Меню
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прогнозування в інноваційному менеджменті

Управління інноваційним процесом неможливе без реалізації такої функції, як прогнозування. Науково-технічне прогнозування як складова частина планування інноваційної діяльності виступає джерелом формування принципово нових напрямків техніки або рішень при її конструюванні.

Прогноз скорочує кількість варіантів опрацювання на стадії формування плану, підвищує глибину і якість його обґрунтування, формує кінцеві цілі плану, визначає умови його виконання, моделює можливі шляхи розвитку об'єкта, необхідних для їх здійснення заходу та очікувані результати. Різноманітність видів науково-технічних прогнозів і завдань, розв'язуваних з їхньою допомогою в області інноваційного менеджменту, вимагає застосування різних систем і методів побудови самих прогнозів.

Кожен прогноз виникає внаслідок багатоступінчастого процесу одержання необхідної інформації, її переробки з допомогою спеціальних прийомів і оцінки достовірності отриманих результатів. Від того, які конкретні дані необхідні для розробки прогнозу, залежить вибір носіїв інформації, спосіб се отримання, послідовність та зміст виконання спеціальних розрахунків з метою об'єктивної оцінки перспектив розвитку досліджуваного об'єкта.

Сучасна практика налічує понад 130 різних методів розробки прогнозів. Все різноманіття методичних прийомів науково-технічного прогнозування умовно можна звести до трьох основних груп: прогнозування на основі екстраполяції; експертні методи прогнозування і методи моделювання.

При прогнозуванні розвитку науки і матеріально-технічних інновацій найбільш часто застосовуються методи екстраполяції. Їх сутність полягає в тому, що, аналізуючи зміни окремих параметрів розроблюваної техніки і технології минулого і досліджуючи фактори, що обумовлюють ці зміни, можна зробити висновки про закономірності розвитку та шляхи вдосконалення цієї сфери в майбутньому.

В науково-технічному прогнозуванні прийнято виділяти два види завдань, розв'язуваних методами екстраполяції: задачі динамічного та статичного аналізу. В динамічної задачі головним і єдиним чинником розвитку виступає фактор часу. У цьому випадку прогноз розвитку інноваційного процесу складається на основі аналізу часових рядів, що відображають зміни того чи іншого прогнозованого параметра в часі.

Безпосереднє прогнозування параметрів розвитку методом екстраполяції проводиться за розрахованим апроксимуючим функцій. Для цього вибирають необхідне значення аргументу періоду прогнозування, що лежить за межами емпіричних даних, вводять його в отримане рівняння і розраховують очікуване значення прогнозованого параметра в майбутньому.

В аналітичному вираженні розвитку прогнозованого об'єкта (параметра) фактор часу розглядається як незалежна змінна, а значення параметрів виступають як функція цієї змінної. Однак розвиток матеріально-технічної сфери інноватики та відповідну зміну прогнозованих параметрів залежать не від того, скільки часу пройшло з вихідного моменту, а від того, які фактори, у якому напрямку і з якою інтенсивністю впливали на його розвиток. Тому вкрай важливо в процесі розробки прогнозу дослідити залежності головних прогнозованих параметрів від факторів, що впливають па їх розвиток.

Прогнозування параметрів за факторами, що впливають на їх розвиток, що здійснюється на основі методів кореляційно-регресійного аналізу.

Екстраполяція тенденцій відноситься до кількісних методів прогнозування. Для прогнозування же якісних характеристик, а також соціально-економічних об'єктів, розвиток яких не піддається формалізації і статистичного моделювання, широко використовуються методи експертних оцінок. Суть експертних методів науково-технічного прогнозування полягає в тому, що на основі апріорних оцінок групи фахівців робиться висновок про шляхи розвитку і перспективних напрямах наукових досліджень і розробок.

Ряд методів відображає нормативний підхід до розробки науково-технічних прогнозів. При такому підході перспективи розвитку визначаються виходячи із заздалегідь встановленої мети. У цьому випадку завдання прогнозу полягає в тому, щоб сформувати структуру взаємопов'язаних елементів, що забезпечують безумовне і найбільш раціональне досягнення встановленої мети. Структура взаємопов'язаних елементів утворює ієрархічну систему, графічне зображення якої називають "дерево цілей". На кожному рівні дерева цілей розташовуються елементи, що розкривають зміст або засоби вирішення проблем вищого рівня.

Одним з найбільш перспективних підходів до розробки прогнозів вважається моделювання процесів розвитку, тобто визначення перспектив техніки на основі адекватних моделей її розвитку. За характером використовуваних моделей розрізняються логічні, інформаційні та математичні моделі прогнозування. Логічне моделювання включає ретельне вивчення внутрішньої логіки розвитку прогнозованого об'єкта і розробку на цій основі відповідних історичних моделей-зразків. Практичний інтерес представляють методи побудови різних інформаційних моделей. В даний час розроблені і використовуються методи науково-технічного прогнозування, засновані на аналізі інформаційних масивів, що містяться в заявках на винаходи і виданих патентних документах.

Математичні моделі прогнозування являють собою найбільш універсальні і досить суворі методи аналізу тенденцій розвитку техніки. Вони дозволяють дати кількісний опис динаміки розвитку реальних об'єктів прогнозування, вивчити характер та напрямки впливу на їх зміну різних чинників. Для моделювання процесів науково-технічного розвитку особливо часто використовуються методи статистичного аналізу, дослідження виробничих функцій, динамічне програмування.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

ПРОГНОЗУВАННЯ В ІННОВАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Методологічні основи інноваційного менеджменту
Інноваційний менеджмент
ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ
ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В РОЛІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
Організація інноваційного менеджменту
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ І РОЗВИТКОМ ЕФЕКТИВНОГО ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Прогнозування розвитку менеджменту
Розробка інноваційних концепцій менеджменту
Ринкові технології інноваційного менеджменту
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси