Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика проведення виїзного аудиту

Діяльність служби внутрішнього аудиту (СВА) включає розробку річного стратегічного плану проведення аудиторських перевірок, вивчення та аналіз наявної інформації, надання інформації про результати аудиту зацікавленим сторонам, контроль виконання рекомендацій і виправлення виявлених недоліків.

Документально оформлений план аудиторських перевірок служить досягненню наступних цілей:

o сприяє полегшенню аналізу і допомагає директору затвердити пріоритетні напрямки аудиту;

o забезпечує СВА ефективною методикою досягнення кращого розуміння і планування аудиторських підходів до аналізу ризиків, притаманних перевіряється області діяльності;

o полегшує процес подальшого планування аудиту;

o сприяє поясненню, документування та обгрунтування змін, що вносяться до річного плану.

Методика внутрішнього аудиту повинна бути заснована на принципі оцінки ризику. Таким чином. СВА необхідно концентрувати свої зусилля на перевірці областей діяльності, в яких існують найбільші внутрішні ризики (за видами діяльності) і де схильність до ризиків (внаслідок низької якості систем контролю) найбільш висока.

Кожен рік СВА повинна звертати увагу на зазначені питання та їх вплив на діяльність органів внутрішнього контролю. Відповідно СВА необхідно визначити, які напрями діяльності будуть предметом аудиту (планування аудиторських перевірок) і яким чином буде проводитися аудит (методику аудиту).

Процес підготовки річного стратегічного плану аудиторських перевірок може бути розділений на чотири етапи:

o визначення тих напрямків діяльності, які будуть предметом аудиту в цьому році;

o оцінка ризиків, притаманних напрямами діяльності, планованим для перевірки;

o вивчення інформації, яка є в розпорядженні СВЛ за конкретними напрямами діяльності підприємства, зокрема стосовно якості систем внутрішнього контролю. Внутрішні ризики піддаються управлінню шляхом уведення роботи надійної системи внутрішнього контролю;

o надання висновку щодо обсягів і періодичності аудиту.

Такий підхід застосовується для зосередження роботи аудиторів на тих ланках, які представляють для підприємства найвищий ризик, або тих, для яких аудит буде найбільш корисним. Напрями діяльності, з якими пов'язані найбільші малі ризики, перевіряються нс так часто і (або) не настільки грунтовно.

Інформація, заснована на такій оцінці, потім може бути включена в річний стратегічний план аудиторських перевірок.

Після визначення напрямів проведення аудиту і оцінки рівня пов'язаних з ними ризиків СВА має визначити послідовність перевірок і призначити аудиторів з необхідним рівнем досвіду для їх проведення.

Дана робота проводиться на щорічній основі.

Дуже рідко план роботи внутрішніх аудиторів на рік визначають виключно на основі існуючих ризиків. Слід приймати до уваги і інші міркування, а саме:

o рішення ради директорів про аудит певних напрямків;

o терміновий аудит за фактами, що привернуло увагу вищого керівництва організації.

Ці види аудиторських перевірок також необхідно включати в план. Однак такі спеціальні перевірки нс повинні відволікати увагу аудиторів від тих напрямків діяльності організації, з якими пов'язані найвищі ризики, або від тех. де системи контролю самі ненадійні.

Після затвердження річного плану аудиторських перевірок керівництвом організації можна складати графік проведення і визначати тривалість аудиторських перевірок.

Цілі внутрішнього аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту. Цілі повинні бути чітко визначені і зрозумілі тим, хто проводить аудит, і тим, кому будуть надані його результати.

Вага підприємства зазвичай мають корпоративні цілі (в письмовій або усній формі), які визначають сферу компетенції підрозділу внутрішнього аудиту. Корпоративні цілі, як правило, підставляють собою якісь кількісні показники, до яких повинна прагнути організація у своїй діяльності. Цілі можна класифікувати наступним чином;

o операційні цілі;

o цілі, що стосуються фінансової звітності;

o цілі в сфері дотримання та відповідності.

Ці цілі пов'язані з забезпеченням ефективності організації, включаючи результати її діяльності, рентабельність і захищеність від збитків. Наприклад, метою може бути забезпечення максимальної в регіональному масштабі прибутковості філіальної мережі. Інший приклад мети - обмеження збитків із-за помилок в операційній діяльності до певної суми в рублях. Встановлення лімітів по торговельним операціям також відноситься до цієї категорії.

Дані цілі спрямовані на підготовку і публікацію достовірної фінансової інформації. Ці цілі пов'язані з дотриманням вимог законодавства і нормативних актів Російської Федерації.

Визначення і документування цих цілей є необхідною умовою для встановлення та оцінки системи внутрішнього контролю. І оскільки функції, які виконуються аудиторами, є частиною такої системи внутрішнього контролю, мети внутрішнього аудиту випливають із загальних цілей і завдань організації. По суті, метою СВА є досягнення певних формальних показників, встановлених радою директорів, які і будуть критерієм оцінки роботи підрозділу внутрішнього аудиту.

Існує кілька типів внутрішніх аудиторських перевірок, які можуть бути класифіковані наступним чином.

Фінансовий аудит. Мета фінансового аудиту полягає у перевірці надійності бухгалтерської системи і інформації, а також сум, відображених річної та квартальної бухгалтерської звітності.

Аудит дотримання існуючих нормативних актів. Мета аудиту полягає у перевірці відповідності звітності вимогам чинного законодавства, нормативних актів, прийнятій політиці і процедурам.

Операційний аудит. Мета операційного аудиту полягає у перевірці якості і доцільності існуючих в організації систем і процедур, проведенні критичного аналізу організаційної структури, а також оцінки достатності методологічних матеріалів і фінансових засобів для виконання поставлених завдань.

Управлінський аудит. Мета управлінського аудиту полягає в оцінці якості управлінських функцій в рамках завдань, що стоять перед організацією.

СВА проводить аналіз і оцінку діяльності організації за всіма напрямками її роботи. Тому співробітники СВА не концентрують свої зусилля на роботі тільки в одному напрямку, а виконують той тип аудиту, який, з їхньої точки зору, є найбільш прийнятним у вирішенні поставлених аудиторських завдань. Більш того, СВА не обмежується проведенням аудиторських перевірок різних підрозділів організації. Співробітники СВА особливу увагу приділяють аудиту операцій за допомогою аналізу діяльності всіх підрозділів, пов'язаних з їх проведенням.

СВА розробляє і застосовує на практиці методику, що забезпечує формалізацію процесу:

o оцінки аудиторських ризиків і планування аудиторських перевірок;

o застосовуваного аудиторського підходу;

o опеньки систем внутрішнього контролю;

o системи обліку даних та оформлення документації. Зазначена методика повинна бути повністю задокументована і доведена до відома керівництва і співробітників СВА.

Внутрішні аудитори працюють у постійному контакті з бухгалтерією та іншими економічними службами, що дозволяє нс допускати помилок або усувати їх в найкоротші терміни. Внутрішні аудитори аналізують всі процеси/функції, що відбуваються в організації.

Практика роботи внутрішніх аудиторів показала, що такі питання, як контроль за збереженням активів організації, виявлення внутрішніх резервів, управління фінансовими ризиками, аналіз оптимальності структури організації, експертиза договірних відносин, виступ в якості консультанта при виникненні розбіжностей між центральним офісом і його структурними підрозділами, аналіз грошових потоків і багато інших питань, що є компетенцією відділів внутрішнього аудиту організації.

Використання знань і досвіду внутрішніх аудиторів для виявлення внутрішніх резервів компанії, визначення пріоритетних напрямку її розвитку, оцінки ризиків та управління ними дозволяє підвищити фінансову стійкість і конкурентоспроможність компанії, сприяє її динамічному розвитку.

Для правильного прийняття управлінських рішень, для цілей стратегічного планування і управління фінансовими ризиками менеджмент потребує інформації про рівень рентабельності за видами діяльності компанії, а всередині них - про рентабельності кожної групи продукції, товарів, робіт, послуг. Для отримання таких відомостей розроблені різні методики, проте вихідні дані для цього беруться з бухгалтерського обліку. Правильна організація обліку витрат допоможе менеджерам вирішити поставлені перед ними завдання. При розгляді зазначеної проблеми слід мати на увазі, що організація може займатися видами діяльності, які мають різні ставки оподаткування. У цьому випадку неправильний облік витрат може привести не тільки до помилок в управлінні організацією, але й до податкових наслідків.

Як вже зазначалося раніше, процес отримання аудиторських доказів може бути оптимізований, якщо в якості сегментів аудиту виділяють так звані бізнес-цикли господарських операцій. Це пояснюється тим, що бізнес-цикли господарських операцій тісно пов'язані між собою і в сукупності становлять господарську систему. Бізнес-цикли господарських операцій характеризують кругообіг капіталу організації і закінчуються лише при припинення її діяльності. Виділення циклів господарських операцій дозволяє застосувати в ході аудиту цілеспрямоване тестування і дослідити різноманітні види діяльності підприємства. При цьому можлива внутрішня аудиторська перевірка наступних циклів операцій: процесу заготовляння, процесу виробництва, процесу продажу, процесу управління.

Залежно від змісту фінансово-господарської діяльності конкретної організації можуть бути виділені й інші цикли господарських операцій.

Взаємозв'язок циклів господарських операцій та послідовність їх тестування представлені на рис 7.1.

При тестуванні циклів господарських операцій аудиторські процедури спрямовуються на перевірку відповідності встановленим критеріям даних бухгалтерського обліку і звітності. Аудитор повинен сформулювати думку щодо відповідності встановленим вимогам бухгалтерських операцій як мінімум такими критеріями: повноти, реальності і існування, прав і зобов'язань, представлення і розкриття, оцінки, періодизації.

На практиці може використовуватися і більша кількість критеріїв, наприклад оподаткування, класифікації, дозволи, повноваження, збереження та ін.

Блок-схема основних циклів господарських операцій та послідовність їх тестування

Рис. 7.1. Блок-схема основних циклів господарських операцій та послідовність їх тестування

В результаті перевірки аудитор збирає достатня кількість доказів для встановлення відповідності бухгалтерського обліку та звітності перерахованим вище критеріям, дотримання яких дасть уявлення про достовірності звітності в цілому.

При аудиті господарюючих суб'єктів повинна вироблятися стратегія аудиторської перевірки, що передбачає вибір найбільш раціональних шляхів досягнення цілей перевірки за циклами. Стратегія аудиторської перевірки виражається у формі плану.

Аудиторська перевірка по кожному циклу повинна передбачати отримання інформації про типових операціях і послідовності облікових процедур циклу; ознайомлення з можливими типами помилковою і неточної інформації; оцінку прийнятного рівня суттєвості та аудиторського ризику по групі рахунків бухгалтерського обліку, що входять у цикл; вивчення системи внутрішнього контролю, характерного для даного циклу, і оцінку ризику се неефективності; визначення переліку аудиторських процедур для збирання доказів у кожному циклі; розробку основних робочих документів аудитора для кожного перевіряється циклу.

Аудиторська перевірка по циклах повинна враховувати галузеву специфіку підприємства, розуміти особливості облікової політики, варіювати аудиторські процедури залежно від складності перевіряється циклу, визначати вплив помилок на фінансову звітність підприємства в цілому.

Необхідно розрізняти аудит СВК в цілому і аудит основних циклів господарських операцій. Перевірка аудитором по кожному циклу повинна супроводжуватися описом діючої СВК, оцінкою доцільності контрольних механізмів, перевіркою ефективності СВК. Аудитору слід керуватися принципами, необхідними для функціонування даної системи; організація робочих процесів, наявність організаційного плану та робочих інструкцій, розподіл функціональних обов'язків, опис господарських процесів, контроль.

В ході вивчення та оцінки системи внутрішньогосподарського контролю в кожному циклі аудиторам рекомендується застосовувати спеціально розроблені тестові процедури; переліки типових питань для з'ясування думки керівного персоналу та працівників бухгалтерії; спеціальні бланки (перевірочні листи); блок-схеми та графіки; переліки зауважень, протоколи або акти.

У процесі аудиту стан досліджуваних циклів оцінюється як з допомогою загальних методів (перерахунок, спостереження, підтвердження, опитування, простежування, сканування, аналітичний огляд), так і приватних, характерних для окремих операцій (рахунків, документів).

Особливого значення набувають методики аналізу, конкретизовані за циклами фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта. Методичні прийоми економічного аналізу великі і можуть бути об'єднані в три групи; кількісні, структурно-динамічні та факторні. Аналітичні процедури можуть застосовуватися протягом усього процесу аудиту та забезпечують оцінку фінансових показників встановленим вимогам рахунків усередині никл, виявлення фактів спотворень, скорочення кількості детальних аудиторських процедур.

При внутрішньому аудиті фінансової звітності необхідно перевірити відповідність звітності вимогам законодавства та нормативних документів.

При перевірці звітності внутрішній аудитор керується:

1) нормативними документами, що регламентують розкриття інформації у звітності;

2) застосовуваної в організації формою обліку;

3) даними інвентаризації, яка передує складанню річного звіту.

Перш ніж приступити до перевірки річної бухгалтерської звітності необхідно перевірити дані, отримані при проведенні інвентаризації статей балансу: незавершеного виробництва, товарів і матеріальних цінностей, основних засобів, грошових коштів, розрахунків. Отже, кожна стаття балансу на кінець звітного року має бути підтверджена результатами старанно проведеної інвентаризації. Вага розбіжності з даними бухгалтерського обліку, виявлені в ході проведення інвентаризації, повинні бути виправлені і відбиті у відповідних облікових регістрах до подання річного звіту. Суми статей балансу за розрахунками з бюджетом повинні бути погоджені з фінансовими та (або) податковими органами і тотожні даним цих органів. Суми статей балансу за залишками коштів на розрахункових та інших рахунках у банках повинні бути звірені з обслуговуючими банками.

У разі наявності у організації дочірніх і залежних товариств крім власного бухгалтерського звіту складається також консолідована (зведена) бухгалтерська звітність, що включає показники звітів таких товариств, що знаходяться на території РФ і за се межами, в порядку, що встановлюється Міністерством фінансів Російської Федерації.

При перевірці річної бухгалтерської звітності внутрішній аудитор перевіряє також проміжну (квартальну, місячну) звітність. Тут слід пам'ятати, що склад і зміст проміжної звітності, як правило, відрізняються від складу та змісту річної звітності в бік спрощення.

Перевірка звітності проводиться у відповідності з порядком заповнення проміжної, а також річної звітності, що затверджується Міністерством фінансів РФ.

Перевірка техніки складання звітності включає:

1) перевірку правильності заповнення форм звітності на підставі Головної книги та інших регістрів бухгалтерського обліку;

2) перевірку взаємоув'язки показників звітності між собою за всіма формами звітності.

Перевірка за першим напрямом здійснюється за кожною формою бухгалтерської звітності окремо шляхом порівняння показників з відповідної форми звітності із залишками та оборотами по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку. Результати перевірки відповідності показників форм звітності регістрів бухгалтерського обліку відображаються аудитором у своїй робочої документації.

Перевірка за другим напрямом здійснюється на основі спеціальних розроблювальних таблиць взаємоув'язки показників звітності, наприклад взаємозв'язку показників між формою № 1 "Бухгалтерський баланс" і форми № 2 "Звіт про прибутки і збитки" і т. д. на основі нормативних документів.

Результати такої перевірки відповідності показників форм звітності регістрів бухгалтерського обліку відображаються аудитором у своїй робочої документації.

Висновки за результатами аудиторської перевірки повинні будуватися на основі цілей перевірки (або об'єкта аудиту". Якщо мети перевірки (ризики) були сформульовані для кожного пункту аудиторської програми, то висновки по кожній цілі (ризику). Спостереження і висновки слід висловлювати простою і ясною мовою. Формулювання висновків повинна вказувати, зберігається виявлений ризик, або він ефективно контролюється керівництвом об'єкта аудиту.

В залежності від обсягу перевірки передбачається, що на основі всієї сукупності спостережень, висновків і рекомендацій аудитор формулює підсумкову думку щодо всієї системи контролю і управління ризиками аудируемого об'єкта (мікрорівень). Думка може виражатися у формі "негативного" підтвердження, тобто аудитори констатують, що в рамках проведеної перевірки не виявлено суттєвих недоліків систем управління ризиками та внутрішнього контролю, які б мали системний характер (залежить від фактичних результатів аудиту).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Внутрішня звітність сегментів як джерело інформації при проведенні виїзного аудиту
Методика проведення аудиту і документальне оформлення результатів аудиторської перевірки
Підготовка до проведення внутрішнього аудиту
Порядок проведення логістичного аудиту
Основна мета проведення аудиту
Інформація за результатами проведення аудиту
Етап 4. Проведення аудиту "на місці" і підготовка акта за результатами аудиту.
Методика проведення навчально-тренувального заняття
Методика проведення виробничої гімнастики з урахуванням заданих умов і характеру праці
Методика складання та проведення найпростіших самостійних занять фізичними вправами гігієнічної або тренувальної спрямованості
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси