Меню
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінансовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвестиційна привабливість галузей економіки та регіонів

Основна мета вивчення інвестиційної привабливості галузей економіки і регіонів полягає в реалізації стратегії галузевої та регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності, особливо в сфері реального інвестування. Для інвестора, що приймає інвестиційне рішення, вкрай важливо визначити, в якій галузі і в якому економічному регіоні з найбільшою ефективністю може бути здійснений конкретний інвестиційний проект, вибір яких напрямків інвестицій матиме найкращі перспективи і забезпечить високий прибуток на вкладений капітал.

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей економіки і регіонів здійснюється на тих же методичних принципах і в тій же послідовності, що й оцінка і прогнозування на макроекономічному рівні (моніторинг на основі вибору системи інформативних показників; побудова системи аналітичних показників, їх аналіз і оцінка; прогнозування інвестиційної привабливості). Однак показники оцінки та чинники прогнозування мають свою специфіку.

При оцінці та прогнозуванні інвестиційної привабливості галузей економіки важливо враховувати: роль окремих галузей у економіці країни; перспективність і ефективність їх розвитку; ступінь державної підтримки цього розвитку; рівень інвестиційних ризиків, характерних для різних галузей і інші синтетичні (узагальнюючі) показники. У свою чергу кожен із синтетичних показників оцінюється але сукупності входять до нього аналітичних показників, розрахунок яких грунтується на відповідних статистичних даних і прогнозних оцінках.

Так, при оцінці рівня ефективності діяльності галузі може бути прийнятий такий аналітичний показник, як рівень прибутковості використовуваних активів. Він розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або балансового прибутку) до загальної суми використовуваних активів. При розрахунку повинен враховуватися фактор інфляції, політика оподаткування продукції і прибутку, рівень витрат, відпускні ціни на продукцію та інші фактори.

Перспективність розвитку галузі як один з найважливіших критеріїв оцінки інвестиційної привабливості вивчається на основі показників доходності та ризику; напрямків, темпів і форм приватизації; оцінки рівня експортного потенціалу продукції і рівня її цінової захищеності від імпорту; інфляційної захищеності виробленої продукції і т. д. Оцінка рівня перспективності розвитку галузі будується на наступних аналітичних показниках: вагомість галузі в економіці (кількісну оцінку цього показника дає фактичний і прогнозований питома вага продукції галузі у валовому внутрішньому продукті з урахуванням здійснюваної структурної перебудови економіки); стійкість галузі до економічного спаду виробництва в економіці в цілому (показники співвідношення динаміки обсягу виробництва галузі та динаміки ВВП країни); соціальна значимість галузі (показник чисельності зайнятих працівників); забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами (обсяг і питома вага капітальних вкладень за рахунок власних коштів галузі; питома вага власного капіталу у використовуваних активах).

Ступінь державної підтримки розвитку галузі характеризується такими аналітичними показниками, як обсяг державних капітальних вкладень, обсяг державного кредитування, податкові пільги і т. п.

Аналітичними показниками оцінки рівня інвестиційних ризиків, характерних для галузі, є: рівень конкуренції в галузі (показник числа підприємств, працюючих у галузі, у тому числі займають монопольне положення на ринку); рівень інфляційної стійкості продукції галузі (показник співвідношення динаміки рівня цін на основну продукцію галузі і динаміки індексу оптових цін в країні); рівень соціальної напруженості в галузі (показник середнього рівня заробітної плати працівників галузі в співставленні з реальним рівнем прожиткового мінімуму в країні) і ін

У процесі оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості галузей важливо враховувати їх життєвий цикл. У відповідності з теорією ринку, життєвий цикл галузі складається з п'яти фаз: народження, зростання, розширення, зрілість і спад.

Перша фаза (народження) характеризує розробку та впровадження на ринок принципово нових видів товарів і послуг, обсяг потреб в яких викликає будівництво нових підприємств, які в подальшому виділяються в самостійну підгалузь, а потім і галузь. Для цієї фази характерні значні обсяги інвестицій, мінімальна прибуток і відсутність дивідендних виплат по акціях.

Друга фаза (зростання) пов'язана з визнанням споживачами нових видів товарів, швидким зростанням попиту на них. На цій фазі інвестування здійснюється високими темпами (інвестиційний бум), ростуть прибутку підприємств, здійснюються випуски акцій, а дивіденди досить часто виплачуються у вигляді додаткових акцій, а не готівкою.

Третя фаза (розширення) є періодом між високими темпами зростання числа нових підприємств у галузі та стабілізацією цього зростання. На цій стадії продовжується інвестування в нове будівництво, але основний обсяг інвестицій спрямовується на розширення наявних виробничих об'єктів. Відбувається стабілізація зростання числа нових підприємств. Продовжується емісія нових випусків акцій. Як правило, починається виплата дивідендів готівкою. Але основний напрямок в дивідендній політиці в цей період передбачає виплату дивідендів у вигляді додаткових акцій та дроблення вже наявних.

Четверта фаза (зрілість) визначає період найбільшого обсягу попиту на товари даної галузі, вдосконалення якісних характеристик продукції. Основний обсяг інвестицій у цій стадії спрямовується на модернізацію устаткування та технічне переозброєння виробництва. Це одна із самих тривалих стадій життєвого циклу галузі. Для товарів з незмінними потребами (не схильних до впливу НТП) фаза зрілості є останньою в життєвому циклі (наприклад, галузі сільськогосподарського виробництва, сировинної промисловості тощо). Зазвичай підприємства галузей, що знаходяться в фазі зрілості, отримують максимальні розміри прибутку, виплачують високі дивіденди готівкою.

П'ята фаза (спад) завершує життєвий цикл галузі і характеризує період різкого зменшення обсягу попиту на продукцію у зв'язку з розвитком нових галузей, товари яких замінюють традиційну потреба. Зазвичай ця стадія характерна для галузей, продукція яких значною мірою схильна до впливу НТП.

Зміна стадій життєвого циклу галузей пов'язана ставным чином з політикою структурної перебудови економіки, спрямованої на впровадження новітніх досягнень НТП, забезпечення конкурентеспособности власного виробництва на світовому ринку, підвищення збалансованості економіки, прискорений розвиток галузей, збільшують експортний потенціал, підвищення соціальної орієнтації виробництва, зменшення енергоємності виробництва, розвиток міжгалузевої кооперації і т. п.

При оцінці та прогнозуванні інвестиційної привабливості регіонів повинні враховуватися особливості державної регіональної політики, що забезпечують ефективний розвиток окремих регіонів на базі раціонального використання різноманітних економічних можливостей кожного регіону, оптимальної їх інтеграції, поділу праці і взаємної кооперації.

Кожен з регіонів має ряд своїх специфічних особливостей, що впливають на інвестиційну привабливість. Найважливіші характеристики, які лежать в основі прийняття інвестором рішення про вкладення капіталу - це наявність кваліфікованих кадрів; наявність розвиненої транспортної, інформаційної та ефективної управлінської інфраструктури в регіоні; рівень рентабельності капіталу, що склався в регіоні, але різним напрямам інвестиційної діяльності та рівень ризиків, пов'язаний з даною інвестиційною діяльністю. Існуючі ризики поділяються на дві групи. Перша група ризиків пов'язана з виробничо-маркетингової ланцюжком. Друга група ризиків пов'язана з рівнем криміногенної ситуації, з ефективністю супроводу інвестиційного проекту, управлінською інфраструктурою регіону.

Синтетичними (узагальненими) показниками оцінки інвестиційної привабливості регіонів можуть бути: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічна характеристика; * рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури; ступінь екологічних, кримінальних та інших видів ризиків.

При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивчається потенційна потреба в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, ємність регіонального ринку, рентабельність капіталу, що встановилася в регіоні за різними напрямами інвестиційної діяльності.

В склад аналітичних показників, що використовуються для такої оцінки можуть входити, наприклад, питома вага регіону у ВВП і виробленому НД; обсяг виробленої промислової продукції на душу населення; середній рівень заробітної плати робітників у регіоні; обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні на одного жителя; число підприємств усіх форм власності в регіоні; питома вага збиткових підприємств у загальній кількості функціонуючих; рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування; обсяг виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції на душу населення та ін

При оцінці рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону досліджуються можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів. При цьому можуть розглядатися такі показники, як число підрядних будівельних підприємств усіх форм власності; обсяги місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів; виробництво енергетичних ресурсів на душу населення; щільність залізничних колій повідомлення в розрахунку на 100 км2 території); щільність автомобільних доріг з твердим покриттям (в розрахунку на 100 км2 території) та ін.

В основі оцінки демографічної характеристики регіону лежить вивчення потенційного обсягу попиту населення на споживчі товари і послуги, можливостей залучення кваліфікованої робочої сили в інвестуються виробництва. До числа аналізованих показників відносяться: питома вага населення регіону в загальній чисельності жителів країни (республіки); співвідношення міських і сільських жителів у регіоні; питома вага населення, зайнятого в суспільному виробництві на підприємствах усіх форм власності; рівень кваліфікації працівників, зайнятих у громадському виробництві, та ін

Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону оцінюється на основі реальних процесів, що ведуть до розвитку ринкових реформ і створенню відповідного підприємницького клімату, а також ставлення органів місцевого самоврядування до цих процесів. Для такої оцінки можуть використовуватися показники: питома вага приватизованих підприємств у загальному числі; питома вага підприємств недержавної форми власності у загальній кількості; кількість спільних з зарубіжними партнерами підприємств; чисельність банківських установ на території регіону; кількість страхових компаній, бірж та ін.

При оцінці рівня екологічних, кримінальних та інших ризиків вивчають ступінь безпеки інвестиційної діяльності в регіоні. У цих цілях аналізуються показники: питому вагу підприємств з шкідливими викидами, що перевищують гранично допустимі норми, в загальній кількості промислових підприємств у регіоні; середній радіаційний фон у містах регіону; рівень економічних злочинів в розрахунку на 100 тис. жителів; питома вага незавершених будівельних об'єктів б загальній кількості розпочатих будівництвом та ін.

Кінцевим результатом оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості галузей та регіонів є групування і ранжування відповідних галузей та регіонів за ступенем їх привабливості.

Ранжування здійснюється на основі кількісної оцінки синтетичних (узагальнених) показників. Формування кожного синтетичного показника по окремим галузям і регіонам виробляється але сукупності входять в їх склад аналітичних показників. При цьому повинна враховуватися різний ступінь значущості окремих аналітичних показників, що встановлюється експертним шляхом. Звідси випливає необхідність зважування показників та їх значення. На основі кількісної оцінки груп синтетичних показників розраховується інтегральний показник оцінки інвестиційної привабливості галузей і регіонів. При цьому також може бути враховано, що окремі синтетичні показники відіграють різну роль у прийнятті інвестиційних рішень. У зв'язку з цим розрахунок інтегрального показника оцінки проводиться шляхом підсумовування творів рангового значення кожного синтетичного показника на його вагомість (у відсотках) у прийнятті інвестиційних рішень (з урахуванням думок інвестиційних менеджерів).

Значення розрахованого інтегрального показника може бути визначено місце галузі або регіону залежно від рівня інвестиційної привабливості. Так, галузі і регіони за ступенем привабливості для інвестора можуть групуватися таким чином:

1) група надпривабливими галузей (регіонів);

2) група галузей (регіонів) з достатньо високою інвестиційною привабливістю;

3) група среднепривлекательных галузей (регіонів);

4) група малопривабливих галузей (регіонів) з вкрай низькою інвестиційною привабливістю.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Підвищення інвестиційної привабливості
Інвестиційна привабливість підприємств
Аналіз інвестиційної привабливості
Інвестиційна привабливість на думку Уоррена Баффета
Галузеві аспекти розвитку сучасної світової економіки
Інвестиційна стратегія підприємства
Встановлення рівноваги абсолютно конкурентної фірми і галузі в довгостроковому періоді. Причини високої ефективності конкурентної ринкової економіки
Запобігання істотного збитку галузях російської економіки
Галузь створюваної компанії та її продукція або послуга (концепція нового бізнесу).
Розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності
 
Предмети
-->
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси
Пошук