Меню
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і організація видавничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Системи вимірювань у видавничій справі

Для цілей планування та обліку видавничої продукції розроблена своя система вимірювальних величин, яку використовують при визначенні кількісних показників випуску, обліку руху матеріальних і фінансових ресурсів, при формуванні собівартості та відпускної ціни, визначенні потреби в папері і палітурних матеріалах, при розрахунках з поліграфічними підприємствами, а також для цілей статистики.

Видавнича діяльність характеризується такими показниками, як асортимент і обсяг випуску, тираж і листаж видань. Асортимент друкованої продукції - це число назв, випущених одним видавництвом, групою видавництв або усіма видавництвами країни за певний період (наприклад, річний асортимент). При цьому в Росії кожен том багатотомного видання вважається окремим виданням, на відміну, скажімо, від системи підрахунку, прийнятою у США, де багатотомне зібрання творів враховується як одне видання.

Видання - твір друку, поліграфічно самостійно оформлений, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має встановлені вихідні відомості й призначений для передачі міститься в ньому інформації. Видання може бути новим і повторним. Новим для кожного видавництва вважається видання, яке або випускається їм вперше, або випускається в новій редакції або в новому оформленні, якщо раніше воно видавалося даними або іншим видавництвом. Повторним виданням (перевиданням) вважається випуск видання, яке вже випускалося даними видавництвом. Воно може бути доповненим, виправленим, переробленим, розширеним, стереотипним.

Під примірником розуміється кожна окрема одиниця тиражу видання. Зазвичай всі екземпляри одного видання ідентичні, але іноді частина тиражу випускається в іншому оформленні, найчастіше покращеному. Такі частини тиражу не вважаються окремим виданням.

Тираж є загальна кількість примірників, а загальний тираж для конкретного видавництва - це сума тиражів видань, випущених їм за певний період.

Одиницями виміру обсягу книг є авторський аркуш, обліково-видавничий аркуш, друкований аркуш. Авторський аркуш як одиниця вимірювання обсягу авторського оригіналу дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включаючи пробіли між словами, знаки пунктуації, цифри і рахуючи неповні кінцеві рядки за повні), або 700 рядків віршованого твору (включаючи заголовки), або 3000 см2 площі образотворчого матеріалу. Прирівнювання 3000 см2 ілюстрацій до 1 авторського аркуша пов'язано з тим, що на такій площі поміщається приблизно 40 000 друкованих знаків, набраних шрифтом кегля 10. Що стосується віршованих творів, то їх обсяг підраховується за фактичною кількістю авторських рядків. Порядкові номери строф, які зазначаються, наприклад, в академічних виданнях і деяких зібраннях творів, в розрахунок не приймаються.

Деякі складнощі можуть виникнути при підрахунку в авторських аркушах образотворчих оригіналів. Для спрощення розрахунків можна скористатися таблицею перекладу (табл. 8). У прографке зазначено, яку площу в авторських аркушах займають смугові ілюстрації (від 1 до 20) у виданнях двох найбільш поширених форматів різних форматах смуг.

Щоб зробити розрахунок, треба заздалегідь визначити, скільки всього смуг займуть ілюстрації в книзі. Якщо таких смуг виявиться більше 20, треба число поділити на групи в 20 і менше смуг. Наприклад, 45 смуг розділити на дві по 20 і одну в п'ять смуг. Потім дані, наведені в першому стовпці проти числа "20" в боковику помножити на два і додати дані, наведені проти числа "5".

Загальне ж правило при обчисленні обсягу ілюстрацій в авторських аркушах наступне: треба визначити в квадратних сантиметрах площа смуги конкретного формату видання і формат смуги набору, помножити її на число смуг, які займуть ілюстрації, і розділити результат на 3000 см2. Наближено за один авторський аркуш можна вважати 40 ілюстрацій різного формату.

Таблиця 8

Обсяг образотворчих оригіналів в авторських аркушах

Число

изооригиналов

60x90/16

84х108/32

6½10

6½10½

5½9¼

69¾

1

0,07

0,07

0,08

0,05

0,06

0,06

2

0,14

0,14

0,16

0,11

0,12

0,12

3

0,20

0,22

0,23

0,16

0,18

0,19

4

0,27

0,29

0,31

0,22

0,24

0,25

5

0,34

0,36

0,39

0,27

0,30

0,31

6

0,41

0,44

0,47

0,33

0,36

0,38

7

0,47

0,51

0,54

0,39

0,42

0,44

8

0,54

0,58

0,62

0,44

0,48

0,50

9

0,61

0,65

0,70

0,50

0,54

0,56

10

0,68

0,73

0,78

0,55

0,60

0,63

11

0,75

0,80

0,86

0,61

0,66

0,69

12

0,81

0,87

0,93

0,66

0,71

0,75

13

0,88

0,94

1,01

0,72

0,77

0,81

14

0,95

1,02

1,09

0,77

0,83

0,88

15

1,02

1,09

1,17

0,83

0,89

0,94

16

1,08

1,16

1,25

0,88

0,95

1,01

17

1,15

1,24

1,32

0,94

1,01

1,07

18

1,22

1,31

1,40

0,99

1,07

1,13

19

1,29

1,38

1,48

1,05

1,13

1,19

20

1,36

1,45

1,56

1,10

1,19

1,25

Технологія підрахунку обсягу твору наводиться в "Інструкції щодо обчислення обсягу літературного твору в авторських аркушах" (див.: Нормативні матеріали по видавничій справі: Довідник. М., 1987. С. 96-100).

Однак обсяг видання, обчислений в авторських аркушах, не дає уявлення про весь обсяг підготовленого до друку видавничого оригінал-макета. В кінцевому вигляді видавничий оригінал-макет, а значить, і готова книга, містять тексти та інший матеріал, які відсутні в авторському оригіналі або докорінно перероблені видавництвом (наприклад, зміст). Найбільш повно обсяг книги обчислюється в обліково-видавничих аркушах, якими вимірюється обсяг усього надрукованого в книзі матеріалу, як створеного автором, так і не є результатом авторського праці (колонцифры, зміст або зміст заголовків, повністю повторюють заголовки всередині видання, видавнича анотація, вихідні відомості, редакційна передмова та ін). В цифровому вираженні обліково-видавничий аркуш обчислюється так само, як авторський аркуш.

Авторський аркуш та обліково-видавничий аркуш характеризують відповідно рукопис і підготовлений до друку оригінал. Зрозуміло, що один і той же обсяг тексту та ілюстрацій можна розмістити фізично на різній кількості паперу.

Роман Ліона Фейхтвангера "Лженерон", виданий видавництвом "Художня література" в різний час в різних форматах, при однаковому обсязі в обліково-видавничих аркушах (45,2 навч.-вид. л.) займав 43,85 умовних друкованих аркушів у виданні 1973 року (формат 60 х 84/16) і 38,64 умовних друкованих аркушів у виданні 1988 року (формат 84 х 108/32).

Одиницею виміру обсягу поліграфічно оформленого видання є друкований аркуш.

Фізичний друкований аркуш дорівнює половині паперового аркуша стандартного формату. Таким чином, на стандартному аркуші паперу розміщуються два друкованих аркуші (з кожної сторони паперового аркуша).

Для книги обсягом 20 друкованих аркушів потрібно 10 паперових аркушів.

При формат 60 х 90/16 один друкований аркуш містить 16 сторінок книги, значить 160 сторінок книги цього формату складають 10 друкованих аркушів або 5 стандартних паперових аркушів.

Умовний (наведений) друкований аркуш - це друкований аркуш, приведених до формату 60 х 90 см, який служить обліковою одиницею. Він необхідний для підрахунку загального друкованого обсягу видань різних форматів, визначення загальної кількості паперу для випуску ряду видань за певний період. Для приведення до нього друкованих аркушів іншого формату використовуються коефіцієнти переведення друкованих аркушів в умовні друковані аркуші (табл. 9).

Таблиця 9

Коефіцієнти переведення друкованих аркушів в умовні друковані аркуші

Формат паперу, см

Площа друкованого аркуша, см

Коефіцієнт

перекладу

60 x 90

5400

1,00

60 х 84

5040

5040 : 5400 = 0,93

70 x 90

6300

6300 : 5400= 1,17

75 x 90

6750

6750 : 5400 = 1,25

70 х 100

7000

7000 : 5400 = 1,3

84 х 108

9072

9072 : 5400 = 1,68

1) Формат видання 60 х 90/16; обсяг 472 с. Тоді обсяг видання в умовних друкованих аркушах складе:

(472 : 16) х 1,0 = 29, 5 уїв. печ. л.

2) Формат видання 70 х 100/16; обсяг 424 с. Тоді обсяг видання в умовних друкованих аркушах складе:

(424 : 16) х 1,3 = 34,45 уїв. печ. л.

Обсяг видання в умовних друкованих аркушах вказується у випускних даних.

Уявлення про масштаби діяльності того чи іншого видавництва дає такий показник, як загальний листаж випущеної продукції, одиницею виміру якої є друкований аркуш-відбиток, тобто один з друкованих аркушів всього тиражу видання. Листаж визначається множенням обсягу видання в друкованих аркушах на тираж.

Друкарський листаж книги обсягом 10 друкованих аркушів, випущеної тиражем 10 тис. примірників, буде дорівнює 100 тис. друкованих аркушів-відбитків.

Так, у 2006 р. видавництво "АСТ" випустило книг і брошур загальним обсягом 549 677,3 тис. друкованих аркушів-відбитків, видавництво "Просвіта" - 518 277,2 тис. друкованих аркушів-відбитків.

За загальним листаж в приведених до формату 60 х 90 см друкованих аркушах-відбитках видавництво встановлює кількість паперу, необхідне для випуску видань, а по числу друкованих аркушів-відбитків має уявлення про завантаження друкарень і розраховується з ними за виготовлення тиражів (хоча це і не єдина одиниця виміру при розрахунках з друкарнею).

Існують показники, які допомагають видавцеві орієнтуватися в тому, наскільки економічно використовується закуповувані їм для видань папір. Відомо, що кількість друкованих знаків в друкованому аркуші (його ємність) не є величиною постійною. В залежності від формату смуги набору, застосовуваного кегля шрифту, від деяких інших факторів це число може бути різним. Тому використовується такий показник, як коефіцієнт ємності умовного друкованого аркуша - відношення обсягу видання в обліково-видавничих аркушах до обсягу його в умовних друкованих аркушах. Чим вище цей коефіцієнт, тим ширшими умовний друкований аркуш, а значить, на видання буде потрібно менше паперу. Однак тут необхідно, звичайно ж, дотримуватися певний баланс між економічністю видання і зручночитанням книги (а значить, інтересами читача).

При виборі формату для конкретного видання видавець може орієнтуватися на коефіцієнт використання площі папери - відношення площі смуги до площі сторінки до обрізки блоку або книжки в обкладинці, виражене у відсотках. В табл. 10 наведено фрагмент таблиці (в повному вигляді вона є в ОСТ 29.62-86 "Видання книжкові та журнальні. Основні параметри видавничо-поліграфічного оформлення"), в якій зазначено відсоток використання площі паперу в залежності від формату видання і стандартної смуги набору для різних варіантів оформлення видання (розрізняються довжиною рядка і числом рядків у смузі).

Таблиця 10

Коефіцієнти використання площі папери

Формат видання

Варіант оформлення

I

II

III

60 х 90/32

60

54

49

70 х 100/32

60

55

51

84 х 108/32

67

63

58

60 х 90/16

68

64

60

70 х 100/16

68

65

61

84 x 108/16

70

67

63

60 х 90/8

72

69

66

70 х 100/8

76

73

70

84 х 108/8

77

75

72

З таблиці видно, що за коефіцієнтом використання площі папери кращим у всіх частках листа і у всіх варіантах оформлення є формат 84 х 108. Крім того, очевидно, що коефіцієнт зростає по мірі збільшення формату.

При плануванні деяких параметрів видавничої діяльності (наприклад, видавничої собівартості) використовуються також середні кількісні показники. До них відносяться середній обсяг видання (в авторських, обліково-видавничих, друкарських аркушах), середній тираж (видання, учетноиздательского листа-відбитка, друкованого аркуша-відбитка), середня ємність (умовного друкованого аркуша, умовного друкованого аркуша-відбитка), середній коефіцієнт ємності (умовного друкованого аркуша-відбитка, умовного друкованого аркуша).

Середній обсяг і середній тираж характеризують вплив, відповідно, обсягу і тиражу на собівартість видавничої продукції. Середня ємність умовного друкованого аркуша дозволяє оцінити економічність оформлення видавничої продукції в цілому. Середня ємність умовного друкованого аркуша-відбитка враховується при плануванні видатків на папір, як і середній коефіцієнт ємності.

Зазначимо, що використовувати середні величини необхідно при аналізі однорідних груп видань.

Окрему групу систем вимірювання складають системи заходів для шрифтів і набірних матеріалів (типометрия, від грецької typos - відбиток + метрія), які використовуються у видавництвах і в поліграфії.

Система заходів для шрифтів і набірних матеріалів необхідна для формування або складання складальних смуг і друкованих форм потрібних розмірів, для розрахунку в оригіналі елементів набору (таблиць, формул, ілюстрацій та ін). У Росії використовується типометрическая система Дідо. В її основі лежать такі одиниці виміру, як типографський пункт, рівний 0,3759 мм (це 1/72 частка французького дюйма, рівного 27,06 мм), цицеро, що дорівнює 12 пунктам (4,511 мм), квадрат, рівний 48 пунктів (18,04 мм). Для більшості розрахунків пункт приймається рівним 0,376 мм Цицеро використовується в тому числі для розрахунку відбиття колонцифры від тексту, більше того, цицеро є одиницею вимірювання в книгодрукуванні, їй підпорядкований весь набір друкарських елементів. В квадратах вказується формат смуги набору, довжина рядка.

Поряд з системою вимірювань Дідо використовується і метрична система вимірювання, дотримуючись якої формат друкарського аркуша, обрізний формат видання, поля сторінки видання вимірюють у сантиметрах і міліметрах.

Треба, однак, відзначити, що у зв'язку з активним впровадженням в видавничі та поліграфічні процеси комп'ютерних технологій все більше використовується на практиці англо-американська типометрическая система, в якій за основу взято англійський дюйм рівний 25,4 мм Пункт в цій системі дорівнює 0,353 мм, кегль шрифту тут на 6% менше, ніж у системі Дідо. Ніяких серйозних труднощів це не представляє, якщо мова не йде про обов'язкове виконання деяких вимог діючих нормативних документів. Наприклад, згідно з Гігієнічними вимогами до видань навчальним для загальної та початкової професійної освіти" (Санітарні правила і нормативи. Санпін 2.4.7.1166-02), затвердженими Головним санітарним лікарем

РФ, встановлюються гігієнічні вимоги до ваги, зразки оформлення, якості друку і поліграфічним матеріалів для навчальних видань. Згідно з ними, наприклад, для видань з гуманітарних дисциплін для 1-4 класів визначено кеглі 18 (1 клас), 16 (2 клас), 14 і 12 (3, 4 класи). У системі Дідо це буде, відповідно, 6,768, 6,016, 5,264 і 4,512 мм, а в англо-американській системі - 6,354, 5,648, 4,942 і 4,236 мм. тобто набрані однаковим кеглем (18,16,14 і 12 пунктів) у системі Дідо навчальні видання будуть відповідати вимогам Санпін, а в англо-американській системі - ні. Таким чином, якщо до видань пред'являються які-небудь специфічні вимоги, обумовлені прийнятої типометрической системою, це необхідно враховувати, в інших випадках можна спокійно використовувати звичну для комп'ютерного набору англо-американську систему.

Співвідношення між європейською (система Дідо) та англо-американської систем у пунктах (виходячи з їх співвідношень один до одного 0,376 мм : 0,353 мм = 1,065 і 0,353 мм : 0,376 мм = 0,939) представлено в табл. 11.

Таблиця 11

Співвідношення систем комп'ютерного набору, в пунктах

Система

Дідо

Англо-американська

система

Англо-американська

система

Система

Дідо

6

6,39

6

5,63

7

7,46

7

6,57

8

8,52

8

7,51

9

9,59

9

8,45

10

10,65

10

9,39

11

11,72

11

10,33

12

12,78

12

11,27

14

14,91

14

13,15

16

17,04

16

15,02

18

19,17

18

16,9

У російській видавничій практиці найбільше поширення одержали такі програми комп'ютерної верстки, як Corel Ventura Publisher, Adobe PageMaker, QuarkXPress. Наприклад, в Corel Ventura Publisher можна використовувати при наборі і європейський (Didots), і англо-американський (Points) пункти.

Найважливішим вихідним моментом у створенні книги є вибір її формату, тобто вибір розміру сторінки у вже готовому виданні після обрізування книжкового блока. Це і зрозуміло, адже розмір сторінки буде впливати і на вибір варіанта її оформлення, і на формат смуги набору, і на розмір шрифту, і на інші важливі складові, використовуючи які розробляють модель оформлення майбутнього видання - макет книги.

У відповідності з ГОСТ 5773-90 "Видання книжкові та журнальні. Формати" формат видань (табл. 12) позначають розміром аркуша паперу в сантиметрах і частках аркуша (кількості смуг, розміщених на одній стороні використовуваного для друку паперового аркуша).

Таблиця 12

Формати видань

Розмір аркуша паперу, мм

Умовне позначення (в знаменнику - частка аркуша)

Максимальний розмір видання, мм

Мінімальний розмір видання, мм

Книжкові видання

600 х 900

60 х 90/8

220 х 290

205 х 275

840 х 1080

84 x 108/16

205 х 260

192 х 255

700 х 1000

70 х 100/16

170 x 240

158 x 230

700 х 900

70 х 90/16

170 x 215

155 х 210

600 х 900

60 х 90/16

145 x 215

132 х 205

600 х 840

60 х 84/16

145 x 200

130 х 195

840 х 1080

84 х 108/32

130 x 200

123 x 192

700 х 1000

70 х 100/32

120 х 165

112 х 158

750 х 900

75 х 90/32

107 х 177

100 х 170

700 х 900

70 х 90/32

107 х 165

100 х 155

600 х 840

60 х 84/32

100 x 140

95 х 130

Журнальні видання

700 х1080

70 х 108/8

265 х 340

257 x 333

600 х 900

60 х 90/8

220 х 290

205 х 275

600 х 840

60 х 84/8

205 х 290

200 х 285

840 х 1080

84 х 108/16

205 х 260

192 х 255

700 х 1080

70 х 108/16

170 x 260

158 x 255

700 х 1000

70 х 100/16

170 x 240

158 x 230

600 х 900

60 x 900/16

145 x 215

132 х 205

840 х 1080

84 х 108/32

130 x 200

123 х 192

700 х 1080

70 х 108/32

130 х 165

125 х 165

Примітка. Згідно п. 1 ГОСТ 5773-90 "стандарт не поширюється на формати альбомів, атласів, книжок-іграшок, буклетів, факсимільних, бібліофільських, нотних видань, календарів, видань, що випускаються на експорт, видань, що друкуються на закордонній базі, а також мініатюрних, унікальних і експериментальних видань".

Назви деяких форматів прийшли до нас з давніх часів, коли вони отримали найбільше поширення: инфолио (лат. in folio - лист) - формат видань, за яким розмір сторінки дорівнює ½ паперового аркуша; ін-кварто (лат. in cuarto - у чверть частки аркуша) - формат, при якому розмір сторінки дорівнює ¼ паперового аркуша; ін-октаво (лат. in octavo - у восьму частку аркуша) - формат, при якому розмір сторінки дорівнює ⅛ паперового аркуша.

Всі вони застосовувалися і застосовуються для художніх альбомів. Від in folio походить загальноприйняте для видань великого формату назва "фоліант". Формат ін-октаво використовується для ілюстрованих журналів, для дитячої літератури.

Формат видання визначає пропорції книги, є основою її композиції в плані організації її внутрішнього простору. Помітну роль при цьому буде грати і варіант набірного поліграфічного оформлення видання. Ці варіанти відрізняються довжиною рядка і кількістю рядків на смузі вже у форматі смуги набору, в межах смуги по ширині і висоті, яка встановлюється в квадратах (табл. 13).

Таблиця 13

Формати смуги набору

Формат паперу, см

Формат полоси набору, кв., при частці аркуша

1/32

1/16

1/8

Перший варіант оформлення

60 x 84

4½ х 6½

6¾ х 9¾

9¾ х 14

60 x 90

4¾ х 6 ½

6¾ х 10½

10½ х 14¼

70 x 90

4¾ х 7¾

8 х 10¼

-

75 x 90

4¾ х 8½

8¾ х 10¼

-

70 х 100

5¼ х 7¾

8 х 11½

12 х 17

70 х 108

6 х 7¾

8 x 12½

13 х 17

84 х 108

6 х 9¾

9¾ х 12½

13 х 20¾

Другий варіант оформлення

60 x 84

4¼ х 6¼

6½ х 9½

9½ х 13¾

60 x 90

4½ х 6¼

6½ х 10¼

10¼ х 14

70 x 90

4½ х 7½

7¾ х 10*

-

75 x 90

4½ х 8¼

8 ½ х 10

-

70 х 100

5 х 7½

7¾ х 11¼*

11¾ X 16¾

70 х 108

5¾ х 7½

7¾ х 12¼*

12¾ х 16¾

84 х 108

5¾ х 9½**

9½ х 12¼

12¾ х 20½

Третій варіант оформлення

60 x 84

4x6

6½ х 9¼

9¼ х 13½

60 x 90

4¼ х 6

6¼ х 10

10 х 13¾

70 x 90

4¼ х 7¼

7¼ х 9¾*

-

75 x 90

4¼ х 8

8¼ х 9¾*

-

70 х 100

4¾ х 7¼

7½ х 11*

11½ х 16½

70 х 108

5? х 7¼

7½ х 12*

12½ х 16½

84 х 108

5? х 9¼

9¼ х 12

12½ х 20¼

Примітка. В форматах, що позначені однією зірочкою, формат набору не вище 7 кв., а у форматі, позначеному двома зірочками, формат набору для видань, призначених для безшвейного скріплення, не вище 5¼ кв.

В результаті вибору формату видання і, відповідно, формат смуги набору, ми задаємо поля сторінки видання, тобто оздоблюють смугу незадруковані ділянки сторінки. Мінімальні розміри полів ОСТ 29.124-94 "Видання книжкові. Загальні технічні умови", для дитячих видань - ОСТ 29.127-96 "книжкові Видання для дітей. Загальні технічні умови". Крім того, існують обмеження, визначені Санітарними правилами і нормативами для книжкових видань для дорослих (Санпін 1.1.1253-03), для дітей і підлітків (Санпін 2.4.7.960-00), для навчальних видань для загальної та середньої професійної освіти (Санпін 2.4.7.702-98).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Ціноутворення у видавничому бізнесі
Види та методи вимірювань. Основні поняття і визначення
Сучасна грошова система. Підходи до вимірювання грошової маси
Система показників вимірювання продуктивності факторів виробництва
Собівартість видавничої продукції
Методи вимірювань
Вимірювання читання
Класи точності засобів вимірювань
Обробка результатів спостережень і оцінка похибок вимірювань
Похибки вимірювань
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси