Меню
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Експертиза інноваційних проектів

Завданням експертизи інноваційних проектів є оцінка наукового і технічного рівня проекту, можливостей його виконання та ефективності. На підставі експертизи приймаються вирішення про доцільність і обсяг фінансування.

Існують три основних методи експертизи інноваційних проектів, що фінансуються з бюджету:

o описовий;

o порівняння положень "до" і "після";

o сопоставительная експертиза.

Описовий метод отримав широке поширення в багатьох країнах. Його суть - розгляд потенційний вплив результатів здійснюваних проектів на ситуацію на визначеному ринку товарів і послуг.

Він дозволяє враховувати, наприклад, взаємодія сфери НІОКР із патентним правом, податковим законодавством, утворенням, підготуванням і перепідготовкою кадрів. Описовий метод дозволяє узагальнити отримані результати, прогнозувати і враховувати побічні процеси.

Метод порівняння положень "до" і "після" дозволяє брати до уваги не тільки кількісні, але і якісні показники різноманітних проектів. Проте цьому методу властива висока ймовірність суб'єктивної інтепретації інформації і прогнози.

Сопоставительная експертиза складається в порівнянні становища підприємств і організацій, які отримують державне фінансування, з тими, хто її не отримує. Цей метод застосовується в США та інших країнах з розвиненою ринковою економікою.

Діяльність експертів не обмежується тільки оцінкою проектів. Вона може передбачати і контроль над ходом робіт. При цьому методи контролю повинні відповідати рівню проведених експертиз, які містять не тільки кількісну, але і якісну оцінку проектів. При прийнятті рішень враховуються оцінки, висловлені кожним членом експертної групи.

Експертизу проектів у галузі гуманітарних і суспільних павук проводять Російський гуманітарний науковий фонд (РГНФ) і Російський фонд фундаментальних досліджень (РФФД).

У РГНФ експертна оцінка формалізується у вигляді відповідей на запитання експертної анкети і передбачає такі варіанти підсумкового висновку експерта: "5" - проект заслуговує безумовної підтримки; "4" - проект заслуговує підтримки; "3" - проект може бути підтриманий; "2" - проект не заслуговує підтримки; "1" - проект не заслуговує розгляду експертною радою.

Експертна оцінка дається на основі аналізу наукового утримання проекту і наукового потенціалу автора (або авторського колективу).

Плюси і мінуси різноманітних методів експертизи інноваційних проектів обумовлюють їхнє комбіноване застосування.

Експертиза повинна забезпечити вибір якісного інноваційного проекту інвестором. Проекти повинні бути порівняні і піддаватися аналізу за допомогою єдиної системи показників.

Реалізації будь-якого інноваційного проекту має передувати вирішення двох взаємопов'язаних завдань:

1) оцінка вигідності кожного з можливих варіантів здійснення проекту;

2) порівняння варіантів і вибір найкращого з них.

На передінвестиційній стадії розробки інноваційного проекту практично завершеними є НДДКР нововведень, повністю знімається невизначеність щодо технічних параметрів проекту. У цих умовах найбільш значущими для оцінки ефективності проекту при вирішенні питання про його подальшої реалізації є економічні (комерційні) показники. На цьому етапі розробки інноваційного проекту його характеристики практично не відрізняються від будь-якого інвестиційного проекту, а тому інноваційні проекти можуть оцінюватися з допомогою показників, що характеризують ефективність інвестицій.

Для прийняття рішень щодо доцільності подальшої реалізації інноваційного проекту використовується ціла система показників, що відображають співвідношення витрат і результатів і дозволяють судити про економічну привабливість проекту для його учасників, про економічні переваги одних проектів над іншими.

Комерційна ефективність (фінансове обгрунтування) проекту визначається співвідношенням фінансових витрат і результатів, що забезпечують необхідну норму прибутковості. Комерційна ефективність може розраховуватися як для проекту в цілому, так і для окремих учасників з урахуванням їхніх внесків. При цьому в якості ефекту на 1-му кроці виступає потік реальних грошей.

Потоком реальних грошей Ф(р) називається різниця між притоком і відтоком грошових коштів від інвестиційної та операційної діяльності в кожному періоді здійснення проекту (на кожному кроці розрахунку).

Показники бюджетної ефективності відбивають вплив результатів здійснення проекту на прибутки і витрати відповідного (федерального, регіонального або місцевого) бюджету. Основним показником бюджетної ефективності, використовуваним для обгрунтування передбачених у проекті мір федеральної і регіональної фінансової підтримки, є бюджетний ефект, який визначається як перевищення доходів відповідного бюджету над витратами у зв'язку зі здійсненням даного проекту.

Показники народногосподарської економічної ефективності відбивають ефективність проекту з погляду інтересів народного господарства в цілому, а також для що беруть участь у здійсненні проекту регіонів (суб'єктів Федерації), галузей, організацій. При розрахунках показників економічної ефективності на рівні народного господарства до складу результатів проекту включаються (у вартісному вираженні):

o кінцеві виробничі результати (виторг від реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках всієї виробленої продукції, крім продукції, споживаної російськими організаціями-учасниками). Сюди ж відноситься і виторг від продажу майна й інтелектуальної власності (ліцензій на право використовувати винаходи, ноу-хау, програм для ЕОМ тощо.), створюваних учасниками в ході здійснення проекту;

o соціальні та екологічні результати, розраховані виходячи зі спільного впливу всіх учасників проекту на здоров'я населення, соціальну й екологічну обстановку в регіонах;

o прямі фінансові результати:

o кредити і позики іноземних держав, банків і фірм, надходження від імпортних мит і т. д.

Необхідно враховувати також непрямі фінансові результати, обумовлені здійсненням проекту зміни прибутків сторонніх організацій і громадян, ринкової вартості земельних ділянок, будинків і іншого майна, а також витрати на консервацію чи ліквідацію виробничих потужностей, утрати природних ресурсів і майна від можливих аварій і інших надзвичайних ситуацій.

Соціальні, екологічні, політичні й інші результати, що не піддаються вартісній оцінці, розглядаються як додаткові показники народногосподарської ефективності і враховуються при ухваленні рішення про реалізацію і (або) про державну підтримку проектів.

Показники ефективності інноваційних проектів можуть класифікуватися наступним ознаками:

o за видом економічних суб'єктів;

o по виду узагальнюючого показника, який виступає в якості критерію економічної ефективності проекту:

- абсолютні (різниця між вартісними оцінками результатів і витрат);

- відносні (відношення вартісних оцінок результатів проекту до сукупних витрат на їх отримання);

- тимчасові (оцінюється період окупності інвестиційних витрат);

o по метолу зіставлення різночасних грошових витрат і результатів:

- статичні (в них грошові потоки, що виникають у різні моменти часу, оцінюються як рівноцінні);

- динамічні (у них грошові потоки, викликані реалізацією проекту, наводяться до еквівалентній основі шляхом їх дисконтування, забезпечуючи порівнянність різночасних грошових потоків).

Статичні показники оцінки економічної ефективності відносяться до простих показників, що використовуються головним чином для швидкої і наближеної оцінки економічної привабливості проектів. Вони можуть бути рекомендовані для застосування на ранніх стадіях експертизи інноваційних проектів, а також для проектів, що мають відносно короткий інвестиційний період. До найбільш часто використовуваних у практиці економічного аналізу статичних показників оцінки ефективності належать:

o сумарний (або середньорічний) прибуток, одержуваний в результаті реалізації проекту;

o рентабельність інвестицій (проста норма прибутку);

* термін окупності (термін повернення) інвестицій.

Сумарний прибуток визначається як різниця сукупних вартісних результатів і витрат, викликаних реалізацією проекту.

Середньорічна прибуток є розрахунковим показником, визначальним усереднену величину чистого прибутку, одержуваної учасником проекту протягом року.

Для потенційного інвестора економічними результатами реалізації проекту виступають очікувані доходи, одержувані ним протягом реалізації проекту. Для кредитора економічним результатом є платежі за виданий кредит, що інвестується в проект.

Рентабельність інвестицій (ROI) дає можливість встановити не тільки факт прибутковості проекту, але й оцінити ступінь цієї прибутковості. Показник рентабельності інвестицій (проста норма прибутку) визначається як відношення річного прибутку до вкладених у проект інвестицій:

де П - прибуток від реалізації проекту; / - початкові інвестиції в проект.

Строк окупності інвестицій (РР) - період часу від моменту реалізації проекту до того моменту експлуатації об'єкту, що доходи від експлуатації стають рівними початковим інвестиціям. Вважається, що чим менше строк окупності проекту, тим швидше початкові вкладення повертаються інвестору, тим проект є більш привабливим.

Загальна формула розрахунку показника РР має вигляд

де min п - мінімум кроків розрахункового періоду, при цьому ^ /п, де Рк - величина сальдо накопиченого потоку; /у - величина початкових інвестицій.

Застосування перерахованих показників утруднено адекватним виміром витрат. Складність полягає, насамперед, у тому, що залежність результатів діяльності компанії від успіхів проведення нею НДДКР або від придбання науково-технічної продукції ніколи не є лінійної і опосередковується низкою додаткових умов. Так, навіть якщо розробка дослідним підрозділом нового продукту була успішною, і його реалізація на ринку принесла приріст прибутків компанії, співвідношення "витрати на НДДКР - приріст прибутку" буде відображати не тільки і не стільки ефективність науково-дослідної роботи, скільки успішність ринкової стратегії компанії або бути результатом зміни стану ринку споживачів і постачальників продукції даного типу.

Крім того, винятково складно правильно визначити тимчасові рамки для зазначеного співвідношення. Зазвичай поточні НДДКР - витрати дають ефект у майбутньому, та визначення лагів, пов'язаних із реалізацією поточних та попередніх НДДКР-витрат, що забезпечили накопичення дослідницького потенціалу, надзвичайно утруднено. За деякими оцінками, тільки одна ідея з 20 запропонованих до розробки в науково-дослідному підрозділі, образно висловлюючись, "доходить до каси компанії", тобто дає якісь фінансові результати. При цьому середній час, необхідне для доведення ідеї до ринку, становить сім років.

Динамічні показники оцінки ефективності засновані на дисконтуванні грошових потоків. До їх числа відносяться: чистий дисконтований дохід, внутрішня норма рентабельності, модифікована внутрішня норма рентабельності, дисконтований строк окупності інвестицій.

Величина чистого дісконтіруемого доходу (ЧДД) розраховується як різниця дисконтованих грошових потоків доходів та витрат, вироблених в процесі реалізації інвестицій за прогнозований період.

Суть критерію полягає в порівнянні поточної вартості майбутніх грошових надходжень від реалізації проекту з інвестиційними витратами, необхідними для його реалізації. Чистий дисконтований дохід (ЧДД або NPV) для постійної норми дисконту і разовими початковими інвестиціями визначають за такою формулою:

де З - грошовий потік від реалізації інвестицій в момент часу /; Т - крок розрахунку; і- ставка дисконтування.

Позитивне значення ІРУ свідчить про доцільність прийняття рішення про фінансування та реалізації проекту, а при порівнянні альтернативних варіантів вкладень економічно вигідним вважається варіант найбільшою величиною 7*До

Індекс рентабельності інвестицій (прибутковості, доходності) розраховується як відношення чистої поточної вартості грошового припливу до чистої поточної вартості грошового відтоку (включаючи початкові інвестиції):

де /д - інвестиції підприємства в початковий момент часу; З - грошовий потік підприємства в момент часу м; / - ставка дисконтування.

Правилом прийняття рішень щодо економічної привабливості проекту є умова, що якщо Р1> 1, то проект вважається економічно вигідним.

Під внутрішньою нормою рентабельності (1ЯЯ) розуміють значення ставки дисконтування, при якому МРУ проекту дорівнює нулю:

Сенс розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок позички комерційного банку, то значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якої робить проект збитковим.

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність з різних джерел. В якості плати за користування авансированными в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди тощо, несе деякі обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень цих доходів, можна назвати ціною авансованого капіталу (CQ. Цей показник відбиває сформований на підприємстві мінімум повернення на вкладений у його діяльність капітал, його рентабельність і розраховується по формулі середньої арифметичної зваженої. Якщо IRR > СС, то проект слід прийняти.

Для розрахунку IRR з допомогою таблиць дисконтування вибираються два значення коефіцієнта дисконтування /( < /'2 таким чином, щоб в інтервалі (/, /2) функція ІРУ = /(/) змінювала своє значення з "+" на "-" чи з "-" на "+". Далі застосовують формулу

де j - значення коефіцієнта дисконтування, при якому f(i}) > О !/(',) < Щ'-, - значення коефіцієнта дисконтування, при якому Л/2)<0[/(/2)>0].

Дисконтований строк окупності інвестиції (DPP) - усуває недолік статичного методу терміну окупності інвестицій і враховує вартість грошей у часі.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Порядок розробки інноваційного проекту
Структура бізнес-плану інноваційного проекту
Управління інноваційним проектом
Керування інноваційними проектами
Бізнес-план інноваційного проекту
Сутність, структура та типологія інноваційного проекту
Методи і прийоми зниження ризиків інноваційних проектів
Інноваційний проект: види, особливості, порядок розробки, фінансування, оцінювання
Проекти і програми інноваційної діяльності
Судово-біологічні експертизи
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси