Меню
Головна
 
Головна arrow Бухгалтерський облік і аудит arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управлінська звітність та її роль в управлінні організації

Ступінь свободи підприємства у формуванні показників внутрішньої звітності визначається можливістю виділення в якості центрів виникнення витрат, центрів відповідальності своїх структурних підрозділів, цілями керівництва, наявністю і якістю нормативно-довідкового господарства (бази даних), станом бухгалтерської облікової системи в цілому, в тому числі складом робочих бухгалтерських рахунків, організаційною структурою бухгалтерії, програмним забезпеченням облікових процесів, підготовленістю персоналу, існуючими процедурами збору і передачі інформації і поруч інших факторів. У будь-якому випадку склад, зміст, форми і терміни подання управлінської звітності зумовлені метою се складання, розмірами і організаційною структурою підприємства.

Дотримання термінів подання внутрішньої звітності до бухгалтерії підприємства центрами виникнення витрат, центрами відповідальності, складами та іншими службами і підрозділами перевіряється шляхом зіставлення дати фактичного надходження з графіком документообігу.

Для підвищення дієвості внутрішнього аудиту необхідно використовувати оперативну звітність, яка подається щодня, щотижня і фіксує факти господарського життя по функціональним підрозділам. Проте слід мати на увазі, що вона має обмежений перелік показників, що не дозволяють збалансовано судити про продуктивності і ефективності діяльності організації.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність включає численні звіти про різних видах діяльності організації, містить деталізовану і збалансовану між випуском продукції, виконаним обсягом робіт і наданих послуг та використаними у зв'язку з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами інформацію. Представлена інтегральними показниками проміжна управлінська звітність містить дані прогнозування на наступний період.

Річна управлінська звітність зазвичай складається для цілей управління і зв'язку з зовнішньої фінансової звітності, оцінки отриманих відхилень між прогнозованими і звітними показниками. Показники, розраховані кумулятивним способом на рахунках управлінського обліку, звірені з підсумковими показниками індивідуальної бухгалтерської звітністю, сприяють підвищенню довіри внутрішніх аудиторів до звітних показників управлінської звітності.

Кількість інформації, необхідної для аудиторської оцінки достовірності внутрішньої от1етности, визначається внутрішнім аудитором на основі свого професійного судження. При цьому він зіставляє інформацію управлінських звітів з цілями і завданнями управління, встановлює її зв'язок з принципами управління, до найважливіших з яких для аудиту належать: принцип делегування повноважень, принцип цілей, принцип ієрархії, принцип раціоналізації управління, принцип використання нововведень, принцип забезпечення контролю.

За своїм функціональним наповненням та ролі система внутрішньої звітності повинна охоплювати такі сфери системи управління організації (рис. 4.5), забезпечуючи тим самим повноту інформації.

Сфери управлінської звітності організації

Рис. 4.5. Сфери управлінської звітності організації

В даному випадку завданням внутрішнього аудиту виступає підтвердження достовірності показовий внутрішньої звітності з акцентом на ефективність і продуктивність і в основному стосується перспектив господарської діяльності організації та її структурних підрозділів. Наприклад, яка ефективність рекламної кампанії нового або вдосконаленого продукту. Для цього досліджуються облікова політика та процедури, що застосовуються в відділі маркетингу. Тут під продуктивністю розуміють досягнення поставленої мети, а під ефективністю - використання ресурсів на досягнення цієї мети.

Розглядаючи внутрішню звітність як одну з головних складових інформаційно-аналітичного забезпечення внутрішнього аудиту, можна помститися се здатність активізувати процеси контролю і прискорювати їх шляхом вибірки аудитором показників, систематизованих але напрямами внутрішню аудиту (функціональний, організаційний, спеціальний).

Функціональний. За функціями внутрішній аудит передбачає дослідити види діяльності. Наприклад, функція матеріально-технічного забезпечення, виробнича функція, функція збуту, функція бухгалтерського обліку і т. д. Така постановка внутрішнього аудиту не тільки вимагає додаткового збору і систематизації інформації, але і сприяє спеціалізації внутрішніх аудиторів, підвищує їх професійний рівень і якість перевірок.

Організаційний. Передбачає дослідження окремої підсистеми або структурного підрозділу, дочірніх організацій. Основну увагу приділяють взаємодії підрозділів, розвитку комунікаційно-інформаційних зв'язків між ними, застосовуваних способів координації. Тут перевіряються своєчасність та відповідність звітних показників, звичайно ж, повнота їх розкриття у звітності, рівень достовірності. Своєчасність оцінюється, по-перше - дотриманням встановлених строків надання інформації суб'єкту контролю, а по-друге, диференціацією показників, що відображають діяльність підприємства за періодами (зміна, доба, тиждень, декада, місяць, квартал, рік тощо).

У найбільш загальному вигляді своєчасність надходження інформації можна визначити шляхом зіставлення числа показників, переданих із запізненням (Вп) з усім їх кількістю (Ву). вступникам суб'єкту контролю у встановлені терміни. Коефіцієнт дотримання термінів надходження інформації (Кс) визначається за формулою

Оцінка ступеня диференціації інформації в тимчасовому аспекті проводиться за результатами розрахунку індексу відповідності фактично сформованих показників переліком, що найбільшою мірою задовольняє суб'єкта контролю по періодичності їх формування. Він визначається як процентне відношення кількості показників, відповідних по періодичності формування запитами суб'єкта контролю, до кількості показників, що входять в їх оптимальний по періодичності формування переліку.

Повнота інформації характеризується потребою адміністрації в отриманні всієї сукупності відомостей про господарській діяльності підрозділів. Критерій оцінки повноти інформації повинен виражати наявність даних у звітності про всіх господарських операціях, присутність різноманітності їх інформаційних характеристик. Перша частина критерію дозволяє оцінити відповідальність керівників підрозділів за виконання певних операцій (всі операції знайшли відображення в первинних облікових документах, повністю вони передані для подальшої обробки), друга створює можливість визначити якість звітної інформації (розрахунок індексу повноти інформації).

Названий індекс розраховується за формулою

де П - індекс повноти інформації; к - число реквізитів-ознак;

5 - максимально можлива кількість реквізитів-ознак.

Індекс знаходиться за окремими видами інформації та об'єктів аудиту. Максимальне значення індексу дорівнює I. Менше значення показує погіршення якості інформаційної бази і відповідно зниження ефективності проведення аудиту. Наявність розвинутої інформаційної бази можливе лише за умови проведення постійних і різнобічних перевірок відповідності містяться у ній даних розглянутих вище критеріям якості.

Істотний вплив на обґрунтованість висновків і рекомендацій, які видаються за результатами внутрішнього аудиту, має рівень достовірності використовуваної в ній звітної інформації, який передбачає відсутність у ній будь-яких спотворень. Для кількісної оцінки ступеня достовірності звітної управлінської інформації розраховується індекс достовірності (/,():

де ц - загальна кількість показників, що містяться в інформаційній базі контролю; (I - кількість показників, що мають помилки і спотворення.

Наявність високого ступеня відповідності інформації даним критерієм дозволяє уникнути перехресної перевірки відомостей структурних підрозділів, технологічно взаємозв'язаних між собою.

Спеціальний. Організується у відповідності з потребами адміністрації або власника. Характеризується різноманіттям завдань і. природно, використанням багатопрофільної інформації, включаючи зовнішню. Прикладами можуть служити виявлення розкрадань у підрозділах, зниження собівартості продукції, запобігання понаднормативних витрат і таз.

Зміна умов господарювання під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища призводить до необхідності перегляду показників подання звітності. Найбільш часто це відбувається з звітністю підрозділів нижніх рівнів управління (див. рис. 4.4).

Інформаційна забезпеченість внутрішнього аудиту необхідними відомостями, розширюваними в управлінській звітності, багато в чому залежить від дотримання принципу адресності інформації. Даний підхід до інформаційного забезпечення передбачає можливість усунення надлишковості або нестачі інформації у се користувачів. Для цього внутрішній аудитор насамперед визначає ієрархічну послідовність проведення аудиту за рівнями управління і встановлення для кожного з цих рівнів меж його ведення. Крім того, внутрішніми аудиторами досліджуються сектора, з яких повинна складатися і фактично складається управлінська звітність. На цьому етані розглядаються показники, на які безпосередньо впливає специфіка підрозділи і які піддаються обліку і контролю, аналізуються формати внутрішніх звітів, визначається зацікавлений коло осіб в отриманні звітної інформації.

Про повному інформаційному забезпеченні внутрішнього аудиту відомостями, які містяться у внутрішніх звітах, можна говорити за умови виконання наступних аудиторських процедур;

o зробити огляд достовірності та цілісності оперативної, управлінської та фінансової інформації і засобів, що використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та подання такої інформації;

o провести оглядову перевірку показників внутрішньої звітності, зіставляючи їх з плановими та бюджетними показниками, нормативними документами, обліковою політикою, в цілях виявлення істотного впливу на господарські операції та внутрішню звітність;

o виконати оглядову перевірку засобів забезпечення активів і перевірити існування цих активів;

o оцінити економію і продуктивність, з якою використовуються ресурси;

o здійснити перевірку результатів господарських операцій або програм на предмет їх відповідності поставленим завданням та цілям організації, а також процесів їх практичної реалізації у порівнянні із запланованою методикою.

Отже, інформація, призначена для здійснення аудиту, повинна викликати інтерес у її клієнтів і бути корисною при виконанні певних завдань, поставлених адміністрацією та (або) власником. Недотримання цього положення тягне за собою появу надлишкової інформації, що викликає непродуктивні витрати на її отримання. В цілях встановлення ступеня корисності інформації для цілей аудиту на певному рівні управління здійснюється її експертна оцінка користувачами аудиторських звітів або експертами-фахівцями з боку.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі тими

Методи прийняття управлінських рішень в умовах антикризового управління
Опції рішення в методології та організації процесу управління
ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ І ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
БУХГАЛТЕРСЬКА (ФІНАНСОВА) ЗВІТНІСТЬ - ОСНОВА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ
ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Завдання та принципи складання управлінської сегментарної звітності
Роль і місце управлінського аналізу в системі управління підприємством
ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ СЕГМЕНТАРНОЇ ТА КОНСОЛІДОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ
ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Перевірка звітності на відповідність Положенням по бухгалтерського обліку "Бухгалтерська звітність організації" (ПБО 4/99)
 
Предмети
Банківська справа
БЖД
Бухоблік і аудит
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика і естетика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Соціологія
Страхова справа
Товарознавство
Філософія
Фінанси