Меню
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Психологія та педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 18. Закономірності і принципи цілісного педагогічного процесу

Специфіка вияву законів діалектики в педагогіці

Педагогіка, як писав А. С. Макаренко, - сама діалектична наука. Підтвердженням тому є яскраво виражена суперечливість педагогічного процесу, що є відображенням діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей. Педагогічні суперечності виникають і проявляються там, де спостерігається відставання практичної педагогіки від вимог життя; там, де виявляється невідповідність традиційних, застарілих уявлень, концепцій, поглядів, підходів нових умов соціального розвитку й ускладнюється вимогам до життя формується особистості.

У педагогічному процесі чітко проявляється дія закону переходу кількісних накопичень у якісні зміни. Всі інтегративні особистісні характеристики являють собою результат поступового накопичення, нарощування кількісних змін. До них відносяться переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, потреби особистості, індивідуальний стиль діяльності, вміння і навички. Цілеспрямовані послідовні і планомірні педагогічні впливи не відразу виявляють свою результативність, а лише після певного часу; в результаті багаторазово повторених дій, вправ те або інша якість проявляється як стійке особистісне утворення.

Перехід кількості в якість відбувається по механізму заперечення, тобто діалектичного "зняття", збереження істотних властивостей і ознак на наступних етапах розвитку. Так, складні психічні новоутворення вбирають в себе всі раніше накопичене психікою. Інтегративні якості, прогресивні устремління і нові форми життєдіяльності "заперечують" склалися раніше. Наочним прикладом періодичних діалектичних "зняття" є перехід від одного вікового етапу до іншого, де зняття забезпечується переходом до нового ведучого виду діяльності, в якій вирішуються характерні для того чи іншого віку протиріччя. Розвиток особистості та рух колективу від одного етапу до іншого - стрибкоподібний процес з незмінним поверненням назад, перерва поступовості.

Дія механізму заперечення проявляється в процесі формування навчальних навичок, коли на основі багаторазових повторень окремі дії складаються в систему, висловлюючи складний навик, наприклад, усного рахунку, грамотного письма, виразного читання і т. п.

Науково обґрунтована побудова педагогічного процесу вимагає звернення і до діалектичним категоріям, які виконують самостійні пізнавально-перетворювальні функції. Так, категорії "частина" і "ціле" орієнтують на подолання функціоналізму, облік того, що окремі педагогічні впливу, розрізнені заходи не впливають на формується особистість в цілому. Категорії "загальне", "особливе" і "одиничне" вимагають співвідношення загальнолюдського, національного та індивідуального у вихованні, формування загальнолюдських якостей та розвитку нахилів, здібностей і обдарувань особистості, а також ретельного врахування специфічних умов функціонування тієї чи іншої педагогічної системи.

Велике значення для організації і здійснення педагогічного процесу має категорія "міра". Насамперед, вона вводить в педагогічну теорію і практику принцип оптимальності, заходи у виборі методів, форм і самих педагогічних впливів. З категорією заходи самим безпосереднім чином пов'язане явище педагогічного такту. За взаємопов'язаними категоріями "сутність" і "явище" стоїть необхідність ретельного аналізу педагогічних фактів у контексті цілісної педагогічної дійсності, з тим, щоб дійти до суті, не помилитися у виборі заходів педагогічного впливу.

Одна і та ж сутність має безліч форм прояву. Єдність змісту та форми в педагогічній практиці вимагає пошуку адекватних форм реалізації змісту тих чи інших видів діяльності, вибору відповідної атрибутики, що супроводжує різноманітні заходи. Категорія "потреба" приковує увагу до пошуку і чіткому дотриманню закономірностям функціонування педагогічного процесу. Не менш значущою є й категорія "випадковість". Як випадкові, некеровані дії відображаються на формуванні особистості? Які способи і прийоми їх нейтралізації найбільш ефективні? Ці та подібні питання постійно мають бути в полі зору педагога. Категорія "випадковість" проявляється і у феномені побічних результатів педагогічних впливів і в явищі стохастичності, тобто ймовірності педагогічних впливів, у відповідності з яким один і той же педагогічна дія свідомо припускає варіативність відповідних реакцій вихованців і безліч шляхів вирішення однієї і тієї ж педагогічної задачі. В останні роки спеціальному дослідженню піддалися і специфічні умови функціонування в педагогіці категорії "час". Педагогічне час не тотожне його астрономічним числення.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Теорія цілісного педагогічного процесу
Методи здійснення цілісного педагогічного процесу
Закони і закономірності педагогічного процесу
Педагогічний процес як цілісне явище
Сутність педагогічного процесу
Педагогіка
ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ
Діалектика колективного і індивідуального в педагогічному процесі
Аксіологічні основи педагогіки
Поняття про методологію педагогіки і її рівнях
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси