Меню
Головна
 
Головна arrow Логістика arrow Комерційна логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління ланцюгами поставок

Слід звернути увагу на одну надзвичайно важливу варіантність. В зарубіжній (а останнім часом і у вітчизняній літературі та логістичної практиці) поряд з поняттям "логістична система" стали широко застосовуватися терміни "логістична ланцюг" і "ланцюг поставок". І якщо раніше, аж до часів інтегрованої логістики, вони часто використовувалися як синоніми, то в даний час, коли реалізується самостійна парадигма управління ланцюгами поставок (Supply Chain Management), розмежування цих термінів вельми важливо і своєчасно.

Нагадаємо, що під логістичною системою ми розуміємо упорядковану структуру, в якій здійснюються планування і реалізація руху і розвитку сукупного ресурсного потенціалу, організованого у вигляді логістичного потоку, починаючи з відчуження ресурсів у навколишнього середовища аж до реалізації кінцевої продукції. Логістична система, будучи базовою дефініцією, відображає функціональний зміст основної керуючої структури логістики, її змістове наповнення і межі компетенції.

Логістична ланцюг представляє собою лінійно-упорядкований безліч фізичних і (або) юридичних осіб (постачальників, логістичних посередників), які безпосередньо беруть участь у доведенні до конкретного одержувача (споживача) необхідних матеріалів і (або) готової продукції. Логістична ланцюг уточнює рольову установку для кожної ланки логістичного з урахуванням його статусу та організаційної специфіки.

Ланцюг поставок визначається як об'єднання всіх видів бізнес-процесів (проектування, виробництво, продаж, сервіс, закупівлі, дистрибуція, управління ресурсами, що підтримують функції), необхідних для задоволення попиту на продукцію або послуги - від початкового моменту отримання вихідної сировини або інформації до доставки кінцевому споживачеві. У цьому визначенні підкреслюється властива ланцюга поставок інтегративність основних функціональних логістичних функцій фірми (корпорації) і її партнерів від початку зародження логістичного потоку або його складових до повного задоволення кінцевого споживача. Саме в структурі ланцюга поставок можуть бути виділені повні логістичні ланцюги, що включають всі основні ланки та етапи відтворювального процесу від джерел сировини до кінцевих споживачів. Потоки на вхід і вихід в сукупності складають максимальну ланцюг поставок.

Дж. Р. Стік і Д. М. Ламберт не тільки однозначно визначають поняття "управління ланцюгами поставок", але і встановлюють його зміст. За їх визначенням "управління ланцюгами поставок (Supply Chain Management) - це інтегрування ключових бізнес-процесів, що починаються від кінцевого користувача і охоплюють всіх постачальників товарів, послуг та інформації, що додають цінність для споживачів і інших зацікавлених осіб". Як бачимо, таке визначення носить змістовний характер і визначає сферу компетентності цього управління.

Функціональний характер носить визначення Європейської логістичної асоціації: управління ланцюгами поставок (SCM) - це інтегральний підхід до бізнесу, розкриває фундаментальні принципи управління в логістичній ланцюга, такі як формування функціональних стратегій, організаційної структури, методів прийняття рішень, управління ресурсами, реалізація підтримуючих функцій, систем і процедур. Такий підхід дозволяє зробити висновок про те, що SCM, значно перевищуючи рівень компетентності "неінтегрованої" логістики, дійсно ставить нові задачі перед логістичним менеджментом фірми. Їх рішення вимагає нового рівня взаємодії логістичного менеджменту та інших видів функціонального менеджменту фірми.

Зрозуміло, подібні новації не могли не торкнутися і основоположні поняття і категорії. Вкажемо на трансформацію категорії "логістика".

У відповідності з класичною трактуванням логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з інтересами і вимогами останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.

Розгляд 5СМ-концепції лише як інтегрованої логістики, здійснюваної за межами фокусної компанії і включає споживачів, постачальників і контрагентів, значною мірою дезавуює ідею логістики як такої і представляє "неинтегрированную" логістику лише як сукупність транспортно-складських операцій. Слід зауважити, що такий логістика протягом досить тривалого часу і залишалася. Потрібна була ситуація кінця XX ст., коли завдання тотального управління ресурсо - і рухом в рамках прямих ланцюгів поставок виявилася практично нерозв'язною.

Позитивне сприйняття - концепції призвело до перегляду визначення логістики як такої. Відповідно до визначення Ради логістичного менеджменту (США), даним у 1998 р., логістика визначається як частина процесу в ланцюгах поставок, в ході якого планується, реалізується і контролюється ефективний і продуктивний потік товарів, їх запаси, сервіс і пов'язана інформація від точки їх зародження до точки поглинання (споживання) з метою задоволення вимог споживачів.

Таким чином, якщо на ранніх етапах становлення і розвитку управління ланцюгами поставок його можна було трактувати як етап розвитку логістики, пов'язаний з інтеграцією в логістичних ланцюгах, і в категоріальному аспекті визначати як інтегральну концепцію логістичної парадигми, то в попередньому визначенні констатується залежність логістики, управління ланцюгами постачань як категорії більш високого порядку.

Слід зазначити, що інтегральна логістика передбачає об'єднання логістичних активностей, в той час як БСМ вимагає інтеграції не тільки логічних, але й інших функціональних активностей. Ці відмінності ведуть до масштабних системних змін. Якщо прямий управління ланцюгом поставок можливо в рамках микрологистической системи, то перехід до розширеної ланцюга поставок потребує інтеграції в масштабі мезологистических систем. Ефективне керування максимальної ланцюгом поставок зажадає обов'язкового інтеграції в масштабі макрологистической системи, при цьому багато проблеми переростуть власне логістичний аспект і візьмуть макроекономічний характер. Відзначимо ще одну відмінність, на яке не часто звертають увагу, - характер управління потоками.

Якщо в класичній логістиці всі логістичні системи поділяються на штовхають і витягають, то управління ланцюгами поставок, що починається (в причинно-слідчому аспекті) від кінцевого користувача і охоплює всіх постачальників товарів, послуг та інформації, передбачає виключно витягує характер функціонування логістичних систем.

Управління ланцюгами поставок включає наступні ключові функції:

1) управління взаєминами із споживачами;

2) управління обслуговуванням споживачів;

3) управління попитом;

4) управління виконанням замовлень;

5) управління виробничим потоком;

6) управління постачанням;

7) управління продуктом;

8) управління зворотними потоками.

Реалізація цих функцій передбачає широкий спектр конкретних виконавців (з точки зору координованої діяльності різних видів функціонального менеджменту): тільки логістика (п. 4); логістика та маркетинг (п. 1 і 2), логістичний та виробничий менеджмент (п. 5), логістичний маркетинговий та виробничий менеджмент (п. 6), тільки маркетинг (п. 3). Деякі функції (п. 7 і 8) в рамках взаємодії зазначених видів функціонального менеджменту виконані бути не можуть - потрібно взаємодію з бізнес-плануванням па рівні компанії, з управлінням проектами, екологічним менеджментом та ін.

Таким чином, "управління ланцюгами поставок" виходить за рамки компетентності не тільки класичної, а й інтегрованої логістики і передбачає появу нового виду функціонального менеджменту.

Слід зауважити, що логістичному менеджменту іманентно притаманна ідея замкнутості процесу обігу ресурсів, на що ми звертали увагу більше десяти років тому. Це виражалося як у визначенні сфери компетенції логістики від введення в оборот природних ресурсів до завершення процесу споживання кінцевої продукції, так і в значущості екологічної складової конкурентного потенціалу фірми. Supply Chain Management дозволяє нам довести цю ідею до логічного завершення. Для цього підкреслимо два положення.

1. Ланцюги постачання можуть змінювати свою довжину від прямої ланцюга поставок, що охоплює поряд з фокусною компанією його постачальника і споживача першого рівня, до максимальної ланцюга поставок, що тягнеться від кінцевого споживача (включаючи фокусну компанію) до початкового постачальника;

2. У ланцюгу поставок велику роль грають зворотні потоки, що включають як повернення тари, транспортних засобів, товарів, що не витримали гарантійний термін служби, так і містять відходи бізнес-процесів, які мають вторинною цінністю.

Пропонуємо розглядати узагальнений вид ланцюга поставок в розширеному масштабі (рис. 1.5). Як видно, класична логістика функціонувала в прямій ланцюга поставок, інтегральна логістика почала охоплювати розширену ланцюг поставок і підготувала перехід до управління ланцюгами поставок, яке реалізується в рамках максимальної ланцюга поставок. Наші доповнення зображені на схемі у вигляді затінених контурів і, як видно, полягають у наступному. Виникнення підлягають управлінню логістичних потоків слід відносити не до початкового постачальнику (суб'єкту ринку), а до самого процесу видобутку корисних копалин, процесу відчуження ресурсів від навколишнього середовища (природи).

Характер формування цих потоків багато в чому зумовлює характер їх існування інтегрованої цінуй поставок. У кінцевого споживача не закінчується процес управління сукупністю цих логістичних потоків. Очевидно, зворотні потоки не зможуть забезпечити замкнутий характер циклічного функціонування цих ресурсів на всіх стадіях відтворення, а тому ту субстанцію, яка на даному рівні технологічного розвитку ні для кого не становить вторинну цінність, слід підготувати до повернення в навколишнє середовище, в найменшій мірі порушити стан рівноваги навколишнього середовища.

Таким чином, мова йде про формування повної ланцюга поставок, значною мірою знімає протиріччя соціально-

Структура повної ланцюга поставок (повної логістичного ланцюга)

Рис. 1.5. Структура повної ланцюга поставок (повної логістичного ланцюга)

економічного та екологічного аспектів господарського розвитку.

Відзначимо і можливість організації зворотних потоків не тільки між сусідніми по ланцюгу поставок суб'єктами, але і будь-якими іншими учасниками повної ланцюга поставок, виходячи з організаційної доцільності. При цьому перед Supply Chain Management як не тільки функціональним менеджментом, але і господарським цілепокладанням постають численні проблеми, серед яких найбільш важливі слід відзначити наступні.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Поставка товарів
Контролінг в логістиці та управлінні ланцюгами поставок
Поняття логістичного ланцюга. Повні логістичні ланцюги. Парадигма управління ланцюгами поставок
Керування ланцюжками постачань (SCM)
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЛОГІСТИКИ ТА УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАВОК
ЗАДАЧА ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ В УПРАВЛІННІ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАВОК ДРІБНИХ ВАНТАЖІВ
Підприємство як ланка ланцюга поставок
Забезпечення надійності ланцюгів поставок
Гарантії якості та комплектності поставки
Терміни постачання товару
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси