Меню
Головна
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розрахунки але інкасо

Розрахунки по інкасо являють собою банківську операцію, за допомогою якої банк (банк-емітент) за дорученням і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії з отриманню від платника платежу. Для здійснення розрахунків по інкасо банк-емітент має право залучати інші банки (виконуючий банк). Розрахунки в порядку інкасо здійснюються па підставі платіжних вимог, оплата яких може проводитися за розпорядженням платника (з акцептом) або без його розпорядження (в безакцептному порядку), і інкасових доручень, оплата яких виробляється у безспірному порядку.

Зазначені платіжні інструменти пред'являються одержувачем коштів (стягувачем) до рахунку платника через систему інкасо банку одержувача платежу. Банк, що прийняв на інкасо розрахункові документи, приймає на себе зобов'язання доставити їх за призначенням. Дане зобов'язання, а також порядок і терміни відшкодування витрат з доставки розрахункових документів відображаються в договорі банківського рахунка з клієнтом.

Розрахунки за інкасо з використанням платіжних вимог

Платіжна вимога являє собою розрахунковий документ, що містить вимогу кредитора до боржника (платникові) про сплату певної грошової суми через банк. Платіжні вимоги застосовуються при розрахунках за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а також в інших випадках, передбачених в основному договорі. Розрахунки за допомогою платіжних вимог можуть здійснюватися як з акцептом платника, так і без нього. При розрахунках по першому варіанту кредитор (постачальник) виписує платіжну вимогу на підставі фактичного відвантаження продукції або наданої послуги і здає його у свій банк на інкасо. Оскільки ініціатива в розрахунках в даному випадку виходить від постачальника, то оплата цього документа платником повинна бути проведена за згодою (акцепту) платника. Термін для акцепту платіжних вимог визначається сторонами за основним договором, але при цьому повинен бути не менше п'яти робочих днів. Для цього при оформленні платіжного вимоги кредитор (постачальник) у полі "Термін для акцепту" вказує кількість днів, встановлених для його акцепту.

Банк кредитора пересилає платіжну вимогу в банк платника (виконуючий банк). На всіх примірниках прийнятих виконуючим банком платіжних вимог, відповідальний виконавець банку іоле "Термін платежу" проставляє дату, з настанням якої закінчується строк акцепту. День надходження до банку платіжної вимоги в розрахунок зазначеної дати не приймається. Останній примірник платіжного вимоги використовується в якості сповіщення для акцепту і передається платнику в той же день, якщо документи надійшли в операційний час, або на наступний робочий день, якщо документи надійшли в банк платника після закінчення операційного часу. Інші примірники платіжних вимог поміщаються виконуючим банком у картотеку № 1 "Розрахункові документи, які очікують акцепту для оплати" (відкривається до розрахункового рахунку платника). Наприклад, платіжна вимога надійшла в банк платника 12 березня з зазначенням "Термін акцепту - 5 робочих днів", 15 і 16 березня - вихідні дні. При цьому умови дні, встановлені для акцепту, - 13, 14, 17, 18 і 19 березня. Строк платежу - 20 березня.

Акцепт платіжного вимоги

Свою згоду на оплату платіжної вимоги платник повинен дати в дні, встановлені для акцепту, обов'язково в письмовій формі на стандартному бланку заяви про акцепт. Тільки при отриманні від платника зазначеного документа виконуючий банк оплачує платіжна вимога постачальника.

Якщо платник не згоден оплатити платіжну вимогу, то він також повинен у письмовій формі подати у виконуючий банк заяву про відмову від акцепту (у трьох примірниках). Підстави, за якими платник може відмовитися від акцепту, повинні бути передбачені в основному договорі з постачальником. У заяві про відмову від акцепту обов'язково повинна бути зроблено посилання на цей договір і вказано конкретний пункт, яким цей мотив відмови передбачений. Відповідальний виконавець виконуючого банку, на якого покладено прийом заяв про відмову від акцепту платіжних вимог, перевіряє правильність та повноту оформлення клієнтом заяви про відмову від акцепту, наявність підстави для відмови, посилання на номер, дату, пункт договору, в якому це підстава передбачено, і завіряє всі примірники заяви про відмову від акцепту своїм підписом та відбитком штампа банку із зазначенням дати.

При повній відмові від акцепту платіжна вимога вилучається з картотеки № 1 і в той же день підлягає поверненню в банк-емітент разом з другим примірником заяви про відмову від акцепту для повернення постачальнику. Перший примірник заяви з копією платіжного вимоги поміщається в документи дня банку платника в якості підстави повернення розрахункового документа без оплати. Третій екземпляр заяви повертається платнику як розписка банку в отриманні цього документа.

При частковій відмові від акцепту платіжна вимога вилучається з картотеки № 1 і сплачується в сумі, акцептованою платником. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного вимоги поміщаються в документи дня банку в якості підстави для списання коштів з рахунку клієнта, другий примірник надсилається не пізніше робочого дня, наступного за днем прийому заяви про відмову від акцепту, банк-емітент для передачі постачальнику, третій примірник повертається платнику як розписка в одержанні заяви про відмову від акцепту.

Відповідальність за необгрунтовану відмову від оплати платіжних вимог несе платник. Банки не розглядають претензії по суті відмов від акцепту. Всі виникаючі між платником та одержувачем коштів розбіжності вирішуються у передбаченому законом порядку. При неотриманні виконуючим банком від платника в дні, встановлені для акцепту, ні заяви про акцепт платіжного вимоги, ні заяви про відмову банк розцінює платіжна вимога як неакцептованное. На наступний робочий день після закінчення строку для акцепту платіжне вимога вилучається з картотеки № 1 і повертається банку-емітенту з зазначенням на звороті платіжного вимоги (1-й примірник) причини його повернення без оплати ("не отримано згоду на акцепт"). Використовувана в даний час форма акцепту платіжних вимог, при якій платник повідомляє банк про свою згоду на оплату обов'язково в письмовій формі, у вітчизняній банківській практиці отримала назву позитивний акцепт.

Безакцептне списання

Платіжні вимоги можуть використовуватися також і для безакцептного списання коштів з рахунків платників. Такий порядок розрахунків можливий лише у випадках, передбачених законом або основним договором між кредитором (одержувачем платежу) і платником. Наприклад, у відповідності з чинним законодавством, з рахунків платників без акцепту оплачуються наступні платіжні вимоги:

o підприємств паливно-енергетичного комплексу за електричну і теплову енергію, газ, нафту і нафтопродукти, виписані на підставі показників вимірювальних приладів та діючих тарифів при розрахунках із споживачами, крім населення та бюджетних організацій;

o комунальних, енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств за відпуск електричну і теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення, виписані па підставі показників вимірювальних приладів та діючих тарифів при розрахунках із споживачами, крім житлово-комунальних, бюджетних організацій і населення;

o підприємств зв'язку за надані послуги зв'язку, виписані на підставі показників вимірювальних приладів та діючих тарифів при розрахунках із споживачами, крім населення.

Безакцептне списання грошових коштів з рахунку клієнта можливо також щодо вимог інших кредиторів, якщо такий порядок розрахунків включений в основний договір кредитора з платником, а умова про безакцептного списання одночасно відображено в договорі банківського рахунку. Наприклад, за договором з клієнтом в безакцептному порядку можуть стягуватися платежі клієнта самому банку (погашення кредиту при настанні терміну, сплата відсотків за кредит, плата за розрахунково-касове обслуговування).

Безспірне списання

Інкасова форма розрахунків використовуються також для здійснення безспірного списання коштів з рахунків. У цьому випадку використовується розрахунковий документ з назвою "інкасове доручення". Його застосовують у випадках, коли безперечний порядок стягнення грошових коштів встановлено законодавством (у тому числі грошових коштів органами, які виконують контрольні функції), або для стягнення за виконавчими документами судових та арбітражних органів. При цьому в першому випадку в інкасовому дорученні має бути зроблено посилання на законодавчий акт (номер, дату, статтю, частина, пункт), на підставі якого здійснюється стягнення. При цьому на підставі виконавчих документів інкасове доручення повинно містити посилання на дату і номер виконавчого документа, а також найменування органу, який виніс рішення, що підлягає примусовому виконанню. В даному випадку банк стягувача, приймає інкасові доручення з додатком оригіналу виконавчого документа або його дубліката. Банк не приймає до виконання інкасове доручення, якщо до нього прикладена виконавчий документ з простроченим терміном давності. Наприклад, строк давності за виконавчими документами судів - 1 рік, за наказами арбітражу - 3 місяці.

Відповідальність за правомірність виставлення платіжних вимог на безакцептне списання і інкасових доручень па безспірне стягнення несе одержувач коштів (стягувач). Банки не розглядають по суті заперечення платників проти списання грошових коштів з їх рахунків у безспірному і безакцептному порядку.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Розрахунки по інкасо
Розрахунки по інкасо
Інкасо в міжнародних розрахунках
Розрахунки по інкасо
Розрахунки по інкасо
Поняття розрахункових правовідносин. Форми розрахунків
Облік розрахунків з підзвітними особами
Форми міжнародних розрахунків
Форми безготівкових розрахунків у внутрішньому обороті
Розрахунки по відкритому рахунку
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси