Меню
Головна
 
Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правові наслідки кваліфікації неосудності в юрисдикційної діяльності

Вчинення проступку в стані неосудності є однією з обставин, які виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення (п. 2 ч. 1. ст. 24.5 КоАП), однак, на відміну від стану крайньої необхідності, в даному випадку беруться до уваги обидва ознаки діяння - як дія, так і бездіяльність.

Стан неосудності має бути встановлено під час вчинення правопорушення. Це необхідно брати до уваги також при триваючих адміністративні проступки (див. ч. 2 ст. 4.5 КоАП). У цьому випадку необхідно кваліфікувати неосудність у момент встановлення факту правопорушення.

Кваліфікація неосудності при вчиненні злочину пов'язана з підтвердженням додаткових суб'єктивних ознак суспільно небезпечного діяння; необхідно також встановити, що особа при його вчиненні не могло усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними (ч. 1 ст. 21 КК).

Наявність суб'єктивних ознак неосудності, визначених ст. 2.8 КоАП, означає можливість встановлення даного патологічного стану тільки в діянні фізичної особи, на відміну від цього кваліфікація станів крайньої необхідності можлива також у діях юридичних осіб.

При вчиненні податкових правопорушень стан неосудності, як і у випадку адміністративних проступків, відноситься до обставин, що виключають застосування санкцій, при цьому кваліфікація неосудності істотно відрізняється. Так, відповідно до підп. 2 п. 1 ст. 111 НК під станом неосудності розуміється неможливість фізичної особи віддавати собі звіт у своїх діях або керувати ними внаслідок хворобливого стану. При кваліфікації неосудності у цих випадках необхідно виявити суб'єктивні ознаки, що перешкоджають особі усвідомлювати суспільну небезпеку діяння, причому наявність таких ознак може бути обумовлено не тільки психічною патологією, але і соматичним захворюванням.

Таким чином, за змістом п. 1 ст. 111 НК розглянуті ознаки неосудності можуть бути наслідком хворобливого стану різного патогенезу, у тому числі не пов'язаного з наявністю душевної хвороби. На відміну від податкових проступків кваліфікація стану неосудності при вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів завжди обумовлена наявністю психічної хвороби (ч. 1 ст. 21 КК).

Стан неосудності в якості юридичного факту має бути встановлено в результаті спеціального доказування. Як правило, для цього необхідні експертні висновки, що підтверджують наявність психічної патології. При вчиненні податкових правопорушень стан неосудності має бути доведено шляхом подання в податковий орган документів, які за змістом, змістом і дати ставляться до того податкового періоду, коли здійснено правопорушення.

У разі підтвердження вчинення протиправного діяння в стані неосудності особа звільняється від застосування юридичних санкцій. Додаткові правові наслідки передбачені тільки під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння: в цьому випадку судом можуть бути призначені примусові заходи медичного характеру - особлива різновид заходів державного примусу, відмінних за своїм статусом від видів кримінальних покарань.

Принциповою відмінністю дефініцій неосудності, наведених відповідно в ст. 2.8 Кпап та ст. 20 Кпап РРФСР (1984 р.), є ототожнення в першому визначенні неосудності з наявністю ознак психічної патології. Таким чином, ст. 2.8 КоАП обмежує можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, встановлюючи певні медичні критерії розглянутого поняття, що істотно скорочує й правові передумови кваліфікації неосудності.

Малозначність адміністративного правопорушення

Правові передумови кваліфікації малозначності

У відповідності зі ст. 2.9 КоАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя, орган, посадова особа, уповноважені вирішити справу про адміністративне правопорушення, можуть звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому дефініція малозначності правопорушення у цій статті не наводиться.

Частина 2 ст. 14 КК наступним чином визначає малозначність діяння: не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не являє суспільної небезпеки. Зазначені правові критерії універсальні і в рівній мірі характеризують малозначність діяння при вчиненні як злочину, так і адміністративного проступку.

При кваліфікації малозначності адміністративного правопорушення враховуються його суспільно небезпечні наслідки. Встановлення події проступку в тих випадках, коли майнова шкода, моральний або репутаційний шкоду завдано не було, вже свідчить про настання суспільно небезпечних наслідків.

Об'єктивні і суб'єктивні критерії малозначності

До об'єктивним критеріям малозначності адміністративного правопорушення належать його наслідки в тих випадках, коли майнова шкода, моральна шкода проступком заподіяно не був або правопорушенням заподіяно незначний майновий збиток.

Про незначному майновий збиток свідчить явна невідповідність майнової шкоди адміністративного штрафу у випадках, коли грошовий еквівалент збитку не перевищує розмір адміністративного штрафу. Заподіяння восполнимого моральної шкоди фізичній особі або збитку ділової репутації юридичної особи також відноситься до об'єктивним критеріям малозначності правопорушення.

При встановленні ознак малозначності адміністративного правопорушення враховуються також суб'єктивні критерії, що підтверджують позитивну психоемоційну реакцію особи, яка вчинила проступок, наприклад порушник не тільки не заперечує факт вчинення ним правопорушення, але і висловлює свою готовність компенсувати шкоду.

Таким чином, кваліфікація малозначності адміністративного правопорушення можлива тільки у випадках, коли відсутня необхідність спеціального доведення провини, оскільки порушник не заперечує свою винність.

При вчиненні податкових правопорушень можливість звільнення від юридичної відповідальності за ознаками малозначності проступку не передбачена, однак наявність даних ознак може бути враховано в якості обставини, що пом'якшує відповідальність (підп. 3 п. 1 ст. 112 НК).

Правові наслідки кваліфікації малозначності

Оголошення усного зауваження при кваліфікації малозначності адміністративного правопорушення тягне за собою винесення ухвали про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. п. 2 ч. 11 ст. 29.9 КоАП).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Кваліфікація неосудності
Індивідуальні правові акти у юрисдикційної діяльності
Правові передумови кваліфікації
Призначення адміністративного покарання при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюється провадження по справах про адміністративні правопорушення
Поняття адміністративного правопорушення
Правові передумови кваліфікації
Правові передумови кваліфікації стану крайньої необхідності
Передумови кваліфікації індивідуальної провини
Об'єктивні критерії корпоративної провини
Об'єктивні та суб'єктивні причини конфліктів
Об'єктивне і суб'єктивне в системі державного управління
Правові передумови кваліфікації
Кваліфікація суспільно небезпечних наслідків, об'єктивований та нематеріалізований шкоди
Кваліфікація провини
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси