Меню
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 5. Планування інновацій

Стратегічне планування як функція інноваційного менеджменту

Однією з характеристик сучасного менеджменту є яскраво виражене посилення функції планування. Дана обставина викликано рядом факторів, серед яких головне місце займає тенденція зростання непередбачуваності підприємницького середовища та ризику, пов'язаного з функціонуванням компаній.

В нових умовах особливу актуальність набуває такий вид довгострокового планування, як стратегічне. Основною метою стратегічного планування в організації є створення довгострокового переваги, а основним методом - постійна адаптація до ринкових умов і передбачення змін у зовнішньому середовищі.

Таким чином, в якості основної задачі стратегічного планування інноваційної діяльності виступає побудова схеми інноваційного поведінки компанії на ринку.

Сучасне стратегічне планування інновацій охоплює період від трьох до 10 років (залежно від галузі) і полягає у розробці комплексу заходів компанії з адаптації, передбачення й конструювання змін у зовнішніх умовах шляхом впровадження інноваційних проектів.

Система стратегічного планування охоплює:

o аналіз ринку;

o постановку цілей;

o розробку альтернативних стратегій;

o складання стратегічного плану.

При розробці стратегії досягнення цілей фірма спирається на вивчення шансів, небезпек та можливих варіантів розвитку (5И/0Г-аналіз), а також динаміки обороту по виробів і їх видами, клієнтам, секторах ринку. Результати аналізу показують напрямки розширення асортименту, параметри необхідних удосконалень, номенклатуру нових виробів і терміни їх освоєння. Ці загальні висновки деталізуються із залученням конструкторів, виробничників, технологів, маркетологів.

Організація процесу освоєння нововведення і попереднього розрахунку можливої його ефективності вимагає не тільки плану відповідних робіт, але і комплексного обліку очікуваної ринкової кон'юнктури, прогнозованого прибутку з урахуванням наявних на фірмі ресурсів, джерел фінансування, можливого ризику, а також найбільш доцільних методів управління. Виходячи з цих положень, послідовний процес прийняття стратегічних інноваційних рішень має ряд етапів.

На першому етапі проводиться комплексне дослідження ринку, а саме дослідження товарної і фірмової структури ринку, аналіз споживчих переваг і мотивацій, сегментація споживачів та можливе визначення ринкових вікон, вивчення макросередовища компанії, аналіз практики торгівлі та комерційних норм поведінки, вивчення законодавчої бази. Від професійного рівня проведення даного етапу залежить оптимізація процесу прийняття рішення керівництвом компанії, так як інформація грає першорядну роль в даному процесі.

На другому етапі визначаються власні можливості компанії і виявляються рамки використання тієї чи іншої інноваційної стратегії. Ефективна її реалізація може бути обмежена низкою факторів. Це, насамперед, наявність фінансових засобів, адекватність розвитку технологічної бази і рівень професіоналізму працівників, тобто якість основного та залученого капіталу. Істотне значення має ступінь конкуренції, наявність законодавчого регулювання діяльності в обраній галузі.

На третьому етапі в силу нестабільності ринкових факторів і наявності тих чи інших внутрішньофірмових лімітів розробляються альтернативні стратегії (бажано не менше трьох) по адаптації компанії до нових умов зовнішнього середовища. Особливу увагу на даному етапі приділяється порівнянності альтернатив загальним глобальним цілям і стратегіям компанії, а також їх коррегированию з інформацією, отриманої на першому етапі процесу прийняття рішень.

На четвертому етапі керівництво компанії проводить витратну і цільову оцінку кожної альтернативи; розглядаються можливості фінансування обраного рішення.

П'ятий етап передбачає складання плану заходів для здійснення обраної інноваційної стратегії. На цьому ж етапі призначається керівник проекту і складається бізнес-план з урахуванням всіх можливих ризиків за проектом. Досить часто до роботи залучаються консультаційні фірми.

Організація прийняття рішення - шостий етап, на якому відбувається:

o конкретизація висновків і висновків, сформульованих на вищому рівні керівництва;

o доведення положень рішення до всіх рівнів управління;

o розподіл функцій;

o делегування повноважень нижчестоящим керівникам. Для цього формується певна інноваційна структура у вигляді проектно-цільових груп, координаційних центрів по розробці нових продуктів, венчурних підрозділів. На цьому етапі багато залежить від вміння керівників створювати інноваційний клімат на фірмі, від їх здатності нейтралізувати можливе внутрішнє і зовнішнє опір і мотивувати всіх внутрішньофірмових суб'єктів до досягнення наміченого результату.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Стратегічне планування інновацій та диверсифікація
Стратегічне планування інновацій та диверсифікація
Планування інновацій у взаємодії з зовнішнім середовищем
Різні інновації в мобільних телефонах
Стратегічне планування розвитку ланцюга поставок.
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ І РОЗВИТКОМ ЕФЕКТИВНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Особливості стратегічного менеджменту в некомерційних організаціях
ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ
Стратегічні функції сучасного фінансового керівника
Стратегічний менеджмент
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси