Меню
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 12. Фінансовий аспект складання бізнес-плану

Поняття бізнес-плану, сфера його застосування та умови розробки

Бізнес-план являє собою документ внутрішньофірмового планування, викладає всі основні аспекти планування виробничої і комерційної діяльності підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи вирішення фінансово-господарських завдань.

Спеціальна література, де розглядаються різні методичні питання складання бізнес-планів, в основному є переказний. У книгах зарубіжних авторів докладно викладаються питання складання бізнес-плану стосовно фірмам, які працюють за законами розвиненої ринкової економіки. Економічна та соціальна ситуація, в якій працюють вітчизняні підприємства, не дозволяє здійснювати пряме використання зарубіжних методичних розробок при складанні бізнес-планів російськими підприємствами. Необхідна їх адаптація до реальних економічних умов нашої країни.

Розробка методичних питань складання бізнес-плану у відповідності з завданнями даного видання обмежується фінансовим аспектом. В нинішніх економічних умовах бізнес-план має передусім вирішувати завдання поліпшення фінансового стану підприємства. У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найбільш актуальним.

В залежності від цілей потреба в розробці бізнес-планів виявляється під час вирішення фінансових та управлінських завдань у різних сферах господарської діяльності. Узагальнення досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами і організаціями дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

o підготовка інвестиційних заявок існуючими та новостворюваними підприємствами на отримання кредитів у комерційних банках;

o обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та муніципальної власності;

o розробка проектів створення приватних фірм, без чого ризик розорення нових підприємців виявляється надмірним;

o вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами і фірмами;

o складання проектів емісії цінних паперів (акцій, облігацій) підприємств;

o залучення іноземних інвестицій для розвитку підприємства.

До основних завдань, які підприємство може вирішити за допомогою складання бізнес-плану, відносяться:

o визначення ємності і перспективи розвитку ринку збуту продукції по основному виробництву;

o оцінка можливих витрат з виготовлення та реалізації продукції і послуг;

o соизмерение витрат з можливими ціпами для прогнозування прибутку;

o виявлення можливих прорахунків і помилок в плануванні фінансово-господарської діяльності;

o визначення доцільності розвитку даного виробництва в сформованих економічних умовах.

Законодавство не закріплює обов'язковість розробки бізнес-плану. Зарубіжний досвід та досвід вітчизняних підприємств показують, що складати бізнес-плани змушує саме життя. Тут доречно провести аналогію з порядком складання радянськими підприємствами при короткостроковому плануванні платіжних календарів, які дозволяли раціонально організувати оперативну фінансову роботу шляхом взаємозв'язку всіх джерел надходжень з витратами підприємства. Його складання також не було обов'язковим, однак багато підприємств платіжний календар становили постійно, що дозволяло їм передбачити періоди погіршення фінансового положення і своєчасно вживати заходів щодо вишукування додаткових ресурсів для ліквідації тимчасових фінансових труднощів. Підкреслимо, що ми далекі від повного ототожнення бізнес-плану з таким документом внутрішньофірмового оперативного планування, як платіжний календар. Подібними є тільки методи планування.

Бізнес-план вирішує завдання не тільки оперативного планування, але може мати і стратегічні цілі, а також розв'язувати задачі за внешнехозяйственной діяльності підприємства при встановленні або розширенні ділових контактів із постачальниками і споживачами продукції. У цій сфері господарських інтересів підприємства бізнес-план може допомогти вирішити проблему фінансування. При укладенні договорів із банком, інвестиційним фондом або іншим можливим інвестором бізнес-план дозволяє переконати їх у тому, що підприємство має перспективні можливості розвитку виробництва, так як існує послідовна і реальна програма проведення підприємницької ідеї в життя.

Господарські партнери підприємства, перш ніж встановити з ним договірні відносини можуть з допомогою бізнес-плану переконатися в наявності шансів на комерційний успіх і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Таким чином можна будувати господарські взаємовідносини з постачальниками сировини, матеріалів, палива, обладнання;

з посередниками в реалізації власної продукції підприємства; з фірмами, з якими передбачається здійснювати кооперування науково-технічної, виробничої, інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Є і ще один аспект складання бізнес-плану. За кордоном прийнято, що розробка бізнес-плану здійснюється із залученням фахівців, експертів і консультантів, але з обов'язковим особистим участю керівника підприємства. Багато зарубіжні корпорації або інвестиційні фірми взагалі відмовляються розглядати заявки на інвестування, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця підготовлений консультантом з боку, а керівником підприємства був лише підписаний. Звичайно, це не означає, що варто відмовлятися від послуг консультантів, навпаки, їх залучення вітається інвесторами. Однак вимога безпосереднього участю керівника підприємства в цій роботі означає перевірку його особистих можливостей, готовності, відповідальності і переконаності в правоті своєї справи. Це необхідно для успішної реалізації бізнес-плану.

На практиці для розробки підприємством бізнес-плану керівнику корисно мати організаційний план. Основними розділами такого плану можуть бути:

o експрес-аналіз та оцінка поточного фінансового стану підприємства;

o аналіз впливу на господарську діяльність підприємства зовнішніх і внутрішніх факторів;

o визначення цілей і формулювання кількісно визначених завдань на планований період господарської діяльності підприємства;

o програма виконання організаційного плану із зазначенням строків виконання та відповідальних виконавців.

При складанні бізнес-плану використовується статистична, бухгалтерська та інша інформація. Метою проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства є оцінка структури його балансу з точки зору платоспроможності відповідно до системи критеріїв для визначення незадовільної структури балансу підприємств. На основі запропонованої методики можна дати оцінку фінансовому стану, порівнянну з офіційними вимогами держави, зрозумілу для російських підприємств. Разом з тим слід зауважити, що ця методика поки недосконала. Пошук нових, більш точних критеріїв оцінки триває.

Для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства використовуються його річна і квартальна звітність: форма № 1 "Баланс підприємства"; форма № 2 "Звіт про фінансові результати та їх використання", довідка до форми № 2 "Довідка до звіту про фінансові результати та їх використання". Аналіз і оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі двох коефіцієнтів:

1) поточної ліквідності;

2) забезпеченості власними засобами. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує

загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності. Він розраховується як відношення фактичної вартості знаходяться в наявності оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу) до найбільш термінових зобов'язаннях підприємства у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних видів кредиторської заборгованості (підсумок II пасиву балансу за вирахуванням рядків 500, 510, 730, 740),

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості. Даний коефіцієнт визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних коштів (підсумок I розділу пасиву балансу) до фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних коштів у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості, інших оборотних активів (сума підсумків II і III розділів активу балансу). Зіставлення розрахованих значень показників з їх позитивною величиною і фактичними даними за інші періоди господарської діяльності дозволяє дати оцінку не тільки фактично сформованого фінансового стану, але і динаміки показників, визначити тенденції в результатах господарської діяльності. Отже, стає можливо намітити першочергові заходи і напрями роботи та покращення фінансового стану шляхом використання зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають па виробництво. Великий практичний інтерес для керівників підприємств має складання програми виконання організаційного плану із зазначенням термінів виконання робіт, відповідальних виконавців і підготовлених вихідних документів. Така програма, крім вже названих підготовчих робіт, повинна передбачити проведення але напрямами, виявленим експрес-аналізом, більш детального аналізу фінансово-господарської діяльності включає:

o аналіз структури вартості майна підприємства і засобів вкладених у нього;

o аналіз платоспроможності підприємства;

o аналіз його фінансової стійкості;

o оцінку можливих перспектив розвитку підприємства.

Організаційний план розробки бізнес-плану доцільно розглянути і затвердити правлінням підприємства або радою директорів акціонерного товариства. Питання методичного забезпечення реалізації бізнес-плану і контроль за ходом його виконання цікавлять всіх акціонерів та працівників підприємства, оскільки від успішного вирішення залежать і курс акцій суспільства, і рівень виплачуваних дивідендів.

У методичних вказівках відділам і службам підприємства щодо складання основних розділів бізнес-плану зазвичай передбачається розробка програми соціального захисту працівників і акціонерів. Рекомендується також розробити графік контрольних перевірок, проводити періодичні звіти адміністрації та інші форми інформування акціонерів та працівників підприємства про результати робіт по складанню та реалізації бізнес-плану.

Розробникам бізнес-планів на підприємствах слід мати на увазі, що не існує загальноприйнятої, єдиною для всіх, регламентованої форми і структури. У той же час при значних зовнішніх відмінностях бізнес-планів методи їх розробки практично збігаються. Це дозволяє для вирішення проблем методичного забезпечення розробки бізнес-плану користуватися найбільш типовими методами його складання. Для будь-яких умов роботи підходить наступна структура бізнес-плану.

Резюме.

Розділ 1. Товари і послуги.

Розділ 2. Оцінка збуту товарів.

Розділ 3. Інформація про можливих конкурентів.

Розділ 1. План маркетингу. Розділ 5. План виробництва. Розділ 6. Організація. Розділ 7. Юридичний план.

Розділ 8. Оцінка прогнозування і управління різного роду ризиками.

Розділ 9. Фінансовий план.

Фінансові аспекти розробки розділів бізнес-плану будуть розглянуті в наступному параграфі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Зарубіжний досвід складання бізнес-планів
Структура бізнес-плану
БІЗНЕС-ПЛАН: СТРУКТУРА, ЛОГІКА ТА МЕТОДИ ОБҐРУНТУВАННЯ
Фінансова частина бізнес-плану підприємства
Розробка бізнес-плану підприємства
Розробка бізнес-плану підприємства
Етапи розробки бізнес-плану
Помилки у розробці та поданні бізнес-планів
Особливості побудови плану рахунків в умовах застосування МСФЗ
БІЗНЕС-ПЛАН: СТРУКТУРА, ЛОГІКА ТА МЕТОДИ ОБҐРУНТУВАННЯ
 
Предмети
-->
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси
Пошук