Меню
Головна


 
Головна arrow Право arrow Загальна історія держави і права. Том 2
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Цивільне право

Практика Уложення 1811 р.

Загальне цивільне уложення 1811 р., який свого часу епоху в історії цивільного права, до середини XIX ст. не могло, звичайно, не старіти і не відстати від швидко поточної життя. Розбіжність між текстом уложення і потребами життя спочатку усувалося в практиці застосування постанов уложення шляхом відповідного тлумачення. За зауваженням одного з відомих австрійських цивилистов1, одні параграфи Уложення зазнали настільки обмежувальному тлумаченню, що втратили майже всяке практичне значення, навпаки, інші, що займали в Укладенні зовсім непомітне місце, висунуті практикою на перший план і отримали дуже широке застосування.

Перегляд Уложення.

На межі XX ст. авторитетний австрійський юрист Йосип Унгер в роботі "Zur Revisien des ABGB" ("ДО питання про перегляд Загального цивільного уложення")1 поставив питання про необхідність привести цей кодекс на рівень сучасних потреб шляхом видання новел щодо окремих особливо назрілих питань. Пропозиція Унгера звернуло на себе увагу уряду, яке (в квітні 1904 р.) утворило комісію (під головуванням Унгера) для перегляду Загального цивільного уложення. Темпи роботи цієї комісії, однак, не задовольняли уряд. Міністерство юстиції, зі свого боку, розробило проект змін і доповнень деяких норм Загального цивільного уложення і внесла цей проект з висновком комісії по перегляду Уложення, в грудні 1907 р. в якості урядового пропозиції до палати панів. Там проект піддався переробці спеціальної підкомісії, виділеної з юридичної парламентської комісії. У липні 1909 р. був опублікований проект (без мотивів) у першому читанні; потім підкомісія врахувала надійшли критичні зауваження і в 1912 р. представила проект у другому читанні в юридичну парламентську підкомісію; в тому ж році проект надійшов на розгляд загальних зборів палати, однак подальше його просування було затримано надвинувшейся імперіалістичною війною. Зміни окремих норм, які визнавалися особливо нагальними були проведені в якості часткових новел в порядку надзвичайних урядових актів (так званого Notverordnungen). У такому порядку були видані (1914-1916 рр.) новели щодо давності, щодо нерухомостей, не занесених в поземельні книги, та ін.

Кримінальне право

У кримінальному законодавстві Австро-Угорщини відбився дуалістичний характер імперії. Кримінальний кодекс 1852 р. зберіг свою дію в Австрії, Угорщина ж приступила до створення власного кримінального законодавства. У 1878 р. тут було видано зберіг свою силу до цього часу Кримінальний кодекс про злочини і проступки, а в 1879 р. також досі діючий Статут про порушення. Дію цих законодавчих актів поширилося на Словаччину і Закарпатську Україну.

Кримінальне законодавство Австро-Угорщини зберегло свій дуалістичний характер до самого розпаду держави. Австрія, з одного боку, і Угорщина - з іншого, розвивали своє законодавство незалежно один від одного.

У кримінальному законодавстві як Австрії, так і Угорщини проявилася двоїста тактика буржуазії. Поряд з усе більшим посиленням реакційних заходів правлячі класи Австро-Угорщини робили в галузі кримінального законодавства окремі ліберальні жести. Так, в Угорщині у 1008 р. пішли новели, які ввели умовне засудження і встановили спеціальні правила по справах про злочини, скоєних неповнолітніми. У 1913 р. в Угорщині були введені дитячі суди. В той же час були видані реакційні закони про друк і про "суспільно небезпечних дармоїдах".

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси