стану вітчизняних великих і середніх підприємств буде включати до складу інвестованого капіталу довгострокові зобов'язання. Тим більше, що з розвитком банківської системи, поліпшенням інвестиційного клімату в країні та інвестиційної привабливості підприємств більшість з них отримали можливість доступу до довгострокових позиках.

Отримавши оцінку вартості власного капіталу (100% власного капіталу), можна отримати оцінку вартості визначеної частки (мажоритарної або міноритарної) у власному капіталі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Оцінка вартості майна
Практика оцінки підприємства (бізнесу)
Методичні підходи та методи оцінки вартості підприємства (бізнесу)
Оцінка вартості векселів різних видів
Основні поняття оцінки вартості підприємства (бізнесу)
Оцінка вартості акцій при злитті підприємств
Методи оцінки вартості підприємства (бізнесу)
Оцінка вартості облігацій, векселів, чеків, коносаментів
Оцінка вартості акцій
Оцінка вартості цінних паперів
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси